Дайджести • 26 Лютого 2025
Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті умов для діяльності бізнесу (резюме):
у звітному періоді нових подій, які істотно вплинули фінансово-економічний стан в державі не відбулося, ситуація знаходиться в межах попередніх макроекономічних прогнозів;
енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери функціонують в умовах кризового стану з частковим загостренням ситуації через зниження температури та активізації дій агресора по об’єктам газодобувної та газотранспортної системи;
внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави на тлі чергової активізації спроб РФ щодо її дестабілізації та напруженості у відносинах з партнерами;
зменшення напруженості в суспільстві внаслідок поточних воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки і соціальної сфери, складних умов ведення бізнесу не відмічається;
спостерігається спад позитивних настроїв/очікувань серед населення стосовно впливу з боку лідерів західних країн (особливо США) на подальший перебіг подій російсько-української війни та загальну ситуацію в Україні. Водночас наведена турбулентність у відносинах призвела до зростання рівня консолідації громадян навколо влади та її підтримки;
загалом загальна обстановка продовжує залишається загостреною через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, проблеми на фронті, мобілізаційні заходи, проблеми з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) – з причин продовження деструктивної риторики стосовно умов закінчення війни (припинення воєнних дій).
Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми
Щодо забезпечення електроенергією – ситуація значних змін не зазнала. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, але зберігає працездатність з низкою обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідав сезонним показникам і поточним погодним умовам та демонстрував незначну тенденцію до збільшення через похолодання.
Спроби ударів противника по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді, мають місце ураження. Акцентами ударів були переважно об’єкти теплоенергетики, а також газодобування та газопереробки в Харківській та Полтавській областях. Наведені удари в контексті українських дій по території РФ та зниження температури були очікуваними, але певним чином вплинули на питання забезпечення населення та обмеження енергоспоживання для бізнесу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 21 лютого заявив. «Росія, завдаючи ударів по Україні, намагається знищити газову інфраструктуру, щоб залишити Україну без власного газу та спричинити гуманітарну кризу».
Про наслідки ударів офіційно не повідомляється, але згідно публікації в «Reuters», Україна змушена буде імпортувати до 800 млн кубометрів газу з Європи в лютому і березні, щоб компенсувати втрату близько 40% внутрішнього видобутку газу, спричинену російськими ракетними ударами.
Результатом обстрілів об’єктів енергетичної сфери з метою стабілізації в окремих районах енергосистеми було застосування графіків аварійних відключень. На початок тижня наявні електростанції та мережі постачання працювали в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн.
Хоча запаси газу в сховищах України зараз низькі, завдяки запланованому імпорту та внутрішньому видобутку газу існує можливість пройти опалювальний сезон без обмежень подачі газу для промисловості та населення. На початок опалювального сезону в сховищах було 12,9 млрд кубометрів газу, однак для покриття потреб на зимовий сезон 2025/26 необхідно накопичити близько 13 млрд кубометрів.
Що стосується наступного звітного періоду (24.02.-02.03.2025), існують підстави очікувати:
продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (залишається актуальною загроза нового комплексного удару або низки зосереджених). Його ймовірність залишається без змін – зростає в залежності від пониження температури, успіху дій Сил оборони України (зокрема, після недавніх випадків ураження об’єктів енергетичної сфери на території РФ), відповідних подій в геополітичному вимірі;
загрози інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС;
підвищеного споживання і дефіциту генеруючих можливостей в контексті зниження температури повітря;
продовження обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі;
удари і диверсії у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу (ризик їх поновлення продовжує існувати);
ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.
Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу
За результатами опитування «Бізнес під час війни», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією серед своїх членських компаній, незалежно від того, чи завершаться бойові дії у 2025 році, 77% нині діючих в Україні компаній продовжать працювати на вітчизняному ринку. Ще 19% поки не мають однозначної відповіді, і тільки 4% припускають, що в разі продовження бойових дій можуть переглянути свою присутність на українському ринку.
Водночас тільки третина опитаних керівників компаній (32%) переконані, що бойові дії завершаться цього року. Тоді як 25% вважають, що цього не станеться, а 43% не можуть відповісти на це питання.
Загалом на початку 2025 року три чверті компаній (75%) працюють в повному обсязі. 24% працюють з обмеженнями, і 1% – не працює взагалі. Найбільш поширеними обмеженнями компаній залишаються нестача кваліфікованих працівників/мобілізація (75%), обмеження географії діяльності (55%) та призупинення роботи на час повітряних тривог (41%).
При цьому, ще півроку тому повноцінно працювали 64% компаній, і 36% працювали з обмеженнями. За останні півроку зросла і кількість керівників, що позитивно оцінюють стан справ у їхньому бізнесі — з 27% до поточних 40%. Водночас 46% оцінюють стан справ задовільно, і 14% – негативно.
Порівняно з результатами попередньої хвилі, прогнози бізнес-динаміки на наступні півроку стали більш оптимістичними. Наразі 29% респондентів очікують погіршення стану справ їхнього бізнесу протягом 2025 року (у попередній хвилі погіршення чекали 56%).Кількість тих, хто вважає, що стан справ у їхньому бізнесі покращиться, зросла вдвічі за пів року — з 16% до поточних 32%. Водночас 39% не очікують суттєвих змін.
Факторами найбільшого негативного впливу на бізнес підприємці називають:
нестачу кваліфікованих працівників та мобілізацію (75%);
війну, окупацію територій (63%);
нестабільність економіки (54%).
Півроку тому до топ-3 викликів входили атаки на українську енергосистему, наразі ж цей фактор спустився на четверте місце.
Бізнес нарощує фінансові резерви. Порівняно з серединою 2024 року до 72% збільшилась кількість компаній, що мають фінансові резерви на рік та більше (раніше — 53%).При цьому 22% мають резерви на пів року, 5% – на кілька місяців, і тільки 1% не мають жодних резервів.
Інфографіка: Європейська Бізнес Асоціація
Втрати бізнесу від війни залишаються суттєвими. Станом на початок 2025 року для 25% опитаних компаній вони складають до $1 млн. Водночас 24% повідомляють про втрати в діапазоні $1−10 млн, і 16% – про втрати більше $10 млн. Жодних втрат не понесли тільки 11% опитаних компаній Асоціації, а 24% важко їх оцінити.
Підтримка бізнесом збройних сил залишається стійкою. Наразі 72% компаній підтримують власних працівників у лавах ЗСУ, 56% допомагають фінансово, 35% – продукцією. До відновлення громади чи регіону долучаються 23% опитаних бізнесів.
У 85% опитаних членських компаній Асоціації сьогодні є співробітники у лавах ЗСУ. Протягом останніх півроку спостерігаємо певну тенденцію до збільшення кількості мобілізованих працівників. У 41% комппаній кількість мобілізованих сягає до 10% від загальної кількості військовозобов’язаних (минулої хвилі – у 52%). У 36% кількість мобілізованих сягає 10−20% (28% минулої хвилі), у 8% – 20−30%. Близько половини, а саме 48% компаній повідомляють, що серед мобілізованих або добровольців є критичні для роботи підприємства спеціалісти.
Серед опитаних компаній тільки 9% проводили релокацію офісу або виробництва у зв’язку з російською агресією, зокрема 7% – в межах України і 2% – закордон. 86% не проводили релокацію і не планують, тоді як 5% не релокувались, але наразі розмірковують над цим.
Найбільшої підтримки бізнес наразі потребує в таких питаннях:
Водночас заслуговує уваги думка Анни Дерев’янко, виконавчої директорки Європейської Бізнес Асоціації: «У світі, де посилюється турбулентність, бізнес із досвідом роботи в Україні вже має певну конкурентну перевагу. Наші компанії протягом трьох років демонструють вражаючу адаптивність та гарні результати, незважаючи на численні труднощі. Попри складність щось прогнозувати більшість компаній підтверджують свою прихильність подальшій роботі на українському ринку. Поки не виглядає, що попереду нас чекають легші часи, тож такий настрій бізнесу справді надихає».
За оцінками НБУ у січні 2025 року інфляція пришвидшилась до 12,9% у річному вимірі, що перевищило січневий прогноз Національного банку. Зазначається, що основною причиною відхилення від прогнозу було суттєвіше зростання як адміністративно регульованих цін на товари і послуги, так і вартості ринкових послуг через подальше зростання виробничих витрат, зокрема енергозабезпечення і оплату праці, а також податкові та регуляторні зміни.
За даними НБУ, сирі харчові продукти подорожчали на 11,8%. У січні зростання цін на сирі продукти в річному вимірі сповільнювалося другий місяць поспіль. Рекордно тепла січнева погода сприяла збільшенню пропозиції яєць і молока. Водночас пропозиція овочів та фруктів розширилася завдяки активізації імпорту. Натомість ціни на свинину, курятину й цукор наближалися до цін країн-партнерів на тлі стійкого експорту. Тривало й зростання цін на борошно та крупи під впливом ефектів низьких минулорічних врожаїв.
