Військово - політичні • 19 Березня 2025

Огляд ситуації у воєнній сфері в період з 10 по 16 березня 2025 року

UIF

Команда UIF

Адміністрація

1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):

Незважаючи на зростання впливу низки геополітичних чинників, ситуація власне у воєнній сфері протягом звітного періоду принципових змін на зазнала та характеризується:

  • нанесенням агресором низки систематичних ракетно-авіаційних ударівпо об’єктах на всій території України;
  • активними бойовими діями ЗС РФ та ЗСУ в Курській області, зокрема спробами російських військ нанести ураження угрупованню ЗСУ;
  • наступальними діями наземних угруповань військ РФ з східного напрямку (продовжують мати незначний успіх на тактичному рівні на тлі загального зниження інтенсивності атак і темпів просування) при одночасній відносній стабілізації обстановки оборонними діями СОУ на Покровському напрямку;
  • оборонними та стримуючими/стабілізаційними діями обох сторін на інших напрямках;
  • нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).

Стосовно наземної складової – плани противника залишаються без змін, противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію на території північно-східних, східних та південно-східних областей України з основним завданнями щодо виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, утримання та розширення зони окупації в Харківській області та на півдні з одночасними діями щодо звільнення Курської області, створення буферної зони в Сумській області.

Минулого тижня продовжувалася загальна тенденція попередніх тижнів, яка  характеризується риторикою з боку зацікавлених сторін (Україна, західні країни, інші геополітичні гравці) стосовно умов закінчення воєнних дій проти України та підтримки нашої держави, продовженням деструктивних по відношенню до України зовнішньополітичних, інформаційних, дипломатичних, воєнних  та економічних заходів тиску з боку РФ та США в контексті перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій) на тлі зростання підтримки нашої держави з боку європейських країн.

Наведене продовжує впливати на характер воєнних дій, оскільки всі сторони війни та їх союзники/партнери зацікавлені в створенні на перспективу максимально сприятливих переговорних позицій у воєнному відношенні.

Наразі відсутні підстави стверджувати про більш-менш значні досягнення у звітному періоді агресором воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка супроводжуються його просуванням на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на Україну, зокрема, в зовнішньополітичній та інформаційній сфері.

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальна обстановка

В рамках наведеногоагресор продовжує наступальні дії на 12 напрямках, з яких на кінець тижня 10 були активними (включно з напрямком в Курській області).

Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки, зокрема на Покровському напрямку.

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою. Продовжується активність ЗС РФ на територіях, які прилягають до Чернігівської та Сумської областей, спроби прориву штурмових груп/ДРГ на нашу територію, а також щодобове застосування БпЛА, КАБ та ракет по об’єктам регіону, загрози комплексних ударів високоточними засобами великої дальності.

Загалом поточна обстановка для обох сторін залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої з сторін.

Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується існуюча тенденція щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості зменшення воєнного та економічного потенціалу держави-агресора та досягти деморалізуючих ефектів впливу на її населення, які мають потенціал набуття рівня стратегічних ефектів, а також отримати додаткові важелі впливу в майбутніх переговорних процесах. Можливість нанесення ударів по території РФ дозволила українській стороні набути потужного додаткового аргументу в переговорному процесі.

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника

Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Узагальнені відомості стосовно ударів та обстрілів:

Результати застосування БпЛА типу «Shahed» та безпілотників-імітаторів під час зосереджених/групових ударів по території держави:

Примітка: Деталізовану інформацію щодо дій засобів повітряного нападу противника по дням тижня наведено у додатку 1.

Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер») та  повітряний компоненти (ракети Х-59/69, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші).

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів. Протягом звітного періоду інтенсивність авіаударів тактичної/армійської авіації залишалася на попередньому рівні – середньодобова кількість – 95 (при максимальній інтенсивності 113 10 березня). Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні наведена в 3 розділі. Загалом агресор на сьогодні використовує більше 20 аеродромів, авіаційних баз на території Росії для нанесення ударів по нашій території, причому дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється.

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО:

  • продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення;
  • протягом тижня противник застосував понад 1020 ударних дронів, майже 1360 керованих авіаційних бомб і більше 10 ракет різних типів;
  • акцентами ударів попереднього тижня були об’єкти портової інфраструктури, енергетики тощо. Наведені удари були очікуваними, але певним чином вплинули на питання забезпечення населення та обмеження енергоспоживання для бізнесу;
  • інтенсивність застосування тактичної та армійської авіації противника в районах наземних бойових дій – на попередньому рівні, протягом тижня середньодобова інтенсивність авіаційних ударів не перевищила відмітку 95, що загалом відповідає попередньому тижню (до 100 авіаційних ударів);
  • триває щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» та дронів – хибних цілей по цілям в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки, загалом інтенсивність застосування БпЛА залишається високою;
  • протягом тижня (з 10.03.25 по 16.03.25) протиповітряною обороною збито 850 засобів повітряного нападу противника, зокрема 1 балістичну ракету «Іскандер-М»/KN-23, 515 ударних БпЛА типу «Shahed»; 170 розвідувальних БпЛА; 172 БпЛА інших типів;
  • за тиждень тактична авіація Повітряних Сил здійснила понад 160 літако-вильотів, зокрема, близько 40 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; понад 80 – на винищувальне авіаційне прикриття;
  • водночас відмічається зменшення запасів ракет до ЗРК західного виробництва, що спонукало українську сторону терміново ініціювати переговори/надати запити на постачання ракет (зокрема ракет «Aster-30» для систем ППО «SAMP-T»).

