30 жовтня відбулася онлайн-дискусія у форматі круглого столу на тему «Освіта нового покоління: як виховати архітекторів України 2035», організована фахівцями у сфері освіти спільно з УІМ.

“Освіта вище за наші уявлення про певні моделі. Це правила, за якими людина або самостійна, або ні”. 

Михайло Крикунов

Яким українська молодь бачить майбутнє через 10 років? Що має зробити викладач, щоб заохотити учнів до навчання? Як виховати покоління, яке приймає усвідомлені рішення та справляється з актуальними викликами?

Освітяни, представники державних інституцій, бізнесу та культурної сфери зібралися за круглим столом, щоб обговорити формування нової освітньої парадигми у найближче десятиріччя. 

Учасники круглого столу:

• Віталій Хромець, доктор філософських наук, автор концепції «Інакша освіта», асоційований експерт УІМ.
• Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України.
• Михайло Крикунов, декан Київської бізнес-школи, президент і співзасновник Асоціації більдунґу в Україні, голова правління Clust-UA — першої української консалтингової компанії у сфері кластерного розвитку.
• Кирило Лукаш, керівник відділу по роботі з молоддю «Культурні сили».
• Олена Юзькова, співзасновниця Української школи управління, освітня дизайнерка.

Захід відбувся за модерації Тетяни Гавриленко — заступниці операційного директора УІМ. 

Освіта майбутнього: задачі та виклики

Питання освітньої парадигми майбутнього викликало жваве обговорення в експертів у галузі освіти:

• Олег Шаров ствердив: “Задача освіти — дати можливість молодій людині вибрати профіль та в разі необхідності змінювати його, будувати індивідуальну траєкторію”. На його думку, в сучасному суспільстві неможливо функціонувати без освіти, тож держава повинна сприяти реалізації громадян. Люди мають знайти своє місце в новій технологічній реальності, щоб успішно адаптуватися до змін у швидкоплинних обставинах. 
• Олена Юзькова розповіла про програми Української школи управління, що сприяють становленню суб’єктності у дорослого населення і підлітків. “Наша задача, як провідників в освіту — сформувати простір, де люди зможуть знайти відповіді на цікаві для себе питання”, — додала освітня дизайнерка. Таким чином, вони зуміють задовольнити потребу у навчанні та сформувати новий світогляд. 
• З погляду Віталія Хромця, центральним фокусом освіти майбутнього має бути формування особистості. На це спрямована його концепція «Інакша освіта», яка поєднує нове та найкраще з присутнього раніше для поступового нарощування потенціалу. “Важливо розуміти, що старі практики не завжди є поганими, і іноді їх треба відстежувати, переносити в теперішнє та проєктувати у майбутнє”, — уточнив асоційований експерт УІМ. 
• Михайло Крикунов підкреслив, що освіта не обмежується школою: “Величезна кількість людей змушена самотужки щось шукати, до чогось доходити в думках, при відсутності ключового вміння вчитися самостійно”. Декан Київської бізнес-школи зазначив, що в розвинених скандинавських країнах держава бере відповідальність за підтримку розвитку дорослих. В Україні теж діє дві школи більдунґу для сприяння процесу індивідуального дорослішання.
• Кирило Лукаш висунув ідею “знайденого покоління”, для якого війна стала нормою. Експерт вважає, що “нам потрібно дуже уважно вдивлятися в це покоління, говорити про їх самовираження та відшукувати їх погляд на майбутнє”. 

Культура як “серце освіти”

Наступний блок дискусії був присвячений питанню взаємозв’язку культури та освіти:

• За словами Кирила Лукаша, “культура — це основа ідентичності”, а під час війни, ще й елемент національної безпеки. Експерт переконаний: “Сьогодні майбутнє формується в окопі й за партою”.
• Віталій Хромець вважає, що “єдине завдання загальної школи — це трансляція культури”. Він пропонує не зводити культуру до мистецтва, а дотримуватися більш цілісного підходу, як країни Заходу, що додають в шкільну програму уроки філософії та релігії. 
• Гостя заходу Євгенія порекомендувала дозволити дитині обирати, що їй цікаво: “Якщо вона в дитинстві цьому не навчиться, то виросте в дорослу людину, яка не вміє робити вибір, не вміє мислити, і буде очікувати, що хтось зверху нав’язуватиме, якою їй бути й що робити”. 

На думку гості, дитина в школі першочергово має “навчитися комунікувати, будувати здорові соціальні контакти, і функціонувати в багаторівневому світі”. Потрібні навички та знання вона набуватиме паралельно.

Також Євгенія пояснила, чому дорослі здебільшого не люблять навчатися. Сучасне доросле покоління сприймає процес освіти як неприємну “нав’язану рамку”, тому намагається уникати його на підсвідомому рівні.

