Не хочу вас лякати, але в наступні 2 роки Україна може отримати додатково +300 тис. безробітних і майже $5 млрд втрат для ВВП

У травні минулого року я писав допис про закриття одного з промислових підприємств через неконкурентні умови роботи в Україні. І це не про податки, це про вартість електроенергії для промисловості.
https://www.facebook.com/share/p/17e5bVVWMw/

Був великий розголос. До мене приїздили і металурги, і профспілки. Питали, що робити, щоб галузь «не загнулася». Виявилось, що це загальна проблема для всіх.

Я їх спрямував, звісно, у Кабмін. Де мають перейматися цим питанням. Аналізувати, будувати сценарії, виявляти ризики для економіки і попереджати їх, корегуючи регулювання.

Але скоро рік, я не бачу, щоб тема конкурентної промислової політики була в нас на порядку денному. Вирішив копнути глибше і подивитись, яке підприємство може закритися наступним, і що на нас всіх очікує в інерційному сценарії.

Тепер по фактах

1. Ferrexpo (Горішні Плавні)

За даними офіційного звіту за H1 2025, частка електроенергії у собівартості виробництва концентрату сягнула 50%. Середня ціна електроенергії для компанії — $147/МВт·год, на піку в лютому 2025 — $173/МВт·год. Компанія працює на 1 з 4 пелетних ліній, 37% персоналу — на скороченому робочому часі.

За словами голови ради директорів Вольфрама Куоні: «Росіяни систематично знищували електростанції. Як енергоємний бізнес, ми змушені імпортувати електроенергію з ЄС за дуже високими цінами. Витрати на енергію становлять половину собівартості виробництва».

Джерело: CEPA – https://cepa.org/article/iron-will-ferrexpo-reinforces-ukraines-economic-backbone/

Джерело: Ferrexpo H1 2025 – https://www.ferrexpo.com/media/ogynllhq/20250806-ferrexpo-2025-interim-results-rns.pdf

2. ArcelorMittal Кривий Ріг

За словами CEO Мауро Лонгобардо в інтерв’ю Interfax-Ukraine, компанія завершила 2024 рік зі збитками близько $100 млн, з яких 70% — це вартість електроенергії. Частка електроенергії у собівартості зросла з 7% у 2021 році до 20% у 2025 році — майже втричі за чотири роки. Підприємство працює на 30% потужностей: 1 з 3 доменних печей.

«Наш завод працює зі збитками вже три роки. Завдяки тому, що ми частина корпорації, завод отримував підтримку ззовні. Україна має залишатися конкурентоспроможною країною. Зараз газ в Україні коштує приблизно стільки ж, як у конкурентів за кордоном, електроенергія — дорожча», — Мауро Лонгобардо, CEO

Джерело: Interfax-Ukraine – https://en.interfax.com.ua/news/interview/1036897.html

3. Інгулецький ГЗК (Долинська)

Повністю зупинений з літа 2024 року. Згідно з листом директора до Кабміну, електроенергія становить 51% собівартості видобутку залізної руди. За пів року до зупинки підприємство сплатило ~1,1 млрд грн податків. 7 000 працівників втратили роботу.

Джерело: GMK Center – https://gmk.center/en/news/ingulets-mining-may-cease-operations-due-to-the-situation-on-the-energy-market-letter-to-the-cabinet-of-ministers/

4. Криворізький залізорудний комбінат (КЖРК)

Зупинений у березні 2025 року через неможливість оплачувати електроенергію та заблоковане відшкодування ПДВ.

Джерело: GMK Center – https://gmk.center/en/infographic/ukrainian-mining-industry-results-of-2024-and-prospects-for-2025/

5. Нікопольський завод феросплавів

Працює на 7% потужностей — 2 печі з 28. Збитки — $300-500 на тонну продукції. Частка електроенергії у собівартості феросплавів — 30-50%, для феросиліцію — до 70%.

Джерело: GMK Center – https://gmk.center/en/opinion/what-is-the-situation-in-ukraine-s-ferroalloy-industry-in-1h2025/

Ситуація з цінами на електроенергію

—Україна має потужний ядерний комплекс — 9 діючих реакторів на трьох АЕС (Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська) загальною потужністю близько 8 ГВт. Шість реакторів Запорізької АЕС потужністю 5,7 ГВт окуповані з березня 2022 року і не виробляють електроенергію.

