Військово - політичні • 08 Квітня 2025
Незважаючи на зростання впливу низки геополітичних чинників, ситуація власне у воєнній сфері протягом звітного періоду принципових змін на зазнала та характеризується:
нанесенням агресором одного комплексного та низки систематичних ракетно-авіаційних ударівпо об’єктах на всій території України;
активними бойовими діями ЗС РФ та ЗСУ в Курській області, зокрема намаганнями російських військ нанести ураження угрупованню ЗСУ, спробами перенесенням бойових дій на територію Брянської області;
наступальними діями наземних угруповань військ РФ з східного напрямку (продовжують мати незначний успіх на тактичному рівні) при одночасній відносній стабілізації обстановки оборонними діями СОУ;
оборонними та стримуючими/стабілізаційними діями обох сторін на інших напрямках;
нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).
Стосовно наземної складової – плани противника залишаються без змін, противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію на території північно-східних, східних та південно-східних областей України з основним завданнями щодо виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, утримання та розширення зони окупації в Харківській області та на півдні з одночасними діями щодо звільнення Курської області, створення буферної зони в Сумській області.
Минулого тижня продовжувалася загальна тенденція попереднього періоду, яка характеризується риторикою з боку зацікавлених сторін (Україна, західні країни, інші геополітичні гравці) стосовно умов закінчення воєнних дій проти України, продовженням загалом деструктивних по відношенню до України зовнішньополітичних, інформаційних, дипломатичних, воєнних та економічних заходів тиску з боку РФ та низки інших гравців в контексті перс
пектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій) на тлі зростання підтримки нашої держави з боку європейських країн.
Наведене продовжує впливати на характер воєнних дій, оскільки всі сторони війни та їх союзники/партнери зацікавлені в створенні на перспективу максимально сприятливих переговорних позицій у воєнному відношенні.
Наразі відсутні підстави стверджувати про більш-менш значні досягнення у звітному періоді агресором воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка супроводжуються його просуванням на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на Україну, зокрема, в зовнішньополітичній та інформаційній сфері.
2.1. Загальна обстановка
В рамках наведеногоагресор продовжує наступальні дії на 12 напрямках (включно з напрямком в Курській області).
Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки.
Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою. Продовжується активність ЗС РФ на територіях, які прилягають до Чернігівської та Сумської областей, спроби прориву штурмових груп/ДРГ на нашу територію, а також щодобове застосування БпЛА, КАБ та ракет по об’єктам регіону, загрози комплексних ударів високоточними засобами великої дальності.
Загалом поточна обстановка для обох сторін залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої з сторін.
Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується існуюча тенденція щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості зменшення воєнного та економічного потенціалу держави-агресора та досягти деморалізуючих ефектів впливу на її населення, які мають потенціал набуття рівня стратегічних ефектів, а також отримати додаткові важелі впливу в переговорних процесах.
2.2. Дії засобів повітряного нападу противника
Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Узагальнені відомості стосовно ударів та обстрілів:
Примітка: Деталізовану інформацію щодо дій засобів повітряного нападу противника по дням тижня наведено у додатку 1.
Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер»), морський (КРМБ «Калібр») та повітряний компоненти (ракети Х-101, Х-59/69, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші).
Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів. Протягом звітного періоду середньодобова інтенсивність авіаударів тактичної/армійської авіації складала 99 та загалом незначно відрізнялась від попередніх періодів. Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні наведена в 3 розділі. Загалом агресор на сьогодні використовує більше 20 аеродромів, авіаційних баз на території Росії для нанесення ударів по нашій території, причому дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється.
Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО:
продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Кривого Рогу, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення;
протягом тижня противник застосував приблизно 670 ударних дронів, майже 1460 керованих авіаційних бомб і більш ніж 30 ракет різних типів;
акцентами ударів були адміністративні центри, залізнична інфраструктура, об’єкти портової інфраструктури, енергетики тощо;
триває практично щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» та дронів – хибних цілей по цілям в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки, загалом інтенсивність застосування БпЛА знизилася, але залишається високою;
за тиждень тактична авіація Повітряних Сил ЗСУ здійснила близько 100 літако-вильотів, зокрема, близько 30 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; понад 50 – на винищувальне авіаційне прикриття;
протягом тижня (з 31.03.25 по 06.04.25) протиповітряною обороною Cил оборони знищено 481 повітряну ціль: 6 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ; 6 крилатих ракет «Калібр»; 1 балістичну ракету «Іскандер-М»; 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69; 257 ударних БпЛА типу «Shahed»; 106 розвідувальних БпЛА; 103 БпЛА інших типів;
у березні авіація ЗС РФ збільшила застосування керованих авіаційних бомб – близько 4 800 (в лютому – 3 370). Загалом за три місяці 2025 року ворожа тактична авіація скинула 10 577 КАБів. За минулий 2024 рік ворогом було застосовано близько 40 000 керованих авіаційних бомб;
особливістю тижня стало проведення зосередженого ракетно-дронового удару ЗС РФ в ніч на 06.04.2025. На схемі від моніторингового ресурсу «Tracking» показано характер дій засобів повітряного нападу:
Усього в ударі було задіяно: 9 КРПБ Х-101/555, 8 КРМБ «Калібр», 6 балістичних ракет «Іскандер-М», 109 БпЛА «Shahed» та імітаційного типу «Гербера». Заявлено про знищення: 6 КРПБ Х-101/555, 6 КРМБ «Калібр», 1 ракети «Іскандер-М», 40 БпЛА «Shahed». До ракетної атаки було залучено 5 з 9 наявних Ту-95МС з авіабази «Оленья. Близько 04:30 здійснено пуски з Волгоградської області, входження ракет відбулося через Сумську область. Від ВМФ – 1 надводний корабель та 1 підводний човен. Близько 01:20 здійснено пуски з акваторії Чорного моря, входження ракет відбулося через Херсонську область.
Відмічено зміну характеру застосування засобів повітряного нападу противника. З цього приводу заслуговує увагу оцінка з боку експерта Олександра Коваленка:
На сьогоднішній день РФ щомісяця орієнтовно виробляє наступну номенклатуру ракет: Х-101/555 – 50-60 ракет на місяць; 3М-14 «Калібр» – 30-45 ракет на місяць; 9М723 до ОТРК «Іскандер» – 30 ракет на місяць; 9М728 до ОТРК «Іскандер» – 15 – 30 ракет на місяць; Х-47М2 «Кинджал» – 4-5 ракет на місяць.
Станом на початок квітня 2025 року і з урахуванням сьогоднішніх ударів, у розпорядженні ЗС РФ орієнтовно знаходилося: Х-101/555 – понад 250 одиниць; 3М-14 «Калібр» – понад 500 одиниць; 9М723 до ОТРК «Іскандер» – понад 110 одиниць; 9М728 до ОТРК «Іскандер» – близько 280 одиниць; Х-47М2 «Кинджал» – близько 75 одиниць.
Експерт звертає увагу, що ракет Х-101/555 та 3М14 у противника достатньо, щоб системно наносити удари, але цього не відбувається. Вбачається декілька причин:
По-перше, основні носії цих ракет достатньо зношені за період повномасштабної війни, їх частіше і масштабніше застосування може призвести до втрат. Тому бойові вильоти Ту-95МС відбуваються вже не щотижня, а приблизно раз на місяць. При цьому споряджаються ці літаки обмеженим БК, не на повну можливість відповідно до їх ТТХ – 8 ракет на один борт.
По-друге, ефективність від застосування Х-101 та ЗМ14 набагато нижче, ніж від балістичних 9М723. Імовірність перехоплення дозвукових крилатих ракет нашою ППО набагато вища, ніж у випадку з 9М723, які можуть перехоплюватися тільки ЗРК «Patriot» і SAMP/T. Тоді як Х-101 і 3М14 можуть збивати мобільні вогневі групи з ПЗРК.
З боку противника вбачається більш доцільно запустити 9М723 по цілям, де відсутнє прикриття підрозділами ЗРК «Patriot» та SAMP/T. Ймовірно з цієї причини у ЗС РФ зараз проходить процес накопичення Х-101 і 3М14, у той час як витрата 9М723 проходить в режимі нон-стоп, перетворюючи саме цю ракету на основний інструмент терору.
Узагальнені дані щодо результатів застосування та перехоплення у березні 2025 року БпЛА «Шахед» від ресурсу «Око Гора»:
Усього застосовано БпЛА – 4198 од., з яких:
збито – 2435 од., або 58%;
посаджено РЕБ/хибні БпЛА – 1386 од., або 33%;
досягли мети – 377 од., або 9%.
Згідно інформації від ЗСУ:
за березень, підрозділами СОУ за допомогою безпілотників різних типів вражено та знищено понад 77 тисяч ворожих цілей, що на 10 відсотків більше, ніж у лютому;
продовжується нарощування кількості та спроможності безпілотників на оптоволокні. Безпілотні комплекси із дистанцією ураження 20 км уже працюють на фронті;
за місяць знешкоджено близько тисячі розвідувальних дронів нашими системами ППО та дронами-перехоплювачами.
Також заслуговує уваги огляд застосування СОУ зенітних БпЛА та аналіз перехоплень ними повітряних цілей протягом останніх шести місяців.
2.3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах
Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника складає близько 627,4 тис. військовослужбовців. На Курському напрямку до бойових дій залучено по різним оцінкам від 64 до 70 тисяч особового складу ЗС РФ. На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.
Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках.
Протягом тижня противник вів активні бойові дії на Курському, Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському та Новопавлівському напрямках. Загалом зберігається складна обстановка майже на всіх тактичних напрямках Донецького операційного району.
Моніторингові ресурси зазначають просування СОУ в Бєлгородську область РФна південь і південний захід від н.п. Демидівка.
Слід також звернути увагу, що ДПСУ спростовують інформацію окупантів щодо окупації с. Басівка на Сумщині. Речник ДПСУ підтвердив, що в селі присутні окупанти, але говорити про їхній контроль над населеним пунктом неправильно, там тривають активні бойові дії: «В Басівці окупанти намагаються проводити наступальні дії малими штурмовими групами, але вони знищуються нашими підрозділами Сил оборони».
Загалом за оцінками експертів на основі даних ресурсу «DeepStatе» та інших моніторингових джерел за тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 24 км² на ТОТ та 6 км²в Курській області.
