9 квітня відбулася експертна дискусія у форматі круглого столу на тему “Розуміння правовладдя та законність і правосуддя в Україні”, організована UIF та Центром політико-правових реформ.

“З трьох гілок влади, судова є найслабкішою”.

Маркіян Галабала

“Якість судової системи має бути в рамках узгоджених правових процедур. У нас 3 гілки влади, які в реальності не мають незалежності.”

Анатолій Амелін

“Ми завалені судовими спорами про ніщо та плодимо таку кількість спорів, яку ніколи не виграємо. Величезна кількість часу витрачається висококласними фахівцями. Ставлення суспільства: якщо перекласти проблему на суд — це не моя проблема. Треба оцінювати рішення з погляду наслідків. Для чого заганяти людей в суди, якщо на виході ти отримуєш папірець?”

Роман Романов

“В судовій реформі багато няньок, але жодних батьків”.

Роман Смалюк

Цикл дискусій має на меті формування спільного бачення єдиної суверенної країни — візію України 2035. Де ми хочемо жити через 10 років? Ми маємо розуміти вектор руху, щоб створити державну стратегію, яка приведе Україну до успішного майбутнього. Для цього важливо навести лад у вітчизняній системі правосуддя.

Прокуратура, адвокатура та судоустрій ще не позбулися успадкованих від Радянського Союзу проблем, тож експерти мали багато питань для обговорення:

1. Як зробити юридичну науку та освіту ефективними в служінню правовладдю?
2. Як мінімізувати деструктивний лобізм і забезпечити відповідність законодавства принципам правовладдя?
3. Скільки судових юрисдикцій має бути в судах загальної юрисдикції та яка їх система?
4. Як забезпечити професійність, патріотизм і доброчесність суддів?
5. Як не допускати впливу олігархів на законодавство та правосуддя?
6. Як забезпечити незалежність, професійність та доброчесність системи прокуратури?
7. Які функції професійного самоврядування адвокатів та як його запустити?

Модератор дискусії Олександр Новіков, голова делегації України в GRECO та голова НАЗК (2020–2024), вміло координував процес обговорення, допомагав ловити інсайти та акцентував на ключових точках дискусії.

Презентація Ігоря Коліушко: “Принцип принципів”

Інформаційне обрамлення заходу задав Ігор Коліушко — політик, науковець, засновник і голова правління Центру політико-правових реформ. Його “коротка, але концентрована” вступна презентація була присвячена принципу правовладдя або верховенству права, який реалізується в якості законодавства.

Експерт зазначив, що в основі цього принципу лежать 3 цінності: демократія, правовладдя і врядування. Він охоплює 6 принципів:

1. законність;
2. юридична визначеність;
3. недопущення свавілля та пропорційність;
4. гарантування та дотримання прав людини;
5. рівність перед приписами права та недопущення дискримінації;
6. судовий захист в усіх правовідносинах.

Ігор Коліушко пройшовся по окремих складниках, в яких реалізується принцип правовладдя:

• Юридична наука, освіта та законодавство. В Україні правнича освіта і наука відірвані від суспільних реалій: наприклад, лекції в пожиттєвих конспектах можуть читатися 30 років! Сучасні заклади вищої освіти не підготували достатню кількість кваліфікованих юристів, хоча чисельність випускників з дипломом юриста в кілька разів перевищує актуальну потребу. Наукові розробки зовсім не враховуються при формуванні державної правової політики.
• Суди загальної юрисдикції та правосуддя. Судова практика не є сталою та послідовною, що виливається у кадровий голод, перевантаженість судів, систематичне недофінансування судової системи та непрозорий розподіл коштів. Потрібно забезпечити максимальне функціонування трьох базових юрисдикцій (цивільної, адміністративної та кримінальної) та оперативно розслідувати недоброчесну поведінку суддів. Експерт робить ставку на інноваційні методи розвитку судової системи на основі цифрових технологій.
• Прокуратура. Основна претензія Ігоря Коліушко полягає в політизації прокуратури. На жаль, прокурори завжди більше залежали від політики, ніж від закону та Конституції. Експерт переконаний, що необхідно зробити систему прокуратури повністю незалежною.
• Адвокатура. Сьогодні простежується корупційний характер та непрозорість процедури набуття статусу адвоката. На думку експерта, адвокати мають бути професійними, незалежними та забезпечувати своє самоврядування.