Джерело: Brookings Institution – https://www.brookings.edu/articles/ukraines-energy-sector-is-a-key-battleground-in-the-war-with-russia/

Попри втрату ЗАЕС, Енергоатом продовжує забезпечувати понад 50% електроенергії країни. За офіційними даними Енергоатому (червень 2024), собівартість генерації атомної енергії без доставки становить близько 1,7 грн/кВт·год.

Джерело: ZN.UA – https://zn.ua/ukr/energetics/sobivartist-kilovata-elektroenerhiji-ukrajinskikh-aes-bez-dostavki-stanovit-1-7-hrn-enerhoatom.html

Важливе методологічне застереження:

Собівартість генерації та кінцева ціна електроенергії — це методологічно непорівнювані показники. Кінцева ціна для споживача складається з:

1) ціни електроенергії як товару (результат балансу попиту і пропозиції на ринку, різна щогодини);

2) тарифу на передачу (Укренерго);

3) тарифу на розподіл (ОСР);

4) плати постачальникам;

5) ПДВ.

Порівняння з сусідніми країнами

Для коректного аналізу порівнюємо оптові ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) України та сусідніх країн ЄС, з якими є прямий переток електроенергії. За даними GMK Center, у листопаді 2025 року:

Джерело: GMK Center – https://gmk.center/en/infographic/electricity-prices-in-europe-showed-mixed-trends-in-november/

Застереження: РДН – це спотовий ринок. В ЄС переважна частина електроенергії продається за довгостроковими контрактами, що згладжує цінові коливання. Порівняння коректне лише з географічними сусідами, з якими є фізичний переток.

Структура кінцевої ціни для промисловості

Тариф на передачу (Укренерго) згідно з Постановою НКРЕКП № 2009 від 05.12.2025:

• Q1 2026: 713,68 грн/МВт·год (у т.ч. PSO для ВДЕ – 352,00 грн/МВт·год)
• Q2-Q4 2026: 742,91 грн/МВт·год (у т.ч. PSO для ВДЕ – 360,34 грн/МВт·год)
• Для «зеленої електрометалургії»: 373,93 грн/МВт·год (Q1) та 378,49 грн/МВт·год (Q2-Q4).

Джерело: Укренерго – https://ua.energy/general-news/neurc-approves-ukrenergo-s-tariffs-for-2026/

Примітка: PSO (спеціальні обов’язки) для «зеленої» генерації – це частина тарифу на передачу (~50%), а не окрема плата.

Вимога імпорту електроенергії

Постанова КМУ № 611 (травень 2024) встановила вимогу імпортувати 80% електроенергії для уникнення погодинних відключень. У листопаді 2024 року Постановою № 1342 цю вимогу було знижено до 60%.

Джерело: NV Бізнес – https://biz.nv.ua/ukr/markets/kabmin-zniziv-planku-importu-e-e-pidpriyemstvami-dlya-roboti-bez-vidklyuchen-iz-80-do-60-50469482.html

Важливо: ця вимога стосується лише тих підприємств, які хочуть захиститись від графіків обмежень. Для решти компаній імпорт не є обов’язковим.

Прогноз цін на електроенергію 2026–2027

Підсумковий прогноз кінцевої ціни для промисловості:

• 2026 рік: €140–165/МВт·год
• 2027 рік: €150–185/МВт·год

За таких умов українські експортери мають значно гірші конкурентні позиції. Як зазначає ArcelorMittal, у Франції ядерні механізми використовуються для зниження цін на ринку, Німеччина планує виділити €6,5 млрд і встановити граничну ціну €60/МВт·год для промисловості. В Україні —€140–165/МВт·год.

Джерело: Interfax-Ukraine – https://en.interfax.com.ua/news/economic/1110521.html

Інерційний сценарій: припущення та методологія

Ми з колегами провели детальне моделювання інерційного сценарію — продовження поточної політики без системних змін.

Ключові припущення:

1) Кінцева ціна електроенергії для промисловості залишається на рівні €140–185/МВт·год.

2) Вимога імпортувати 60% електроенергії для захисту від відключень (Постанова КМУ № 1342) зберігається.

3) Тарифна складова PSO (~352-360 грн/МВт·год) залишається включеною до тарифу на передачу.

4) Механізм компенсації різниці цін (CfD) для промисловості не впроваджено.

5) Енергоатом продає електроенергію через Українську енергетичну біржу за ринковими цінами (€130-140/МВт·год), а не за собівартістю.

Джерело: UEEX – https://www.ueex.com.ua/eng/

Ризик закриття підприємств

На підставі цих припущень, у 2026 році високий ризик закриття (60–90%) мають, за нашими розрахунками:

• Інгулецький ГЗК (вже закритий),
• КЖРК (вже зупинений),
• Нікопольський завод феросплавів,
• Запорізький завод феросплавів,
• частково Ferrexpo.