В цілому за березень 2025 року російські війська окупували 133 км² території України. Це найменший показник протягом останніх 9 місяців. Максимум був у листопаді 2024 року. У Курській області ми втратили 342 км2. Контроль залишився над 81 км2. Детально по областях:
Донецька обл.: -75 км²
Запорізька обл.: -26 км²
Луганська обл.: -16 км²
Харківська обл.: -16 км²
Курська обл.: -342 км²
На тлі переговорного процесу щодо припинення вогню кількість бойових зіткнень на фронті упродовж березня зросла у порівнянні з лютим: 4 270 проти 3 274. Від початку року відбулося 12 631 бойове зіткнення.
Нижче наведено графік від розвідки МО Великої Британії, який показує темпи просування ЗС РФ на українській території. Досягнувши піку у листопаді 2024 року, російський наступ неухильно знижується у своїй результативності. Розвідники Великої Британії вказують, що, незважаючи на продовження інтенсивних наступальних дій, жодних оперативних успіхів у росіян немає. ЗСУ дедалі частіше контратакують на тактичному рівні, повертаючи деякі ділянки та покращуючи диспозицію своїх сил.
Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (станом на 08.00 07.04.2025) наведено у додатку 2.
Заслуговує уваги черговий огляд результатів та перспектив воєнних дій станом на початок квітня від аналітика Ендрю Таннера. Основні тези та висновки:
Північний театр: українські війська, як і раніше, утримують деякі висоти вздовж кордону і не дають ЗС РФ просунутися в Сумську область. Наразі обидві сторони намацують слабкі місця. Москва може спробувати створити буфер на українській території, але в цьому випадку Україна, схоже, буде добре підготовлена. З іншого боку, українські війська 225-го штурмового полку прорвали кордон у Бєлгородському районі, захопивши кілька прикордонних міст і утримуючи їх досі від контратак орків. Це виглядає як дії з метою відвернути увагу ЗС РФ від того, що вони планують далі на півночі. Хоча ймовірність того, що українські війська спробують зробити істотний наступ на Бєлгород, абсолютно не виключена, загалом зараз не дуже вдалий час для таких ризикованих дій.
Курська кампанія мала навчити українських командирів: коли з’являються провісники невдачі, не зволікайте: адаптуйте свій підхід або припиняйте бої. Операції втрачають актуальність приблизно через 6−8 тижнів. Досягайте того, чого можна досягти, а потім переходьте до нового плану, щойно противник відреагує. Для тих, хто захоплюється стратегічною думкою Джона Бойда, це один з уроків, які він намагався донести за допомогою петлі OODA. Входження в цикл прийняття рішень противником залежить від того, щоб ніколи не дати йому зрозуміти, що ви робите. Аналогічний урок мали засвоїти і росіяни в Харківській області. Провалений торік наступ на Харків залишив загони росіян у боях за руїни Вовчанська без надії на будь-які успіхи. Якщо Україна врешті-решт вирішить посилити наступ на Бєлгород — або перемістить його в інше місце, поки лінія не дасть тріщини, — окупація навіть невеликої частини Харківщини може швидко стати неспроможною.
Східний театр: Куп’янський фронт, як і раніше, доволі активний, але не особливо рухливий. ЗС РФ намагаються розширити свій плацдарм через Оскол біля Дворічної, переправившись через річку далі на північ. Українські війська протидіють цим планам, підтримуючи тиск на східному березі Оскола, погрожуючи повністю відрізати плацдарм рашистів. Ускладнює плани ЗС РФ у цьому районі корпус, що формується навколо 3 штурмової бригади. Цей підрозділ нещодавно провів контратаку на Боровому фронті, звільнивши село Надія. Ймовірно, українці поклали око на Сватове, важливий логістичний вузол за 15 кілометрів звідти. Тривають менш масштабні зусилля ЗС РФ з переправи через Жеребець, що розташований південніше. Тут противник також посилює атаки, але без особливого успіху. Вочевидь, вони хотіли б дійти до Лиману, але це сумнівно, з огляду на темпи їхнього просування за останній рік.
Загалом плани РФ активізувати наступ на підконтрольні Україні регіони Донецької області здаються очевидними. Наступальна активність зростає в районі Сіверська, що свідчить про те, що ЗС РФ сподіваються вийти до Слов’янська і Краматорська з кількох напрямків.
На південь від Сіверська ситуація на Костянтинівському фронті залишається складною, але істотно не змінилася: бої фактично зайшли в глухий кут у Часовому Яру і Торецьку.
На Покровському напрямку точаться найбільш запеклі бої, український контрнаступ на західні кліщі, які противник намагався створити навколо міста, все ще загрожує заманити в пастку значне угруповання противника. Росіяни посилили атаки на цьому фронті, але оборона тримається добре.
Фронт у південній частині Донецької області також відносно стабілізувався за останні кілька тижнів, просування противника з Великої Новосілки і Вугледара тепер майже повністю зупинено.
Південний театр: На півдні, як і раніше, спостерігається більш висока активність противника, ніж це було характерно для зими. Однак спроба противника просунутися на північ до Запоріжжя просто недостатньо сильна, щоб становити серйозну небезпеку для оборони України, якщо тільки її не буде радикально посилено. Так само ЗС РФ, які намагаються контролювати острови в дельті Дніпра на південь від Херсона, становлять лише незначну загрозу, хоча її не можна ігнорувати. Більш тривожним є почастішання ударів БпЛА по цивільним об’єктам. Подібні тактики фактичного терору зазвичай є ознакою роздратування, що виникає зі слабкості противника.
Повітряна та морська складові
Незважаючи на обіцянку не атакувати українську енергетичну інфраструктуру, РФ, схоже, не збирається стримувати свої безпілотники, ракети і бомби. Однак було відзначено нову тенденцію: замість того щоб посилати «Шахеди» по всій Україні, вони концентруються на конкретних містах, намагаючись перевантажити українську ППО в цьому районі. Декільком із них вдається прорватися, але здебільшого це призводить до жертв серед цивільного населення. Слід очікувати, що противник удари БпЛА посилить ударами «Кинджалів» або «Іскандерів».
З іншого боку, українські удари по РФ та ТОТ тривають, і в радіусі тисячі кілометрів від кордонів України немає нічого, що перебувало б у безпеці. Питання про те, коли Україна завдасть свого першого удару тисячею дронів за одну ніч, залишається відкритим. Безліч військових об’єктів у Ростові-на-Дону роблять його головною ціллю, якщо Україна перейде від атак у глибині Росії до районів з більш безпосереднім оперативним значенням.
Здатність України використовувати новий варіант крилатої ракети великої дальності «Нептун», що перебуває в серійному виробництві, знижує потребу в ракетах Storm Shadow/SCALP-ER з Великої Британії та Франції. Також відсутні обмеження щодо наведення на ціль. Більш важка боєголовка крилатої ракети ідеально підходить для заподіяння серйозної шкоди цілі, надто захищеної для безпілотників, що дає Україні можливість наносити комплексні удари, які не поступаються тим, які може завдати Москва.
Загалом РФ опинилася в неприємному становищі. Згода на обмеження або припинення глибоких ударів лише дасть Україні більше часу для накопичення тисяч безпілотників, а заборона на одні цілі (тобто енергетиці) зробить інші ще привабливішими — до того ж РФ не зможе переналаштувати свою протиповітряну оборону, оскільки перемир’я може зірватися в будь-який момент.
Небажання погодитися на обмежене припинення вогню автоматично показує, як мало В.Путін справді прагне припинення війни. Москва погодилася на таке припинення тільки на морі, де вона фактично зазнала поразки, що слугує доказом того, що будь-які переговори, які не ведуться на умовах Москви, розглядаються як ознака неприпустимої слабкості. Можливо, якесь ширше припинення вогню і відбудеться до Великодня, але ймовірно воно не триватиме довго.
Україна завдає постійних ударів по системах ППО в Криму за допомогою БпЛА, що запускаються з кораблів ВМС, і довгострокова кампанія з подавлення ППО за допомогою безпілотників може позбавити РФ ключового елемента бойового потенціалу, залишивши Крим незахищеним. Аналогічні методи застосовуватимуться і на інших фронтах. Домен за доменом, Україна розробляє необхідні протидії сильним сторонам Москви. За правильного поєднання можуть статися великі речі.
З наведеним корелюється оцінка ситуації у звітному періоді з боку Пітера Дікінсона (наукового співробітника «Atlantic Council»):
У березні 2025 року російське вторгнення в Україну продовжило втрачати оберти: територіальні захоплення Кремля скорочуються четвертий місяць поспіль. Протягом березня російські війська захопили 240 квадратних км української землі, що є найменшим місячним показником від початку нинішньої хвилі наступальних операцій, яка стартувала влітку 2024 року.
Новини про уповільнення просування Росії надходять у той час, коли президент РФ Володимир Путін заявляє, що його армія вторгнення наразі має «стратегічну ініціативу» по всій лінії фронту війни в Україні. «Зараз є підстави вважати, що ми зможемо покінчити з українською армією», — заявив він під час недавнього візиту в Мурманськ на півночі Росії. Водночас факти на місцях, схоже, свідчать про зворотне.
Оборонні рубежі України не тільки не впали, а зміцнилися за останні місяці. У результаті російські війська, що наступають, продовжують зазнавати важких втрат, не домагаючись значних проривів.
Українські командири розуміють, що нещодавнє затишшя в російських бойових діях може бути лише тимчасовим явищем, оскільки ЗС РФ перегруповуються після кількох місяців напружених боїв. Найімовірніше, повним ходом триває підготовка до нового наступу Росії, який, як очікують, розпочнеться найближчими тижнями і триватиме до кінця 2025 року.
В. Путін сподівається, що ця нова кампанія допоможе йому зміцнити свої позиції на переговорах про можливе компромісне врегулювання для закінчення війни.
Скромні успіхи Росії із початку поточного року дають важливу перспективу в той час, коли висвітлення в міжнародних ЗМІ та західні коментарі часто створюють хибне враження, що становище України безнадійне. Насправді українська армія вже понад три роки протистоїть усій могутності російських збройних сил і являє собою грізну перешкоду для планів В.Путіна щодо повного поневолення країни.
Сьогоднішня українська армія — найчисельніша і найдосвідченіша в Європі, її підтримує вітчизняна оборонна промисловість, що швидко розвивається і вже забезпечує близько сорока відсотків військових потреб України. Від початку 2022 року українським військам удалося звільнити близько половини всієї окупованої Росією території, а також здобути низку визначних перемог у Київській, Харківській та Херсонській областях.
За останні три роки Україна також перетворилася на технологічно передову державу у сфері військових безпілотників. Українські виробники безпілотників випускають мільйони дронів на рік і продовжують щодня впроваджувати інновації. Це має вплив на ситуацію на полі бою — на частку безпілотників тепер припадає більше половини всіх втрат, завданих Росії.