Завершуючи свій виступ, Ігор Коліушко запропонував учасникам дискусії — експертам, юристам, адвокатам та суддям — поділитися своїми рефлексіями.

Експертне обговорення: Робота над спільними цілями

Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Микола Хавронюк тезово розвинув думки колеги:

• Говорячи про правовладдя, на перше місце потрібно ставити захист прав людини; всі інші пункти виступають його інструментами.
• Експерт переконаний, що “все впирається в ідею сервісної держави, яка існує для людини”.
• Проблема правничої освіти — “несправжні юристи”. “Не повинно бути такого, що людина вчиться на журналіста, психолога чи соціолога, переходить в магістратуру і стає юристом”, — наголошує експерт.
• В Україні близько 75 тисяч випускників юридичної сфери на рік, що вже перебір. Для порівняння, у Великобританії та Німеччині — 20–30 тисяч.
• Міжнародне право потрібно відділити від загального права у зв’язку з його специфікою.

Далі слово взяв суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала:

• Використання штучного інтелекту дозволить суттєво розвантажити суди, адже основна проблема у судовій системі — “величезний вал справ”. Також ШІ допоможе визначити недоброчесний і корупційний компонент.
• Збільшення фінансування з боку держави або приватне залучення дозволить зробити юридичну науку більш ефективною.
• Для підвищення якості правничої освіти, потрібно зменшити чисельність випускників, а більшу частину недоброчесних студентів виганяти з вишів.
• Серед засуджених Вищим антикорупційним судом багато суддів. Експерт вважає, що для зменшення корупції в судовій системі краще застосовувати дисциплінарні впровадження, а кримінальне переслідування суддів є крайньою мірою.
• Основна проблема роботи прокуратури — її часткова відірваність в співпраці з органами досудового дослідження. Інколи прокурор навіть не в темі кримінального провадження, що негативно впливає на роботу органів правопорядку.
• В Україні близько 40 тисяч адвокатів, проте багато з них використовують процесуальні диверсії — затягують або зривають процес.

Доктор юридичних наук Роман Мудрий солідарний з колегами стосовно доцільності використання ШІ, адже швидкість прийняття рішень має бути одним з основоположних стовпів трансформації судової системи. Серед інших пропозицій експерта пролунали ідеї підвищення якості системи управління, розумного використання людського капіталу та якісного висвітлення своєї роботи представниками системи юстиції. “Суспільство має відчувати, що правосуддя працює”, — переконаний Роман Мудрий.

Експертка з антикорупції Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова  поглянула на юридичну освіту з іншого боку: “Хто готує цих правників?” На її думку, освіта і наука потребують очищення від “заробітчан”. Експертка пропонує розробити систему, яка буде стійкою до впливу олігархів, адже довгий час суди, поліція та прокуратура перебували під їхнім впливом. Також Ольга Піскунова висловилася за подальше впровадження реформ у сфері правосуддя.

Виконавчий директор UIF Анатолій Амелін підійшов до дискусії з погляду споживача правничих послуг:

• Багатий досвід використання судової системи (кілька десятків кейсів) сформував у експерта думку, що це “вкрай неефективний інструмент”. На розгляд однієї справи іноді витрачається 5–6 років!
• Експерт наголосив на важливості формування ідеальної картини 2035 року, при якій держава є нашою спільною власністю, а державні апарати — ефективними інструментами.
• Сучасна українська освіта майже не підходить для підготовки молоді до майбутнього.
• Українське законодавство створило багато перешкод для ефективної роботи державного сектору: більшість функцій держапарату потрібні чиновникам, а не людям. Експерт пропонує відштовхуватися від візії країни, яку ми прагнемо побудувати.
• Існує проблема перезавантаженості судів: в суд можна звернутися з будь-якого приводу, що створює базу для корупції.

Роман Романов, директор програми “Права людини і правосуддя” у Міжнародному фонді “Відродження”, підтримав думку Миколи Хавронюка: “Людина має сприймати правосуддя як інструмент захисту своїх прав”. Експерт піддав сумніву можливість проєктування візії майбутнього на 2035 рік, адже потрібно враховувати динаміку.