Відмічається зміна тактики нанесення ударів (зокрема, 11 березня) повітряного противника по Одесі та об’єктам регіону. Наразі БпЛА формують в морі велику ударну групу, кружляючи на відстані в середньому до 30 кілометрів від берегової лінії та чекаючи на підліт решти. В подальшому вони починають одночасну атаку, але з різних напрямів, висотам та маневруючи. Їх дії супроводжуються застосування розвідувальних БпЛА типу «Форпост», «Оріон» тощо.

2.3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника складає близько 610 тис. військовослужбовців. На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.

Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках.

Протягом тижня противник зосереджував основні зусилля на Курському та Покровському напрямках, а також вів активні бойові дії на Харківському, Куп’янський, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямках. Зберігається складна обстановка майже на всіх тактичних напрямках Донецького операційного району.

Станом на кінець звітного тижня значно активізувалися бойові дії на Курському напрямку та на державному кордоні в межах Сумської області.

В медіа активно поширювалася негативна інформація про нібито оточення та повний розгром тощо українських військ.

Водночас відповідно до офіційної заяви ГШ ЗСУ, «повідомлення про нібито «оточення» противником українських підрозділів в Курській області не відповідають дійсності та створюються росіянами заради політичних цілей і тиску на Україну та партнерів. Бойові дії в операційній зоні угруповання військ «Курськ» продовжуються. Підрозділи Сил оборони України здійснили перегрупування, відійшли на більш вигідні рубежі оборони та виконують визначені їм завдання на території Курської області».

Альтернативну оцінку подій станом на 02.00 16 березня 2025 року оприлюднив Юрій Бутусов: «Наші війська з боями відходять із Курщини на територію України. Є значні втрати. Піхота ворога на двох ділянках перетнула кордон. Оточення наших військ на Курщині немає. Ворог продовжує володіти ініціативою, перевагою у піхоті, авіації та дронах, і продовжує наступ. Наші війська поступово з боями відходять на територію України».

На тлі наведеного на Сумщині оголосили обов’язкову евакуацію ще з 8 населених пунктів. Йдеться про евакуацію 543 людей. Водночас, за словами очільника Сумської ОВА, зараз в області активувалися дії ДРГ — вони заходять практично на всій протяжності лінії зіткнення в регіоні. Залишатися на цих територіях небезпечно, а також це впливає на ефективність дій Сил оборони України.

Загалом за  оцінками експертів на основі даних ресурсу «DeepStatе» та інших моніторингових джерел за тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 21 км² на ТОТ та 217 км²в Курській області.

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (станом на 08.00 17.03.2025) наведено у додатку 2

Триває продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається без змін.

2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Основні результати:

10.03.2025: у ніч на 11.03.2025 СОУ завдали ураження по низці стратегічних об’єктів Російської Федерації, задіяних у забезпеченні збройної агресії проти України. Зокрема, зафіксовано влучання по виробничих потужностях Московського  нафтопереробного заводу, який здатний переробляти 11 млн тонн нафти на рік та забезпечує 40-50% потреб міста Москва в дизельному пальному та бензині. Також, зафіксовано вибухи у районі лінійно-виробничої диспетчерської станції “Стальной конь” (Орловська область, РФ), яка забезпечує управління технологічними процесами нафтопроводу “Дружба” та є складовою в процесах постачання нафти на термінал морського порту “Усть-Луга”, що у Ленінградській області.

12.03.2025: БпЛА атакували лінійне виробниче управління магістральних газопроводів (600 км. від кордонів України) у Саратовській області. Також, у Воронезькій області атаковано 2 об’єкти інфраструктури.

13.03.2025: у ніч на 14.03.2025 СОУ уразили резервуарний парк для нафти та нафтопродуктів Туапсінського НПЗ (450 км від лінії фронту). БпЛА СБУ атакували склад ракет до комплексів С-300/С-400 і дві газокомпресорні станції в Росії. Ідеться про газокомпресорні станції «Давидовська» (Тамбовська область) та «Новопетровська» (Саратовская область). Також БпЛА вдарили по складу для ракет поблизу населеного пункту Радьковка (Бєлгородська область). Через влучання там почали детонувати боєприпаси.

14.03.2025: у ніч на 15.03.2025 мала місце атака  БпЛА на Волгоградський НПЗ (480 км від ЛБС).

Моніторинговий ресурс «Око Гора» узагальнив результати застосування українських БпЛА/ракет по території Росії за лютий поточного року:

Усього – 15 зафіксованих прильотів, з них:

2 нафтобази;

7 НПЗ;

1 ГПЗ;

2 нафтоперекачувальні станції;

1 аеродром;

1 нафтохімічне  підприємство;

1 підприємство пов’язане з ВПК.

Загалом 80% зафіксованих ударів у лютому припало на нафтовий сектор.

3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень/короткострокову перспективу

3.1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовість до мирних переговорів, продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення рівня безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. Зовнішньо-політичні події кінця лютого – початку березня посилили впевненість російського керівництва в спроможності досягти своїх цілей.

Наразі є передчасним говорити про більш-менш реальні формати припинення вогню на поточний момент та/або перспективу кількох тижнів, щодо яких існують чіткі домовленості, а також безпекові гарантії їх дотримання. Навіть у випадку певного розв’язання зовнішньополітичних протиріч та гіпотетичного прийняття таких рішень, залишається проблема верифікації режиму припинення вогню. З огляду на протяжність кордону, лінії бойового зіткнення, верифікація є одним із найскладніших питань.

Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках.

