Протидія відмиванню брудних грошей

Протидія відмиванню брудних грошей

10.12.2019

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про фінансовий моніторинг. Документ адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF (міжнародна група з протидії відмивання брудних грошей) та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство.

Андрій Помазанов, експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF прокоментував таке рішення Парламенту.

6 грудня Парламент ухвалив у другому читанні Проєкт Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №2179. Цей акт базується на низці міжнародних стандартів, імплементація яких є необхідним кроком для подальшого «європейського майбутнього» України.

Безумовними перевагами ухваленого закону є встановлення механізмів заморожування активів, зупинення фінансових операцій; підвищення вимог до розкриття кінцевих бенефіціарів компаній; збільшення суми операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу зі 150 до 400 тис. грн; зменшення кількості операцій, за які передбачається звітність; запровадження дистанційної верифікації з метою здійснення фінансових операцій.

Водночас наявність оціночних понять у кримінальному провадженні, таких як «усвідомлення можливості» (у частині фінансування тероризму); питання належного захисту персональних даних; питання недопущення порушень у частині досудового розслідування та судового розгляду відповідних справ, зважаючи на наявність низки обмежувальних механізмів, серед яких збільшення строку дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів з одного до двох місяців та низка інших моментів можуть загрожувати неоднорідністю практики.

Практика застосування цього закону вже найближчим часом може вказати на ті його «слабкі місця», які потребуватимуть негайного коригування у частині розробки додаткових запобіжних механізмів, що удосконалюватимуть міжнародний підхід відповідно до українських реалій.