Базова інфляція пришвидшилася до 11,7%. Подорожчання оброблених продовольчих товарів у січні становило 15,9% рік до року. Пришвидшення зростання цін пояснюється збільшенням закупівельних цін на сировину, а також виробничих витрат підприємств на електроенергію, оплату праці й логістику. У результаті високими темпами зростали ціни на хліб та хлібо- і м’ясопродукти, олію. Через зростання цін на світових ринках дорожчали окремі імпортні товари, зокрема сири, чай, кава й шоколад.
Ціни на непродовольчі товари пришвидшили зростання до 4,3% рік до року через курсові ефекти в попередні періоди. Водночас ціни на одяг та взуття залишалися нижчими, ніж торік.
Темпи зростання вартості послуг становили 14,2%, також пришвидшившись у січні порівняно з груднем. Частково це пояснюється переглядом тарифів, зокрема їх підвищенням окремими мобільними операторами, актуалізацією переліку платних медичних послуг у державних і комунальних закладах, зміною підходів до розрахунку вартості полісу ОСЦПВ.
Водночас адміністративно-регульовані ціни зросли на 17,5%. У січні вартість підакцизної продукції зростала швидше через подальше коригування цін на алкоголь, а тютюнові вироби дорожчали, ймовірно, з огляду на очікуване підвищення акцизів. Зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання пришвидшилося під впливом тиску з боку виробничих витрат. Також зросла вартість місцевого телефонного зв’язку.
У січні зростання цін на пальне суттєво пришвидшилося порівняно з груднем – до 12,1% – під впливом збільшення вартості сировини, підвищення акцизів і логістичних проблем через шторми в Чорному морі на початку року. Водночас суттєвіше здорожчання пального стримувалося за рахунок конкуренції між мережами АЗС на тлі досить сезонно низького попиту.
У макропрогнозі Нацбанку передбачено пришвидшення показників інфляції в перші місяці 2025 року на тлі низької бази порівняння минулого року під впливом як тимчасових чинників, зокрема обмеженої пропозиції продовольства через гірші минулорічні врожаї, так і фундаментальних, зокрема через збільшення витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці.
Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження в другій половині 2025 року й прямуватиме до цілі НБУ – 5% на горизонті політики.
Сповільненню інфляції сприятимуть посилення процентної політики НБУ та його заходи з підтримання стійкої ситуації на валютному ринку, розширення пропозиції продовольчих товарів після надходження нового врожаю, звуження фіскального дефіциту, а також помірний зовнішній ціновий тиск.
Водночас ВВП зріс на 1,5% у січні: економічне зростання підтримують будівництво, промисловість та торгівля У січні 2025 року українська економіка виросла на 1,5%. Драйверами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість, а також внутрішня торгівля.
Уряд розпочав фінансування програм «Зроблено в Україні» у 2025 році. Кабінет Міністрів України розпочав фінансування держпрограм в межах економічної платформи «Зроблено в Україні». Виділені кошти спрямують, зокрема, на програми розвитку українського виробництва, фінансування індустріальних парків, програм компенсацій вартості сільгосптехніки та обладнання. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 14 лютого 2025 року.
«Власна Cправа»: 308 українців стали переможцями першої у 2025 році хвилі програми та отримають гранти на розвиток свого бізнесу Вони отримають гранти на старт або розширення бізнесу на 72 млн грн. Загалом від початку дії програми її переможцями стали понад 23 000 українців, які отримають гранти на 5,6 млрд грн.
Стартував прийом заявок на гранти для виробників переробної промисловості
У 2025 році держава продовжує надавати виробникам переробної промисловості гранти для модернізації та розширення виробництва. З 15 лютого підприємства можуть подавати заявки на фінансування.
Швейцарія запустила програму підтримки відбудови України на 2025–2028 роки. У межах цієї програми на економічне відновлення, захист цивільного населення та зміцнення інституцій буде спрямовано 1,5 мільярда швейцарських франків.
«Зроблено в Україні»: ЕКА підтримало український експорт на 1,31 млрд грн у січні. Експортно-кредитне агентство підтримало 1,31 млрд грн українського експорту у січні 2025 року. Це вдвічі більше, ніж за весь перший квартал минулого року.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що потенціал зростання програми «Національний кешбек» поступово вичерпується, про що свідчить як зменшення середньої виплати коштів на одного учасника програми, так і темпи приєднання до неї виробників.