На морі морські безпілотники дали змогу Україні потопити або пошкодити близько третини всього Чорноморського флоту РФ. Це змусило решту військових кораблів Росії відступити з Криму. ЗСУ використовують усе більший арсенал безпілотників дальнього радіусу дії і крилатих ракет вітчизняного виробництва, щоб «повернути» путінське вторгнення додому, завдаючи ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі в глибині російської території.
Еволюція ЗСУ від лютого 2022 року має змусити замислитися всіх тих, хто наполягає на тому, що в України «немає карт» для гри в майбутніх переговорах. Хоча Київ не може реально сподіватися зрівнятися з Росією за чисельністю особового складу, вогневою міццю, фінансуванням і промисловим потенціалом, Україна тепер сама є великою військовою державою і не погодиться на жодну мирну угоду, яка ставить під сумнів подальше існування країни.
Активність агресора в інформаційному та кіберпросторі залишається на попередньому рівні.
Служба зовнішньої розвідки України звертає увагу перехід у гостру фазу інформаційної кампанії, яку веде Російська Федерація проти України. Її мета – ліквідувати українську державність не на полі бою, а в головах людей: через делегітимізацію української влади, знецінення демократичних інституцій та нав’язування зовнішнього політичного сценарію з ознаками контрольованої капітуляції. Операції проводяться із задіянням можливостей спеціальних служб Російської Федерації – ФСБ, СВР, ГУ ГШ – під загальною координацією адміністрації президента РФ.
Сутність ворожих операцій – під виглядом «миротворчих ініціатив» і «аналітичного дискурсу» українському та міжнародному суспільству нав’язується думка про:
нібито втрату легітимності українською владою через непроведення виборів під час воєнного стану;
потребу в «тимчасовій адміністрації» під егідою ООН, США, ЄС або навіть у «форматі четвірки» з рф;
неможливість укладення Росією мирної угоди з українською владою, що, за задумом ворога, має стати «casus belli» для зміни політичного курсу.
Такі наративи є не дезінформацією, а елементом спецоперації з примусу України до політичної капітуляції під виглядом «мирного врегулювання». Операція проводиться через:
формально західні або «нейтральні» медіа, які виступають як проксі для російських тез. Серед них:
Magyar Nemzet, Magyar Hirlap, Pesti Srácok (Угорщина): просувають ідеї про «нездатність України до самостійного управління»;
Salon24.pl (Польща): опублікував фейковий блог анонімного автора «MarcinWi», в якому під виглядом «експертного аналізу» підтримано наратив про «розкол» між військовим і політичним керівництвом України;
Réseau International (Франція): популяризує тези про нібито нездатність України самостійно вести бойові дії та «глибокий стратегічний розрив між українським політичним керівництвом і ГШ ЗСУ».
анонімні телеграм-канали, які видають себе за «інсайдерів» у ЗСУ чи політичному керівництві;
координовану хвилю емоційних відео в TikTok і YouTube з наративами «Захід більше не підтримує Україну», «нас обманули», «потрібні зміни у владі», а також «час для зміни», «потрібен інший уряд для миру»;
масове поширення матеріалів деструктивного характеру з однаковими тезами у Telegram (Страна.ua, Скот Ріттер), X (RothLindberg, DougAMacgregor), Facebook (Флоріан Філіппо, Fernand Kartheiser) із підключенням бот-мереж та акаунтів, пов’язаних із проросійськими структурами в Європі та Латинській Америці. Вони публікують заяви та «аналітичні записки», що ставлять під сумнів повноваження української влади;
цитування проросійських «експертів» з титулами «колишніх дипломатів», «незалежних політологів», «ветеранів ООН», які просувають тезу про те, що «навіть Заходу потрібна інша Україна»;
використання українських фігурантів справ про державну зраду для легітимації наративів (зокрема публікації та коментарі представників колишніх проросійських політичних структур).
Ці дії супроводжуються інфільтрацією кремлівських наративів у структури впливу країн-партнерів України, зокрема через організацію публічних «дискусій» на теми легітимності влади, перспектив переговорів без участі України та нібито «втрати довіри» до Києва.
Також заслуговує уваги інформація про поточну ситуацію стосовно протистояння між Україною та РФ у кіберпросторі та відповідний прогноз загроз.
Водночас триває продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається без змін.
Інфографіка кількості терактів/підпалів/підривів по областях України за 2022-2025 роки за матеріалами відкритих джерел:
2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території
Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Найбільш резонансною була атака 05.04.2025, під час якої уражено АТ «Оптиковолоконные Системы» та підприємство з виробництва вибухівки «Промсинтез» у Чапаєвську. Також під час атаки в Саранську було уражено «Инжиниринговый центр волоконной оптики». Напрямки діяльності зазначеного центру:
оптичні підсилювачі сигналу – підсилювачі для передачі високоякісного відео з дронів (зокрема FPV-дронів), коли використовуються оптоволоконні канали зв’язку;
радіаційно- та термостійкі гіроскопи (для систем навігації) – здатність витримувати екстремальні умови робить такі гіроскопи придатними для головних частин ракет, які проходять через значні температурні та радіаційні навантаження, навігаційних систем бойових літаків і вертольотів, включно з безпілотними літальними апаратами (ударними та розвідувальними);
радіофотонні РЛС (радіолокаційні системи) – радіофотонні РЛС можуть забезпечити більшу роздільну здатність та чутливість у порівнянні з традиційними радарами, що дає змогу точніше виявляти цілі (у тому числі малорозмірні дрони).
Аналіз ударів українських БпЛА/ракет на території Росії за березень поточного року (згідно оцінок ресурсу «Око Гора»):
Усього – 23 зафіксовані ураження, з них:
5 нафтобаз/ЛКС;
11 НПЗ/НПС;
1 навчальний центр ЗС РФ;
1 місце зберігання КРПБ Х-101;
1 промисловий склад;
4 підприємства, пов’язаних з ВПК РФ.
Загалом 70% зафіксованих ударів у березні припало на нафтовий сектор.
3.1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовість до переговорів, продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення рівня безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. Зовнішньо-політичні події лютого – березня посилили впевненість російського керівництва в спроможності досягти своїх цілей.
Наразі є передчасним говорити про більш-менш реальні формати повного припинення вогню на поточний момент та/або перспективу кількох тижнів, щодо яких існують домовленості, а також безпекові гарантії їх дотримання. Більш ймовірними є часткові домовленості щодо припинення окремих дій (наприклад, ударів по певним об’єктам або дій в окремих операційних зонах).
Як заявив про «кроки» РФ щодо перемир’я держсекретар США Марко Рубіо: «Якщо це перетвориться на тактику затягування, ми не підтримуватимемо цього. Трамп не вестиме нескінченні переговори. Незабаром ми дізнаємося, чи справді Росія серйозно налаштована на мир. Якщо так — чудово. Якщо ні, нам доведеться переглянути нашу позицію та подальші кроки… Це про дії… Якщо ви не зацікавлені в мирі, тоді ви затягуєте процес, ви придумуєте якісь виправдання… Ми не будемо затягувати це»
Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках.
Згідно заяви заступника керівника Офісу Президента України Павла Паліси, спостерігаються ознаки підготовки російського угруповання до активізації бойових дій на кількох напрямках. Він зазначив: «Я думаю, що вони будуть тиснути скрізь, але я не бачу зараз умов, щоб на якійсь ділянці фронт провалився і викликав ефект доміно… Ресурс у росіян є, але чи достатній він для того, щоб досягнути успіхів оперативного характеру? Я маю сумніви. Так, зараз Росія залучає ще 150 тисяч людей — умовно це еквівалент приблизно 15 мотострілецьких дивізій. Це очікувано, що найближчим часом росіяни намагатимуться максимально тиснути на тих напрямках, де це можливо».
Протягом наступного тижня та в найближчій перспективі:
1. Прогнозується продовження ударів ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник має достатній ресурс для нового комбінованого ракетно-авіаційного удару, його нанесення залежить від прийняття відповідного політичного рішення.
2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії по ключовим напрямкам на лінії бойового зіткнення.
3. В Курській області та на суміжних територіях – продовжаться спроби противника розгромити угруповання СОУ (у т.ч. шляхом оточення наших військ через прикордонні території України), при сприятливих для противника умовах – не виключається перенесення активних наступальних дій ЗС РФ на територію Сумської області.
3.2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності:
Рівень загрози:
Зберігається реальна загроза продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).
Стосовно повітряної компоненти:
На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет.
Зокрема, за інформацією моніторингових ресурсів станом на 07.04.2025:
Кількість відомих споряджених КРПБ Ту-95МС – орієнтовно 2 од. (всі перебували на АБ «Оленья»), але продовжує збільшуватися.
Загальна кількість Ту-95МС поблизу України без змін та становила 15 одиниць:
«Оленья» – 10 Ту-95МС.
«Енгельс-2» – 2 Ту-95МС.
«Дягилево» – 3 Ту-95МС.
Щодо АБ «Енгельс-2»: Ту-95МС та Ту-160 здійснюють тренування практично кожного дня, в повітрі проводять більше 8 годин (зліт ввечері, посадка зранку). З моменту останньої ракетної атаки 07.03 (майже місяць) на дану авіабазу прилітали: 12 транспортних літаків Іл-76, 2 Ан-124-100, 4 Ан-12. Ймовірний вантаж – КРПБ.
Дислокація літаків між аеродромами та рівень їх операційної готовності постійно змінюється;
В межах аеродромів Ту-95МС/Ту-160 продовжують змінювати місце розташування кожних ~5 годин.
Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.
Стосовно морської компоненти:
Ситуація в ПБ «Новоросійськ» – без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені – 2 фрегати проекту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон” (по 8 КР) та “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човна проекту 636.3 (по 4 КР).
Станом на ранок 07.04.2025 у Чорному морі кораблі/підводні човни з крилатими ракетами «Калібр» були відсутні.
Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:
Рівень загрози – без змін.
3.3. Висновки:
Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва.
Ефективні удари СОУ по об’єктам на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, зменшення запасів ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО об’єктивно збільшують ймовірність нових комплексних ударів та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.
Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами (включно з КАБ), ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59/Х-69, БпЛА типу «Шахед» зі збільшенням кількості ударних засобів та намаганнями охопити максимально більшу територію України.
Прогнозуються подальші заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ для подальших масованих (зосереджених) ударів по ключових об’єктах.
4.1. Дії держави-агресора
Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та спроби налагодити контакти з новим керівництвом США, держава-агресор продовжить курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Водночас зростає вплив чинників, які роблять для російської сторони вигідною настання паузи у воєнних діях в контексті зменшення ресурсів, підтримки населення та внутрішніх фінансово-економічних проблем.
