Європейський Союз формує довгострокову стратегію розвитку сільських територій, спираючись на широкі консультації із зацікавленими особами та на результати форсайт-досліджень. Ця стратегія окреслює нову рамку для модернізації управління на місцях, поєднуючи потенціал:
- Загальноєвропейського сільського пакту ( Rural Pact);
- Плану дій для сільських регіонів (Rural Action Plan);
- Підходу ЛІДЕР (LEADER);
- Концепції «Розумних сіл» (Smart Villages).
Сільські території займають понад 80% площі ЄС. Вони мають важливі природні й культурні ресурси та відіграють ключову роль у забезпеченні продовольства і збереженні довкілля. Водночас ці регіони дуже різняться за чисельністю населення й рівнем економічного розвитку, тому потребують різних підходів.
Тож європейська політика розвитку зосереджується на цифрових рішеннях, інноваціях і посиленні можливостей місцевих громад.
Ухвалення довгострокового бачення розвитку сільських територій до 2040 року передбачає регулярний моніторинг досягнутих результатів і поступове коригування політик.
Спільна аграрна політика та Політика згуртованості ЄС створюють фінансову й нормативну основу для підтримки місцевих громад. Вони дають змогу громадам реалізовувати стратегії, що ґрунтуються на співпраці між різними сферами та активній участі місцевих мешканців.
Механізми місцевого розвитку за ініціативою громади (Community-Led Local Development) та інституційна база Регламенту ЄС ( Regulation (EU) No 1305/2013) створюють умови для розвитку «зсередини», підтримують підхід LEADER та сприяють появі нових місцевих стратегій, зокрема через спеціальні стартові інструменти.
Розвиток концепції Smart Villages демонструє, як поєднання цифрових рішень, соціальних інновацій і партнерської взаємодії може сформувати технологічно підготовлені та соціально активні сільські простори, посилюючи їхню конкурентоспроможність і стійкість у довгостроковій перспективі.
Значення розвитку сільських територій в сучасних умовах
Розвиток сільських територій залишається одним із ключових чинників економічної й соціальної стабільності держав. Саме ці регіони формують значну частину природного, ресурсного та людського потенціалу. У сучасних умовах глобалізації та швидкої урбанізації перед ними постають нові виклики, що потребують оновлених підходів до управління.
Нині важливо не лише підтримувати сільські громади, а й активно залучати їх до планування та ухвалення рішень, адже саме на місцях найкраще видно реальні потреби та можливості розвитку. Відтак аналіз європейських практик стає актуальним для формування власної моделі сталого зростання в Україні.
Європейська Комісія представила довгострокове бачення розвитку сільських територій ЄС [9] — документ, який окреслює ключові виклики для цих регіонів і визначає можливості їхнього оновлення. Це бачення сформоване на основі форсайт-досліджень і масштабних консультацій із громадами та місцевими учасниками розвитку, що забезпечує його реалістичність і врахування специфіки різних територій.
У межах цього підходу запропоновано створення загальноєвропейського сільського пакту та плану дій для сільських регіонів — інструментів, покликаних підтримати сильні, взаємопов’язані та стійкі сільські території.
Їхня логіка перегукується з підходом «LEADER» та концепцією Smart Villages, які вже давно стали символами сучасного локального розвитку в Європі.
План дій ЄС та роль Спільної аграрної політики
Окреме місце в реалізації нового бачення посідає план дій ЄС для сільських територій. Спільна аграрна політика та Політика згуртованості ЄС є основою для фінансування та правової підтримки оновлення й розвитку сільських територій. Завдяки цим інструментам громади можуть модернізувати господарство, розвивати нові види діяльності та посилювати свою конкурентоспроможність.
У поєднанні з іншими європейськими програмами ці політики допомагають перетворювати сільські регіони на території сталого розвитку, де гармонійно поєднуються економічне зростання, активне життя громад і відповідальне ставлення до довкілля.