За перший місяць 2025 року українці на купівлі товарів українського виробництва змогли накопичити 414 млн грн майбутнього кешбеку. Вперше за час реалізації програми її динаміка стала від’ємною – адже в попередньому місяці було зароблено 436 млн грн.
Стосовно середнього розміру виплати одному учаснику програми, то в листопаді 2024 року, поділивши 232 млн грн перерахованих у вигляді кешбеку коштів на 2 млн отримувачів, середня виплата становила 116 грн, тоді як у грудні 2024 року 436 млн грн потрібно вже ділити на 4,5 млн учасників програми, а в січні 2025 року – 414 млн грн на більш ніж 5 млн.
«Скоріш за все, «потенціал зростання» поступово вичерпується (якщо ще не вичерпався), і далі загальні щомісячні суми крутитимуться біля нині досягнутих позначок, а виплати на одну людину – на рівні 100- грн», – вважає Д. Гетманцев.
За оцінками «Опендатабот», у січні цього року припинили свою діяльність 61 455 ФОПів — це рекордний показник за увесь час повномасштабного вторгнення. При цьому відкрили ФОП у минулому місяці лише 21 358 людей.
Зазначається, що попри ризики війни, з березня 2022 року кількість ФОПів, що починали свою діяльність, майже завжди перевищувала кількість закритих. Утім, наприкінці 2024 року ситуація почала змінюватися. Це, ймовірно, пов’язано зі зростанням податкового навантаження на підприємців.
Для порівняння, на початку 2024 року відкрилися 16 309 нових ФОПів, а припинили свою діяльність лише 6628. Уже в грудні зафіксували 21 514 нових підприємців, а припинили свою діяльність 19 511. Загалом 126 млрд грн податку сплатили ФОПи за майже 3 роки повномасштабної. Сума єдиного податку, що сплачують підприємці, зростає рік до року, окрім 2022-го. Минулоріч сума надходжень від єдиного податку була у 1,6 рази більша, ніж у 2021 році: 55,1 млрд грн проти 34,8 млрд грн.
Частка тривалості повітряних тривог протягом часу роботи ТЦ у січні 2025 року зросла порівняно з груднем 2024 року на 2,2%, до рівня 12,7%. Про це повідомляє Українська рада торговельних центрів (УРТЦ ). Водночас, як йдеться в повідомленні, цей показник є нижчим у порівнянні з січнем 2024-го (13,6%). Зазначається, що п’ятірка регіонів з найбільшою часткою повітряних тривог під час роботи ТЦ за останній місяць в цілому не змінилась: Сумська обл. (66,2%), Донецька обл. (46,6%), Харківська обл. (36,2%), Чернігівська обл. (24,1%), Полтавська обл. (23,6%).
В середньому по Україні час вимушеного простою ТЦ через повітряні тривоги сягнув 99,7 робочих днів з початку повномасштабного вторгнення, а у січні 2025 року – 3,5 робочих днів.
В даному контексті Європейська Бізнес Асоціація звернулася до міністра економіки та міністра внутрішніх справ із пропозицією запровадити таргетовану систему оповіщення про повітряні тривоги. Тобто, яка б охоплювала райони з реальним ризиком, а не області повністю.
Уряд продовжив до 31 березня 2025 року термін підтвердження критичності підприємств, а також терміни перебронювання працівників. Про це під час виступу на форумі «Україна. Рік 2025» заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Водночас продовжують діяти оновлені вимоги для збереження працівників. За новими правилами, право на бронювання військовозобов’язаних мають підприємства, що належать до однієї з трьох категорій:
Щоб отримати статус «критичного підприємства» та мати можливість бронювати своїх працівників, компанія повинна відповідати обов’язковим вимогам:
Крім того, компанія повинна відповідати ще одному додатковому критерію, який вона обирає самостійно зі списку, затвердженого постановою Кабміну №76, або з переліку регіональних та галузевих критеріїв.
До інших змін також входять:
Після оновлення критичності за новими обов’язковими критеріями підприємства зможуть бронювати працівників на довший строк – до 12 місяців, як і раніше.
НКЦПФР рішенням від 14.02.2025 № 18/21/1836/К03 затвердила Критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки, а саме для ринків капіталу та організованих товарних ринків.
