Ігар Тишкевіч: Контрабанду треба замінити на легальний бізнес

фото: Економічна Правда

Державна політика повинна бути спрямована на розвиток прикордонної торгівлі та стимулювати виведення контрабандних потоків з тіні. На цьому наголосив експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч під час презентації доповіді на тему: «Контрабанда прикордонних територій: економічний, соціальний  і політичний аспекти», яка відбулася в УНІАН.

Прикордонними є 15 областей нашої країни, кожна з яких відрізняється за структурою економіки, зайнятості, розвитку інфраструктури. Ці факти дають підставу говорити про регіональні відмінності торгівлі та контрабанди на прикордонних територіях. З огляду на це потрібно зрозуміти причини проблем та шукати шляхи їх вирішення.

Саме для прикордонних територій, акцентує експерт UIF, контрабанда є соціальним явищем.

«У частині регіонів контрабанда є єдиним, крім бюджетної сфери, засобом заробітку. Прикордонна торгівля дає ресурси регіонам. Отже, репресивними заходами неможливо вирішити проблему, яка стала частиною місцевої економіки, соціальних відносин і навіть політики. Пропонуючи посилення відповідальності, державі необхідно думати про компенсатори. Хоча б про створення нових робочих місць», – зазначив Ігар Тишкевіч.

Разом з тим експерт підкреслив, що Кримінальний кодекс, митна статистика, статистика судових рішень і аналіз нормативних актів демонструють неефективність українського законодавства щодо боротьби з контрабандою.

«Відсутність визначення поняття «контрабанда» дозволяє досить вузько трактувати рішення центральних органів влади (Кабміну, ВР, Президента).  Необхідно проаналізувати положення статей Митного Кодексу, оскільки витрати на їх реалізацію перевищують можливу вигоду державі, а частина положень сприяє розвитку контрабандних схем. Але ключовим має бути не законодавство, а як відповідні законодавчі норми реалізуються на практиці», – додав Ігар Тишкевіч.

Зважаючи на це, експерт пропонує спробувати легалізувати хоча б частину тіньових потоків й отримати додаткове джерело наповнення бюджету. 

«Такий формат можна реалізувати, наприклад, за допомогою створення нової категорії ФОП-підприємців, які можуть ввозити певну кількість товару для подальшої реалізації на території країни зі сплатою менших ставок митних зборів. Податкове навантаження на цю групу, природно, повинно бути більше, ніж на інші групи ФОП. Одночасно з цим посилюються норми провозу (і огляду) для інших категорій перевізників. Таким чином держава, з одного боку, підсилює контроль на кордоні, з іншого – пропонує людям альтернативу і виводить з тіні потоки товарів. Отримуємо тимчасовий компенсаторний механізм внаслідок введення в легальні рамки частини торговців, які реалізують контрабанду», – зауважив Ігар Тишкевіч.