Ухвалення Довгострокової перспективи для сільських територій (Long-Term Vision for Rural Areas) є відправною точкою для системних змін до 2040 року. Планується:
а) регулярний моніторинг прогресу;
б) аналіз результатів уже впроваджених заходів;
в)підготовка рекомендацій на наступний програмний період 2028–2034 роки.
Це дає змогу перейти від концепцій до практичної реалізації — від нових форм локальної взаємодії до широкого застосування підходу LEADER, Smart Villages та інших сучасних інструментів, що підсилюють економічну активність і соціальну стійкість громад.
За даними європейських інституцій, [10] близько третини населення Європи проживає у сільській місцевості, яка охоплює понад 80% території ЄС.
Це унікальний простір, де зосереджено значний природний і культурний ресурс, що забезпечує країни продовольством, енергією, екосистемними послугами й створює умови для реалізації зеленого та цифрового переходів. Водночас сільські громади Європи дуже різні — за рівнем економічного розвитку, соціальними структурами та культурними особливостями. Саме ця різноманітність потребує гнучких політик і рішень, здатних враховувати місцеві контексти та сприяти сталому зростанню.
Різноманіття підходів до розвитку та регіональні відмінності
Сучасні підходи до розвитку громад дедалі частіше ґрунтуються на розумінні того, що сільські території не є однорідними. Кожна громада має свої потреби, можливості й виклики, а тому потребує власної моделі розвитку.
Одні сільські громади демонструють економічну стійкість завдяки різноманітності видів діяльності — від агротуризму й малої енергетики до малого бізнесу.
Інші ж території стикаються з серйозними проблемами, серед яких — старіння населення, скорочення кількості жителів, віддаленість від ринку праці та слабка інфраструктура. У таких умовах створення комфортного середовища та підвищення якості життя стає справжнім викликом.
Одним із дієвих шляхів підсилення спроможності громад є розвиток досліджень та інновацій на принципах сталого й справедливого підходу.
Аналітичні інструменти та моделювання допомагають краще розуміти просторові процеси, бачити зв’язки між економічними, соціальними й екологічними факторами. Це дає змогу ухвалювати управлінські рішення [10], які не лише зберігають природні ресурси, а й відкривають нові можливості для місцевої економіки — зокрема в цифрових сервісах, креативних індустріях та зеленій енергетиці.
Мультиакторний підхід як основа сталого розвитку
Важливу роль відіграє підхід “багатьох учасників” (multi-actor), що передбачає співпрацю:
- науковців;
- фермерів та їх об’єднань;
- виробників аквакультури;
- лісівників;
- дорадчих служб;
- громадських організацій;
- місцевого бізнесу;
- органів самоврядування;
- соціальних партнерів;
- активних мешканців.
Такий широкий склад учасників дозволяє створювати більш узгоджені та комплексні рішення, адже вони враховують досвід і потреби різних груп. Це також зміцнює довіру, допомагає встановлювати нові соціальні зв’язки та покращує співпрацю між громадами й місцевими інституціями [11].
У результаті наукові напрацювання стають практичнішими, кориснішими й ближчими до реальних потреб людей, а рівень довіри в громаді зростає [11].
Концепція Smart and Competitive Rural Areas («Розумні та конкурентоспроможні сільські території») була однією з ключових тем роботи Європейської мережі розвитку сільських територій (ENRD) у 2014–2020 роках. Вона напряму пов’язувалася з трьома пріоритетами політики розвитку сільських регіонів ЄС:
- Підтримувати передання знань та інновацій у фермерство, лісове господарство й сільські громади.
- Забезпечувати життєздатність і конкурентоспроможність господарств різних масштабів, сприяти впровадженню нових агротехнологій та відповідальному використанню лісових ресурсів.
- Розвивати організовані продовольчі ланцюги: від переробки та збуту продукції до поліпшення добробуту тварин і систем управління ризиками [12].
У межах цієї тематичної площини ENRD працювала з трьома основними напрямами: Food and Drink Supply Chains, («Ланцюги постачання продуктів харчування та напоїв»), Rural Businesses («Сільські підприємства») та вже згадувані Smart Villages.