Начальник Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов заявив, що росіяни не будуть суттєво зменшувати чисельність своїх збройних сил після закінчення війни проти України, оскільки в них вивільниться «величезний бюджет» на їх утримання: «Перш за все, суттєво зменшувати кількість збройних сил вони не будуть. Абсолютно ні, цьому є абсолютно логічні пояснення. Перш за все, їм потрібна така кількість згідно з їхньою стратегією». За словами К. Буданова, 50% військового бюджету РФ «з’їдають» відповідні виплати: доплати бійцям, одноразові виплати за підписання контракту, фінальні виплати (якщо окупант дожив до кінця контракту), виплати за поранення, за загибель тощо. Друга частина витрат йде на закупівлю боєприпасів, третя ж витрачається на ремонт і обслуговування техніки. «Коли війна закінчується, всі ці виплати закінчуються, проблеми йдуть і вивільняється величезний бюджет. Тому зменшення [російської армії] не буде», — підсумував він.
Моніторингові ресурси оприлюднили аналіз поточних втрат танкового парку ЗС РФ:
На діаграмі показано співвідношення втрат танків (базові моделі також включають в себе модифікації машин. Загалом значної зміни в прогресії втрат танків нема, є зміни в самому складі танкового парку, шо напряму впливає на час відновлення та поставку в війська нових/старих машин. Протягом останнього часу російські війська зазнавали втрат в основному в машинах Т-80 та Т-62. Танки Т-80 практично закінчились на базах зберігання, зараз в війська поставляються машини тільки після проходження модернізацій-ремонту на заводах, аналогічна ситуація стосовно Т-62, рівень втрат яких збільшився зокрема через введення в зону бойових дій. Противнику вдається відновлювати втрати за рахунок швидких темпів відновлення машин на БТРЗ, проте запаси машин, які придатні до такого відновлення, вичерпають себе вже через 4 місяці, тоді рівень російських втрат, а також забезпечення частин впаде на ще мінімум 20%.
Водночас Росія значно випереджає усі країни НАТО у виробництві озброєння та буде готовою до війни проти європейської країни впродовж 5 років. Про це заявив єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс. Єврокомісар підкреслив, що Росія виробляє озброєння і боєприпаси у значних масштабах і впродовж трьох місяців вона здатна виробляти більше зброї, ніж усі країни НАТО упродовж року. Він наголосив, що, за даними західних розвідок, Росія «готова кинути виклик 5-й статті договору про НАТО і упродовж п’яти років або й менше Росія може захотіти і буде готовою атакувати одну чи кілька країн ЄС».
4.2. Заходи щодо забезпечення обороноздатності держави
Керівництво нашої держави у звітному періоді продовжує знаходитися під впливом дії негативних чинників ситуації у відносинах з США та війни з РФ: одночасно з обох сторін триває посилений зовнішньополітичний, економічний та інформаційний тиск.
Водночас, незважаючи на посилення комплексних інформаційних операцій РФ щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки в державі, у звітному періоді рівень консолідації суспільства та підтримки військово-політичного керівництва держави залишається високим.
04 квітня відбулася зустріч військових представників країн, які потенційно готові розмістити контингент в Україні. Президент Володимир Зеленський: «… обговорюються не лише присутність контингенту, а й Future Force. Це дуже важливо, як буде виглядати майбутнє української армії як частина безпеки всього континенту… У нас є бачення, у військових є бачення». Він також повідомив, що США жодного разу не говорили про свою присутність зі сухопутним контингентом на території України після закінчення цієї війни, але ніхто не прибрав цю тематику з порядку денного в двосторонніх зустрічах.
Начальник штабу оборони Франції генерал Буркхардт повідомив цілі спільної зустрічі з британським адміралом Радакіним та українськими високопосадовцями у Києві:
1. Збереження рішучої підтримки української армії, що дозволить продовжувати боротьбу.
2. Визначення довгострокової стратегії відновлення та трансформації моделі армії, яка є основною гарантією безпеки країни.
3. Обмін думками щодо варіантів гарантій безпеки, розроблених Францією та Великобританією в рамках міжнародної коаліції для підтримки України з моменту введення в дію припинення вогню.
В продовження наведеної теми міністри оборони «Коаліції охочих» 10 квітня зустрінуться у Брюсселі. Вони обговорять наступні етапи планування «заходів з підтримки безпеки, необхідних для запобігання подальшій російській агресії». Обговорення буде ґрунтуватися на військовому плануванні, яке відбувалося протягом останніх кількох тижнів, і країни розглядатимуть можливість надання власних сил і засобів для підтримки будь-яких майбутніх сил. Засідання Контактної групи об’єднає близько 50 країн з метою надання додаткової військової підтримки Україні на тлі російських атак.
У звернені міністра оборони України до учасників засідання міністрів оборони країн Європейського Союзу, яке відбулося у Варшаві в межах головування Польщі в Раді ЄС зазначені поточні пріоритети забезпечення обороноздатності держави:
Маємо чіткий план дій, спрямований на примушення Росії до реальних переговорів. Разом із союзниками зосереджені на трьох ключових цілях: утримання лінії фронту; захист українського неба — створення потужної системи ППО для безпеки міст, економіки та армії; розвиток далекобійних спроможностей для ураження логістики та знищення наступального потенціалу ворога.
Більше зброї для України означає коротший шлях до миру. Нам потрібна підтримка в ключових напрямках: боєприпаси, ракети великої дальності, бронетехніка, авіація, засоби протиповітряної оборони.
Окрему увагу приділив питанням оборонної промисловості. Посилення спроможностей українського ОПК — це внесок у безпеку не лише України, а й усього європейського простору. Ми відкриті до спільних проєктів — як за “данською моделлю”, так і в інших форматах. Україна також готова інвестувати в оборонну промисловість країн ЄС. Наша стратегічна мета — повна інтеграція української промислової бази в європейську оборонну екосистему.
Урядом у звітному періоді розглянуто/прийнято низку нормативних актів з питань обороноздатності та діяльності ОПК:
Кабінет міністрів України вніс низку змін в положення “Про використання повітряного простору України”, розширивши повноваження цивільно-військових органів, Генерального штабу та Міністерства розвитку громад та територій України (Постанова КМУ №346 “Про внесення змін до Положення про використання повітряного простору України“). Зазначений документ має значення для розробників та виробників БпЛА та іншої авіаційної техніки в частині проведення тестування/випробувань зразків продукції.
Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств критичної інфраструктури та підприємств оборонного промислового комплексу для забезпечення стабільної роботи ключових галузей економіки та оборони країни.
Уряд ухвалив постанову, якою офіційно розширив повноваження заступників керівників із цифрової трансформації («CDTO»), закріпивши за ними новий напрям роботи — інноваційну діяльність. Нові напрямки діяльності CDTO:
технологічне оновлення оборонного сектору;
альтернативна енергетика й енергоефективність;
високотехнологічний транспорт, авіа- й суднобудування;
виробництво нових матеріалів, нанотехнології;
цифрова медицина, фармацевтика, медичне обладнання;
аграрні технології;
екологічні інновації;
робототехніка, IT і ШІ.
Уряд ухвалив зміни до проєкту «Контракт 18–24», який відкриває шлях добровольцям до лав Сил оборони не лише у складі Збройних сил України, а й Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Також Уряд спростив процедури підписання контракту. Окремо врегульовано порядок затвердження посад для добровольців віком 18–24 років:
у ЗСУ — Генеральним штабом
у НГУ — Головним управлінням Нацгвардії за погодженням з Генштабом
у ДПСУ — Адміністрацією прикордонників також за погодженням з Генштабом
Протягом першого кварталу 2025 року оборонне відомство кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони України понад 350 нових зразків озброєння і військової техніки. Основні тези:
87% зразків ОВТ – вітчизняного виробництва, торік за аналогічний період було кодифіковано понад 100 зразків ОВТ, серед них українського виробництва було менше половини;
серед зразків ОВТ, що пройшли кодифікацію у першому кварталі 2025 року, переважають безпілотні авіаційні комплекси, боєприпаси до них, засоби радіоелектронної боротьби, автомобільна техніка, інженерні засоби, наземні роботизовані комплекси;
у переліку БпЛА, що від початку року кодифікували та допустили до експлуатації у Силах оборони, майже 20 зразків із керуванням по оптоволокну.
За інформацією Мінстратегпрому, триває реалізація програми доступного кредитування для підприємств ОПК. Основні тези:
протягом 2025 року було видано 7 кредитів загальною сумою в 463 мільйони гривень;
станом на зараз, більше 10 кредитів погоджено до видачі, понад 70 заявок – на різних стадіях розгляду;
доступні кредити для українських виробників ОПК видають чотири банки: Укрексімбанк, Ощадбанк, МТБ Банк, ПУМБ;
програма пільгового кредитування для виробників ОПК передбачає їх доступ до доступних кредитів для виробництва озброєння й військової техніки. Відсоткова ставка для виробників становить 5%. Розмір кредиту – до 100 мільйонів гривень на оборотний капітал до 3 років, і до 500 мільйонів на інвестиційні проєкти до 5 років.
В рамках проєкту Brave1 проведено тестування розробок FPV-дронів на оптоволокні. Основні тези:
понад 15 виробників БпЛА випробували свої розробки;
на полігоні дрони долали маршрут завдовжки понад 20 км із перешкодами та імітували захід на ціль;
раніше дальність польоту таких БпЛА сягала лише 5–10 км, зараз вони вражають ціль на відстані понад 20 км;
також 7 команд-учасників Brave1 протестували наземні роботизовані комплекси на оптоволокні, вони провели тестовий заїзд;
наразі БпЛА та НРК з управлінням на оптоволокні тривають першість серед «геймчейнджерів» бойових дій.
В МО України відбулася робоча зустріч із виробниками FPV-комплексів, представниками бойових підрозділів БпЛА, структур забезпечення, військово-наукових установ та профільних підрозділів МОУ, на якій обговорювались актуальні проблеми розробки та виробництва безпілотних систем та шляхи їх ефективного вирішення, перспективні напрямки розвитку кластера повітряних безпілотників. Основні тези:
набуває ваги питання максимально можливої уніфікації вітчизняних безпілотних систем, що сприятиме масштабуванню їх виробництва та підвищенню ефективності бойового застосування;
наразі розробкою та виробництвом безпілотних систем в Україні займаються сотні підприємств, аразі арсенал ЗСУ налічує десятки зразків FPV-комплексів зі схожими ТТХ, але із різними базами, бойовими частинами, програмним забезпеченням, комплектуючими від різних виробників;
широка лінійка наявних у військах БпЛА потребує значних зусиль та часу для підготовки операторів, фахівців з техобслуговування, розробки та підготовки «скидів» під кожен конкретний дрон;
важливо говорити про уніфікацію і стандартизацію певних категорій зразків озброєння, що суттєво у підсумку має підвищити їх ефективність застосування та полегшити техобслуговування.