Протягом наступного тижня та в найближчій перспективі:

1. Прогнозується продовження ударів по адміністративним центрам і критичній інфраструктурі України, ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику, ОПК та транспортну інфраструктуру (зокрема, портові об’єкти в Одеській області), а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник має достатній ресурс для комбінованого ракетно-авіаційного удару, його нанесення залежить від прийняття відповідного політичного рішення.

2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії по ключовим напрямкам на лінії бойового зіткнення з зосередженням основних зусиль на Покровському напрямку. Ймовірна активізація дій противника з південного напрямку.

3. В Курській області та на суміжних територіях – продовжаться спроби противника розгромити угруповання СОУ (у т.ч. шляхом оточення наших військ через прикордонні території України), при сприятливих для противника умовах – не виключається перенесення активних наступальних дій ЗС РФ на територію Сумської області.

3.2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності:

Рівень загрози:

Зберігається реальна загроза продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній та енергетичній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет.

Зокрема, за інформацією моніторингових ресурсів у звітному періоді:

Загальна кількість Ту-95МС та Ту-160 біля України на 15.03 становила 18 одиниць:

АБ «Оленья» – 11 Ту-95МС.

АБ «Енгельс-2» – 2 Ту-95МС та 2 Ту-16.

АБ «Дягилево» – 3 Ту-95МС.

На 15.03 було відомо щонайменше про 3 Ту-95МС, які споряджені ракетами Х-101 та перебували на авіабазі «Оленья», але противник продовжував постачання крилатих ракет військо-транспортними літаками.

Дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється;

Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.

Стосовно морської компоненти:

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» – без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені – 2 фрегати проекту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон”  (по 8 КР) та  “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човна проекту 636.3 (по 4 КР).  

Станом на ранок 17.03.2025 на виході у Чорному морі були відсутні кораблі з крилатими ракетами «Калібр». Для бойового застосування «Калібрів» кораблі в основному виходять за кілька годин до пуску КР (зокрема, наведене мало місце в ніч з 06 на 07 березня).

На кінець звітного періоду сумарний потенціал противника для ударів по території України орієнтовно становить:

до 33-34 носіїв КРПБ (1-2  Ту-160, до 16 Ту-95, до 16 Ту-22М3);

до 8 носіїв аеробалістичних ракет “Кинджал”;

до 14 носіїв КРМБ “Калібр” (включаючи корабельний склад з акваторії Каспійського моря);

до 13 тактичних груп ОТКР “Іскандер-М”.

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

Рівень загрози – без змін.

У звітному періоді мала місце риторика В.Путіна та О.Лукашенка про виробництво ракетних комплексів «Орешник» та можливість їх розгортання на території РБ у поточному році.

3.3. Висновки:

Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва.

Ефективні удари СОУ по об’єктам на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, зменшення запасів ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО об’єктивно збільшують ймовірність нових комплексних ударів та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами (включно з КАБ), ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59 та особливо Х-69,  БпЛА типу «Шахед» зі збільшенням кількості ударних засобів та намаганнями охопити максимально більшу територію України.

Прогнозуються заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ для подальших масованих (зосереджених) ударів по ключових об’єктах.

4. Питання оборони України, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози продовження/закінчення війни

4.1. Дії держави-агресора

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та спроби налагодити контакти з новим керівництвом США, держава-агресор продовжить курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Водночас зростає вплив чинників, які роблять для російської сторони вигідною настання паузи у воєнних діях в контексті зменшення ресурсів, підтримки населення та внутрішніх фінансово-економічних проблем.

Згідно інформації низки медіа, зокрема «Reuters», російська сторона «скептично ставиться до ідеї США про 30-денне припинення». У звітному періоді поширювалися наступні наративи стосовно зазначеного:

В. Путін навряд чи прийме в «чистому вигляді» пропозицію США про 30-денне припинення вогню в Україні, оскільки будь-яка угода має враховувати «російські успіхи на полі бою» та враховувати стурбованість Москви «реальними причинами початку СВО».

Росії необхідно просувати власні умови будь-якого припинення вогню та отримати якісь гарантії.

Російська сторона вважає, що поточна пропозиція про припинення вогню виглядає як пастка, оскільки В. Путіну буде важко зупинити війну без конкретних гарантій або обіцянок.

Незважаючи на загострення внутрішніх проблем, РФ на практиці демонструє готовність до подальшої ескалації війни проти України, публічно відкидаючи можливість компромісів з вимогами/умовами української сторони. Навіть в умовах міжнародного тиску держава-агресор продовжить поточний курс на затягування війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України.

Через чинник зміни публічної поведінки керівництва США в РФ спостерігається «ейфорія» стосовно перспектив розвитку ситуації згідно російського сценарію.

Про більш-менш ймовірні варіанти повернення Російською Федерацією в короткостроковій перспективі тимчасово окупованих територій Україні мова наразі не йде, що однозначно визначає спрямування політики та стратегії діяльності нашої держави на середньо- та довгострокову перспективу щодо підвищення обороноздатності до необхідного рівня забезпечення національної безпеки.

4.2. Заходи щодо забезпечення обороноздатності держави

Керівництво нашої держави у звітному періоді продовжує знаходитися під впливом дії негативних чинників ситуації у відносинах з США та війни з РФ: одночасно з обох сторін триває посилений зовнішньополітичний, економічний та інформаційний тиск.

Водночас, незважаючи на посилення комплексних інформаційних операцій РФ щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки в державі, у звітному періоді рівень консолідації суспільства та підтримки військово-політичного керівництва держави залишається високим.

Зокрема, половина українців не готові відмовитись від територій за жодних умов. 39% готові на територіальні поступки заради миру, показує опитування КМІС.

