26 серпня відбулася онлайн-презентація результатів дослідження на тему “Концепція інакшої освіти для України”, створеної експертами UIF.
“На мій погляд, в наших реформах ми зараз просто переставляємо стільчики в кімнаті — витрачаємо час не на те, що потрібно. Треба знайти концептуальну проблему, яка призвела до ускладнень в нашій системі освіти.”
Віталій Хромець, автор концепції “Інакша освіта”
На сучасну українську освіту витрачається близько 4% ВВП, але більшість українців не задоволені її якістю. Хоча ми реформуємо освіту протягом всього періоду незалежності, Україна просідає по багатьох показниках, а певні аспекти нинішньої системи навчання поступаються радянським.
Важливо окреслити шляхи переходу до інакшої освіти з фокусом на українську освітню реальність. Це зробив Віталій Хромець — автор концепції “Інакшої освіти для України”, доктор філософських наук та автор серії книг про світову педагогічну думку. Експерт презентував результати фіналізованого дослідження, яке об’єднує найкращі надбання світового досвіду від античності до сьогодення.
Дослідження є важливим компонентом проєкту “Візія України 2035”, презентація якого відбудеться 25 вересня 2025 року. “Візія” створена за співпраці понад 250 провідних експертів з різних сфер та описує реалістичний сценарій розвитку України.
“Ми не можемо говорити про майбутнє без якісної освіти”, — зазначила заступниця операційного директора UIF Тетяна Гавриленко, відкриваючи онлайн-захід.
Якою має бути якісна освіта майбутнього?
Віталій Хромець презентував основні положення “Концепції інакшої освіти для України” — рамкового документа, який описує модель системи освіти. Цінність “Концепції” полягає у можливості її подальшого використання в роботі з різними інструментами моделювання майбутнього, такими як проєкти, плани та стратегії. ЇЇ також можна реалізувати на мікрорівні (наприклад, дитячого садочку) та макрорівні (загальнодержавному), на рівні школи, ОТГ, мережі шкіл тощо.
Експерт виділив наступні ключові поняття якісної освіти:
- “Інакша освіта” ≠ поняттю “нова освіта”
Поняття “нового, модерного” радикально відкидає старе, що є концептуально неправильним. Однак, рухаючись у майбутнє, важливо враховувати вже набутий досвід. Мудрим рішенням буде забирати найкраще з теперішнього та минулого, переносячи цінні надбання на наступний етап розвитку. Саме тому автор “Концепції” використовує поняття “інакша”, а не “нова” освіта.
Наразі, як зазначає Віталій Хромець, ми підходимо до освіти “не прогресивно, а редукціоністськи”. У цьому експерт вбачає найбільшу проблему сьогодення в контексті освіти. Поняття “Інакша освіта” передбачає рефлексивне ставлення до того що було, є, і має бути в майбутньому — при концептуальному осмисленні та моделюванні.
- Інакшість освіти передбачає різноманітність
Яскравим прикладом є формування профільної старшої школи. Зараз учні закінчують середню загальну освіту у 9-му класі.
Віталій Хромець переконаний: необхідно було зберегти можливість окремим учням навчатися до 11–12 класу за загальною навчальною програмою. “Ми маємо враховувати індивідуальні особливості, щоб дати найкращу освіту для конкретної дитини,” — вважає експерт. На його думку, школа повинна підтримувати персоналізовану освіту.
- Розвиток через формувальний вплив
Людина розвивається і формується під впливом освітніх засобів: навчання, виховання та підготовки, зосереджених в руках освітянина — старшої, досвідченої людини.
Для прикладу, експерт розглянув процес навчання мовленню. Дитина має генетичну схильність до мовлення, але навчається говорити певним чином, бо так розмовляють її батьки. Якість формування мовлення напряму залежить від мовного середовища, що накладає на освітянина відповідальність із забезпечення його належної якості.
- Фокус на освітніх реаліях України
При формуванні, на систему освіти впливають такі структурні елементи, як мета, зміст, засоби, методи, суб’єкт та об’єкт. Проаналізувавши чинні освітні документи, Віталій Хромець зробив висновок, що у нас “все добре з метою та змістом”.
Експерт плавно перейшов до порівняння української та фінської системи освіти. У Фінляндії, головний акцент зроблений на вчителі. Ключовим елементом змін у фінській системі освіти стало підвищення якісних вимог до викладача. Вони зробили посаду вчителя висококонкурентною, значно підвищивши йому зарплату шляхом прив’язки її до середнього рівня по регіону з певним коефіцієнтом. “Таким чином, посада вчителя в Фінляндії стала дуже престижною”, — підсумував експерт.