У 2027 році загроза поширюється на

• ArcelorMittal Кривий Ріг (ризик зупинки 2–3 з 3 доменних печей),
• Покровський ГЗК та інших.

Прямі робочі місця на підприємствах ГМК:

• ArcelorMittal Кривий Ріг — понад 22 000 працівників

Джерело: ArcelorMittal – https://ukraine.arcelormittal.com/en/people-and-careers

• Ferrexpo — 8 542 працівники

Джерело: Ferrexpo Annual Report 2024 – https://www.ferrexpo.com/media/yj1fcgds/ferrexpo-full-year-financial-results-for-2024.pdf

• Нікопольський завод феросплавів — близько 8 000 працівників
• Інгулецький ГЗК — близько 7 000 працівників
• Марганецький та Покровський ГЗК — близько 4 000 працівників на кожному

Розрахунок:

Прямі робочі місця: 35–45 тисяч у 2026 році + 25–40 тисяч у 2027 році = 60–85 тисяч.

Мультиплікатор зайнятості 3× (підрядники, суміжні галузі, сфера послуг).

Джерело: German Economic Team – https://www.german-economic-team.com/en/newsletter/challenges-persist-for-the-ukrainian-steel-industry/

РАЗОМ: 190–280 тисяч робочих місць за два роки.

Криза мономіст: 1,5 мільйона людей під загрозою

Особливо вразливими є міста, економічно залежні від одного-двох підприємств:

• Кривий Ріг — 604 тис. населення, понад 45 тис. робочих місць у промисловості
• Нікополь — 110 тис. населення, завод працює на 7%
• Горішні Плавні — 50 тис. населення, 1 з 4 ліній Ferrexpo працює
• Долинська — 20 тис. населення, завод закритий з літа 2024 року
• Марганець — 47 тис. населення, завод на простої

Сукупне населення міст у зоні критичного ризику — понад 1,5 мільйона людей.

Вплив на торговий баланс

За даними Українського інституту майбутнього, торговий дефіцит України у 2025 році оцінюється на рівні $52–54 млрд.

Джерело: UIF – https://test.prog.website/en/digests/macroeconomic-digest-of-ukraine-october-2025/

Падіння експорту ГМК:

• мінус $2,2–3,2 млрд у 2026 році;
• мінус $1,4–2,2 млрд у 2027 році.

Загалом — втрата $3,6–5,4 млрд експортної виручки за два роки і додатковий тиск на гривню.

Бюджетні втрати

Методологія:

Розрахунок базується на: втраті ПДФО та військового збору від 60–85 тис. прямих робочих місць (середня зарплата в ГМК — 25–35 тис. грн); втраті ЄСВ; падінні рентних платежів; скороченні податку на прибуток; зростанні видатків на допомогу по безробіттю.

Орієнтовний чистий негативний ефект: 62–100 млрд грн за 2026–2027 роки.

Застереження: ці оцінки мають певну невизначеність і залежать від темпів закриття підприємств та ефективності програм підтримки.

Що потрібно зробити: британський досвід CfD

Рішення існують. Вони не нові, вони працюють у європейських країнах. Розглянемо детально британський механізм Contract for Difference (CfD) — один з найуспішніших у світі.

Як працює британський CfD

Механізм простий: уряд через Low Carbon Contracts Company (LCCC) укладає довгострокові контракти (15–20 років) з виробниками електроенергії, гарантуючи фіксовану ціну (strike price). Якщо ринкова ціна нижча за гарантовану — держава доплачує. Якщо вища — виробник повертає різницю до бюджету.

Джерело: UK Government – https://www.gov.uk/government/collections/contracts-for-difference

Конкретний приклад: 2022 рік — рік енергетичної кризи

Під час енергетичної кризи 2022 року, викликаної вторгненням Росії в Україну, оптові ціни на електроенергію у Великобританії злетіли до £200/МВт·год і вище. Що сталося з CfD?

Фінансові результати 2021–2023:

• Q4 2021 + Q1 2022: генератори з CfD повернули державі майже £300 млн (бо ринкова ціна перевищила strike price)

• Q2 2022 – Q1 2023: прогнозовані повернення від генераторів — понад £1 млрд

• Кумулятивні чисті виплати за всю історію схеми до серпня 2024: £8,9 млрд

Джерело: UK Parliament Research – https://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/CBP-9871/CBP-9871.pdf

Джерело: Energy & Climate Intelligence Unit – https://eciu.net/media/press-releases/2022/latest-round-of-renewables-would-be-paying-back-7bn-under-current-prices-over-100-off-bills

Ключовий висновок:

Під час енергетичної кризи схема CfD не тільки не потребувала бюджетних витрат — вона ПРИНОСИЛА дохід! Генератори, які отримали контракти за низькими strike prices (£47-49/МВт·год для офшорного вітру), повертали різницю з високої ринкової ціни.