Поєднання цих напрямів розглядалося як основа для створення конкурентних, інноваційних і соціально стійких сільських територій [12]. Така структура дозволяла об’єднати аграрні, підприємницькі, цифрові та соціальні аспекти розвитку, що є важливим для переходу до моделі «розумних сіл».
Smart Villages — це складова ширшої ініціативи Smart and Competitive Rural Areas, яка пропонує сучасний погляд на розвиток сільських громад. Його суть — у використанні цифрових технологій, соціальних інновацій і широкої участі місцевих жителів.
У центрі уваги — створення сучасного технологічного середовища, здатного підтримувати нові форми співпраці, місцевого підприємництва та партнерства між громадянами і владою.
Саме така модель поєднує досвід програми LEADER з цифровими можливостями Smart Villages.
Робота тематичних груп у 2017–2020 роках проходила у три етапи.
Перший етап (2017–2018) присвячений вивченню інноваційних способів оновлення сільських послуг. Проводився аналіз того, як як цифрові технології та соціальні ініціативи громади можуть покращити доступ до медицини, освіти, енергетики, транспорту, роздрібної торгівлі та інших послуг.
На другому етапі (2018–2019) розроблялися практичні поради щодо того, як політики можуть підтримувати Smart Villages. Наголос робився на створенні спільного інформаційного простору й налагодженні діалогу на різних рівнях влади.
Третій етап (2019–2020) — це підготовка конкретних пропозицій для включення Smart Villages у нові програми ЄС. Особливу увагу приділяли ролі керівних органів (Managing Authorities), які відповідають за реалізацію політик на місцях [13].
Європейські проєкти Smart Rural 21 та Smart Rural 27
Серед подальших ініціатив важливе місце займає проєкт Smart Rural Це дворічна ініціатива Європейської комісії, спрямована на поширення «розумних» підходів у державах-членах ЄС та формування рекомендацій для політики.
У межах цього напряму проєкт Smart Rural 21 «Підготовчі дії щодо розумних сільських територій у 21 столітті» зосередився на:
- активізації громад;
- розвитку стратегічного планування;
- застосуванні цифрових рішень;
- впровадженні соціальних інновацій.
Проєкт тривав із грудня 2019 до листопада 2022 року й дав змогу накопичити значну практичну базу [14].
Обмеження CAP та формування нових інструментів підтримки. Розвиток LEADER: еволюція підходу «знизу догори»
Оскільки інструменти Спільної аграрної політики (CAP) традиційно більше орієнтовані на агровиробництво, виникає ризик втрати уваги до ширших компонентів розвитку — цифровізації, різноманіття економіки, інтегрованого управління.
Саме тому актуальною є поява спеціальних платформ і мереж, спрямованих на розвиток Smart Villages. Яскравим прикладом є проєкт Smart Rural 27, у межах якого протестовано роботу таких платформ у форматі European Pilot Smart Villages Observatory [15, с. 116].
Програма LEADER, започаткована у 1991 році, стала однією з найуспішніших моделей локально орієнтованого розвитку в ЄС.
Її принцип «знизу догори» дозволяє громадам самим визначати потреби та ініціювати проєкти.
З 2014 року LEADER отримала статус офіційного механізму community-led local development, що діє в різних фінансових програмах ЄС і охоплює не лише сільські, а й міські та прибережні території [16, с. 4].
Сила LEADER полягає у створенні локальних груп дій (LAGs), де об’єднуються представники різних секторів, щоб спільно планувати розвиток громад.
У 2014–2020 роках у ЄС діяло близько 2800 LAGs, які охоплювали території проживання приблизно 61% сільського населення.
LEADER виконувала не лише управлінську, а й соціально-мобілізаційну функцію, зміцнюючи самоорганізацію та розвиток місцевого лідерства [17].
LEADER як механізм інтегрованого розвитку територій
Однією з важливих тенденцій стало поширення методу LEADER за межі суто сільського розвитку.