На його думку, система правосуддя значно зміниться за 10 років. Навіть сьогодні, світ настільки нерівний, що неможливо гарантувати громадянам однакові права. Згадаймо: першочергово, юристи обслуговували багатих, а еліта цим користувалася.

З погляду Романа Романова, впровадження ШІ загрожує “армії адвокатів”, адже прорив у розвитку цифрових технологій може зробити професію непотрібною. Водночас експерт наголосив, що це лише одна з проєкцій майбутнього.

Богдан Денисенко , експерт з питань організованої злочинності (Консультативна місія Європейського Союзу), пропонує 2 напрями розв’язання проблем у сфері українського правосуддя:

1. Цифровізація — допоможе заощадити час та забезпечити прозорість процедури прийняття рішень. Хоча цифровізація потребує значних інвестицій, розробка стратегії дозволить зекономити кошти.

Експерт наголошує, що ШІ — це автоматизація процесів, а не заміна спеціалістів: “У найближчому майбутньому ще немає того набору нейронних мереж, які можуть замінити людський мозок”.

• Впровадження методики OKR.

На думку Богдана Денисенко, варто переглянути освітній процес з поєднанням теорії та практики. Що стосується правничої науки, впадає в очі проблема недостатнього фінансування. Для сприяння якості наукових робіт, експерт пропонує монетизацію від кінцевого отримувача — широкої аудиторії.

Експерт із питань судівництва Центру політико-правових реформ Роман Смалюк вбачає досягнення візії 2035 цілком можливим шляхом впровадження:

1. Системи альтернативного вирішення спорів. Експерт вважає, що пенсійні спори не повинні доходити до судів; ці питання мають бути вирішені на рівні адміністративного оскарження.
2. Системи збору та аналізу інформації про ефективність судової системи. Доречно проводити соціологічні опитування, щоб держава дізналася, що турбує громадян.

Експерт також зазначив, що координаційні дії можливі на базі Міністерства юстиції або Вищої ради правосуддя.

Висновки дискусії

Експерти по хвилині відрефлексували з приводу того, що є найважливішим у сфері правовладдя та правосуддя, що дало змогу сформувати загальні висновки дискусії:

1. ШІ — лише помічник кваліфікованого спеціаліста, а не його повноцінна заміна.
2. “Судова система перенасичена пенсійними справами”. (Микола Хавронюк)
3. Можна скористатися з досвіду порядку вирішення спорів інших країн, щоб закривати справи до їх потрапляння в судовий процес. Наприклад, запропонувати внести суму, яка дорівнює мінімальному штрафу за цією статтею. При цьому, прокурор діє на рівні закону. (Микола Хавронюк)
4. Прокурори мають пам’ятати, що вони поза політикою, і не повинні на щось претендувати, крім виконання свого вузького кола функцій. (Микола Хавронюк)
5. Серед прокурорів мало людей, які можуть взяти відповідальність за введення необхідних змін. (Роман Мудрий)
6. Повільне планування є необхідним для успішного втілення візії майбутнього. (Ольга Піскунова)
7. Потрібно обмежити свавілля чиновників. (Роман Романов)
8. “Необхідно перезавантажити систему управління державою згідно з потребами громадян”. (Анатолій Амелін)
9. “Щоб автоматизувати процеси у системі правосуддя, треба вийти до прецедентності. За цим стоїть якісна аналітика”. (Богдан Денисенко)

Експертні думки доповнювали одна одну, і дискусія пройшла на диво злагоджено. Завершальне слово взяв Ігор Коліушко, який підсумував основні тенденції процесу обговорення та наголосив на важливості ролі правильної правової політики в державі.

Дякуємо за увагу до цієї актуальної теми та запрошуємо переглянути онлайн-трансляцію заходу на YouTube-каналі UIF, щоб ознайомитися з деталями експертних суджень. Нагадуємо, що остання дискусія у форматі круглого столу на тему “Розуміння принципів належного врядування, виконавча влада та багаторівневе врядування в Україні” відбудеться 16 квітня о 17:00. З нетерпінням чекаємо на Вашу онлайн-присутність!