Український інститут майбутнього у партнерстві та за ініціативи лейблу pomitni та партнерів провів комплексне дослідження «Музика має силу», яке вперше системно описує стан музичного сектору в умовах війни, трансформацію споживацької поведінки та перспективи міжнародної експансії української музики.

Мета дослідження

Визначити обсяг української музичної індустрії сьогодні, яку цінність вона створює для економіки та суспільства та які кроки потрібні для її розвитку.

Об’єкт дослідження

Музична індустрія України як економічний, культурний та соціальний сектор: артисти, лейбли, видавці, менеджери, стримінг, концертна діяльність, аудиторія, медіаспоживання, авторське право.

Предмет дослідження

Механізми функціонування музичного ринку України: обсяг сектору, споживацькі практики; авторське право та монетизація; культурні зміни під час війни; структура доходів; інституційні слабкості; потенціал міжнародної експансії.фінансові результати діяльності.

Актуальність

Українська музика демонструє не лише культурну, а й економічну силу. Вона створює робочі місця, генерує доходи для суміжних секторів, формує позитивний імідж країни і відіграє роль у психологічній стійкості населення. Інвестиції в музичну індустрію та правильна політика можуть перетворити її на один із локомотивів креативної економіки та важливий інструмент української soft power на світовій арені.

Структура дослідження

Розділ I. Оцінка обсягу та динаміки розвитку музичної індустрії в Україні.

Розділ II. Стан музичної індустрії України.

Що було зроблено в ході дослідження

У межах дослідження проведено комплексну багаторівневу роботу, що поєднала економічний, культурний, соціологічний та технологічний аналізи. Це дозволило вперше зібрати цілісну картину музичної індустрії України в умовах повномасштабної війни.

1. Зібрано та проаналізовано офіційні статистичні дані

  • опрацьовано інформацію Держстату, НБУ, Мінекономіки, податкової звітності підприємств за КВЕД 90.0 та 59.20;
  • здійснено аналіз фінансових показників лейблів, концертних компаній, музичних агенцій;
  • досліджено динаміку доходів індустрії та вплив війни на економіку сектору.

2. Сформовано і перевірено масиви зовнішніх професійних даних

  • проаналізовано галузеві звіти IFPI, CISAC, NUAM та міжнародні ринкові огляди;
  • висвітлено положення України у глобальному секторі стримінгу, digital-роялті та авторських зборів.

3. Проаналізовано структуру доходів і монетизації

  • зібрано дані про доходи лейблів та артистів у цифрових сервісах;
  • оцінено концертну активність (динаміка подій, середні квиткові доходи, регіональна діяльність);
  • розраховано реальний обсяг ринку та визначено масштаб тіньового сегмента.

4. Досліджено соціокультурні зміни серед українських слухачів

  • проаналізовано мотиви споживання музики під час війни: емоційна підтримка, ідентичність, відновлення;
  • зібрано дані про мовні уподобання, зміни музичних звичок та значення музики як елемента психологічної стійкості;
  • досліджено потребу в  українськомовному контенті  та посилення запиту на локальний контент.

5. Проведено дослідження споживання та платформи відкриття музики

  • оцінено канали, через які українці знаходять і слухають музику (YouTube, стримінги, соцмережі, публічні простори);
  • виявлено бар’єри переходу до легальних сервісів.

6. Проаналізовано інституційну інфраструктуру ринку

  • висвітлено стан авторського права та діяльність органів колективного управління (ОКУ);
  • виявлено проблеми монетизації, розподілу роялті, роботи бізнесу з фоновою музикою;
  • окреслено потреби у реформуванні регулювання та побудові системи даних.

7. Сформовано рекомендації для держави, бізнесу, індустрії та інвесторів

  • розроблено пропозиції щодо розвитку ринку стримінгу, реформування ОКУ, підтримки українського каталогу;
  • запропоновано інституційні рішення для подолання тінізації та побудови прозорої екосистеми даних.

Які методики використовувались

Статистичний аналіз — опрацювання офіційних даних Державної служби статистики НБУ, податкової звітності компаній за КВЕД 90.0 та 59.20, а також фінансових показників лейблів, концертних організаторів і підприємств креативного сектору. Аналіз включав оцінку задекларованих доходів, структури ринку та динаміки показників.