З наведеним частково корелюються висновки з опитування британського журналу «The Economist», яке поширюється в медіа. Зокрема, більшість українців готові боротись проти РФ без підтримки США і підтримують дії В. Зеленського. Наразі 74% українців підтримують боротьбу з Росією навіть без допомоги США. Переважна більшість — 59% опитаних — також впевнені, що Україна може перемогти Росію на полі бою (водночас 21% не вірять у таку перемогу). Лише 6% опитаних готові на територіальні поступки Росії щодо територій, окупованих після 2022 року. Водночас 11% готові відмовитись від Криму, а 27% — від частини Донеччини та Луганщини, які окуповані з 2014 року.  Більшість українців — 72% — повністю або частково схвалюють дії президента України Володимира Зеленського. А роботу президента США Дональда Трампа схвалюють 46% американців.

Українська ракета, відома у відкритих джерелах як  «Довгий Нептун» пройшла випробування й успішне бойове застосування. Про це заявив у звітному періоді президент України Володимир Зеленський. За його словами, нова ракета має високу точність удар та уражує цілі на дистанції у тисячу кілометрів.

Наведене є актуальним, оскільки Україна вже витратила обмежений запас далекобійних ракет ATACMS, наданих США. Про це повідомило інформаційне агентство «Associated Press» з посиланням на неназваного американського чиновника та українського депутата з оборонного комітету. Американський урядовець заявив, що загалом США надали менше 40 таких ракет і що вони закінчилися в Україні наприкінці січня. Керівництво США, включаючи попереднього главу Пентагону Ллойда Остіна, дало зрозуміти, що буде поставлено лише обмежену кількість ATACMS, і що США і союзники по НАТО вважають іншу зброю більш цінною в боротьбі.

Міністерство стратегічних галузей промисловості виступило за скасування дублюючих штрафних санкцій, що деструктивно впливають на українське виробництво зброї. Відповідну заяву оприлюднив міністр Герман Сметанін.

«Поряд зі створенням нових можливостей, таких як дешеві кредити, доступ до випробувальної бази й військових технологій, ми також маємо усувати негативні фактори, що стримують розвиток ОПК. Це, зокрема, дублюючі штрафні санкції, які часто перевищують можливу рентабельність за підписаними договорами.

У більшості випадків збільшення терміну постачання продукції не залежать від самих підприємств, а спричинене затримками постачання критичних комплектуючих з-за кордону або пошкодженнями від ворожих обстрілів.

Ми маємо прибрати дублюючі штрафи та забезпечити нарахування штрафних санкцій як стимулюючий фактор пришвидшення постачання військових товарів. При цьому, безумовно, відповідальність за прострочені договори залишається», — заявив міністр.

Мова йде про існуючі норми Цивільного кодексу, які накладають дублюючі штрафи на підприємства українського ОПК за протермінування поставок оборонної продукції. Законопроєкт №12258 про внесення змін до відповідних положень має бути розглянутий першим читанням у Верховній Раді цього дня.

Проєкт Закону дозволить скасувати накладання 7% штафу за протермінування поставок на 30 днів, залишивши тільки прогресивну пеню в сумі 0,1% в день, що становитиме лише 3% в місяць.

За словами радника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ігоря Федірка, українські виробники наразі сплачують до 13% штрафів на місяць, якщо не встигають виконати контракт через об’єктивні причини. Окрім втрат рентабельності, це ставить їх у нерівне становище щодо закордонних виробників, які можуть закладати у вартість ризики контракту та не отримують дублюючі штрафи.

Г. Сметанін зазначив, що законопроєкт не матиме впливу на вже накладені штрафні санкції, а тому це не створить корупційних ризиків.

«Зміни мають стосуватися тільки нових контрактів, тобто тих, які будуть укладені після набуття чинності змін. При цьому НЕ мають скасовувати вже наявні штрафні санкції та відшкодування збитків державним замовникам. Зміни мають поширюватися виключно на виробників українського ОПК», — наголосив він.

Заслуговує уваги оцінка ситуації стосовно застосування БпЛА з боку командувача СБС полковника Вадима Сухаревського у інтерв’ю виданню «Reuters»:

Жодна армія НАТО не готова протистояти дроновій навалі.

Альянс має визнати економічну перевагу безпілотників, виробництво яких часто коштує набагато менше, ніж звичайна зброя, що необхідна для їхнього знищення.

Україна за три роки повномасштабного вторгнення навчилась вести сучасну безпілотну війну та прагне досягнути технологічної переваги над противником, застосовуючи штучний інтелект, розгортаючи більше наземних безпілотників і випробовуючи лазерні системи для знищення російських повітряних цілей.

Зокрема, підрозділи СБС використовують безпілотники-матки, що можуть доставляти два FPV-дрони на відстань до 70 км, а потім працювати для них як станція-ретранслятор.

На передовій працюють тисячі безпілотних наземних систем – а це означає, що меншій кількості наших бійців потрібно виходити у небезпечні райони, щоб виконувати логістичні завдання або вести бій.

В Україні розглядають встановлення на морські дрони західних переносних зенітно-ракетних комплексів «Stinger» та «Starstreak». Про це розповів командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський в інтерв’ю польському виданню «Defence24». Військово-морські дрони вже зараз перетворюються на повноцінну надводну платформу, на яку в майбутньому можна буде встановлювати ще більший спектр озброєння.  На думку В. Сухаревського, у перспективі на такі надводні платформи доцільно встановити ПЗРК FIM-92 «Stinger» або «Starstreak».

Застосування переносних зенітно-ракетних комплексів зменшить перевагу противника в повітрі та підвищить живучість і ефективність використання морських безпілотників.