Підприємства визначаються важливими для ринків капіталу та організованих товарних ринків, якщо вони у сукупності відповідають пунктам 1 – 4 або 1 – 3 та хоча б одному наступних підпунктів пункту 5 Критеріїв:
1) забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів, номінальна вартість депозитарних активів є більшою ніж 100 млн грн, станом на останню звітну дату;
2) забезпечує утворення та функціонування організованих ринків капіталу та/або організованих товарних ринків, загальний обсяг торгів є більшим ніж 100 млн грн за останній звітний період;
3) забезпечує здійснення клірингу та розрахунків (організацію проведення розрахунків) за вчиненими правочинами щодо фінансових інструментів чи продукції на суму яка є більшою ніж 100 млн грн за останній звітний період;
4) забезпечує функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення, вартість пенсійних активів на адмініструванні/управлінні є більшою ніж 10 млн грн, станом на останню звітну дату;
5) є інвестиційною фірмою (крім банку), загальна сума вчинених та виконаних правочинів якої з купівлі-продажу ОВДП за рахунок та від імені клієнтів або за рахунок клієнтів, але від свого імені, або від свого імені та за власний рахунок є більшою ніж 100 млн грн за останній звітний період;
6) є управителем, діяльність якого з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю пов’язана з будівництвом житла для потреб Міністерства оборони України або ветеранів війни та їх родин (за наявності підтвердження відповідного державного органу), або в якого станом на звітну дату сума внесків, зроблених довірителями ФФБ, становить більше ніж 30 млн грн;
7) є компанією з управління активами, яка управляє активами інституту(ів) спільного інвестування, в активах якого(их) станом на звітну дату обліковується позика (більше ніж 100 млн грн) надана підприємствам, пов’язаним з оборонною промисловістю (за наявності підтверджуючих документів), або облігації внутрішньої державної позики України (більше ніж 30 млн грн).
Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:
Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня: без значних змін, але залишаються ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.
Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (нових атак у звітному періоді на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.
Водночас Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина в чергове закликають Єврокомісію повернутися до довоєнного квотування української аграрної продукції після завершення автономних торговельних заходів. Про це повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь: «Захищаємо інтереси та засоби до існування фермерів від української сільськогосподарської продукції. У спільному листі з моїми колегами міністрами сільського господарства Болгарії, Румунії та Словаччини закликали Брюссель вжити заходів… Регламент ЄС, що регулює імпорт з України, спливає в червні поточного року, тому Єврокомісія повинна знайти довгострокове рішення ринкових труднощів, викликаних українською сільгосппродукцією».
При цьому Угорщина збереже обмеження на імпорт української сільгосппродукції для захисту місцевих виробників.
Фінансова сфера
Українські банки у січні 2025 року видали мікро-, малому та середньому бізнесу 434 кредити на 2,2 млрд грн гарантованих державою на портфельній основі. Про це повідомляє Міністерство фінансів України. Зазначається, що станом на 1 лютого 2025 року 31 банк-кредитор обслуговує 21 928 кредитів на 75,4 млрд гривень. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечені державними гарантіями на портфельній основі, становили близько 33,1 млрд гривень. Це 64 % від загального ліміту наданих гарантій (51,7 млрд гривень).
За кількістю кредитів, що обслуговуються станом на 1 лютого під державні гарантії на портфельній основі лідирують Приватбанк – 14 828 кредитів на загальну суму 23,2 млрд грн, що становить 62% від ліміту таких гарантій, наданих банку; Ощадбанк – 2 973 кредити на 11,1 млрд грн (52 % від ліміту банку) та Укргазбанк – 943 кредити на 10,4 млрд грн (68 % від свого ліміту).
Найбільший обсяг кредитів обслуговується у Києві – 2 599 кредитів на загальну суму 10 млрд грн, а також у Дніпропетровській області – 1 767 кредитів на 5,9 млрд грн; у Львівській області – 1 808 кредитів на 5,6 млрд грн та у Київській області – 1 433 кредити на 4,7 млрд грн.
Зауважується, що за видами економічної діяльності найбільше кредитів, частково забезпечених державними гарантіями на портфельній основі, обслуговуються у таких сферах: сільське господарство – 4 819 кредитів на загальну суму 28 млрд грн; оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів – 9 338 кредитів на 20,4 млрд грн; переробна промисловість – 4 005 кредитів на 19,5 млрд грн; транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність –1 215 кредитів на 2,6 млрд грн; будівництво – 618 кредитів на 1,8 млрд грн.
Загалом українські банки із грудня 2020 року, станом на 1 січня 2025 року, видали мікро-, малому та середньому бізнесу кредитів на 138,4 млрд грн гарантованих державою на портфельній основі, з них у 2024 році – на 35,5 млрд грн.
Місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм розпочала роботу 20 лютого в Києві обговорення з владою України сьомого перегляду Програми розширеного фінансування (EFF). У разі успішного проходження Україною сьомого перегляду програми EFF до бюджету надійде $917,54 млн. Як повідомлялося, за майже два роки функціонування програми EFF Україна успішно завершила вже шість переглядів – вперше за історію співпраці з МВФ. Це дозволило залучити до бюджету України близько $9,8 млрд з передбачених програмою на 2023-2027 роки $15,5 млрд.У 2025 році планується залучити $2,7 млрд від МВФ за результатом чотирьох квартальних переглядів. Водночас програма є частиною пакету міжнародної підтримки України, який наразі становить близько $148 млрд. На сьогодні Україна виконала 35 структурних маяків – реформаційних заходів у межах програми Механізму розширеного фінансування з МВФ.
Стан транспортної інфраструктури
Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:
проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;
спроби ударів противника по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції;
загроза блокування на пунктах пропуску.
Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку – в межах попередніх прогнозів, мають місце поточні зміни, які обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.
Розвиток нормативно-правової бази (за результатами засідання Уряду та розглянутих Верховною Радою):
1. Щодо продовження строку для повторного проходження ВЛК обмежено придатними військовозобов’язаними – в цілому (12457). Продовжили до 5 червня 2025 року строк для повторного проходження ВЛК військовозобов’язаними, які раніше були визнані обмежено придатними. Уточнили, що це обов’язок лише для осіб віком від 25 до 60 років.
2. Про внесення змін до статті 8 Закону України “Про державну таємницю” – в цілому (11394).
Доповнили перелік інформації у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, що може бути віднесена до державної таємниці, інформацією про організацію заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури з І та ІІ категорій критичності та про створення матеріально-технічного резерву для реагування на кризові ситуації та ліквідації їх наслідків на об’єктах критичної інфраструктури (крім інформації про використання коштів на закупівлі, за виключенням закупівель за закритими закупівлями відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі”).
3. Щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та врегулювання окремих питань, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів – в цілому (11493). Встановили особливості державної реєстрації в Україні лікарських засобів, які уже зареєстровані та застосовуються в США, ЄС, Великобританії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канаді, перекваліфіковані ВООЗ; закріпили, що Державний реєстр лікарських засобів ведеться з метою збирання, та обліку інформації про зареєстровані в лікарські засоби, його держателем є МОЗ; визначили, що укладення господарських договорів, предметом яких прямо або опосередковано є надання у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів дозволяється виключно між суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво або імпорт лікарських засобів з аптекою та/або аптечною мережею; встановили, що МОЗ відповідає за створення та управління Національним каталогом цін, який буде публічно доступний онлайн, визначили засади його ведення, встановили, що у разі відсутності задекларованої ціни на лікарський засіб в Національному каталозі цін забороняється випуск такого лікарського засобу в обіг.
4. Щодо посилення відповідальності за незабезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів – в цілому (10255). Встановили відповідальність за оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом «Про відкритість використання публічних коштів», – штраф до 1190 грн, передбачили, що притягнення особи до такої адміністративної відповідальності (а також і за неоприлюднення зазначеної інформації), є підставою для включення заходів з проведення інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю за ініціативою органів державного фінансового контролю.
5. Щодо підтримки Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» в умовах воєнного стану – в цілому (12271).Тимчасово, до 1 січня 2026 року зупинили вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень, за якими боржником є завод «Південмаш», а стягувачем – держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди; зобов’язали зняти арешти, накладені до набрання чинності цим законом на грошові кошти цього заводу.
6. Щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і допуску на ринок лікарських засобів – 1 читання (11181-1). Запропонували передбачити кримінальну відповідальність за включення особи до клінічного випробування без надання інформованої згоди або невжиття передбачених законодавством заходів для забезпечення безпеки досліджуваного при тимчасовому або повному зупиненні клінічного випробування, навіть якщо це не призвело до тяжких наслідків – штраф від 51 тис до 85 тис грн, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого, а за ті самі дії, якщо вони призвели до смерті двох або більше осіб, карати позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (підвищена відповідальність у порівнянні з випадком смерті лише однієї особи); запропонували передбачити кримінальну відповідальність за умисну фальсифікацію матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб нарівні з незаконним допуском на ринок (державною реєстрацією) лікарського засобу, – до позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років; запровадити кримінальну відповідальність за проведення клінічного випробування без дозволу уповноваженого органу або позитивного висновку відповідної комісії з питань етики, а також фальсифікацію даних/результатів, отриманих під час клінічного випробування (дослідження), – до позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
Щодо актів Уряду:
Уряд затвердив нові правила торговельного обслуговування населення. Документ встановлює більш зрозумілі та чіткі правила для торгівлі, посилює захист споживача, зокрема й у сфері мережевої торгівлі. Нові правила набудуть чинності після завершення воєнного стану, коли повністю запрацює оновлений закон про захист прав споживачів.
