«Це дослідження — частина більшої Візії України 2035. Країни, яка експортує не лише зерно та метал, а й культурні смисли та емоції. Бо музика формує не просто настрій — вона формує націю»
Український інститут майбутнього (UIF) разом із лейблом pomitni та партнерами — Dive and Discovery Research, NUAM, Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій, Ruban Litvinova Social Impact Advisory, мережею мультимаркетів «Аврора», медіа Vector і Музичною асоціацією «Спільна» — розпочинає всеукраїнське дослідження про вплив музики на культуру, економіку, ідентичність і навіть геополітичну суб’єктність України.
«Коли ми в UIF приймали рішення стати партнером цього дослідження, ми керувалися не емоціями, а холодним аналітичним розрахунком. Музична індустрія — це не просто культура. Це потужний економічний сектор та інструмент геополітичного впливу, потенціал якого Україна використовує лише на 10%», — пояснює Анатолій Амелін, виконавчий директор та співзасновник UIF.
«Це не просто черговий галузевий звіт, — наголошує засновниця та CEO лейблу pomitni Ірина Горова. — Музика — це не просто розвага, це сила. Сила, яка підтримує нас у моменти невизначеності, з’єднує нас на відстані та формує нас — як особистостей, як культуру, як країну».
Музика — це більше, ніж емоції, креатив чи самовираження. Це ще й перспективний економічний актив. За оцінками UIF, музична індустрія здатна давати Україні 2–3% ВВП — це мільярди доларів щороку та десятки тисяч нових робочих місць. Для порівняння: Велика Британія щороку заробляє на музиці понад £5,8 млрд, а Південна Корея — понад $10 млрд лише завдяки K-pop.
Україна має не менший потенціал. Проте цей ресурс використовується фрагментарно. Тому ключова мета дослідження — з’ясувати, що вже створено, що гальмує розвиток і що саме потрібно змінити, аби музика стала справжнім економічним двигуном.
Сьогодні українська музика звучить у навушниках мільйонів — вдома й за кордоном. Вона вже має вплив, але системної політики досі немає. Ми не маємо ані державної стратегії для галузі, ані сучасної інфраструктури, ані умов для експорту українського звуку.
Отже, що ми маємо?
• Унікальну музичну культуру, яка довела свою конкурентоспроможність — приклади Kalush Orchestra, Go_A, Jamala знає весь світ
• Артистів, які створюють контент світового рівня
• Вибухове зростання інтересу до української музики всередині країни та за кордоном
Чого нам бракує:
• Глибокого системного розуміння індустрії та її потенціалу
• Інфраструктури — студій, стрімінгових сервісів, моделей монетизації
• Державної стратегії розвитку креативного сектору, яка включає і музику
«Ми навіть не усвідомлюємо, який величезний вплив українська музика вже має: на наше суспільство, на українців — тих, хто вдома і тих, хто був змушений виїхати, на міжнародну спільноту, — пояснює Горова. — Адже через музику ми закохуємось не тільки в артиста — ми закохуємося в країну, з якої звучить ця музика».
Музика як soft power
Сьогодні, в умовах гібридної війни, культурна продукція — не менш важлива, ніж військова.
«Одна популярна пісня може зробити для іміджу країни більше, ніж десятки дипломатичних зустрічей», — переконаний Анатолій Амелін.
Світ це довів: Південна Корея формує своє лідерство через BTS та Blackpink. Британія через десятиліття лишається культурною наддержавою завдяки The Beatles, Adele. Україна вже заявила про себе на глобальній сцені через «Стефанію» й «Шум». Але щоб перетворити одиничні успіхи на системний результат — потрібна політика. І потрібні рішення.
Одним із чутливих напрямів дослідження стане питання присутності російськомовного контенту в українських чартах.
«Це не питання мовної дискримінації — це питання економічної та культурної безпеки. Кожна гривня, витрачена на російський продукт — це фінансування країни-агресора», — наголошує Амелін.
Мета дослідження — не просто зафіксувати стан справ, а запропонувати рішення. Серед них:
- Економічна модель розвитку індустрії з чіткими KPI та можливостями для інвестицій
- Законодавчі ініціативи на підтримку українських артистів, продюсерів та лейблів
- Експортна стратегія для просування української музики за кордон
- Інфраструктурні рішення — від нових студій до стрімінгових платформ
Від дослідження — до дії
У другому етапі UIF разом із лейблом pomitni та партнерами проведе публічні обговорення — за участі музичної спільноти, представників влади, бізнесу та медіа. Результатом стане дорожня карта розвитку індустрії: стратегія, яка допоможе українській музиці стати частиною економічної, культурної й дипломатичної потуги держави.
«Це дослідження — частина більшої Візії України 2035. Країни, яка експортує не лише зерно та метал, а й культурні смисли та емоції. Бо музика формує не просто настрій — вона формує націю», — підсумовує Анатолій Амелін.
Долучитися до дослідження може кожен:
- Пройдіть коротке опитування — це займе до 20 хвилин
- Поділіться посиланням з друзями, колегами, своєю аудиторією
