Білорусь «дожимає» Росію. Путін кинув рукавичку Лукашенку

Білорусь починає купувати норвезьку нафту, анонсує прихід сировини ще з кількох джерел на тлі нафтової війни з Кремлем. Відповідна ініціатива вже торкнулися низки держав: за можливість транзиту борються між собою Литва, Латвія, приєднається і Україна. Про це пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч.

«Лукашенко заявляє про мету знизити залежність від нафти з РФ до 30-40% в загальному обсязі поставок. Шляхи транзиту передбачається використовувати всі – починаючи з України, закінчуючи країнами Балтії та Польщею. На цьому тлі білоруське керівництво створює умови для збільшення цін на прокачування нафти магістральними трубопроводами, вводячи 50% екологічний податок. Тепер «Гомельтранснафта дружба» отримує аргумент в суперечці щодо збільшення ціни на свої послуги», – пише експерт UIF.

Натомість, зазначає Ігар Тишкевіч, Росія недоотримує мільйони доларів прибутку.

«Російська Федерація зіткнулася з ситуацією, коли різниця цін на нафту марки Urals і Brent коливається в діапазоні 6-8 доларів за барель, при тому, що середня розбіжність цін за 2019 рік не перевищувала 0,6 долара. Таким чином, щодня РФ недоотримує від 18 до 25 мільйонів доларів прибутку. Станом на 20 січня сума перевищила 360 млн доларів», – наголошує він.

Тим часом Білорусь, підкреслює  Ігар Тишкевіч, офіційно заявила про покупку першої партії в 80 тисяч тонн нафти з норвезького родовища Johan Sverdrup в Північному морі.

«За прогнозами, щоденний вихід сировини до лютого досягне 400 тисяч барелів, а до літа – 600 тисяч. Транзит йде через литовську територію. При цьому керівник МЗС цієї країни пропонує білоруській стороні подумати і про покупку газу, що постачається на литовський LNG термінал. З урахуванням введення в експлуатацію АЕС, подій в нафтовій сфері, Білорусь може злізти з російської вуглеводневої голки», – коментує експерт.

Десять років тому, аналізує він, такий розвиток подій спровокував би економічну кризу в Білорусі.

«Сьогодні, за оцінкою експертів KEF, зменшення на 10% обсягів поставок нафти з РФ (за відсутності альтернативи) коштуватиме Білорусі 0,36% зростання ВВП. Крім того, верстаючи бюджет з профіцитом з 2015 року, Білорусь змогла додатково акумулювати понад 6 млрд доларів. На тлі економічних воєн з РФ вони можуть стати подушкою безпеки для національної економіки», – резюмує Ігар Тишкевіч.