Абрикос Харгранд

Походження / історія: Абрикос Харгранд був виведений випадковим чином канадським селекціонером Дж. Лайоном в Харроу, Онтаріо, Канада в 1961 році шляхом запилення сортом Голд Рич. Зареєстрували і описали сорт абрикоса Харгранд в 1981 році, після чого він став набирати свою популярність.

Опис сорту: дерева сильнорослі з швидким темпом зростання. Крона у молодих дерев піднесена у старших розлога. Рослина рано вступають в плодоношення на 2 рік після висадки. Має високу врожайність і зимостійкість.

Швидкість зростання / сила росту: в молодому віці спостерігається посилений ріст молодих пагонів, а в період плодоношення ріст дерева сповільнюється.

Листя: серцевидної форми з витягнутою верхівкою, зелені, зазубрені по краях на тонких черенках темно-червоного кольору.

Квіти: біло-рожевого кольору із запашним медовим ароматом, «сидячі» на гілках.

Час цвітіння: абрикос зацвітає найпершим з плодових дерев в саду.

Плоди: Плоди великі, видовжено-овальні, набирають вагу по 70 г – 120 г. Шкірка забарвлена ​​в насичений помаранчевий колір з рум’янцем у вигляді червоних крапок. М’якоть світло-оранжевого кольору, характеризується мясистостью середньої твердості, гармонією кислоти і солодощі в смаку, ароматні. Смакові якості за п’ятибальною дегустаційною шкалою оцінено в 4,6 бала. Кісточка в цих абрикосів дрібна. Від м’якоті в зрілих плодів відходить без проблем, в перезрілих – насилу. Плоди тривалий час можуть висіти на гілках після повного дозрівання, що не опадаючи.

Ставлення до світла / інсоляція: надає перевагу освітленим місцям.

Ґрунт: витривале дерево, може рости навіть на важких, вологих, засолених грунтах.

Переваги: висока морозостійкість квіткових бруньок; ранній початок плодоношення; високий рівень продуктивності; хорошу транспортабельність плодів. Посадка: щоб Абрикос Харгранд добре розвивався і ріс, грунт перед посадкою повинен бути добре підготовленим: звільненим від бур’янів, особливо багаторічних. Ями повинні бути приблизно 60 см в діаметрі і глибиною від 30 см, розмір диктує розмір саджанця. Перевалюємо рослину з тимчасового контейнеру, не руйнуючи земляного кому (якщо рослина з голою кореневою системою, то на дно ямки насипаємо земляний горбок і розподіляємо по ньому зволожені коріння вниз). Засипаємо родючою землею, злегка притопчуємо. Робимо пристовбурні кола з валиком, для природного збору дощової води і рясно заливаємо в кілька заходів.

Обрізка: Без формуючої обрізки дерева абрикос виснажується від ранніх і рясних врожаїв, що призводить до періодичності в плодючості і зниження стійкості самого дерева до хвороб і шкідників. При обрізанні слід пам’ятати, що абрикос плодоносить на торішніх однорічних приростах і букетний гілках. Грамотною обрізкою можна регулювати врожайність дерева, розмір плодів, цукристість, а також позбавити його від хвороб. При посадці гілки молодого саджанця абрикоса обрізають на третину. Це сприяє швидкій закладці крони. Обрізку абрикоса слід проводити щорічно до розпускання бруньок, приблизно в квітні місяці. Необхідно щорічно проріджувати крону дерева – це сприяє збільшенню врожаю і запобігає появі хвороб і шкідників.

Хвороби: Незважаючи на те, що цей сорт стійкий до більшості захворювань, він схильний до інфекцій плямистості і моніліозу. Особливо страждають дерева від цих захворювань навесні і в першій половині літа при наявності рясних дощів, туманів, а також при значному загущенні крони. Тому треба уважно стежити за станом листя і обробити дерево відповідними препаратами при перших же ознаках захворювання.

