На скільки вистачить грошей у Росії?

З високою імовірністю, дефіцит бюджету РФ цього року буде набагато вищим запланованих 3 трлн руб. (або 2% ВВП ) і може становити, за оцінками UIF, 5-6 трлн рублів, якщо, звичайно, не будуть вжиті якісь додаткові дії, як от девальвація рубля та/або підвищення податків.

Де Росія візьме ресурси покриття дефіциту? За досвідом 2022 року джерелом, з високою імовірністю, може стати Фонд Національного Добробуту (ФНД), в якому акумулювалися раніше надприбутки від експорту енергоресурсів.

При цьому ліквідна частина ФНД на 1 лютого 2023 року склала 6,3 трлн рублів.

Чи означає це, що гроші фонду можуть закінчитися вже до кінця поточного року чи на початку 2024 року?

На початку лютого Мінфін РФ оприлюднив дані щодо федерального бюджету за січень : всього доходи знизилися в порівнянні з січнем 2022 на 35% або на 733 млрд руб., зокрема нафтогазові на 370 млрд руб. та ненафтогазові на 363 млрд руб.

З нафтогазовими доходами причина зрозуміла – ціна на нафту марки Urals, яка є індикатором експортних цін на російську нафту, у січні 2023 року була на 29% нижчою від закладеної в бюджеті РФ ( 49,5 дол. /бар. проти 70 дол. /бар.).

Тут криються основні ризики для бюджету РФ 2023. Якщо ціна нафти буде нижчою за передбачену прогнозом Мінекономіки 70 дол. за барель з низки причин:

а) вплив санкцій Заходу у вигляді стелі цін;

б) рецесії світової економіки, падіння попиту та, як наслідок, зниження ціни на нафту;

в) і того, і іншого разом, то нафтогазові доходи бюджету можуть виявитися істотно нижчими за заплановані Мінфіном.

Якщо припустити, що середньорічна вартість російської нафти буде 50 дол., то замість запланованих 9 трлн руб., Мінфін може отримати лише 6 трлн руб., а це означає, що дефіцит бюджету може становити не 3 трлн руб., а 6 трлн руб. Але до цього повернемося трохи згодом.

Повертаючись до січневої статистики – зниження ненафтогазових доходів, які показовіші з погляду оцінки внутрішнього стану російської економіки, Мінфін пояснив зміною порядку відшкодування ПДВ, якого нібито не було у січні 2022 року, та відшкодуванням переплат податку на прибуток у попередні періоди.

Тобто можна припустити, що ситуація тут може вирівнятися у наступні місяці, на що вказує і формулювання Мінфіну «загалом обсяг надходжень ненафтогазових доходів за підсумками січня 2023 року відповідає динаміці, закладеній при формуванні закону про бюджет (№466-ФЗ від 05 грудня 2022 року)».

Тому тут залишається лише спостерігати у динаміці наступних місяців.

Витрати бюджету в січні зросли на 59% або на 1153 млрд руб. порівняно із січнем роком раніше. Дефіцит становив 1,76 трлн руб. проти профіциту 0,125 трлн руб. у січні 2022 р.

Що з цього випливає:

• Робити висновки і оцінки тільки виходячи з даних одного місяця некоректно, як, власне, і говорити про якийсь колапс бюджетної системи РФ, що насувається.
  
• З упевненістю можна стверджувати одне – тенденція для Росії залишається негативною:
  
  – У 2022 році Росія стала бенефіціаром енергетичної кризи та високих цін на енергоресурси. Але основні вигоди були отримані у першому півріччі 2022 року, тоді Мінфіну вдалося отримати профіцит бюджету 1,5 трлн руб. та сформувати подушку безпеки. У другому півріччі дефіцит Бюджету вже становив 4,8 трлн руб.  
  
  – У грудні 2022 року, коли почали діяти санкції на нафту, доходи бюджету від нафти впали на третину. Витрати у грудні зросли більш ніж на 2 трлн руб. понад заплановані. 