- Підтримка всебічного розвитку
Загальноосвітня школа здійснює всесторонній розвиток, завдяки чому ми можемо виявити здібності дитини. Надмірна зосередженість на конкретній сфері сприяє однобокому розвитку характеру. Віталій Хромець проілюстрував цю думку за допомогою негативного прикладу, коли дуже обдаровану дитину в математиці повністю фокусують на даному предметі, ігноруючи розвиток інших якостей. Вона стає досконало обізнаною в одній сфері й неосвіченою в інших. Школа має підтримувати всебічний розвиток особистості, аби дитина розвивалась гармонійно.
- Освіта має враховувати наявні рамки
“Освіта не перебуває в безповітряному просторі”, — наголосив автор “Концепції”. Вона має зважати на особливості конкретного суспільства та його вплив на особистість. Людина народжується в суспільстві з певним типом економіки. Дитина не обирає економічний та політичний устрій країни, де вона народилася — це фактори, які її детермінують.
Експерт наголосив: “Моделюючи освіту майбутнього, ми повинні враховувати політичну та економічну рамки. Інакше, ми станемо безвідповідальними фантазерами”.
- Концентрація на особистості
Якісна освіта майбутнього повинна враховувати вроджені унікальні характеристики дитини та вводити її у світ шляхом формування досвіду. Завдання освіти полягає в тому, щоб досвід людини став кращим, ніж якби вона розвивалася спонтанно. Особистість формується на зіткненні індивідуальних особливостей та соціального контексту, а сфера культури допомагає їй стати Людиною.
- Прогресія етапів освіти
Зміни у сфері політики, економіки та культури чинять вплив на стадії формування освіти. “Людина стає людиною повною мірою лише тоді, коли вона освічена і культурна”, — підкреслив експерт. Релігія, філософія, наука та мистецтво можуть бути потужними інструментами для передачі найкращого досвіду з попередніх поколінь.
Віталій Хромець наголошує на важливості брати щось із попереднього етапу розвитку освіти для розробки нової навчальної моделі. Наприклад, при переході на цифрову економіку ми не маємо відмовлятися від інфраструктурної та галузевої економіки. Ми мали таку ситуацію, що через те, що в Україні закрилися певні галузі, наша мережа технічних ВНЗ фактично готувала фахівців без перспективи працевлаштування або до роботи за кордоном, де ці галузі залишилися.
- Конфігурація концептів
“Чим складніша освіта, тим вона якісніша”, — зазначив автор “Концепції”. Обмеженням є сам учень. Необхідно варіювати рівень складності навчання, базуючись на індивідуальних особливостях, адже те, що підходить одному учню, інший може не сприйняти через специфіку свого розвитку.
Окресливши основні поняття “Концепції інакшої освіти для України”, її автор запропонував глядачам поділитися своїми міркуваннями в режимі онлайн. Які питання хвилюють сучасну українську аудиторію?
- Чи доцільно для побудови цілісної моделі освіти враховувати корисні здобутки сьогодення, які варто перенести в майбутнє? Від яких токсичних пережитків минулого потрібно відмовитися? Які є точки росту?
- Зараз освіта “годує” учнів формулами та готовими відповідями, тобто відповідає на питання “як?” Як можна відповісти на питання “навіщо?”?
- Скільки часу займе реалізація проєкту “Інакша освіта”?
Деталі обговорення можна переглянути на YouTube каналі UIF.
Віталій Хромець зазначив, що при розробці “Концепції” йому допоміг понад 20-річний науково-педагогічний стаж та досвід роботи над розробкою стратегій чинних та запланованих для створення ВНЗ. Широка професійна компетенція та всестороння залученість в систему освіти як викладач, управлінець та консультант сприяла тому, що експерт буквально “відчуває цю сферу на кінчиках пальців”. Саме це допомогло йому успішно звести концептуальний рівень в один рамковий документ, сфокусований в Україні.
Враховуючи наявні проблеми в українській системі освіти, попереду нас чекає багато роботи. Але краще майбутнє — як наше, так і наших дітей та онуків — варте цих зусиль.
Вже у вересні 2025 року розпочнеться другий етап проєкту в контексті панельної дискусії з запрошеними експертами. Якщо Вам відгукуються основні цінності “Концепції інакшої освіти для України” — пишіть на офіційний email Українського інституту майбутнього info@uifuture.org. Текстова версія “Концепції” доступна для ознайомлення за посиланням:
