3 квітня відбулася експертна дискусія у форматі круглого столу на тему “Розуміння демократії та політична система України”, організована UIF та Центром політико-правових реформ.

“Україні доведеться пройти через важкий шлях формування політичних партій”.

Геннадій Рижков

Яким має бути врядування післявоєнної України, щоб наша держава перевищила темпи свого розвитку до війни? За круглим столом UIF зібралися різногалузеві експерти, щоб розглянути поточні проблеми вітчизняної політичної системи та можливості її удосконалення.

Захід пройшов за модерації Владислава Антипова — генерального директора Центру Екології та Розвитку Нових Технологій, який направляв потік дискусії та пропонував присутнім провокаційні думки для рефлексії.

Презентація Ігоря Коліушко

Дискусія почалась з виступу голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушко, який детально розглянув поняття демократії. Цей термін часто трактують по-різному, проте загалом демократія — це політичний режим, за якого джерелом влади є народ.

У своїй презентації, експерт виділив 5 складників демократії:

1. Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;
2. Виборність вищого органу влади;
3. Прийняття рішень більшістю;
4. Захист прав меншості;
5. Рівність перед законом, гарантія політичних прав і свобод.

Предметом експертного обговорення стали основні інститути політичної системи:

• Пряма демократія (референдуми) і представницька демократія (партія та вибори);
• Парламент (однопалатний чи двопалатний);
• Вплив уряду на формування політики розвитку країни;
• Роль Президента в політичній системі;
• Роль Конституційного суду у розв’язанні юридичних та політичних конфліктів.

За словами Ігоря Коліушко, сьогодні парламент має найнижчий рівень довіри серед усіх органів влади. Враховуючи те, що Україна є парламентсько-президентською республікою, потрібно підвищити авторитет парламенту в суспільстві.

Експерт розглянув низку хронічних проблем нашої політичної системи: неузгодженість роботи уряду і парламенту, відсутність традиційних партій та перевищення президентами своїх прямих повноважень. На його думку, 18–19 суддів Конституційного суду цілком могли б справитися зі службовими обов’язками.

Обмін експертними думками

За ґрунтовною презентацією Ігоря Коліушко слідували фундаментальні виступи учасників дискусії, з акцентом на їх індивідуальному бачені.

Першим поділився думками Олександр Новіков — голова делегації України в GRECO та голова НАЗК 2020–2024. Експерт сумнівається, що у нас вийде обмежити загальне виборче право. Він згадав чинну в Італії систему, яка дозволяє виборцям змінювати місце перерахування їх коштів через певний проміжок часу.

Олександр Новіков вбачає головну проблему у ролі Президента України та пропонує ввести закон, який чітко окреслить його повноваження. На думку експерта, більш радикальним рішенням буде зовсім ліквідувати посаду Президента.

Експерт конституційного напрямку ЦППР Андрій Магера висловився на рахунок загального виборчого права та підкреслив важливість партій у державному механізмі. Він запропонував запустити демократичні процеси в партіях через пропорційну виборчу систему відкритого типу.

Експерт відносить себе до прихильників двопалатного парламенту, але вважає, що перехід до нього “можливий лише за умови, що у Президента не буде таких великих повноважень”. На його погляд, ключова роль у формуванні політики розвитку країни належить парламенту.

Експерт із конституційного права ЦППР Антон Чиркін пропонує підвищити вік Президента України з 35 до 40 років, щоб це була “більш досвідчена та зріла людина”. Подібним чином варто скоригувати вік для кандидатів в народні депутати.

Антон Чиркін зауважив: “У нас дуже велика прірва у вимогах до тих людей, хто приймає закони, та тих, хто їх застосовує та реалізує”. Експерт переконаний: в умовах нашої молодої демократії потрібно підвищувати правосвідомість людей. Він пропонує залишити парламентсько-президентську модель державного устрою з посиленням парламентаризму та ролі уряду.

Антон Чиркін наголошує на необхідності прийняття закону про апарат Президента. В умовах повномасштабної війни, коли оперативність управління Збройними силами набуває особливої ваги, треба думати про альтернативу. Експерт також вважає, що політика розвитку країни формується урядом при взаємодії та з урахуванням думок громадянського суспільства.

Народний депутат України 1–4 та 6 скликань Тарас Стецьків на власному досвіді пережив більшість порушених питань, що дало йому змогу поділитися неоціненними рефлексіями. Він визнав, що “боротьба за загальне виборче право помножена на епоху інтернету й соцмереж призвела до зростання популізму”.