Викладено у новій редакції додаток 1 «Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту» до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником». Доповнено інформацію, що міститься у повідомленні про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту, що подається до Державної податкової служби, інформацією про громадянство з метою обліку працевлаштованих іноземців та осіб без громадянства.
Внесено зміни до постанови КМУ від 22.08.2023 № 893 «Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю». Викладено у новій редакції Порядок надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/ незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю. Розширено доступ роботодавцям, самозайнятим особам з інвалідністю, фізичним особам – підприємцям, які є особами з інвалідністю, до отримання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю. Доповнено Перелік допоміжних засобів для облаштування робочого місця/місця провадження господарської/ незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю технічними засобами, програмним забезпеченням та послугами, які забезпечують переклад з/на українську жестову мову як офлайн, так і онлайн.
Фінансові та економічні прогнози, які були оприлюднені у звітному періоді:
Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов в ексклюзивному коментарі для «Delo.ua» оприлюднив декілька сценаріїв надходження іноземних інвестицій в Україну залежно від ситуації на фронті, які визначатимуть динаміку майбутніх іноземних інвестицій в Україну.
Оптимістичний сценарій (перемога України, швидке відновлення):
Сценарій затяжної війни:
Негативний сценарій (погіршення безпекової ситуації):
Серед найперспективніших секторів для інвестицій в Україну він назвав: IT та комунікації; транспорт та логістику (відновлення Укрзалізниці, портів); енергетику (зелені проєкти, модернізація інфраструктури); металургію («зелена» сталь); агроіндустрію; будівництво та матеріали (житло, комерційні об’єкти); критичні матеріали (літій, графіт, титан).
Джерело: НБУ
На думку Тимофія Милованова, аргументами для іноземців вкладатися в Україну є наступні:
Відповідно до базового прогнозу Національного банку, приплив іноземного капіталу в приватний сектор України поступово зростатиме. На початковому етапі більшу його частину складатиме борговий капітал, який іноземні інвестори розглядатимуть як безпечніший вид інвестицій. Для довгострокового припливу прямих інвестицій та масштабної відбудови життєво важливим є процес продовження реформ, зокрема на шляху інтеграції в ЄС.
По-перше, сама перспектива інтеграції, навіть до офіційного вступу, зміцнить зовнішню торгівлю та привабить іноземні інвестиції. По-друге, узгодження з європейським законодавством сприятиме розвитку ринкової конкуренції.
Притоку інвестицій сприятиме загальна макроекономічна стабільність. Інновації та інвестиції з боку приватного сектору зазвичай зростають в умовах її забезпечення.
Ще один важливий блок роботи для залучення інвестицій стосується системи страхування воєнних ризиків в Україні. НБУ сподівається, що до кінця першого півріччя 2025 року Верховна Рада ухвалить відповідний закон.
Щодо настроїв в суспільстві
Служба безпеки України попередила про нові спроби спецслужб РФ розхитати суспільно-політичну ситуацію в Україні через активізацію інформаційних диверсій. СБУ фіксує значну активізацію російських спецслужб у проведенні інформаційно-психологічних спецоперацій в Україні. За останній час значно зросла кількість інформаційних диверсій, спрямованих на розкол суспільства і штучне поширення протестних настроїв.
Для провокацій російські спецслужби задіяли потенціал своїх ботоферм і масово застосовують підконтрольні групи та фейкові акаунти в популярних месенджерах і соцмережах, найактивніше – в ТікТок та Телеграм.
У деструктивному контенті ворог поширює фейкову інформацію про нібито розповсюдження протестних настроїв серед українців і вуличні заворушення у різних регіонах нашої держави. Одночасно спецслужби агресора закликають громадян до масових акцій задля порушення громадського порядку та конституційного ладу, пропонують кошти за участь в мітингах.
Про настрої в суспільстві опосередковано свідчать результати низки досліджень, оприлюднених у звітному періоді.
Зокрема, українці підтримують безпосередні переговори України з РФ, але категорично проти, щоб будь-які рішення ухвалювались без участі Києва. Абсолютна більшість українців категорично проти (91%) переговорів США та РФ щодо припинення війни без участі Києва. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 20-21 лютого 2025 року.
