Алкоголь і локдаун: наскільки більше українці стали пити

Локдаун стуттєво вплинув на усі сфери нашого життя, і здоров’я та шкідливі звички – не виняток. Тож як змінилась частота вживання алкоголю, паління та стан здоров’я українців загалом, після тривалого перебування вдома через пандемію? А, можливо, є люди, яких локдаун надихнув більш уважно ставитися до свого фізичного стану? Чи багато їх? Докладніше про це – у результатах нової соціології, проведеної спільно з Нью Імідж Макетинг Груп. 

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

❑ Географія: Україна (національний проєкт)

❑ Обсяг вибірки: 2400

❑ Терміни проведення: 15.05-24.05.2021

❑ Методологія: Опитування face-to-face по структурованій інтерактивній анкеті на планшеті з використанням власного програмного забезпечення для проведення опитувань «LEMUR»

❑ Дизайн вибірки: Генеральна сукупність опитування становить 30 842 531 жителів України (крім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, АР Крим) віком від 18 років і старше. Обсяг вибіркової сукупності становить 2400 респондентів. Вибірка є пропорційно стратифікованою за ознаками «області України та м. Київ» і «тип населених пунктів — міські/сільські». За типом побудови вибірка є триступеневою, комбінованою — ймовірнісною на щаблі відбору населених пунктів та початкових адрес для маршрутів опитування, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондентів. У цілому, вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше*). Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,05%**.

*Дані Банку даних Державної служби статистики України за 2019 рік:database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile.asp?

** Теоретична похибка без урахування вибіркового дизайн-ефекту

ЗДОРОВ’Я ТА СПОРТ

Більшість громадян (68%) стверджують, що не палять тютюн. Натомість кожен третій відповів, що в більшій чи меншій мірі палить. При цьому до пачки на день викурюють 18% опитаних.

Слід звернути увагу на дуже суттєві відмінності щодо тютюнопаління серед чоловіків та жінок. Серед останніх абсолютна більшість стверджує, що не палить і лише 18%, що робить це. Тоді як серед чоловіків аж половина (50%) в більшій чи меншій мірі палять. До того ж, чоловіки це роблять набагато інтенсивніше за жінок.

За віковими відмінностями можна відмітити, що середнє покоління (35-44 років) порівняно частіше палить (загалом 31%), ніж молодь (загалом 22%) і особливо старше покоління (загалом 15%).

Третина громадян (35%) стверджує, що взагалі не вживають спиртні напої. Кожен п’ятий (22%) заявляє, що вживає їх дуже рідко – не більше кількох разів на рік і ще стільки ж відповіли, що не частіше кількох разів на місяць.

Про часте вживання алкоголю – від кількох разів на тиждень – розповіли 9% респондентів.

Відповіді чоловіків та жінок щодо вживання алкоголю, хоч і в меншій мірі, однак також доволі помітно відрізняються, подібно до їхніх відповідей щодо паління. Серед жінок більша частка тих, хто ніколи не вживає алкоголь – 43% до 26% чоловіків. Тоді як чоловіки вдвічі частіше вживають спиртні напої хоча б раз на тиждень (16% до 8%) та вшестеро частіше вживають алкоголь по кілька разів на тиждень (13% до 2%).

Найбільша частка тих, хто дотримується тверезості, серед старшого покоління (46%), а найменша – серед представників групи 33-45 років (28%).

За регіональною ознакою немає суттєвих відмінностей між відповідями респондентів щодо вживання алкоголю.  

Абсолютна більшість (82%) громадян заявляють, що локдауни ніяк не вплинули на їхнє вживання або невживання алкоголю. Лише 6% відповіли, що стали вживати більше і ще 10% – навпаки, заявили, що стали менше вживати.

Половина громадян (52%) оцінюють стан свого здоров’я, як задовільний. Ще третина (34%), як гарний або відмінний. Поганим або дуже поганим його вважають 14% опитаних.

Частка поганих оцінок власного здоров’я серед жінок є дещо вищою (17% до 10% серед чоловіків) і навпаки, частка визначення свого стану як гарного чи відмінного вища серед чоловіків – 40% до 30% серед жінок. Це можна пояснити вищим середнім віком жінок в Україні.

Адже молодь очікувано краще оцінює стан свого здоров’я, аніж старше покоління (64% серед неї оцінюють його як гарне або відмінне до 13% серед респондентів 55 років і старше).

84% громадян підписали декларацію з сімейним лікарем ще до епідемії коронавірусу і 4% одразу після її початку. Крім того, ще 6% запевняють, що в них є знайомий лікар, який в разі необхідності проконсультує їх і без декларації.

Лише 5% респондентів відповіли, що не мають договору з лікарем, бо не можуть визначитися або не знають як це зробити.

Абсолютна більшість населення (81%) не перебуває на медичному обліку. Про своє перебування на диспансерному обліку без інвалідності відповіли 12% респондентів і 7% відповіли, що мають інвалідність.

Більшість громадян (64%) відповідають, що не мають хронічних захворювань. Натомість 23% стверджують, що мають одне і ще 13% відповідають, що у них одразу декілька хронічних захворювань.

Серед чоловіків менша частка тих, хто згадує про хронічні захворювання – загалом 30% до 41% у жінок. Це можна корелює з вже згаданими більшим середнім віком жінок в Україні та кращою оцінкою чоловіків стану свого здоров’я.

Понад половина опитаних про свої заняття спортом відповіли, що ніколи ним не займаються (34%) або роблять це дуже рідко (20%).

Разом із тим, майже кожен п’ятий (19%) заявив, що займається спортом дуже інтенсивно – по 5 і більше разів на тиждень і ще стільки ж, що принаймані кілька разів на тиждень.

Основними причинами, які заважають їм займатися спортом, респонденти називають відсутність часу (48%) та стан здоров’я (26%).

Загалом більшість громадян (68%) кажуть, що пандемія не вплинула на їхні заняття спортом. Разом із тим, майже кожен четвертий (23%) стверджує, що внаслідок неї його фізична активність впала. Про те, що за цей час фізична активність зросла, розповіли вчетверо менше опитаних (6%).

Преференції респондентів щодо формату занять спортом розділилися. Близько третини (30%) воліють це робити самостійно. На другому місці, з великим відривом біг на свіжому повітрі (16%), а на третьому – аматорські ігри (10%).

Заняття спортом, які потребують спеціальних умов чи споруд, є порівняно менш популярними серед опитаних.

Понад половина (53%) вважають, що у них є всі умови або займатися спортом у своєму районі. Протилежної думки – понад третина (35%) респондентів.

Найчастіше серед спортивної інфраструктури респондентам не вистачало басейнів (35%), спортивних майданчиків (22%), стадіонів (18%) та спортивних клубів (17%).

Третина респондентів (34%) відповідають, що в середньому проходять пішки в день до 5 кілометрів і ще третина (35%) – від 5 до 10 км.

Більше 10 км в день, за їхніми словами, проходять 15% опитаних.

Абсолютна більшість громадян або ніколи не користуються спортивними видами транспорту (51%) або роблять це дуже рідко (17%).

Лише 15% відповіли, що користуються ними дуже інтенсивно – майже щодня. Ще 12% стверджують, що роблять це кілька разів на тиждень.