Пріоритети Міністерства оборони України

фото: Радіо свобода

Пропонуємо до перегляду перелік першочергових заходів, які необхідні заради посилення нашої армії. Наші експерти виокремили 5 головних Порад уряду:

1.Провести ревізію боєприпасів із метою виявлення того, що є в наявності і чого критично не вистачає.

Провести військові навчання і їх подальший аналіз, щоб визначити, які боєприпаси і в якій кількості необхідні для нинішніх умов і завдань. І, відповідно, знайти найбільш швидкий і оптимальний спосіб придбання даних боєприпасів.

Для цього буде потрібно продовження роботи в частині аудиту, що здійснюється наразі Генеральним штабом. А також, негайний пошук шляхів модернізації танкових боєприпасів і артилерії, які існують для радянської техніки в усьому світі.

Однак варто врахувати, що для цього потрібен правильний бойовий аналіз, заснований на мобільній, а не статичній   війні, яку ми зараз спостерігаємо на Донбасі.

2.Провести перевірку боєздатності всіх бойових структур з метою виявлення істинного військового потенціалу кожної системи.

Для цього знадобиться:

Створення запитальника аудиту для всіх рівнів системи: чи то бригадної, чи артилерії, інженерів, ППО, ВПС, ВМС, ССО, морської піхоти тощо;

Виявлення нестачі кадрів, недостатній рівень навичок і підготовки кадрів;

Визначення найбільш швидких методів зміцнення потенціалу в кожному конкретному випадку;

Будь-який запитальник повинен містити інформацію щодо рівня кадрів, підготовки, озброєння, техніки, рухомих радіостанцій (транспортних засобів та засобів радіозв’язку) і мати коментарі командирів бригад щодо невідповідності вимогам, справності тощо.

3.Оновити склад офіцерів на командних посадах і в штабах, шляхом призначення тих, хто має перевірений, що не посоромлюся цього слова, бойовий дух і недавній бойовий досвід.

Для цього необхідно зібрати комісію для проведення співбесіди з усіма старшими офіцерами і кандидатами на посади старших офіцерів (з тих, хто успішно командував бригадами).

Ця комісія повинна складатися з міністра, заступника міністра, начальника ГШ, начальника оперативного управління, керівника великого бізнесу,представника церкви (для питань етики), досвідченого добровольця із фронтовим досвідом, високопоставленого політика, високопоставленого представника генералітету з іноземної держави (без права голосу, щоб допомогти визначити вимоги для кожної посади та уточнити військові питання).

Всі офіцери повинні бути атестовані, а потім офіцери вищого складу (найкращі офіцери) мають бути призначені на відповідні посади.

Нинішнє керівництво зуміло пережити перші 6 років війни, але досі дотримується старих методів роботи. Для реального проведення реформ Збройних сил з метою протистояння подальшій російській агресії необхідно вже зараз вносити фундаментальні зміни в темпах і стилі роботи.

Відсутність сучасних підходів у багатьох галузях, таких як управління особовим складом, звітність по особовому складу, навчання і підготовка кадрів, також зумовило проблеми управлінського характеру в Збройних силах. Очевидно, що багато представників вищого командування не мають необхідної підготовки і кваліфікації для посад, які займають. Замість того щоб управляти і мотивувати, вони повертаються до контролю, перевірок і покарань в радянському стилі. Що, в свою чергу, змушує людей звільнятися з армії.

4.Вибрати цивільного директора з питань політики для Міноборони (у НАТО його називають Policy director) шляхом проведення відкритого конкурсу серед тих, хто в даний час є цивільними і має або закордонний, або бойовий досвід.

Це ключова посада на державній службі в будь-якій країні, яка прагне в НАТО. Особа на цій посаді має бути інтелектуалом, мати досвід добровольця в 2014 році, а також ділові та комунікативні навички. У зв’язку з цим багато міністерств оборони країн НАТО на цю посаду обирають дипломатів з МЗС.

Принципово важливо, щоб довгострокова політика і пріоритети обумовлювали прийняття всіх рішень МОУ, щоб уникнути щоденних прийнять рішень в зв’язку з кризовими ситуаціями.

5.Змінити і модернізувати систему підготовки і навчання через залучення міжнародних консультантів і помічників, щоб визначити шляхи швидкої модернізації системи.

На сьогодні система не працює належним чином, тому що колишні радянські офіцери застосовують систему старих методів ведення справ. Офіцерів із недавнім і актуальним бойовим досвідом ігнорують або кажуть, що вони неправі.

Глен Грант, експерт з національної безпеки та оборони UIF