«Українці вважають, що нормалізація стосунків між цими країнами має позитив передусім для Росії і шкодить як Україні, так і Європейському союзу», – йдеться на сайті соціологічної групи.
Водночас останнім часом дедалі більше українців (64%) вважають, що безпосередні переговори між Україною та Росією необхідні. З-поміж 1200 респондентів, які взяли участь в опитуванні, 81% впевнені, що війну можна закінчити дипломатичним шляхом, якщо залучити до переговорів інші країни та знайти компромісне рішення. Крім того, переважна більшість опитаних (83%) заявили, що Україна може погодитися на припинення вогню лише тоді, коли отримає дієві гарантії безпеки.
За даними інших соціологічних опитувань за лютий 2025 року, 63% українців проти проведення будь-яких виборів до закінчення війни. Про це свідчать дані опитування соціологічного центру «Социс» за лютий 2025 року. Менше ніж 1% опитаних хотіли б проведення лише виборів президента, приблизно 3% виступають за переобрання тільки Верховної Ради, ще 29% прагнуть одночасного переобрання Ради і глави держави. Але понад 63% проти будь-яких виборів до закінчення війни”.
Станом на лютий цього року українці найбільше довіряють Валерію Залужному та Кирилові Буданову. За ними йдуть Олександр Усик і Володимир Зеленський. Такими виявились результати дослідження соціально-політичних настроїв українців на цей момент, яке провели соціологи з компанії «Active Group». Згідно з даними їхнього опитування, станом на лютий лідерами довіри серед українців є Валерій Залужний (61,0%) та Кирило Буданов (50,3%). Різниця показників суспільної довіри між ними зараз становить 10,7%.
На третьому місці за рейтингом довіри – Олександр Усик (47,3%). Чинний президент Володимир Зеленський посідає четверте місце з показником у 42,4%.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, представляючи 18 лютого результати дослідження в агенції «Інтерфакс-Україна», звернув увагу на те, що протягом останнього року громадяни України демонструють стійку довіру до військових діячів.
Іншою показовою тенденцією є тривале і поступове зниження довіри до президента Зеленського – на думку Єременка, це свідчить про розчарування, яке суспільство відчуває стосовно українського політикуму загалом та чинної влади зокрема.
«Високий рівень довіри до військових, а також тенденція до зниження довіри до політиків мають просте пояснення – українці схильні підтримувати тих, хто безпосередньо впливає на безпеку країни, та все скептичніше ставляться до керівництва держави, на яке покладають левову частку відповідальності за негаразди в країні», – додав Єременко.
В українському суспільстві існує стійкий запит на нових політиків, а їх громадяни схильні шукати насамперед серед військових, вважає керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак. Натомість високі показники Усика він пояснює нещодавніми гучними перемогами на рингу. При цьому більшість наших співгромадян, на думку експерта, не сприймають Усика як суспільного чи політичного діяча.
Також соціологи спробували визначити баланс довіри до найпопулярніших діячів серед українців. Згідно з результатами опитування, найкращий показник тут також мають Валерій Залужний та Кирило Буданов – 36,7% та 20,4% відповідно. За винятком Олександра Усика (17,6%), решта персоналій, стосовно яких проводилося опитування, мають негативний баланс довіри українців.
Такі показники балансу довіри, на думку директора Інституту світової політики Євгена Магди, є цілком закономірними. «Роль Сил оборони у захисті країни залишається критично важливою, тому громадяни довіряють тим, хто безпосередньо відповідає за безпеку України (як-от Буданов) або відповідав за неї у недалекому минулому (Залужний). І це абсолютно логічно в контексті повномасштабної війни, яка триває», – зазначив експерт.
Також респондентам було задано запитання, в якому напрямку в цілому рухається Україна. Загалом позитивно напрямок руху країни оцінили 46,6% опитаних (у грудні цей показник становив 41,8%), негативно – 38,6% (у грудні – 42,9%).
За словами Андрія Єременка, хоч порівняно з груднем 2024 р. градус песимізму українців щодо загального курсу країни дещо знизився, проте він залишається доволі високим. «Соціально-економічна ситуація в Україні залишається складною, а владні структури продовжують «радувати» нас корупційними скандалами та демонструвати не надто високу ефективність. Проте люди починають більш оптимістично дивитись в майбутнє, оскільки активізувались розмови та збільшилось сподівання на швидке перемир’я», – додав він.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