Заслуговує уваги інтерв’ю заступника міністра оборони України Валерія Чуркіна про впровадження оборонних інновацій в ЗСУ. Основні тези:
на порядку денному – пришвидшення надходження оборонних інновацій на поле бою;
наша перевага над росіянами – це гнучкість і адаптивність до впровадження нових технологій;
наразі Сили оборони України проходять етап еволюції;
в Міноборони триває зміна підходів і побудова нової системи ведення війни;
випробовуємо і тестуємо стандарти НАТО на полі бою, покращуючи їх;
завдяки штучному інтелекту усі системи ведення війни стануть повністю автономними;
головне завдання сьогодні – стати повністю незалежними у виробництві новітнього озброєння;
наразі у Збройних сил України відбувається народження передових технологій.
Закупівельна агенція Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» презентувала виробникам безпілотних систем демоверсію DOT-Chain Defence – IT-системи, яка має на меті покращити забезпечення військових на фронті. Система функціонуватиме для забезпечення військових підрозділів безпілотними літальними апаратами, наземними роботизованими комплексами, засобами РЕБ та РЕР. Виробникам ОВТ презентували функціонал системи, надали можливість особисто його протестувати й отримати відповіді на запитання.
Переваги для виробників:
швидкість постачання – цифрова логістика скоротить шлях від виробника до передової з місяців до тижнів;
формування попиту – замість централізованих закупівель виробники отримають реальну картину потреб фронту;
прозорість – військові напряму обиратимуть постачальників, тож якість та ефективність стають ключовими факторами;
DOT-Chain Defence стане маркетплейсом з каталогом доступних моделей, можливістю бронювання, оцінками та відгуками. Кожна бригада матиме віртуальний бюджет, що стимулюватиме ефективне використання ресурсів і забезпечить справедливий розподіл зброї;
система готова до роботи, очікується фінальне погодження від МОУ.
В публікації народного депутата України Ігоря Копитіна надана оцінка стану ОПК України, проблем та перспектив експорту українського ОВТ.
В Україні створено єдиний R&D-хаб, який стане майданчиком з розробки інновацій та подальшого супроводу їх втілення при розмінуванні українських територій.
Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва «Амага-10». Дрони комплексу здатні нести бойове навантаження достатнє для ураження бронетехніки із додатковим захистом та працювати в ручному або напівавтоматичному режимах керування. Також вони мають підвищену стійкість від засобів РЕБ.
Міноборони кодифікувало та допустило до використання у ЗСУ автоматичний гранатомет AGL-53 калібру 40 мм вітчизняного виробництва.
Причіпна гаубиця 2П22 «Богдана-БГ» до кінця року отримає новий лафет. За інформацією від виробника стояло завдання швидко зробити причіпну версію, тому артчастину від САУ 2С22 «Богдана» було встановлено на лафет від гаубиці «Гіацинт-Б». Підприємство вже розробляє власний лафет, який буде представлено до кінця року.
Міноборони відзвітувало про перші результати Стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО. За перший рік роботи закупівельні агенції Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та «Державний оператор тилу» уклали контракти на постачання для Збройних сил України озброєння та тилового майна на загальну суму понад 370 млрд грн. Про це заявив директор Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліб Канєвський під час Координаційної конференції щодо імплементації Стратегічного огляду оборонних закупівель України, затвердженого у 2024 році на 75-му саміті НАТО у Вашингтоні. За його словами, імплементація огляду має на меті підвищення ефективності, прозорості та підзвітності оборонних закупівель відповідно до практик країн-членів НАТО. Ключові досягнення 2024 року:
відбулося розподілення функцій формування політики закупівель та безпосередніх закупівель між Міністерством оборони та професійними закупівельними агенціями
за перший рік роботи за новими правилами закупівельні агенції уклали контракти на понад 370 млрд грн
були сформовані Наглядові ради в АОЗ і ДОТ
запущено цифрові інструменти DOT-Chain, «Партнер МОУ» та впроваджено систему обліку SAP
розвинуто систему планування тилових закупівель
впроваджено рамкові процедури оборонних закупівель у Prozorro.
Плани на 2025 рік:
розробка нової законодавчої рамки оборонних закупівель
систематизація досвіду закупівель під час війни
розбудова довіри до закупівельних агенцій Міноборони
створення функціонального реєстру постачальників тощо.
Стратегічний огляд оборонних закупівель України містить 21 рекомендацію щодо покращення ефективності забезпечення ЗСУ як у період воєнного стану, так і в мирний час. Зокрема, йдеться про забезпечення взаємосумісності із закупівельними системами НАТО, вдосконалення процедур укладання контрактів, розвиток довгострокового планування та підвищення рівня цивільного демократичного контролю.
Робота над Стратегічним оглядом розпочалася в березні 2024 року за участі урядових представників України, НАТО та Агенції НАТО з підтримки і постачання. Координацію процесу забезпечував Департамент політики закупівель Міноборони України у співпраці з представниками НАТО.
4.3. Військово-технічне співробітництво України та проєкти допомоги від держав-партнерів
У звітному періоді продовжувала залишатися гострою тема підтримки та ресурсного забезпечення Сил оборони України від країн-партнерів. Наведене також активізувало процеси посилення обороноздатності європейської спільноти в оборонній та інших сферах.
11 квітня сплановано проведення засідання контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Вперше зазначений захід пройде без участі міністра оборони та інших уповноважених представників від США.
Велика Британія вивела з експлуатації близько 16 транспортних гелікоптерів «Puma» HC.Mk 2. Експерти «Defense Express» припускають, що техніку можуть повністю або частково передати Україні, зважаючи на активну позицію Британії стосовно України, а також те, що минулого року Україна отримала 8 аналогічних SA330 «Puma» від Португалії. Британські машини було модернізовано приблизно 10 років тому, вони отримали більш сучасні та потужні двигуни.
Німеччина повідомила про надання Україні пакета військової допомоги на загальну суму 11,25 млрд євро. З цієї суми 3 мільярди євро виділять для короткострокової підтримки, а ще 8,25 млрд – для військової допомоги до 2029 року. Також уряд Німеччини надасть 130 млн євро на гуманітарні та стабілізаційні проєкти. Прогнозується, що підтримка України з боку Німеччини триватиме, попри майбутні зміни уряду.
Німеччина вже близько року фінансує використання Україною альтернативи Starlink – Eutelsat. Наразі в Україні до мережі Eutelsat підключено менше 1 000 терміналів, компанія має намір збільшити їх кількість до 5 000-10 000 «відносно швидко». Представник Eutelsat Джоанна Дарлінгтон заявила, що наразі тривають дискусії щодо подальшого фінансування з боку Німеччини і ЄС.
Заслуговує уваги огляд поточних проєктів посилення ППО України з боку Німеччини.
Данія оголосила про новий 25-й пакет військової допомоги Україні на суму 6,7 млрд данських крон (понад 970 млн доларів США). Цей пакет посилить оборонні спроможності за напрямками: протиповітряна оборона, артилерія та боєприпаси, підтримка повітряних сил. Окремо будуть внески у багатонаціональні ініціативи: коаліція безпілотників та ІТ-коаліція. Також передбачена додаткова підтримка української оборонної промисловості. Данія продовжує демонструвати лідерство у впровадженні ефективного підходу, відомого як “данська модель” — пряме фінансування виробництва в Україні.
Чеська ініціатива щодо боєприпасів для України має достатньо ресурсів для забезпечення щомісячного постачання до вересня 2025 року. Про це заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. «Перш за все, що стосується чеської ініціативи – важливо те, що ми змогли забезпечити фінансування, і тепер ця ініціатива має достатньо ресурсів, щоб щомісяця надавати Україні боєприпаси до вересня», – повідомив Ліпавський. Він наголосив, що це стало можливим завдяки внескам Канади, Норвегії, Нідерландів і Данії.
«Ця ініціатива знизила ефективність російської артилерії на 500%. Ми зменшили співвідношення (кількості снарядів в збройних сил України та Росії) – з 1 до 10 до 1 до 2, і це дуже важливо», – додав він. Також Ян Ліпавський розповів, що у 2024 році чеська промисловість поставила в Україну 1,5 мільйона боєприпасів. Причому півмільйона з них – боєприпаси калібру 155 мм та 152 мм.
Міністерство оборони Швеції оголосило про надання Україні 19-го пакету шведської військової допомоги в обсязі 16 млрд шведських крон (1,6 млрд дол). Таким чином, шведська військова допомога Україні становитиме близько 29,5 млрд крон на 2025 рік, а загальний обсяг шведської військової допомоги Україні з 2022 року становитиме близько 80 млрд крон. У новий пакет увійдуть асигнування на суму 9,2 млрд крон шведському оборонному закупівельному відомству FMV на закупівлю техніки та озброєння у шведської, скандинавської та європейської оборонної промисловості для передачі Україні, – згадані боєприпаси, засоби ППО, морське озброєння, системи супутникового зв’язку, піхотне озброєння. Ще 5 млрд крон виділяється до різних міжнародних фондів військової допомоги Україні, у тому числі в рамках розширеного співробітництва з Данією за програмою підтримки української оборонної промисловості. 500 млн крон становитиме вартість військового майна, яке передається Україні з наявності збройних сил Швеції. 500 млн. крон складуть експортні кредити шведським оборонним компаніям на виробництво військового майна для України. 573 млн. крон виділяється на технічне обслуговування та ремонт вже переданій Україні шведської військової техніки, і 140 млн. крон складе пакет цивільної підтримки Україні.
4.4. Заяви, оцінки та прогнози, публікації в медіа щодо безпекового середовища, перспектив ведення та закінчення війни.
В контексті розуміння перспектив безпекового середовища заслуговує уваги оприлюднення в ЄС «Білої книги європейської оборонної готовності до 2030 року» («Joint White Paper for European Defence Readiness 2030»). В додатку 3 наведено окремі положення зазначеного документу.
Член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін в інтерв’ю для «Radio NV» надав оцінку ситуації та перспектив її розвитку:
Для нас ризики не змінилися жодним чином. Продовжується війна на виснаження. Все те, що робить Росія, ворог, це продовження цієї війни. Ризик той же. Росія більш ресурсна країна, вона розраховує на потужніший мобілізаційний ресурс, у неї зараз достатньо ефективно працює військова економіка. Тому вони намагатимуться нас дотиснути. Це їхній головний замисел, головна військова логіка, вона жодним чином не змінилася. Решта, що відбувається, це просто додаткові опції, завдяки яким намагаються домогтися певної переваги — дипломатичної, політичної, економічної, військової.