Основна проблема загального виборчого права, на думку експерта, полягає у тому, що голосують здебільшого бідніші й старші люди. Це залишає представникам влади велике поле для маневрів: “Щоб виграти вибори — тобі треба сподобатися бідним людям, їх дурити. Стаєш депутатом — дієш протилежно”.

Тарас Стецьків поділився побоюванням, що після закінчення війни, в Україні буде стихійна навала партій конкретних прізвищ. Хоча експерт є прихильником однопалатного парламенту, він не виключає доцільність переходу до двопалатного, якщо Україна перейде до земельного устрою. На завершення свого виступу, політик запропонував зменшити чисельність суддів Конституційного суду та забрати в Президента можливість впливу на уряд.

Представниця конституційного напрямку ЦППР Ольга Івасюк впевнена, що наразі в Україні відсутній активний політичний процес, а партії занепадають. Хоча можна підвищити вік кандидатів у члени парламенту до 25 років, це не гарантія професіоналізму та доброчесності обраних фахівців.

Експертка пропонує комплексну реформу для формування ефективної політичної системи. Важливо провести прямі вибори Президента, із зазначенням усіх його повноважень в Конституції України. На рахунок Конституційного суду, в Ольги Івасюк однозначна думка: судді не надто завантажені, тому варто зменшити їх кількість до 15 осіб.

Аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна солідарна з більшістю колег стосовно доцільності однопалатного парламенту в Україні. При внесенні важливих змін в державний апарат, важливо пам’ятати про людей і те, як це вплине на них.

Експертка переконана, що “у Президента треба забрати всі повноваження, що стосуються виконавчої влади”. Найкращий хід, на її думку, — це перехід до парламентської республіки, а Президенту залишити церемоніальні обов’язки та функції, що стосуються закордонних справ.

Оксана Заболотна не підтримує закон про Президента, адже вважає, що він буде швидко оскаржений в Конституційному суді. Як і Андрій Магера, експертка вважає, що найкраще з формуванням політики розвитку країни справиться парламент. Щоб покращить якість роботи Конституційного суду в довгостроковій перспективі, Оксана Заболотна пропонує підвищити якість правничої освіти в Україні.

Експерт із конституційного та адміністративного права ЦППР Геннадій Рижков наголосив на важливості посилення обороноздатності нашої Конституції: “Потрібно “забити” певні норми, які б захищали Конституцію та забороняли виходити за рамки її регулювань”. Він схиляється до однопалатного парламенту, адже з двопалатним законотворчий процес значно сповільниться.

Експерт не бачить сенсу посилювати повноваження Президента України у сфері зовнішньої політики, якщо ми пріоритезуємо роль уряду. Вінпорушив питання розширення конституційної скарги та скорочення кількості суддів Конституційного суду до 15.

Своїми рефлексіями також поділився Петро Стецюк[1]  — суддя Конституційного Суду України у відставці (2006–2016). Його ключовий меседж базувався на розумінні поточних реалій. Експерт переконаний, що при підготовці нового правового укладу треба враховувати фактор часу, адже зараз плани не можуть втілюватися так безперешкодно, як до 2022 року.

Експертні виступи завершилися другим колом обговорень, коли присутні лаконічно висловлювалися на рахунок почутих від колег ідей та приходили до спільних рішень. Запрошуємо ознайомитися з деталями, переглянувши онлайн-трансляцію заходу на YouTube каналі UIF.

Висновки дискусії

У процесі обміну експертними поглядами пролунало багато важливих ідей, та більшість присутніх погодилися, що:

1. В Україні існує проблема з повноваженнями Президента. Важливо чітко визначити функції Президента та обмежити його вплив на уряд (у Конституції чи окремим законом).
2. Партії важливі для держави, а демократію можна посилити через пропорційну виборчу систему відкритого типу.
3. Варто активізувати роль уряду у формуванні політики розвитку країни.
4. Більшість експертів — прихильники однопалатного парламенту, але не виключають можливість переходу до двопалатного за певних умов.
5. Можна підвищити вік кандидатів у Президенти та членів парламенту, хоча це не гарантує їх особистісну зрілість та високі моральні якості.
6. Доцільно зменшити чисельність суддів Конституційного суду.
7. Потрібно підвищувати правосвідомість громадян.

З останнім значно допомагає UIF, який через інформативні громадські дискусії сприяє розвитку українського суспільства. Наступна дискусія у форматі круглого столу на тему “Розуміння правовладдя та законність і правосуддя в Україні» відбудеться вже незабаром, 9 квітня. Слідкуйте за оновленнями на Facebook-сторінці UIF, щоб тримати руку на пульсі останніх подій.