Моніторинг і аналіз відкритих джерел — використання звітів міжнародних організацій (IFPI, CISAC, WIPO), галузевих аналітичних центрів та платформ стримінгу (Spotify, Apple Music, YouTube Music, TikTok). Опрацювання відкритих реєстрів компаній і публічних даних концертного ринку та музичних платформ.

Порівняльний аналіз — зіставлення українських тенденцій із глобальними музичними трендами, включно з порівнянням рівня монетизації, структур доходів, моделей авторського права. 

Контент-аналіз цифрових платформ — вивчення механізмів відкриття музичних треків, структури прослуховувань на YouTube, Spotify та Apple Music, а також аналіз типових шляхів взаємодії користувачів із музичним контентом.

Соціологічний аналіз — опрацювання даних опитувань щодо музичних звичок українців, рівня використання легальних і нелегальних джерел, мовних уподобань, мотивацій слухачів та ролі музики у психологічній стійкості. Аналіз включав сегментацію аудиторії та виявлення регіональних і вікових відмінностей.

Економічне моделювання — оцінка реального та тіньового обсягу музичного ринку, розрахунок економічного ефекту стримінгу, фінансової різниці між системами оподаткування артистів, моделювання податкових надходжень за різних сценаріїв формалізації.

Аналіз інституційної екосистеми — системне дослідження діяльності ОКУ, авторсько-правових механізмів, проблем ліцензування в бізнесі (HoReCa, фітнес, ТРЦ), нормативних бар’єрів, а також оцінка освітніх і кадрових прогалин у музичному секторі.

Використані джерела

  • офіційні дані Держстату, НБУ, Мінекономіки;
  • міжнародні звіти IFPI, CISAC, WIPO;
  • звіти Spotify, Apple Music, YouTube Music;
  • аналітика NUAM та дослідження концертного ринку;
  • власна соціологія та інтерпретація аудиторних даних;
  • відкриті дані програм YouControl, Clarity, Опендатабот

Короткі висновки дослідження

  1. Стійке зростання попри війну. Частка української музики у плейлистах слухачів майже подвоїлася з 2022 р., що відображає зміну культурних уподобань та показує значне збільшення кількості дебютів артистів та треків. Зафіксовано значне зростання кількості дебютних артистів та української музики загалом.
  2. Монетизація української музики. Більшість музикантів мають труднощі з монетизацією творчості через піратство. Нечітка статистична класифікація, відсутність можливості дослідження даних з цифрових платформ створюють непрозорість та унеможливлює об’єктивний аналіз. Орієнтовні розрахунки вказують на значну різницю між задекларованим та отриманим доходом, значну тінізацію галузі.
  3. Критична роль правової бази. Недосконалість захисту авторських прав та недостатній рівень правоохоронного забезпечення знижують інвестиційну привабливість галузі; зміна законодавства та створення стимулів є нагальною потребою.
  4. Відсутність сучасної інфраструктури освіти. Необхідна цільова підготовка фахівців, здатних працювати в умовах цифрової економіки. Без розвитку компетенцій у сфері продакшену, менеджменту, маркетингу, технічної підтримки концертів та правових/видавничих практик зростання індустрії буде обмеженим. 
  5. Потенціал глобальної експансії. Українська музика має вікно можливостей для міжнародної експансії, про що свідчить зростання цифрового сегменту, який не має обмежень та кордонів; стабільний рост індустрії, що вказує на її силу та інтерес світу до української культури. Для цього необхідні інвестиції у промоцію, експортні програми та інфраструктуру.
  6. Недосконалість системи КВЕД та її узагальненість створює перешкоди як для реалізації діяльності артистів, так і для аналітичних досліджень з боку держави, бізнесу та інвесторів. При переході на нову класифікацію видів економічної діяльності слід врахувати особливості законодавства та оподаткування  в цієї галузі.
  7. Музика як soft power. Музика стала одним із найпотужніших інструментів soft power України. Вона транслює ідентичність та цінності країни у світ, створює емоційний зв’язок між Україною та міжнародною аудиторією, зміцнює внутрішню стійкість і згуртованість, розширює присутність української культури на глобальних платформах, посилює дипломатичний та культурний вплив держави. Це стратегічний ресурс міжнародного впливу, заснований на емоції, ідентичності та глобальній присутності українських артистів.