У нас ризики два: непередбачуваний Трамп, якого не цікавить Україна, безпека в центрі Європи. Його цікавить сам Дональд Трамп і почасти інтереси США крізь призму Дональда Трампа. Другий ризик — Росія з її численною армією, достатньо потужним озброєнням і великим запасом ресурсів. Я би не сказав, що впродовж останніх тижнів чи навіть місяців щось змінилося, нічого не змінилось.
Ситуація достатньо складна, тому що є певний елемент виснаження в росіян. Не критичний, але є. Стабілізація лінії фронту зараз відбувається. Немає як такої оперативної паузи, але певна стабілізація відбулася.
Думаю, будь-хто, хто стежить за картами DeepState, може в цьому переконатись. Але до чемпіонських раундів ще далеко. Ситуація достатньо складна та стабільна. Як історія про хворого, який знаходиться в непритомному стані, але стан його не погіршується. Зараз на лінії фронту відбувається саме це.
Росіяни виснажені, вони понесли достатньо відчутні втрати і в особовому складі, і в техніці. Але їхня військова економіка на піку. Думаю, 2025 року росіяни вийдуть на пік виробництва зброї, озброєння, боєприпасів. За логікою, 2026 року в них буде певний спад. Але вони додавали щороку і 2025 рік, з погляду виробництва значної частини зброї, боєприпасів, військової техніки, для них буде піковим.
У них немає гострої проблеми в людському ресурсі, вони можуть собі все ще дозволити витрачати величезний людський ресурс за рахунок так званої прихованої мобілізації, насамперед за рахунок контрактування так званих заробітчан. У них поки що не висихає це джерело, доволі велика кількість людей іде за високими зарплатами до ЗС РФ. Можна сперечатися щодо якості цих людей, але в кількості в них дефіциту немає.
Також в зазначеному коментарі викладено бачення перспектив направлення до України військових контингентів країн-партнерів.
Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.
Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).
Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучена до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.
Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається.
Питання поширення ЗМУ та засобів доставки
У звітному періодіРоберт Джозеф, колишній спеціальний посланник США з питань нерозповсюдження ядерної зброї в публікації «The Washington Times» дав оцінку поточного рівня ядерних загроз: «У нас немає важелів впливу: можливості США обмежені, оскільки противники розширюють свої ядерні арсенали». Основні тези:
Китай, Росія та Північна Корея нарощують свої ядерні арсенали страхітливими темпами, щоб залякати Вашингтон. У той же час Америка має мало дипломатичних важелів впливу, щоб укласти нові, традиційні угоди про контроль над озброєннями, щоб обмежити цю ядерну експансію.
Америка повинна визнати реальність того, що концепція контролю над озброєннями часів холодної війни добігає кінця.
Адміністрація Д. Трампа навряд чи має ті важелі впливу, якими користувалися США, коли вони укладали попередні угоди з Росією про нерозповсюдження ядерної зброї, такі як Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 1992 року або Ядерні сили середньої дальності 1987 року. Противники сьогодні розглядають ядерну зброю як «гру з нульовою сумою». Вони вважають, що ядерна зброя має вирішальне значення для стримування США від втручання в більш широкий європейський або тихоокеанський конфлікт. В принципі, противники, швидше за все, будуть чинити опір будь-якій угоді, яку вони розглядають як таку, що допомагає геополітичним цілям або цілям національної безпеки Америки в будь-який спосіб.
Прагнення президента Д. Трампа створити всеосяжний ракетний щит 21-го століття, або «Золотий купол», є важливою частиною повернення Америки на попереднє місце. Ця система протиракетної оборони може надіслати сильний сигнал противникам про те, що будь-яка потенційна атака на США за участю балістичних або навіть гіперзвукових ракет з ядерною зброєю в значній мірі зазнає невдачі.
З оборонної точки зору, «Золотий купол», схоже, є центральною частиною довгострокової стратегії США. На дипломатичному фронті, однак, що можливості Америки сильно обмежені.
В США немає тих важелів впливу, які мали, коли вели переговори про РСМД і СНО.
Перспективи переговорів з Пекіном і Пхеньяном ще похмуріші… вони категорично заявили, що їм це не цікаво.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барр вважає, що якщо світові держави не зможуть швидко досягти нової угоди з Іраном щодо його ядерної програми, то військова конфронтація є «майже неминучою». За його словами, «вікно можливостей вузьке. У нас є лише кілька місяців до закінчення терміну дії цієї угоди. У разі невдачі військова конфронтація буде майже неминучою». Європейські держави намагаються створити дипломатичний шлях для досягнення угоди щодо обмеження діяльності Ірану зі збагачення урану до літа і до жовтня 2025 року, коли закінчується термін дії санкцій ООН, пов’язаних з угодою 2015 року щодо ядерної програми Ірану зі світовими державами.
Китай прийняв на озброєння нову авіаційну балістичну ракету KD-21 (була помічена на бомбардувальнику H-6K). Ракета, вперше представлена на авіасалоні в Чжухаї в 2022 році, імовірно, є частиною арсеналу протикорабельної зброї Китаю, але позначення KD вказує на те, що вона може бути призначена і для ударів по наземних цілях, на кшталт російської ракети «Кинжал». KD-21 може бути повітряною версією протикорабельної балістичної ракети CM-401, здатної розвивати швидкість до 6 Махів, та, за деякими даними, і до 10 Махів у термінальній фазі. Заявлена дальність CM-401 становить близько 290 км, але при повітряному запуску KD-21 цей показник може значно зрости, до 1000 кілометрів і більше. При цьому важливо, що розміщення KD-21 на H-6K — бомбардувальнику з радіусом дії до 3700 км і можливістю дозаправки в повітрі значно збільшує дальність досяжності китайських ракет, дозволяючи загрожувати цілям у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні, включаючи бази США на Гуамі.
Радіаційна ситуація на території України
Радіаційна ситуація станом на 10:00 07 квітня 2025 року на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (ГМСУ) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП “Чорнобильська АЕС” та ДСП «Екоцентр», залишалася стабільною. За наявними даними показники рівня радіаційного фону довкілля у зонах спостереження АЕС, у тому числі з автоматизованих детекторів контролю ПЕД, що розташовані на пунктах спостереження ГМСУ, порівняно з середньомісячними величинами не виходили за межі точності їх визначення.
Радіаційна ситуація навколо Рівненської АЕС, Південно-Української АЕС, Хмельницької, Запорізької АЕС та на території ЗВ ЧАЕС за даними НГМС у 100-км зоні навколо АЕС, залишалася стабільною, перевищень не зафіксовано, а зміни, які фіксувалися АСКРС ДСП “Екоцентр”, ДСП «Чорнобильська АЕС», Рівненської, Південно-Української та Хмельницької АЕС перебували в межах звичних коливань вимірюваних величин потужності дози випромінення (ПЕД). АЕС працюють у безпечному режимі, визначеному дирекцією АЕС.
За даними, отриманими станом на 07.04.2025р. експертами місії МАГАТЕ на тимчасово окупованій території в районі розміщення ЗАЕС шляхом ручних вимірювань дозиметрами під час пішохідних та автомобільних радіаційних розвідок і опублікованими в міжнародній інформаційній системі IRMIS МАГАТЕ, показники ПЕД коливаються в межах 0,09 – 0,27 мкЗв/год.
У 100-км зоні ЗАЕС на підконтрольній території за даними автоматизованих датчиків контролю радіаційного стану довкілля техногенні радіонукліди в атмосферному повітрі впродовж доби станом на 10-00 7.04.2025 не виявлялись, а показники ПЕД перебували в межах природного радіаційного фону і становлять 0,12 – 0,23 мкЗв/год.
Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.
Ймовірним сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.
Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.
Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій. У березні 2025 року зафіксовано 767 випадків застосування таких боєприпасів. ▪️ Загалом, із лютого 2023 року, зафіксовано 7730 випадків використання небезпечних хімічних речовин.
Деталізована інформація щодо дій засобів повітряного нападу противника
Основні удари засобів повітряного нападу противника :
31.03.2025: У ніч з 31 березня на 01 квітня 2025 року (близько 21.00 31 березня) ворог завдав удару двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із літаків тактичної авіації на Запорізькому напрямку. Обидві ракети збиті протиповітряною обороною.
01.04.2025: У ніч з 01 на 02 квітня 2025 року (із 20.00 01 квітня) противник атакував 74-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда — Крим. Заявлено про збиття 41 ударного БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, півдні та сході країни. 20 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Харківщина, Донеччина та Одещина.
02.04.2025: У ніч з 02 на 03 квітня 2025 року (із 21.00 02 квітня) противник атакував 39-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, Курськ – РФ. Заявлено про збиття 28 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі та сході країни. 7 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Харківщина, Донеччина та Дніпропетровщина.
03.04.2025: У ніч з 03 на 04 квітня 2025 року (із 21.30 03 квітня) противник атакував 78-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, Курськ – РФ. Заявлено про збиття 42 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, сході та в центрі країни. 22 ворожі безпілотники-імітатори — локаційно втрачені (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Харківщина, Дніпропетровщина, Київщина та Запоріжжя.
04.04.2025: У ніч з 04 на 05 квітня 2025 року (із 21.00 04 квітня) противник атакував 92-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда — Крим. Заявлено про збиття 51 ударного БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, півдні, сході та в центрі країни. 31 ворожий безпілотник-імітатор — локаційно втрачений (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Сумщина, Дніпропетровщина, Київщина та Житомирщина.
05.04.2025: У ніч з 05 на 06 квітня 2025 року російські окупанти здійснили комбінований удар по Україні ракетами повітряного, наземного, морського базування та ударними БпЛА. За попередніми даними, радіотехнічними військами Повітряних Сил було виявлено та здійснено супровід 132 засобів повітряного нападу противника — 23 ракети різних типів та 109 ударних БпЛА (та безпілотників-імітаторів), зокрема: 9 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ (пуски з літаків Ту-95МС із повітряного простору Саратовської обл. — РФ); 8 крилатих ракет “Калібр” (пуски з акваторії Чорного моря); 6 балістичних ракет “Іскандер-М” (район пусків Брянська обл. — РФ); 109 ударних БпЛА типу Shahed та дрони-імітатори інших типів (райони пусків – Брянськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, Курськ — РФ; Чауда — Крим). Заявлено про збиття 53 повітряних цілей: 6 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ; 6 крилатих ракет “Калібр”; 1 балістичну ракету “Іскандер-М”; 40 ударних БпЛА типу Shahed. 53 ворожі безпілотники-імітатори — локаційно втрачені (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Сумщина, Харківщина, Хмельниччина, Черкащина та Миколаївщина.
Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду
Згідно оцінок Генерального штабу ЗСУ станом на 08.00 07.04.2025:
на території Курської та Брянської областей тривають бойові дії. Противник проводив наступальні дії з метою угруповання ЗСУ та звільнення територій, має незначний успіх в просуванні;
на Харківському напрямку противник намагався продовжувати наступальні дії в районі Вовчанська та у напрямку Кам’янки;
на Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали штурмові дії противника поблизу населених пунктів Піщане, Нова Кругляківка, Богуславка, Загризове;
на Лиманському напрямку ворог намагався просунутись поблизу населених пунктів Новоєгорівка, Нове, Колодязі, Ямполівка, Надія та в напрямках Новомихайлівки, Новосергіївки, Торського, Рідкодуба;
на Сіверському напрямку противник атакував позиції наших військ в поблизу Білогорівки.
на Краматорському напрямку окупанти активних наступальних дій не проводили;
на Торецькому напрямку бойові дії тривали в районах Дачного, Диліївки, Торецька та Леонідівки;
на Покровському напрямку ворог намагався просунутись в районі н.п. Суха Балка, Калинове, Удачне, Срібне, Єлизаветівка, Лисівка, Котлярівка, Преображенка, Андріївка, Богданівка, Водяне Друге, Котлине, Успенівка;
на Новопавлівському напрямку противник вів наступальні дії поблизу Розливу, Костянтинополя, Веселого та Бурлацького;
на Гуляйпільському напрямку противник вів наступальні дії у районах Привільного та Вільного Поля;
на Оріхівському напрямку противник атакував в районах Щербаків, Малих Щербаків та Кам’янського;
на Придніпровському напрямку мало місце одне бойове зіткнення;
на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка – без змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі – орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено.
на Сіверському та Слобожанському операційних районах ворог утримує угруповання військ «Сєвєр» для проведення диверсійно-розвідувальної діяльності/локальних штурмових дій у Чернігівській, Сумській та Харківській областях та протидії підрозділам СОУ, які продовжують бойові дії у прикордонних районах Курської та Бєлгородської областях РФ;
у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту. Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.
Загалом у Кримському операційному районі обстановка без суттєвих змін. Силами та засобами підрозділів противника продовжуються заходи з інженерного облаштування оборонних позицій, розташованих уздовж західного узбережжя Кримського півострова для запобігання можливих дій СОУ.
Щодобова кількість бойових зіткнень протягом тижня:
31.03.2025: 216
01.04.2025: 176
02.04.2025: 216
03.04.2025: 156
04.04.2025: 145
05.04.2025: 178
06.04.2025: 165
Моніторингові джерела (зокрема, «DeepStatе», ISW тощо) свідчать, що станом на:
31.03.2025: Ворог просунувся біля Кіндрашівки, Пантелеймонівки та в Розливі (орієнтовна втрата території – 3,2 км² за день).
01.04.2025: Ворог просунувся біля Срібного (орієнтовна втрата території – 2,1 км² за день).
02.04.2025: Ворог просунувся в П’ятихатках та Андріївці (орієнтовна втрата території – 4,3 км² за день).
03.04.2025: Ворог просунувся у Торецьку та біля Кам’янського (орієнтовна втрата території – 0,9 км² за день).
04.04.2025: Ворог просунувся в Торецьку та Малих Щербаках (орієнтовна втрата території – 1,4 км² за день).
05.04.2025: Ворог просунувся біля Кам’янки, Новолюбівки та в Торецьку (орієнтовна втрата території – 7,7 км² за день).
06.04.2025: Ворог просунувся біля Западного, в Лисівці та Розливі. (орієнтовна втрата території –5,5 км² за день).
Окремі питання поточного безпекового середовища
(витяг з «Білої книги європейської оборонної готовності на період до 2030 року»)
Вступ
Європа стикається з гострою і зростаючою загрозою. Єдиний спосіб, яким ми можемо забезпечити мир, – це бути готовими стримувати тих, хто може завдати нам шкоди. У нас є багато міцних основ, таких як наш потенціал для вивільнення величезних ресурсів і технологічної та промислової потужності. Але ми також виходимо з позиції, в якій наша оборонна готовність була ослаблена десятиліттями недостатнього інвестування. Наш континент наразі потерпає від війни, агресії та інших ворожих дій. Зовнішні актори мобілізують свої ресурси та ефективніше використовують технології для досягнення своїх цілей. Вони безпосередньо загрожують нашому способу життя та нашій здатності обирати власне майбутнє через демократичні процеси. Вони вважають, що ми політично не в змозі сформувати значущу і стратегічно тривалу відповідь. Міжнародний порядок зазнає змін масштабу, небаченого з 1945 року. Ці зміни є особливо глибокими в Європі через її центральну роль у головних геополітичних викликах минулого століття. Політична рівновага, що склалася після закінчення Другої світової війни, а потім і після завершення холодної війни, була серйозно порушена. Як би ми не сумували за цією давньою епохою, нам потрібно прийняти реальність, що вона не повернеться. Підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах, залишатиметься надзвичайно важливою як в наших інтересах, так і як вираження наших цінностей. Але новий міжнародний порядок буде сформований у другій половині цього десятиліття і в подальшому. Якщо ми не сформуємо цей порядок – як у нашому регіоні, так і за його межами – ми будемо пасивними реципієнтами результату цього періоду міждержавної конкуренції з усіма негативними наслідками, які можуть з цього випливати, включаючи реальну перспективу повномасштабної війни. Історія не пробачить нам бездіяльності. На цьому тлі Європа стоїть перед фундаментальним вибором щодо свого майбутнього. Чи не хоче вона плутатися в наступних роках, намагаючись поступово і обережно адаптуватися до нових викликів? Чи, може, вона хоче вирішувати своє власне майбутнє, вільне від примусу та агресії, гарантуючи, що народи Європи зможуть жити в безпеці, мирі, демократії та процвітанні? Якщо ми відповімо на цей момент рішучістю, колективними діями та чіткою стратегією, ми зміцнимо наше місце у світі та відновимо наші міжнародні альянси на більш стійкій основі. Ми забезпечимо оновлення європейського проекту та покращимо безпеку та добробут наших громадян. Однак, якщо ми продовжуватимемо йти тим самим шляхом, ми станемо зменшеними, розділеними та вразливими.
Наша безпека отримала величезну вигоду як від НАТО, так і від Європейського Союзу. Останніми роками ми дедалі тісніше співпрацюємо, щоб реагувати на загрози, з якими ми стикаємося. Але цього буде недостатньо на роки вперед. Європа повинна зробити набагато більше, якщо вона хоче відновити надійне стримування і забезпечити безпеку, від якої залежить наше процвітання. Це вимагає від усіх держав-членів діяти на знак солідарності та інвестувати в нашу колективну оборону. Майбутнє України має фундаментальне значення для майбутнього Європи в цілому. З 2022 року ми стали свідками повномасштабної війни високої інтенсивності на кордонах Європейського Союзу з сотнями тисяч жертв, масовим переміщенням населення, величезними економічними витратами та навмисним знищенням життєво важливих енергетичних систем та культурної спадщини. Результат цієї війни стане визначальним фактором нашого колективного майбутнього на десятиліття вперед. Європа стикається з іншими зростаючими загрозами та викликами безпеці як у своєму регіоні, так і за його межами. Стратегічна конкуренція зростає в наших сусідніх країнах, від Арктики до Балтики, Близького Сходу та Північної Африки. Транснаціональні виклики, такі як швидкі технологічні зміни, міграція та зміна клімату, можуть спричинити величезне навантаження на нашу політичну та економічну систему. Авторитарні держави на кшталт Китаю все частіше прагнуть утвердити свою владу та контроль над нашою економікою та суспільством. Традиційні союзники та партнери, такі як Сполучені Штати, також зміщують свій фокус з Європи на інші регіони світу. Це те, про що нас попереджали багато разів, але зараз це відбувається швидше, ніж багато хто очікував. Настав момент для Європи переозброїтися. Для розвитку необхідних сил і засобів та військової готовності для надійного стримування збройної агресії і забезпечення нашого власного майбутнього необхідне масштабне збільшення європейських оборонних видатків. Нам потрібна сильніша і стійкіша оборонно-промислова база. Нам потрібна екосистема технологічних інновацій для нашої оборонної промисловості, щоб йти в ногу зі змінами в характері війни. Нам потрібно винести з цього уроки і екстраполювати на можливий масштабний конфлікт у найближчому майбутньому. Нам потрібні швидші та ефективніші закупівлі. Нам потрібно знайти нові способи роботи з союзниками і партнерами, які мають однакові цілі. Відбудова європейської оборони вимагає, як відправна точка, величезних інвестицій протягом тривалого періоду. Разом ми повинні прискорити роботу за всіма напрямами з метою термінового посилення європейської оборонної готовності, щоб гарантувати, що Європа матиме сильну і достатню європейську оборонну позицію не пізніше 2030 року, тим самим збільшуючи наш внесок у трансатлантичну безпеку.
Ця Біла книга є основою для плану «ReArm Europe», в якому викладено аргументи на користь європейських інвестицій в оборону. У ньому викладено необхідні кроки для відбудови європейської оборони, підтримки України, вирішення критичних недоліків у можливостях та створення потужної та конкурентоспроможної оборонно-промислової бази. На короткострокову перспективу в цій Білій книзі викладено конкретні варіанти співпраці між державами-членами для термінового поповнення їхніх запасів боєприпасів, зброї та військової техніки. Це також важливо для збереження та посилення військової підтримки України. Як наголошується у Білій книзі, підтримка України є негайним і найактуальнішим завданням для європейської оборони. Наразі Україна перебуває на передовій європейської оборони, протистоячи загарбницькій війні, спричиненій найбільшою загрозою нашій спільній безпеці. У середньостроковій і довгостроковій перспективі вона вказує на кілька критично важливих сфер оборонної спроможності, в яких держави-члени вже виявили прогалини в ініціативах ЄС і пріоритетів сил і засобів НАТО. Вона пропонує, щоб держави-члени терміново об’єднали свої зусилля для усунення цих прогалин, у тому числі за допомогою набору оборонних проектів спільного європейського інтересу, які мають бути визначені державами-членами і які виграють від стимулів ЄС. Таким чином, підтримка ЄС у розвитку спільних сил і засобів сприятиме державам ЄС в НАТО швидшому та економічному досягненню поставлених цілей щодо оборонної спроможності і з посиленою оперативною сумісністю від самого початку. Нарешті, у Білій книзі пропонуються напрями зміцнення європейської оборонної технологічної та промислової бази, стимулювання наукових досліджень та створення загальноєвропейського ринку оборонного обладнання.