Завдяки моделі Community-Led Local Development цей підхід почали застосовувати не лише через Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільських територій (EAFRD), а й у рамках інших фондів ЄС — Європейського фонду морського та рибного господарства (EMFF), Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF) та Європейського соціального фонду (ESF).
Це дозволило поєднати економічні, соціальні, інфраструктурні та інноваційні напрями розвитку й створити комплексний підхід до зміцнення сільських громад [17].
У контексті децентралізації LEADER сприяє появі нових форм місцевого управління, де партнерство, участь жителів та міжсекторальна кооперація стають центральними елементами.
На відміну від традиційної вертикальної моделі, LEADER розвиває горизонтальні зв’язки, зміцнює соціальний капітал і стимулює локальне лідерство.
Регламент (EU) № 1305 /2 013 [18]. закріплює засади підтримки розвитку сільських громад за рахунок Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD), окреслюючи, як мають реалізовуватися локальні стратегії розвитку у рамках LEADER і поза ним.
У документі підкреслено, що поряд із класичною моделлю LEADER можуть діяти й інші партнерства, орієнтовані на потреби конкретних територій — сільських чи міських.
Вони можуть працювати над окремими секторальними завданнями, наприклад, захистом довкілля, розвитком агровиробництва чи підвищенням кліматичної стійкості.
Також державам ЄС надано можливість підтримувати співпрацю між первинними виробниками та міжгалузевими організаціями, що стимулює інтегрований розвиток територій.
Важливо, що Регламент визнає LEADER одним із найефективніших інструментів ендогенного розвитку. Його сила — у роботі з людським, соціальним та інституційним капіталом громад.
Через це ЄС вимагає обов’язкового включення LEADER до національних і регіональних програм розвитку — щоб забезпечити довгостроковість і сталість цього підходу.
Окремий акцент зроблено на співпраці між територіями — як у межах однієї країни, так і між державами. Для громад, які ще не працювали за методом LEADER, передбачений інструмент «LEADER start-up kit».
Він допомагає створити необхідну основу для запуску локальних стратегій :
- Розбудувати компетенції.
- Спробувати перші невеликі проєкти.
- Сформувати організаційні структури.
Важливо, що на старті не вимагається готова стратегія, що значно полегшує входження нових громад до європейського простору локального розвитку.
Регламент також розширює повноваження локальних груп дій (LAGs). Керуючі органи можуть передавати їм додаткові функції, зокрема право адмініструвати авансові виплати на покриття витрат управління та організаційної діяльності — до 50% державної підтримки.
Це підсилює професійність і спроможність місцевих партнерств.
Позиція Європейського парламенту щодо підтримки сільських громад
Водночас у Резолюції Європейського парламенту від 17 червня 2025 року [19] підкреслено, що політика згуртованості лишається важливим децентралізованим інструментом підтримки регіонів. Особливу увагу приділено розширенню доступу сільських громад до попереднього фінансування та авансових виплат, які є критично важливими для малих проєктів, ініційованих на місцевому рівні.
У зв’язку з цим аналіз доцільно завершити узагальненням структурних елементів і ключових характеристик європейської моделі сільського розвитку (рис. 1).
Рис. 1. Європейські підходи до розвитку сільських територій
Висновки:
Сучасна модель розвитку сільських територій у ЄС базується на поєднанні децентралізації, ендогенного зростання та інноваційних підходів локального розвитку.
Серед них ключову роль відіграють LEADER і Smart Villages, які забезпечують активну участь громад та розкриття місцевого потенціалу.
Довгострокове бачення ЄС щодо майбутнього сільських територій створює стратегічний каркас їх модернізації, поєднуючи економічні, соціальні й екологічні цілі.
Аналіз підтверджує, що CAP, Політика згуртованості та тематичні програми ЄС формують комплексну інституційну систему підтримки, спрямовану на розвиток конкурентоспроможних, стійких і соціально інтегрованих громад.
