В Українському інституті майбутнього відбулася експертна дискусія про вплив штучного інтелекту на світову енергетику та можливості України стати центром будівництва дата-центрів.

Учасники дискусії:

• Анатолій Амелін, виконавчий директор та співзасновник Українського інституту майбутнього — модератор
• Володимир Бандура, CEO Innolytics Group, амбасадор Singularity University в Україні
• Андріан Прокіп, доктор економічних наук, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього

Дата-центри подвоюють споживання енергії
За п’ять років попит на електроенергію від дата-центрів, які обслуговують штучний інтелект, подвоїться. Експерти обговорили три критичні питання: чи не настане колапс у розвитку ШІ через дефіцит енергії, чи є потенціал для зміни трендів завдяки новим технологіям та яку роль може зайняти Україна в цьому процесі.

Вдесятеро потужніші: еволюція моделей ШІ за останній рік
Штучний інтелект зростає стрімкими темпами — за рік моделі збільшили можливості в 10 разів за параметрами вирішення математичних задач і вперше здобули золото на міжнародних олімпіадах з математики та інформатики, хоча ще 2–3 роки ймовірність такого розвитку лише 5–8%. ChatGPT став п’ятим за популярністю сайтом у світі, обігнавши Amazon, і налічує від 800 мільйонів до мільярда постійних користувачів. Google Gemini має близько 650 мільйонів користувачів. Це найбільш швидкозростаючі додатки за всю історію інтернету.
Капіталізація технологічних гігантів стрімко зростає. Google за останній рік збільшив вартість акцій на 70% і став третьою найдорожчою компанією світу, обігнавши Microsoft, завдяки зростанню використання штучного інтелекту та хмарних сервісів.
Інвестиції досягли рекордних масштабів. Президент Трамп після інаугурації анонсував проєкт Stargate з бюджетом $500 мільярдів. OpenAI планує залучити через партнерів понад трильйон доларів в інфраструктуру для дата-центрів.

Дата-центри споживають 1,5% світової електроенергії — і це лише початок
Світова енергетика переживає фундаментальні зміни. У 2019 році ЄС прийняв програму «Зеленого курсу», і здавалося, що траєкторія розвитку визначена на десятиліття. Проте повномасштабне вторгнення Росії, зміна адміністрації США та бум штучного інтелекту кардинально змінили пріоритети.
Президент Трамп скасував «зелену» повістку США, назвавши ШІ пріоритетом. Адміністрація заявила про готовність використовувати будь-які енергоресурси, включно з вугіллям, заради забезпечення зростаючих потреб дата-центрів.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2024 році дата-центри споживали 1,5% всього виробництва електроенергії у світі. Динаміка вражає: з 2017 по 2024 роки темпи зростання попиту склали 12% — це у 4 рази вище за загальне зростання попиту на електроенергію.

За прогнозами, до 2030 року дата-центри споживатимуть удвічі більше електроенергії (еквівалент споживання Японії), а до 2035 року — втричі.
Географія споживання нерівномірна: на США припадає 45% світового споживання електроенергії дата-центрами, на Китай — 25%, на Європу — 15%. Це створює серйозну конкуренцію між регіонами.
Експерти виділили три критичні виклики для енергетики: виробництво необхідних обсягів електроенергії, мережі, не розраховані на такий попит, та конкуренція за доступ до енергії між регіонами і країнами.

Чипи: у 160 разів ефективніші, але попит зростає швидше
Енергоефективність чипів експоненційно зростає. З 2017 по 2024 рік показник збільшився у 160 разів на одиницю обчислень. Це означає, що спроба створити дата-центр для ChatGPT у 2017 році вимагала б 160 гігаватів енергії замість сьогоднішнього одного гігавата.
Проте технологічний прогрес не встигає за зростанням попиту. Плани щодо зростання споживання електроенергії вже враховують те, що чипи стають більш досконалими і споживають менше енергії.
Сам ШІ  може допомогти вирішувати енергетичні виклики. Google кілька років тому розробив алгоритми охолодження дата-центрів і знизив енерговитрати на 40%. ШІ допомагає в балансуванні енергомереж, створенні віртуальних електростанцій, розробці нових батарей та матеріалів.