 «Це має призвести до втрати ворогом контролю з флоту та повітря над акваторією Чорного та Азовського морів, яка відіграватиме ключову роль в операції зі звільнення окупованого Криму», – розповів В. Сухаревський.

Українські виробники безпілотників, які збільшують частку локалізації виробництва компонентів, матимуть переваги у закупівлях для Збройних сил. Про це повідомили у Міністерстві оборони. У відомстві пояснили, що МОУ як замовник, який платить бюджетні кошти, зацікавлене, щоб відсоток локалізації був якомога вищий.

Директор Департаменту політики закупівель Міноборони Гліб Канєвський: «Для цього наприкінці минулого року була ухвалена постанова Кабінету Міністрів України “Зброя перемоги”. В ній сформовані чіткі вимоги до виробників української зброї, зокрема, певних видів дронів-бомберів і дронів-розвідників. За умови локалізації на понад 50% від питомої вартості всіх компонентів, вони можуть отримувати від держави гарантовані довгострокові контракти на три, п’ять або десять років». Зазначається, що наразі повна локалізація виробництва дронів не є можливою, тому що є країни, які спеціалізуються на виробництві певних компонентів.

Заслуговує уваги інформація видання «Економічна правда» стосовно проблематики постачання БпЛА для СОУ. Основні тези:

Держава викупить усі українські FPV-дрони. Рішення про закупівлю 4,5 млн дронів прийнято на Ставці Верховного Головнокомандувача в січні цього року. Воно продиктоване ризиками зривів іноземних постачань озброєнь, обмеженнями вітчизняного виробництва снарядів та успіхами операторів БпЛА у знищенні ворогів.

За словами головнокомандувача Олександра Сирського, у січні 49% знищень ворожої техніки відбувалось за допомогою саме FPV-дронів.

За словами міністра оборони Рустема Умєрова, 4,5 млн дронів – це вся сукупна спроможність вітчизняних компаній на 2025-й рік.

Кодифікований дрон на радіоуправлінні або з донаведенням за прозорою процедурою можна придбати за 15-20 тис грн. Водночас середня ціна одного дрону на оптоволокні, які є значно дорожчими, але не менш важливими у каталозі Brave1 становить 40 тис грн.

Залежно від вартості та видів FPV-дронів, на закупівлю 4,5 млн штук може знадобитися понад 100 млрд грн. Основна джерела:

Перше джерело – бюджет Агенції оборонних закупівель. У 2025 році Міністерство оборони планувало виділити 44 млрд грн на FPV-дрони. Ця цифра точно буде більшою.

Друге джерело – бюджет Державної служби спеціального зв’язку. Орган цьогоріч розподілятиме 47 млрд грн через проєкт “Армія дронів”. Мова йде не тільки про закупівлю FPV, але і про наземні робоплатформи, “бомбери”, “розвідники” та далекобійні БПЛА, які є значно дорожчими.

Третє джерело – бюджети військових частин. Щомісяця Міноборони напряму виділятиме бригадам по 2,5 млрд грн на місяць (тобто 30 млрд грн за рік) на закупівлю БПЛА. Ще до 10 млрд грн військові частини отримають від перерахування 10% від ПДФО військовослужбовців.

Також закупівлі бригад на мільярди гривень фінансують благодійні фонди та міські ради.

Четверте джерело – проєкт “Лінія дронів”. Він передбачає додаткове фінансування для чотирьох провідних БПЛА-підрозділів. Зараз уже було виділено 4,6 млрд грн на дрони та супутнє обладнання, яке необхідне операторам для роботи. Проєкт може бути масштабовано протягом року.

Тобто загалом держава здатна акумулювати понад 140 млрд грн, які можуть бути використані для закупівлі дронів.

В Україні є щонайменше три великих компанії, які здатні робити понад 100 тис FPV-дронів на місяць, не враховуючи десятки середніх та сотні маленьких виробників.

Водночас минулого року різке зростання державного замовлення FPV-дронів супроводжувалось проблемами з якістю дронів та їхньою актуальністю на полі бою. Ситуація з постачаннями і донині залишається неоднорідною. Один з командирів підрозділу в бригаді Нацгвардії заявив, що на початку 2024 року були відчутні проблеми з БПЛА, що поставлені державою. Але зараз “Армія дронів” налагодила систему визначення ефективності безпілотників та покриває 80% потреб підрозділу. Самі дрони стали набагато кращими.

Водночас командир 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький зазначив, що закуплені дрони швидко застарівають, допоки державне замовлення доходить до фронту. Через це безпілотники часто потрібно переробляти власноруч.

Щоб разом з кількістю дронів не масштабувати існуючі хронічні проблеми закупівель, держава планує запровадити кілька змін.

Перша – децентралізувати закупівлі дронів й дати бригадам більше можливостей закуповувати необхідну техніку напряму. Це пришвидшить її постачання та дозволить купувати саме ті дрони, які потрібні кожному конкретному підрозділу.

Друга зміна – активніше використовувати інструмент внесення корективів у замовлення протягом його виконання, щоб на фронт потрапляли лише технологічно актуальні дрони.

Третя – відбудеться зміна підходів до закупівлі. Минулого року АОЗ мала проблеми з контрактуванням FPV-дронів. Уповноважені особи часто змінювались, а процедура відбувалась повільно і непрозоро. Відповідно, одна з майбутніх реформ нового керівника АОЗ Арсена Жумаділова – впровадження системи Dot-Chain Defence для закупівель дронів.

Працюватиме вона наступним чином: військовий з підрозділу заходить на сайт, обирає в каталозі FPV-дрони та погоджує замовлення з командиром.