Синергія цифрових рішень, соціальних інновацій і принципів участі, притаманних Smart Villages, із механізмами LEADER посилює інституційну спроможність громад та стимулює локальне лідерство.
Узагальнені матеріали свідчать, що успішність сучасних сільських територій дедалі більше залежить від мультиакторних моделей співпраці, здатних адаптувати управління до різних просторових, демографічних та ресурсних умов.
Отже, впровадження інтегрованих підходів до розвитку сільських територій формує інноваційний і конкурентоспроможний простір розвитку, який відповідає стратегічним орієнтирам ЄС і сприяє підвищенню якості життя в сільських громадах.
Література
1. Журавель Я. В., Діордіца І. В. Актуальні європейські моделі децентралізації влади та перспективи їх впровадження в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 11. C. 343-347.
2. Emerllahu V., Bogataj D. Smart Villages as infrastructure of rural areas: Literature review and research agenda. IFAC-PapersOnLine. 2024. № 58(3). P. 268-273.
3. Бульба В. Г., Оробей В. В. Європейська практика забезпечення розвитку соціальної інфраструктури сільських територій. Вісник національного університету цивільного захисту України. Серія «Державне управління». 2023. Випуск 2(19). С. 353-365.
4. Костецька І. І. Розвиток smart villages в управлінні сільськими територіями в Польщі з використанням локального партнерства. Вісник ХНТУ. 2022. № 2(81). С. 164-169.
5. Gargano G., Del Prete A. LEADER Territorial Cooperation in Rural Development: Added Value, Learning Dynamics, and Policy Impacts. Land. 2025. № 14(7). P. 1494.
6. Veselicz A., Konečný O., Pénzes J., Patkós C. Evaluating LEADER program support for local projects: insights from the Czech Republic and Hungary (2007–2013). Cogent Social Sciences. 2025. № 11(1). P. 2456501.
7. Davydenko N., Wasilewska N., Boiko S., Wasilewski M. Development of rural areas in Ukraine in the context of decentralization: An empirical study. Sustainability. 2022. № 14(11).P. 6730.
8. Patyka N., Sokolova A., Movchaniuk A., Sysoieva I., Khirivskyi R. Ukraine’s rural areas in the conditions of decentralization and local self-government reform: challenges and prospects. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2023. № 9(3). P. 266-295.
9. Long-term vision for rural areas: for stronger, connected, resilient, prosperous EU rural areas. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_3162
10. Rural opportunities. URL: https://agriculture.ec.europa.eu/overview-vision-agriculture-food/research-innovation/rural-opportunities_en
11. Multi-actor approach. URL: https://agriculture.ec.europa.eu/overview-vision-agriculture-food/research-innovation/multi-actor-approach_en
12. Smart and Competitive Rural Areas. URL: https://ec.europa.eu/enrd/smart-and-compeitive-rural-areas_en.html
13. Smart Villages. URL: https://ec.europa.eu/enrd/smart-and-competitive-rural-areas/smart-villages_en.html
14. The Smart Rural 21 Project. URL: https://www.smartrural21.eu/smart-rural-21-project/about/
15. Preparatory Action – Smart Rural Areas in the 21st Century – Bis Final Report. (Smart Rural 27 Project). URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/b0f6c432-d939-11ef-be2a-01aa75ed71a1
16. LEADER and community-led local development facilitates local engagement but additional benefits still not sufficiently demonstrated. Special Report, 2022. URL: https://www.eca.europa.eu/lists/ecadocuments/sr22_10/sr_leader_en.pdf
17. LEADER/CLLD. URL: https://ec.europa.eu/enrd/leader-clld_en.html
18. Regulation (EU) No 1305/2013 of the European Parliament and of the Council of 17 December 2013 on support for rural development by the European Agricultural Fund for Rural Development (EAFRD) and repealing Council Regulation (EC) No 1698/2005. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1515600189161&uri=CELEX:32013R1305 19. European Parliament resolution of 17 June 2025 on strengthening rural areas in the EU through cohesion policy. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-10-2025-0122_EN.html
Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
