Про перспективність Стратегії Укрзалізниці до 2023 року

ФОТО: Цензор.НЕТ

Укрзалізниця оприлюднила Стратегію свого розвитку до 2023 року. Експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури UIF Владислав Талах проаналізував перспективи даного документу.

 – Що ви для себе виділили, аналізуючи документ?

 – Поява документу, який дає візію розвитку залізниці – це позитивний момент. Інше питання – його якість. Але спочатку виділю переваги. Позитивне значення має  реорганізація з регіональної системи управління в бізнес-сегменти. Тобто під управління представників бізнесу підпадуть корпоративні центри, вантажні та пасажирські перевезення, виробництво та сервіс, інфраструктура та непрофільні активи. Така ініціатива дасть можливість уникнути затримок при переході потяга з регіону в регіон. Також, звітність по бізнес-сегментам допоможе швидше реагувати на проблеми у формуванні тарифів та контролі витрат.

 -У чому її цінність?

 – Наприклад, тонна залізної руди перевозиться у два рази дешевше, ніж сільськогосподарської продукції. І виходить, що періодично залізорудний вантаж перевозиться зі збитками і УЗ датує таким чином бізнес Ахметова і інших металургійних олігархів.

– Які є недоліки Стратегії, які потребують вдосконалення?

 – Стратегія сформована з точки зору державної монополії (комерційного підприємства),  яка вбачає ризики в демонополізації в приході нових операторів на колії УЗ.

Також, у документі не розглядається ефект від можливого відкриття “Нового шовкового шляху” (ініціатива КНР, в рамках якої розбудовується наймасштабніший транспортно-логістичний проект ХХІ століття, який поєднає Китай та країни Західної Європи), що може стати серйозним поштовхом розвитку транзитного потенціалу УЗ. Розглядається можливість фінансування пасажирських перевезень з держбюджету. Це наводить на думку, що даний бізнес–сегмент планують залишити дотаційним.

 Я звернув увагу і на те, що відрізняються цифри в графіку з загальним тоннажем та за видами вантажу до 6%. Це системна помилка, яка свідчить, що стратегія рахувалась не на основі однієї бази даних.

 Один із найважливіших моментів – декларування ціноутворення. УЗ планує встановлювати тарифи в залежності від ринкової вартості сировини. Наприклад, якщо вартість сировини зросла, вартість перевезення також зростає.

– Які можуть бути ризики залежності ціноутворення від ринкової вартості сировини?

 – По-перше, коли ринкова вартість сировини знижується, УЗ не завжди реагує на це і відповідно не знижує ціни. А інший момент – це довгострокові контракти, які може укласти УЗ на рік, фіксуючи ціну у момент укладання угоди. Таким чином, УЗ може зазнати фінансових збитків. Також, це поле для маніпуляцій, коли УЗ може фіксувати для однієї компанії одну ставку, а для іншої – іншу. Якщо УЗ почне підіймати ціну в залежності від росту ціни товару, то товар буде вигідніше перевозити автотранспортом чи річковим.

-У доповіді «Майбутнє української залізниці» від UIF велика увага приділялась відкриттю доступу до інфраструктури УЗ. Чи звертають на це увагу автори Стратегії?

– Відповідно до Стратегії, “відкриття вільного доступу до інфраструктури не очікується до 2022 року”. Останнім часом активно обговорюється тема доступу приватної тяги на залізничні шляхи. З урахуванням дефіциту локомотивів та неможливості УЗ швидко закрити потребу у цьому питанні, необхідно приділити більшу увагу та пришвидшити вільний доступ до інфраструктури.