Ключові проблеми та бар’єри

  • Правові. Низький рівень захисту авторських і суміжних прав, складні процедури реєстрації, відсутність ефективної боротьби з піратством.
  • Економічні. Обмежений доступ до капіталу, відсутність спеціальних фінансових інструментів, нерозвинені механізми монетизації, втрати доходів через війну.
  • Інституційні. Недостатня співпраця між державою та приватним сектором, брак статистики та офіційних даних, відсутність узгодженої стратегії розвитку індустрії.
  • Соціокультурні. Музика стала потужним інструментом національної єдності, пам’яті та емоційної підтримки, що закладає фундамент для нової культурної ідентичності України. Головні проблеми — мовна фрагментація, жанровий дефіцит, нерівність доступу та відсутність системної культурної політики.

Рекомендації

Для держави:

  • внести зміни до законодавства про авторське право, запровадити дієві санкції за піратство;
  • при впровадженні нової системи класифікації видів економічної діяльності врахувати особливості функціонування музичного сектору  та спростити процедуру входу та сплати податків;
  • створити податкові стимули для креативних підприємств і фонди підтримки експорту;
  • впровадити фінансові програми підтримки артистів;
  • розвивати інфраструктуру (концертні майданчики, технічні бази) та підтримувати освітні програми для музикантів.

Для бізнесу та інвесторів:

  • розглядати музику як перспективний інвестиційний актив, підтримувати українських артистів через партнерства, спонсорство та венчурні фонди;
  • впроваджувати прозорі моделі роялті та цифрові платформи для монетизації контенту;
  • співпрацювати з медіа для просування української музики та створення нових продуктових форматів, що допоможе сформувати стійку лояльність.

Для лейблів та креативних гравців:

  • посилювати юридичну грамотність і колективні інституції для захисту прав;
  • сприяти розвитку та освіті професійних кадрів;
  • використовувати дані та аналітику (NUAM, дослідження слухачів) для стратегічних рішень;
  • впроваджувати технологічні рішення;
  • посилювати взаємодіє з іншими секторами креативної економіки;
  • будувати міжнародні колаборації та розвивати експортні можливості; приймати активну участь та репрезентувати Україну в міжнародних програмах.

Висновок: музика як економічний драйвер та soft power

Українська музика демонструє не лише культурну, а й економічну силу. Вона створює робочі місця, генерує доходи для суміжних секторів, формує позитивний імідж країни і відіграє роль у психологічній стійкості населення. Інвестиції в музичну індустрію та правильна політика можуть перетворити її на один із локомотивів креативної економіки та важливий інструмент української soft power на світовій арені.

Партнери дослідження та їхня роль

  • pomitni виступив ініціатором та драйвером проєкту, сформував партнерську екосистему та забезпечив залучення ключових стейкхолдерів. Команда надала експертну оцінку та доступ до галузевої інфраструктури, а також забезпечила комунікаційну підтримку і медійне поширення проєкту та результатів. Спільно з Українським інститутом майбутнього pomitni розробив методологію дослідження.
  • Український інститут майбутнього – разом із pomitni розробив методологію та виконав глибоку аналітику, включно з економічними розрахунками та формуванням рекомендацій.
  • Dive & Discovery Research – провели кількісне  всеукраїнське опитування слухачів; 
  • Ruban‑Litvinova Social Impact Advisory сформували гіпотези для кількісного дослідження та розробили модель впливу музики.
  • NUAM – надав базу даних про артистів, треки й прослуховування та допоміг проаналізувати тенденції.
  • IPR Monitoring Center – підготував інформацію про правові основи захисту авторських прав та випадки їх порушень, заходів протидії
  • Музична асоціація «Спільна» – провела опитування лейблів і музичних компаній, надала дані про правові та інституційні бар’єри.
  • Concert.ua – поділився статистикою продажів квитків і допоміг оцінити динаміку  концертного ринку.
  • Vector – головний медіапартнер проєкту, який висвітлював проєкт та сприяв обговоренню результатів у креативній спільноті.
UIF

Команда UIF

Адміністрація