Які ще фактори можуть негативно вплинути на бюджет РФ в 2023 році:

• Нижчі ціни на нафту, ніж передбачено Бюджетом (про це ми писали вище). Імовірність цього чинника досить висока з огляду на те, що Захід вибрав тактику – не обмежувати фізичні обсяги поставок російської нафти на світовий ринок, а обмежувати її вартість і відповідно доходи РФ. Якщо просто забороняти постачання російської нафти, то різке випадання з ринку такого обсягу (до санкцій Росія постачала близько 5 – 7,5 млн барелів/день, а станом на кінець січня – 3,6 млн барелів /день ), неминуче призведе до стрімкого стрибку цін, а РФ, так чи інакше продовжуючи здійснювати поставки на світовий ринок, лише виграє від високих цін.
• Зростання військових витрат, що також цілком імовірно, з огляду на те, що за фактом зараз йде війна на виснаження.
• Слабкіше економічне зростання, ніж закладено до бюджету. Тут поки досить складно робити оцінки, треба подивитися, як Росія адаптуватиметься до санкцій на нафтопродукти. Поки що є інформація про те, що частина російських НПЗ зупиняються на планові ремонти (це від 2-х тижнів до 1,5-2-х місяців простою та очікуване скорочення річного виробництва до 15% ). Крім того, є багато факторів, які можуть вплинути на економіку як в один бік, так в інший. Нагадаємо, що у березні 2022 року експерти та офіційна влада РФ прогнозували падіння ВВП на 7-15%, а фактично скорочення становило лише 2,2 %. (попередня оцінка). Помилились практично всі, недооцінивши адаптивність економіки (санкції вводилися поступово і не для всіх відразу).

З іншого боку, є т.зв. фактори підтримки бюджету:

• зростання податку на видобуток корисних копалин, підвищення податку на прибуток для експортерів зрідженого газу (хоча це в принципі вже передбачено бюджетом – соломка, яку підстелив собі Мінфін)
• очікуване зниження виплат нафтопереробним заводам (аналогічно)
• інфляція та девальвація рубля. Цього року очікується щонайменше дворазове скорочення позитивного сальдо рахунку поточних операцій порівняно з 227 млрд дол. 2022 року (знову ж на тлі зниження нафтогазових експортних доходів та поступового відновлення імпорту). Взагалі, імовірність помірної девальвації – до 80-90 рублів за долар – досить висока, з урахуванням того, що це буде вигідно і експортерам, і бюджету. У 2022 році позаяк  високі ціни на енергоресурси (особливо у першій половині року) дозволили змістити пріоритет ЦБ на стабілізацію валютного ринку та цінову стабільність (стримування зростання цін).

З урахуванням всіх вищевикладених факторів, і особливо, фактора цін на нафту, можна припускати, що дефіцит бюджету в 2023 може піднятися до 5-6 трлн руб., що буде еквівалентно 3-4 % ВВП. Цифра насправді не є критичною. Але питання – що при цьому буде з ФНД, ліквідна частина якого оцінюється в 6,3 трлн рублів (станом на 1 лютого 2023 року).

Подивимося, як був покритий дефіцит бюджету в 2022 році ( 3,3 трлн руб.):

• 2 трлн руб. було покрито з ФНД, причому з неліквідної його частини (ту частину у валюті, яка заморожена). А це означає, що фактично було здійснено емісію.
• розміщення облігацій федеральної позики (ОФП). Для довідки: загальний обсяг розміщених у 2022 році паперів становив 3,3 трлн руб., що на чверть більше, ніж розмістили у 2021 р.

Отже і у 2023 році, у разі потреби, для фінансування платежів у рублях, у будь-який момент може бути включений «друкарський верстат» і тоді грошей ФНД, навіть з урахуванням того, що з нього безпосередньо фінансуються деякі національні проєкти ( 0,5 -1,9 трлн рублів у 2023 ) вистачить і на 2023 рік, і на 2024-й.

Знову ж, це якщо не буде сценарію «колапс», за якого відбувається світова криза та схлопування сировинних цін, включаючи ціну на нафту (не керована м’яка посадка економік розвинених країн, як це відбувається зараз, а саме криза подібна до 2008-2009 рр.)

Цей крок має один очевидний мінус для РФ – це інфляція, яка з’їдатиме доходи, заощадження (а отже, й джерело для інвестицій) і зрештою, призведе до ще більшого збідніння населення.

Найімовірніше, що ЦБ чинитиме опір зайвій емісії, розуміючи серйозність всіх ризиків, але багато рішень в РФ приймаються в адміністративному порядку, тому такий сценарій разом з помірною девальвацією рубля здається нам найімовірнішим.