Довгострокова ефективність

За оцінками Energy & Climate Intelligence Unit:

• При ринковій ціні £200/МВт·год (як під час кризи 2022) вітрові електростанції з CfD економлять споживачам £5,7–6,7 млрд на рік
• При досягненні 40 ГВт офшорного вітру до 2030 року — економія £23–26 млрд /рік при високих цінах
• При 50 ГВт — економія до £34 млрд /рік (еквівалент £500 на домогосподарство)

Джерело: ECIU – https://ca1-eci.edcdn.com/paying-back-CfD-March2022.pdf

Важливо: завдяки конкурентним аукціонам strike price офшорного вітру у Великобританії впав з £170/МВт·год (2014) до £47–49/МВт·год (2019) – зниження на 72% за 5 років.

Що це означає для України

Україна має унікальну перевагу — дешеву атомну генерацію (собівартість ~1,7 грн/кВт·год ≈ €40/МВт·год). При впровадженні CfD для промисловості зі strike price €70/МВт·год (замість ринкових €140–165):

1) У періоди низьких ринкових цін — держава доплачує різницю.

2) У періоди високих цін (як зараз) — виробники повертають різницю до бюджету.

3) Промисловість отримує передбачувану ціну — умову для планування інвестицій.

Математика рішення: два сценарії

СЦЕНАРІЙ А: Бездіяльність (статус-кво)

СЦЕНАРІЙ Б: Впровадження CfD для промисловості

Вартість компенсації (орієнтовно):

• Споживання електроенергії промисловістю ГМК: 15-20 ТВт·год /рік

• Різниця між поточною ціною (~€140-165/МВт·год) та конкурентною (~€70-90/МВт·год): €50-75/МВт·год

• Орієнтовна вартість компенсації: €750 млн – €1,5 млрд на рік (20–40 млрд грн)

Застереження: ця оцінка є попередньою. Детальний розрахунок потребує аналізу профілю споживання кожного підприємства.

Повернення до бюджету при збереженні промисловості:

Висновок: кожна гривня компенсації приносить 2–3 гривні у вигляді збережених податків та уникнутих видатків.

Додатковий ефект: при високих ринкових цінах (як зараз в Україні) частина компенсації може повертатися до бюджету за британською моделлю.

Інші необхідні заходи

1. Перегляд механізму захисту від відключень

Вимога імпортувати 60% електроенергії (Постанова КМУ № 1342) створює додаткові витрати для критичної промисловості. Потрібне гнучкіше регулювання.

2. Реформа PSO

Виділення підтримки ВДЕ в окремий тариф (RES Surcharge), як передбачено вимогами Енергетичного Співтовариства.

Джерело: Energy Community – https://www.energy-community.org/Ukraine/observatory.html

3. Використання диференціації цін за часом доби

Ринкова ціна природно нижча вночі. Стимулювання переносу енергоємних процесів на ніч допоможе підприємствам економити та згладить піки навантаження.

4. Аукціони на нові потужності з CfD

Для залучення інвестицій у нову генерацію — за британською моделлю конкурентних аукціонів.

Висновок

Я не схильний до алармізму. Але цифри — вперті:

• 60–85 тисяч прямих робочих місць
• 190–280 тисяч з урахуванням мультиплікатора
• $3,6–5,4 млрд втраченого експорту
• 62–100 млрд грн бюджетних втрат
• Понад 1,5 мільйона людей у мономістах під загрозою

Це не прогноз на десятиліття. Це прогноз на найближчі 18–24 місяці.

Ми вже втратили Інгулецький ГЗК. Ми втратили КЖРК. Нікопольський завод феросплавів працює на 7% потужностей. ArcelorMittal балансує на межі рентабельності.

Британський досвід доводить: CfD — це не витрати, а інвестиція з позитивним поверненням. Часу для дискусій більше немає.

Якщо прогаємо час, то ще кілька десятків тисяч українців поїде за кращим життям у Європу, Україна стане ще більш залежна від донорів та їх настрою, а уряд буде намагатись наповнити пустий бюджет підняттям податків, але це ще сильніше вб’є економіку…

Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.