Для закупівлі дронів кожна бригада матиме свій бюджет, який виділятиме АОЗ. Частина коштів – гарантована, інша – залежить від ефективності підрозділу. Самі дрони в каталозі будуть категоризовані, мати відгуки та свою ціну – як на маркетплейсі.

Після формування замовлення, командир відправляє запит на АОЗ. Система збирає річні та місячні замовлення з різних бригад, а Агенція на їх основі робить велике замовлення виробникам.

Таким чином підрозділ без зайвих посередників обиратиме, які саме дрони йому постачатиме Агенція, а виробник бачитиме потребу на свою продукцію в реальному часі, тож може їх швидко виробити та готувати доставку напряму в підрозділ.

В Агенції повідомили, що функціонал системи зі збору річного замовлення вже готовий, а відповідна постанова Кабміну на погоджені в Міноборони.

«Система, яку робить Жумаділов, може знизити середню закупівельну ціну на 50%. В результаті на той самий бюджет вийде значно більше дронів. Зараз в деяких компаній, які постачаються на АОЗ, ціна майже вдвічі вища за нашу за аналогічний виріб (або навіть простіший за характеристиками). На конкурентних закупівлях вони або знизили б ціну, або зникли б», – зазначив ЕП Олексій Бабенко, директор компанії Vyriy drone, одного з найбільших в Україні виробників FPV-дронів. На його Бабенка, якщо будуть успішно впроваджені прозорі та конкурентні процедури у закупівлі, держава цілком здатна поставити армії навіть 6 млн дронів. Якщо, звісно, буде така потреба.

«Українська бронетехніка» виготовить у півтора рази більше бронемашин «Новатор», ніж торік. Проте ця кількість може зрости ще більше до кінця року. Про це в етері «Espreso.TV» розповів директор компанії Владислав Бельбас.

«Було важко на початку цього року, тому що обіцяні трирічні контракти так і не були профінансовані, але станом на сьогодні Агенція оборонних закупівель підтягнула контрактування. Нині у нас вже законтрактовано більш як у 1,5 разу більше за торішній обсяг», — заявив Бельбас, описуючи стан справ із замовленням на бронемашини «Новатор».

Міністерство оборони України розпочало контрактування комплексів протидії технічній розвідці «Ай-Петрі СВ». Зазначається, що оборонне відомство замовило кілька десятків таких комплексів. Наприкінці грудня стало відомо, що протягом 2024 року Сили оборони України отримали 90 таких комплексів, які загалом захищають тисячі кілометрів лінії боєзіткнення.

Волонтерська спільнота «ДрукАрмія» налагодила 3D друк антидронових дробових перехідників під автоматні набої для українських військових. Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію оприлюднену на офіційному сайті. Розроблений перехідник розрахований на спорядження свинцевим дробом 4,4 мм, після чого споряджена куля монтується на місце вийнятої кулі звичайного патрона. Як зазначено на сайті спільноти, є моделі розраховані на радянські калібри  5,45×39 і 7,62×39, так і на “західні” 5,56×45. При цьому, зазначається що, кожен 5 набій при заряджанні магазина має бути споряджений звичайною кулею для прочистки ствола.

Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах новітні безпілотні авіаційні комплекси «WINFLY»  українського виробництва.

Український виробник безпілотників «Sky Defenders» провів випробування нового варіанту БпЛА з встановленим дробовиком. Відео випробувального польоту було опубліковане компанією. Безпілотник виконаний за стандартною схемою літакового типу та запускається із землі за допомогою катапульти.

Компанія «Vyriy Drone» вперше передала замовнику партію локалізованих FPV-дронів, що були зібрані із українських комплектуючих. Виготовлена на замовлення ДССЗЗІ партія із тисячі тепловізійних 8-дюймових дронів була зібрана з використанням виключно українських елементів, включно з камерою та іншою електронікою.

В Україні розробляють систему для боротьби з дронами «Shahed». Група «Aero Bavovna», яка протягом двох останніх років займається створенням аеростатів в інтересах ЗСУ, зайнялася розробкою систем для перехоплення російських “Шахедів”/”Гераней”. До проекту залучено компанії-партнери. Для виявлення безпілотників планується використовувати тепловізійну камеру, яка дасть змогу бійцям ППО швидко реагувати на загрози. Аеростати здатні підніматися на висоти до 800 м включно, нести до 10 кг корисного навантаження і виконувати функції зв’язку, спостереження, радіоелектронної протидії та перехоплення. За словами розробників, тестування новинок проводиться в максимально складних умовах. Екстремальні випробування покликані забезпечити працездатність обладнання за будь-якої погоди, незалежно від часу доби.

Компанія «Adaptis» опанувала ремонт терміналів «Starlink». Незважаючи на те, що деякі моделі «Starlink» Mini та Gen3 (Rev4) вважаються неремонтопридатними, фахівці «Adaptis» доводять протилежне. «Інженери «Adaptis» розбирають, ремонтують та збирають термінали без пошкоджень, зберігаючи їхній оригінальний вигляд», — йдеться у повідомленні компанії.

4. Питання ВТС та ресурсного забезпечення ОВТ Сил оборони України за участю держав-партнерів

У звітному періоді продовжувала залишатися гострою тема підтримки та ресурсного забезпечення Сил оборони України від країн-партнерів. Наведене активізувало процеси посилення обороноздатності європейської спільноти в оборонній та інших сферах.

США відновила поставки в Україну боєприпасів дальнього радіусу дії (GLSDB), після того, як вони були модернізовані для кращої протидії російським перешкодам. Про це пише «Reuters». Боєприпаси надійдуть на тлі повідомлень про те, що запаси армійських тактичних ракетних систем аналогічної дальності (ATACMS) в Україні вичерпано.

