Антиросійські санкції: інструмент впливу чи демонстрація безсилля

Експерт аналітичного центру “Український інститут майбутнього” (UIF) з внутрішньої та міжнародної політики Ігар Тишкевич взяв участь у засіданні круглого столу “Антиросійські санкції: інструмент впливу чи демонстрація безсилля”.

Захід,що відбувся 25 квітня в офісі Українського національного інформаційного агенства організував Міжнародний центр перспективних досліджень. 

— Рік тому в Українському інституті майбутнього ми проводили дослідження “Межі стійкості Росії” і вже тоді стало зрозуміло, що Росія значною мірою адаптувалася до санкцій.  Вона залежить не стільки від рівня промислової кооперації, скільки, насправді, від цін на нафту. І при цьому варто звертати увагу на специфіку російського суспільства. Для пересічного росіянина достатньо того, щоб держава “генерувала гордість”: “нас бояться — значить, поважають, ми можемо” і таке інше. Тут не йдеться ані про комфорт для громадян, ані про їхній рівень доходів.

Читайте також Дмитро Некрасов “Межі стійкості Росії” (доповідь)

Відповідно до цього держава може скорочувати, в тому числі, соціальні програми, проте підтримувати певний рівень конфліктів навколо себе. За цін на нафту в межах 50 доларів Росія може дозволити підтримувати помірно гарячу фазу війни в Україні і в Сирії принаймні 5-6 років.

Сподіватися на те, що західні санкції змусять Путіна піти з України марно. 

Учасниками заходу виступили: Микола Капітоненко – асоційований експерт  Міжнародного центру перспективних досліджень;  Данило Гетьманцев – доктор юридичних наук, професор, адвокат; Володимир Хандогій – президент Української асоціації зовнішньої політики;  Ігар Тишкевич – експерт програми міжнародної і внутрішньої політики «Українського інституту майбутнього»; Олена Снигір – провідний експерт Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України.