Добриво / захист: Висаджені дерева слід відразу ж підгодувати мінеральними добривами. Перша порція азоту вноситься в перший рік в середині травня. Друга – в середині червня. Завдяки цьому, вже до осені утворюються потужні прирости, необхідні для утворення крони. Якщо ріст саджанців у перший рік занадто інтенсивний, на наступний рік азотне добриво обмежуємо, залишивши тільки травневе внесення, але вже на початку місяця. Щоб спровокувати плодоношення, на третій і четвертий рік добриво азотом зводимо до мінімуму. Доброму розвитку дерев і кущів, особливо на легких ґрунтах, сприяє мульчування перегноєм або компостом. Дуже важливо захистити ваше деревце від різного виду хвороб і шкідників, які можуть завдати шкоди вашому врожаю. І найкращим способом цього захисту буде правильне вживання хімічних препаратів на різних стадіях розвитку.

У фазі розпускання бруньок (зелений конус «ведмежі вушка») з метою захисту від брунькового довгоносика, попелиці, а також проти такої хвороби як моніліальний опік слід застосовувати бакові суміші фунгіцидів + інсектицидів: Актара, Енжіо, Хорус. У фазі опадання пелюсток (95% опало) – проти моніліального опіку, гномоніоза застосовують бакові суміші фунгіцидів і інсектицидів: Хорус + Скор. У фазі росту плоду (горішок) – проти східної плодожерки, попелиці, молі, а також хвороб: молініоз, гномоніоз застосовують Енжіо або Актеллік + Хорус. Бакова суміш фунгіцидів і інсектицидів. Обробку проводять через 7-8 днів після попередньої. У фазі росту плоду (перед дозріванням) – проти попелиці, східної плодожерки і плямистості листя застосовують Енжіо або Актеллік. Обробку проводять через 12-14 днів після попередньої. Після збирання врожаю проти попелиці і хвороб: плодова гниль, моніліоз, кокомікоз застосовують препарати Хорус + Скор + Карате Зеон, знімають і знищують муміфіковані плоди. Обробку проводять через 18-24 дня після збору врожаю баковою сумішшю. У жовтні-листопаді проти довгоносика, пильщика, кліща і хвороб: плямистості листя, клястероспоріоза слід зробити окопування пристовбурних кіл, закопування або спалювання опалого листя, а також внесення добрив.

Ґрунтові шкідники: на сьогоднішній день в Україні немає більш небезпечного грунтового шкідника ніж хрущ (рос. – майский жук). З середини квітня, побачивши першого летючого жука, ТЕРМІНОВО обробляємо крону Актарою або будь-яким з численних препаратів на основі імідаклоприду, наприклад Престиж (Байєр), Антихрущ, при цьому частина розчину обов’язково повинна потрапити на стовбур (10см вище грунту) і кореневу шийку і не пролитися в бік. Подібні обробки повторюємо кожні 40-50 днів сезону вегетації. Проливаємо в грунт згідно з інструкцією. Обробка по кроні і підлив по кореневій шийці в грунт з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів. Краще 1 раз на місяць проводити профілактичні обробки, ніж лікувати, коли шкідник розмножується і «доїдає» рослину. Приклад – війна садівників українців з колорадськими жуками, які, як і їхні людські «ватяні» однофамільці – «колоради», дуже небезпечні і ненажерливі. І перші і другі повинні оперативно знищуватися.

Захист від бур’янів: в період до або після цвітіння для знищення однорічних та багаторічних бур’янів застосовують гербіцид загальної дії Ураган Форте, Раундап. Препарат вносять за умови захисту культури. Кращий період введення для широколистих бур’янів – від фази 2 справжніх листків до фази цвітіння, однорічні злакові – фаза 2-3 листків, багаторічні злакові – при висоті 10-12 см. Всі названі препарати змішуються без обмежень і без ризику зниження ефективності. Норма витрати робочого розчину: молоде дерево – 1 л, дерево середнього віку – 2-3 л, дерево з великою кроною – більше 3 л.