ЄС планує створити добровільний військовий фонд для України до 40 млрд євро, – «Euroactiv». ЄС запропонував створення фонду для надання Україні військової допомоги на суму від 20 до 40 мільярдів євро, включаючи 2 мільйони боєприпасів, на основі добровільного участі, щоб уникнути будь-якого вето з боку Угорщини. Як перший крок, повинні домовитися про витрати 5 мільярдів євро на 2 мільйони великокаліберних артилерійських боєприпасів у 2025 році. Пріоритетами мають бути артилерійські боєприпаси великого калібру, ППО, ракети, безпілотники, винищувачі, а також будь-яка підтримка відновлення бригад. Кінцевий термін, коли країни можуть висловити зацікавленість у приєднанні до схеми, – 30 квітня.

Швеція підписала контракт на виробництво та постачання Україні 18 самохідних артилерійських установок «Archer» і 5 контрбатарейних радарів «ARTHUR». Про це повідомив міністр оборони Швеції Пол Йонсон. Угода вартістю близько $300 млн є частиною 18-го пакета військової допомоги Україні. Раніше Швеція передала 8 таких артсистем. Міністр анонсував вступ Швеції до артилерійської коаліції – ініціативи, спрямованої на координацію постачання сучасних артилерійських систем, боєприпасів і навчання українських військових. Довгострокова мета коаліції – посилення артилерійського потенціалу України та підвищення її оперативної сумісності з НАТО.

Також уряд Швеції профінансує виробництво українського озброєння за «Данською моделлю». Про це йдеться у заяві уряду країни. Обсяги та терміни фінансування не розголошуються, як і перелік типів озброєння, на які будуть спрямовані кошти.

Шведська компанія «Saab» та українська «Радіонікс» підписали меморандум про наміри налагодити стратегічне партнерство у сфері військової електроніки. Про це повідомляється у прес-релізі «Saab». Співпраця передбачає спільну розробку та обслуговування сенсорних систем і електроніки, поєднуючи сильні сторони обох компаній.

«Радіонікс» надасть свої розробки у сферах радіолокаційного та оптичного обладнання, а «Saab» – внесе свій досвід у сфері оборонних технологій та високоточної електроніки.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю співпрацю з Радіонікс, яка дозволить використовувати досвід обох компаній. Ця угода підкреслює рішучість Saab у підтримці обороноздатності та оборонної промисловості України», – сказав Андерс Карп, заступник генерального директора «Saab».

Фінляндія надасть Україні пакет військової допомоги на 200 млн євро. Фінляндія оголосила новий, 28-й, пакет військової допомоги для України, вартість якого становить близько 200 мільйонів євро. Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен. Пакет має бути схвалений урядом і президентом Фінляндії.

Канадський виробник бронеавтомобілів «Roshel» доставив до України 1700-й «Senator» Про це повідомив засновник компанії «Roshel» — Роман Шимонов для телеканалу CP24.

За його словами, компанія передала Україні найбільшу кількість бронеавтомобілів, більше, ніж будь-яка інша країна чи виробник. Попри те, що машини виробляють лише на підприємстві в місті Онтаріо (Канада), на складальній лінії працює близько 500 робітників із повним робочим днем. Ці виробничі потужності дозволяють компанії щомісяця випускати по 120 бронеавтомобілів «Senator», більшість із яких відправляється на експорт. Також Р. Шимонов зауважив, що наразі уряд Канади не бажає закуповувати ці бронеавтомобілі для України, хоча вони отримали велику кількість позитивних відгуків від військових. Він додав, що з понад 1700 бронеавтомобілів 90% були профінансовані іноземними урядами, зокрема й українським, тоді як Канада профінансувала лише 10%. Важливість такого виду транспорту пов’язана з відносною дешевизною, оскільки один бронеавтомобіль оцінюється у 600 тисяч доларів, а також масовістю, оскільки для збірки одного витрачається до 2 тижнів.

Американська аерокосмічна компанія «Maxar» Technologies відновлює акаунти українських користувачів «GEGD». Мова йде про програму «Global Enhanced GEOINT Delivery» (скор. GEGD) від уряду США, яка надає доступ до комерційних супутникових зображень, що були призначені та зібрані урядом США.

Підрозділ оборонних інновацій (DIU) оголосив, що в рамках проєкту Artemis по створенню далекобійного БпЛА було обрано 4 американські компанії: 2 виробника безпілотників «Aerovironment» та «Dragoon», а також 2 компанії з програмного забезпечення «Swan» та «Auterion», які пов’язані з українськими виробниками БпЛА.

Які саме українські компанії чи БпЛА будуть приймати участь в проєкті нараз невідомо, але Міноборони США хоче обрати прототип до кінця 2025-го року. З вимог до БпЛА вказано дальність у 50-300+ км та загальні параметри, як-от навігація без GPS та на малій висоті, оперативний запуск, постійна модернізація і т.д.

Український оборонний стартап «Himera», що спеціалізується на виробництві радіостанцій, здійснив поставки своїх систем зв’язку Дослідницької лабораторії Повітряних сил США (AFRL). Це стало першою нагодою продажу тактичних радіостанцій «Himera» за межі України. Лабораторія AFRL проведе тестування продукції «Himera» з метою оцінки можливості її масштабного застосування у збройних силах США. Тактичні радіостанції «Himera», що вже пройшли бойове хрещення в Україні, оснащені шифруванням AES-256 та функцією стрибкоподібної перебудови частоти для протидії загрозам РЕБ. Вони потенційно можуть змагатися з радіостанціями інших виробників, пропонуючи перевірене, захищене, але при цьому економічне рішення.