Сонце, вітер і атом: що працює найшвидше
Найшвидше розгортаються проєкти сонячної енергетики з акумуляцією та вітрові станції. Це найдинамічніші технології, які можуть оперативно задовольнити зростаючий попит.

Атомна енергетика значно складніша та повільніша. За останні 10 років є багато прикладів, коли будівництво атомних блоків затягувалося з 5 до 12 років, а вартість зростала в рази. 

Проте саме атомна енергетика стає стратегічним рішенням для дата-центрів. Заради швидкості багато корпорацій відмовилися від екологічних цілей, погоджуючись навіть палити вугілля. Атомна генерація дозволяє поєднати постійні потужності з нульовими викидами — це спосіб залишитися екологічними без відмови від темпів розвитку ШІ.

Україна: потенціал під питанням безпеки
Україна має значний потенціал для розміщення дата-центрів. Країна володіє великими ресурсами відновлюваної енергетики — високим потенціалом сонця і вітру, особливо на півдні, де коефіцієнт використання вітрових станцій був вищим, ніж у багатьох регіонах Європи.
Ключова перевага України — атомна енергетика. На відміну від ВДЕ, вона забезпечує постійні потужності 24/7 без залежності від погоди — саме те, що потрібно дата-центрам. Багато техкорпорацій відмовилися від екологічних цілей заради темпів, погоджуючись навіть на вугілля. Атомна енергетика поєднує швидкість із нульовими викидами. Amazon і Google активно інвестують у малі модульні реактори — Україна з її досвідом може скористатися цією нішею.
Проте головна перешкода — безпека. Будівництво дата-центрів має супроводжуватися розвитком безпекових технологій та міжнародних гарантій.
Друга проблема — ціна електроенергії. Зараз в Україні висока вартість через військові дії, постійні обстріли енергетичної інфраструктури, дефіцити потужностей та руйнування систем передачі й розподілу. Проте після припинення війни та відбудови енергосектору є передумови для зниження ціни за умови розвитку нових потужностей.

Швидкість — ключ до успіху
Україна має потенціал стати центром розміщення дата-центрів, але потрібні чітка стратегія та швидкість реалізації.
Ілон Маск за рік побудував гігаватний дата-центр із нуля: купив завод із 15 мегаватами потужності і через комплекс інженерних рішень завів туди гігават. Україна має продемонструвати, що також може реалізувати подібний проєкт за 12 місяців — від планування до запуску.

Що потрібно для успіху:
Швидке розгортання генерації. Найреалістичніший шлях — сонячні станції з акумуляцією та вітрові парки. Ці технології розгортаються за місяці, а не роки.
Безпекові гарантії. Будівництво дата-центрів має супроводжуватися розвитком систем захисту критичної інфраструктури та міжнародними гарантіями безпеки. Це не просто бізнес-проєкт, а стратегічна інвестиція.
Прозора бізнес-модель. Інвестори мають чітко розуміти ціну електроенергії, терміни окупності та ринки збуту. Потрібен системний підхід замість фантазування про експорт до Європи — досвід із транзитом зерна показав, що сусідні країни мають власні інтереси.
Використання атомного потенціалу. Постійно діючі атомні потужності можуть забезпечити базове навантаження для дата-центрів. 

Після припинення війни український енергетичний сектор має шанс продемонструвати традиційну здатність швидко відновлюватися та створювати нові потужності. Конкуренція за розміщення дата-центрів уже розгортається глобально: Близький Схід активно будує гігаватні дата-центри за державної підтримки — до Саудівської Аравії особисто приїжджали Ілон Маск і CEO NVIDIA оголошувати плани будівництва. Україна може зайняти свою нішу в глобальній інфраструктурі ШІ, але для цього потрібні стратегія, швидкість та політична воля на рівні уряду.

Повний запис експертної дискусії доступний на YouTube-каналі Українського інституту майбутнього.