Стратегічний контекст, що швидко погіршується.
Загрози європейській безпеці поширюються таким чином, що становлять гостру загрозу нашому способу життя. Ще до вторгнення Росії в Україну у 2022 році зростало усвідомлення того, наскільки небезпечним безпековим середовищем ми займаємося. Це, у свою чергу, вплинуло на нашу політичну систему та негативно вплинуло на економічне зростання, оскільки люди побоюються наслідків розриву міжнародного порядку через поведінку ворожих суб’єктів. По-перше, географія та історія Європейського Союзу роблять його вразливим до певних типів викликів у ширшому європейському сусідстві. Близькість до Північної Африки та Близького Сходу робить Європу вмістилищем для наслідків війн, міграції та зміни клімату, які вплинули на ці регіони. На півночі Артика стає новою ареною геополітичної конкуренції. По той бік Атлантики Сполучені Штати, які традиційно є сильним союзником, чітко заявляють, що вони занадто зобов’язані в Європі і повинні перебалансувати, зменшивши свою історичну роль головного гаранта безпеки. По-друге, існує широкий спектр різних типів загроз безпеці, які дедалі більше взаємопов’язані та стають дедалі поширенішими. До них належать випадки тероризму та войовничого екстремізму, гібридні атаки, дії міжнародних організованих злочинних груп та мереж кіберзлочинців. Доказів зв’язків між цими групами та ворожими державними акторами стає все більше, що стало можливим завдяки новим технологіям, які легко виходять за межі кордонів. По-третє, одним з визначальних факторів цієї нової ери є те, наскільки ці виклики безпеці мають стратегічний характер і тому вимагають стратегічного реагування. Наприклад, Росія становить серйозну стратегічну загрозу на полі бою. Це змусило Європу та наших партнерів зіткнутися з реальністю великої конвенційної війни високої інтенсивності на європейському континенті в масштабах, небачених з 1945 року. Росія, яка і без того є найбільш добре озброєною європейською державою, зараз веде воєнну економіку, зосереджену переважно на досягненні своїх військових цілей, заснованих на промисловій мобілізації та технологічних інноваціях. Тим часом наслідки піднесення Китаю для безпеки також мають стратегічний характер. Виклик з боку Китаю є систематичним, оскільки він базується на абсолютно іншій – авторитарній і недемократичній – системі управління, ніж у ЄС. Вона також є системною в тому сенсі, що пов’язана з підходом Китаю до торгівлі, інвестицій і технологій, за допомогою якого він прагне досягти першості, а в деяких випадках і верховенства.
В епоху, коли загроз стає дедалі більше, а системна конкуренція зростає, Європа повинна стратегічно реагувати. Це вимагає від нас використання сильних сторін Європейського Союзу, а також вирішення питань порівняльної слабкості, таких як наша здатність визначати чіткий центральний напрямок руху. В іншому випадку Європа буде менш здатною самостійно визначати своє майбутнє і все більше буде підштовхнута великими економічними, технологічними і військовими блоками, які прагнуть отримати перевагу над нами. У короткостроковій перспективі майбутнє Європи визначає боротьба в Україні. У середньостроковій та довгостроковій перспективі, на поточній траєкторії, деякі виклики, з якими ми стикаємося, лише загострюватимуться. Решта світу бере участь у перегонах за військовою модернізацією, технологічною та економічною перевагою. Ці перегони загострюються, і Європа ще не виробила повністю узгодженої відповіді, щоб відповісти на серйозність поточного моменту. Росія продовжить нарощувати свою воєнну економіку, яку підтримують Білорусь, Корейська Народно-Демократична Республіка та Іран. Росія масово розширює свої військово-промислові виробничі потужності, за оцінками, у 2024 році витрати становитимуть 40% російського федерального бюджету та до 9% ВВП (порівняно з 6% у 2023 році) на оборону. Очікується, що у 2025 році Росія перевищить витрати держав-членів на оборону за паритетом купівельної спроможності. Крім того, Росія дала зрозуміти, що за їхнім розумінням вони залишаються у стані війни із Заходом. Якщо Росії дозволять досягати своїх цілей в Україні, її територіальні амбіції вийдуть за її межі. Росія залишатиметься фундаментальною загрозою безпеці Європи в осяжному майбутньому, включаючи її більш агресивну ядерну позицію та розміщення ядерної зброї в Білорусі. Росія використовує мережу системної нестабільності, в тому числі через тісну співпрацю з іншими авторитарними державами. Вона постійно підживлює напруженість і нестабільність по сусідству з Європою, чи то на Західних Балканах, в Грузії, Молдові чи Вірменії, і має зростаючий дестабілізуючий вплив у Африці.
Хоча Китай є ключовим торговельним партнером для ЄС, він збільшує витрати на оборону, не маючи достатньої прозорості щодо нарощування військової потужності. Зараз вона посідає друге місце за військовими витратами у світі, перевершуючи всі інші країни Східної Азії разом узяті. Він швидко нарощує свій військовий потенціал, включаючи ядерні, космічні і кіберскладові. Цей зсув суттєво змінює стратегічний баланс в Індо-Тихоокеанському регіоні. Модернізація воєнного потенціалу та оборонно-промислової промисловості Китаю є як кількісною, так і якісною. Китай посилює свої політичні, економічні, військові, кібернетичні та когнітивні заходи примусу щодо Тайваню, залишаючись при цьому нижче порогу прямої конфронтації. Зміна статус-кво на Тайвані підвищує ризик серйозного збою, який матиме глибокі економічні та стратегічні наслідки для Європи. Крім того, дії Китаю у Східно-Китайському та Південно-Китайському морях дестабілізують регіон, а його зростаюча військова проекція в південній частині Тихого та Індійського океанів викликає занепокоєння у європейських партнерів. Геополітичне суперництво посилює нестабільність у кількох частинах світу. Це не лише впливає на європейську безпеку, а й ставить під загрозу нашу економіку.
На Близькому Сході як припинення вогню в Газі, так і падіння режиму Асада в Сирії дають можливості для зниження регіональної напруженості і припинення людських страждань. Це також може зменшити економічну нестабільність і уникнути побічних ефектів, у тому числі навколо Червоного моря. Прямий зв’язок Ірану з Росією, його військові амбіції, підтримка проксі-сил і його роль у дестабілізації регіону продовжують викликати серйозне занепокоєння для європейської безпеки. За крихкою ситуацією в Ізраїлі/Палестині, Сирії та Лівані доведеться уважно стежити, щоб уникнути відновлення напруженості. Конфлікти, нестабільність і зростання войовничого екстремізму в Африці, включаючи Сахель, Лівію і Судан, мають прямі безпекові та економічні наслідки для Європи і продовжуватимуть породжувати нестабільність.
Зростаючі гібридні загрози включають кібератаки, саботаж, електронне втручання в глобальні навігаційні та супутникові системи, дезінформаційні кампанії, політичне та промислове шпигунство, а також перетворення міграції на зброю. Зростає диверсійна діяльність у Балтійському та Чорному морях. Морська діяльність і пов’язані з нею перевезення та критично важлива підводна інфраструктура перебувають під загрозою. Свобода дій Європи в повітрі і космосі також дедалі стає під загрозою.
Геополітичне суперництво не тільки призвело до нової гонки озброєнь, а й спровокувало глобальну гонку технологій. Технології стануть головною рисою конкуренції в новому геополітичному середовищі. Кілька критично важливих і фундаментальних технологій, таких як штучний інтелект, квантові технології, біотехнології, робототехніка і гіперзвук, є ключовими вхідними матеріалами як для довгострокового економічного зростання, так і для військової переваги. Стимулювання інновацій є ключовим для цього. Таким чином, дифузія технологій для комерційних цілей повинна бути узгоджена з більш жорсткими технологічними екосистемами для досягнення цілей національної безпеки. Стратегічні конкуренти ЄС вкладають значні кошти в цю сферу. Те саме стосується безпеки постачання критично важливих сировинних матеріалів, що є фундаментальними для нашого економічного та промислового виробництва, обороноздатності та конкурентоспроможності. Вони все частіше стають причиною конкуренції та конфліктів, а також частиною силової політики, оскільки надмірна залежність може бути використана. Як приклад, ескалація напруженості в Тайванській протоці може відрізати ЄС доступ до ключових матеріалів, критично важливих технологій і компонентів. У більш жорсткому світі гіперконкурентної та транзакційної геополітики, що охоплює різні театри воєнних дій, ЄС повинен бути здатним ефективно протистояти будь-яким викликам і бути готовим, навіть до найекстремальніших військових непередбачених ситуацій, таких як збройна агресія.
Європейська готовність до 2030 року
З огляду на зміни в стратегічному середовищі, для Європи важливо розробити достатній потенціал стримування для запобігання потенційній агресивній війні. Держави-члени завжди зберігатимуть відповідальність за свої власні збройні сили, від доктрини до розгортання, а також за визначення потреб своїх збройних сил. Більше того, ЄС завжди діятиме таким чином, щоб не завдавати шкоди специфічному характеру політики безпеки та оборони певних держав-членів та беручи до уваги інтереси безпеки та оборони всіх держав-членів. Проте ЄС може багато зробити для підтримки та координації зусиль держав-членів, спрямованих на зміцнення оборонно-промислової бази та загальної оборонної готовності ЄС, включно з європейськими внесками у стримування і колективну оборону НАТО. Створюючи необхідні умови для масового завантаження інвестицій в оборонний сектор, забезпечуючи необхідну передбачуваність для промисловості та зменшуючи бюрократичну тяганину, ЄС підтримуватиме держави-члени у досягненні повної готовності у 2030 році. ЄС доповнює і примножує індивідуальні зусилля держав-членів. Незалежно від формату, обраного державами-членами, реалізація спільних проектів сприятиме координації, тим самим сприяючи економії на масштабі та покращуючи терміни виконання. Своєю чергою, це дозволить активізувати виробничі потужності європейської оборонної промисловості. ЄС при цьому забезпечує додану вартість за рахунок:
• сприяння більшій співпраці та ефективному масштабуванню європейської оборонної промисловості у розробці, виробництві та маркетингу систем озброєнь;
• сприяння ефективності, взаємозамінності та оперативній сумісності, зниженню витрат шляхом уникнення конкурентних закупівель та підвищенню купівельної спроможності держав-членів, водночас допомагаючи створити стабільність та передбачуваність при багаторічному промисловому попиті;
• підтримання інфраструктури подвійного призначення для мобільності, космічного зв’язку, навігації та спостереження.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