• Олена Юзькова погодилась, що процес навчання має бути цікавим, навівши як приклад формат Української школи управління. Вивчаючи певний історичний період, учасники школи його проживають, досліджують спосіб мислення та систему цінностей лідера, заглиблюються в самоаналіз. Такий підхід дозволяє глибоко переосмислити процес управління. 
• На думку Михайла Крикунова, знання з’являються тоді, коли людина хоче дізнатися відповідь на певне питання, а не отримує готову інформацію. Максимум, що може зробити викладач — це спровокувати цікавість учня. 

Голова правління Clust-UA занепокоєний, що сучасні заклади освіти перетворюються на “транслятор відібраної високою колегією експертів культурної моделі”, тоді як вони мають бути “входом до змінного світу, в якому треба навчити плавати та обирати самим”. 

Експерт переконаний, що для формування “спроможного до спротиву та продукції живої культури суспільства” потрібно вирішити ряд питань: “Як людям, обмеженим власною, далеко не найкращою культурною моделлю, перейти на інший рівень? Як зробити, щоб навчальні заклади ставили перед собою більші, ніж офіційно спущені для них цілі розвитку людини?”

• Олег Шаров вважає: “Людина — це набір того, що в неї вклали.” Він наголосив на доцільності освітніх етапів: “Для того, щоб людина могла рефлексувати, розвиватись, вдосконалюватись, у неї має бути певна база знань”. 

Роль вчителя в освітньому процесі

Тетяна Гавриленко вірить, що “вихователі в дитячому садочку, вчителі та викладачі — це певний відгук душі, бажання передавати свій досвід, навчати й розкривати таланти”. 

Які вимоги ставляться до вчителя сьогодні? 

• На думку Олени Юзькової, “сучасний вчитель — це людина, яка здатна увійти в аудиторію і принести з собою гору”. Експертка посилається на метафору філософа Олександра Філоненка: вчитель має створити умови, щоб учням було цікаво розбиратись у темі, ставити питання та шукати відповіді. Він має цікавитися життям сам та пробудити цікавість у своїх вихованцях.
• Кирило Лукаш зауважив: щоб поруч із вчителем стало цікаво “досліджувати гору”, він має дивуватися тому, що відбувається в аудиторії тут і зараз. Однак, зазначив експерт, це рідкість серед сучасних викладачів. 

Також представник «Культурних сил» розповів про новий проєкт, створений у колаборації з Міністерством освіти. Проєкт покликаний переосмислити портретні галереї в школах, адже портрети мають відповідати вимогам сьогодення. Кирило Лукаш вважає важливим залучати школярів до вибору постатей на цих портретах.

• Олег Шаров заявив: “Людина в сучасному світі має вчитися все життя. Вчителів це стосується, можливо, навіть більше, ніж інших”. Експерт переконаний, що більшість людей потребує спрямування оточення, адже не всі з нас достатньо мотивовані.
• Віталій Хромець додав, що проблема хороших і поганих вчителів існувала завжди. На його думку, хороший учитель — це той, кому вдалося активізувати в учнях бажання вчитися. Для покращення загального рівня освіти, експерт пропонує підвищити вимоги до викладачів, як це зробили фіни.

У Фінляндії проходить конкурс на педагогічні посади, а вчитель вважається “видатним авторитетом”: “У фінів авторитет вчителя був завжди напівбог”. Експерт наполягає, що ми не маємо знецінювати професію викладача.

• Присутня у залі гостя порушила питання адекватного фінансування праці викладача: “Якби наші вчителі отримували зарплату хоча б 50 тисяч гривень, вони могли б почувати себе людиною і не думати про їжу та побутові речі.” Учасники дискусії погодилися, що вчитель має захоплюватися своєю справою та любити дітей, а держава має забезпечити йому рівнозначну віддачу та можливості розвитку.

На завершення заходу, модератор Тетяна Гавриленко підбила короткі підсумки дискусії. 

Головними темами круглого столу були атрибути освіти майбутнього, особливості навчання дорослих, взаємозв’язок культури та освіти й виклики, які стоять перед сучасними вчителями. Обговорення ключових питань заходу має суттєве значення для формування вектора розвитку освіти, створення нових освітніх програм та розуміння, як виховувати “знайдене покоління”, яке будуватиме успішну Україну. 

За словами Тетяни Гавриленко, актуальним залишається питання нашої співпраці та відповідальності. Незалежно від того, “чи ти — вчитель, учень, представник бізнесу або держсектору, важливо [запитувати себе]: “Що сьогодні роблю я? Яке рішення приймаю я?” Проактивна позиція кожного громадянина України сприятиме позитивним змінам не тільки в освітній, але й в інших сферах, наближаючи нас до кращого майбутнього.
Дякуємо Вам за увагу до цієї важливої теми та пропонуємо переглянути деталі обговорення на YouTube каналі УІМ. Захід також доступний з перекладом жестовою мовою. Залишайтеся з нами, щоб бути в курсі актуальних подій, адже майбутнє формується вже сьогодні!