Українська MilTech-компанія «Skiftech» отримала контракт від армії США. Це перший випадок, коли компанія з України отримала подібний контракт, повідомляє компанія. За контрактом, «Skiftech» отримає допомогу у розробленні та підтримці лазерних систем навчань для військових. Цей контракт є кроком для української MilTech-індустрії загалом. Він доводить, що українські військові технології є конкурентоспроможними на глобальному рівні та відповідають найвищим міжнародним стандартам. «Skiftech» виготовляє лазерні системи для навчань військових. У компанії кажуть, що такий комплекс дає змогу якісно підготувати військових до бою в умовах, максимально наближених до бойових. Використання тактичних лазерних систем значно підвищує рівень тренувань, імітуючи бойові ситуації без ризику для життя військовослужбовців. За попередніми оцінками, використання таких систем у тренуваннях може сприяти збереженню до 30% життів особового складу в реальних бойових умовах.

Заслуговує уваги публікація у «WSJ» про американські оборонні стартапи, які об’єднують зусилля з українськими виробниками для створення вдосконалених безпілотників, які можуть надійти на озброєння армії США. Такі спільні проєкти привернули увагу Пентагону через ефективність українських дронів, перевірених у реальних бойових умовах.

Венчурний капітал США інвестував мільярди доларів у розробку невеликих безпілотників, однак їхні моделі часто виявилися дорогими і не продемонстрували високої надійності в умовах сучасних конфліктів. Водночас українські компанії налагодили масове виробництво дешевших дронів, стійких до радіоелектронної боротьби, що зробило їх цікавими для американських військових.

У 2023 році каліфорнійський стартап CX2 уклав угоду з українськими партнерами, об’єднавши своє програмне забезпечення і сенсори з українськими безпілотниками. Цей спільний проєкт отримав позитивну оцінку з боку Міноборони США і може незабаром почати постачання в армію.

За оцінками, Сполучені Штати здатні випускати близько 100 тисяч дронів на рік, тоді як Україна виготовила понад 2 мільйони безпілотників тільки за минулий рік. Деякі з них здатні долати сотні кілометрів і застосовувалися для ударів по об’єктах у глибині території Росії.

Українські компанії мають намір зробити сектор безпілотників одним із ключових драйверів економічного відновлення країни після війни. У рамках цієї стратегії вони активно шукають інвесторів і клієнтів у США, зміцнюючи співпрацю з американськими військовими і технологічними стартапами.

Бельгійські компанії оборонно-промислового комплексу ведуть переговори про створення спільного виробництва в Україні. Про це розповів Люк Якобс, Посол Бельгії в Україні в інтерв’ю Укрінформ.

«У Бельгії потужна оборонна промисловість, і представники провідних компаній, наших флагманів приїжджають в Україну, налагоджують контакти зі своїми колегами, а подекуди вже перебувають на досить просунутій стадії підготовки угод про спільне виробництво. Йдеться навіть про створення спільних підприємств, розрахованих на довший часовий горизонт, ніж період війни. Тож у цій роботі спостерігається жвава динаміка», — розповів він.

5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучена до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.

Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається.

Питання поширення ЗМУ та засобів доставки

Президент Польщі Анджей Дуда закликав США розмістити на польській території ядерну зброю як стримуючий чинник проти можливої російської агресії, повідомило видання «Financial Times». А. Дуда повідомив, що нещодавно обговорював це питання зі спецпосланцем президента Дональда Трампа щодо України Кітом Келлогом.

Раніше Польща заявила про готовність розмістити у себе американську зброю в рамках програми обміну ядерними озброєннями, а нещодавно польські політики також виявили інтерес до ідеї президента Франції Еммануеля Макрона, який заявив, що ядерна парасолька Парижа може бути поширена на його європейських союзників.

«Кордони НАТО зрушили на схід у 1999 році, тому через 26 років інфраструктура НАТО також має бути зрушена на схід. Для мене це очевидно. Було б безпечніше, якби ця зброя вже була в країні», – цитує FT інтерв’ю Дуди.

«Білорусь зараз виготовляє пускові установки для балістичних ракет середнього радіусу дії «Орешник» і очікує ракет від Росії», заявив журналістам Олександр Лукашенко.

«Коли я занурився в цю проблему – (президент РФ) Володимир Володимирович (Путін – ред.) мене занурив, – виявилося, що, крім ракети, це все треба виготовляти, і ми це робимо в Білорусі», – сказав О. Лукашенко. Він також зазначив, що кілька пускових установок «ми сьогодні вже фактично закінчуємо» і додав, що ракети будуть потрібні «від старшого брата».

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційна ситуація на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (НГМС) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП “НАЕК “Енергоатом” та ДСП “Екоцентр”, залишалася стабільною. Радіаційний фон складає від 0.08 до 0.13 мкЗв/год (допустимий рівень радіаційного фону становить до 0.30 мкЗв/год згідно Норм радіаційної безпеки України).

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

Запорізька АЕС (м. Енергодар) працює з ризиками порушення норм радіаційної та пожежної безпеки. Радіаційний фон складає 0.10-0.11 мкЗв/год. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищують встановлених допустимих значень. Реактори №1-6 станції перебувають в режимі холодної зупинки. Стан енергоблоків – стабільний. Станція отримує живлення від основної зовнішньої повітряної лінії електропередачі ПЛ-750 кВ “Дніпровська” та резервної ПЛ-330 кВ “Феросплавна-1”. Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС в межах норми. Територія ЗАЕС використовується окупаційними військами для розміщення військ . Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора..

Ситуація на інших атомних електростанціях:

Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС – ситуація залишається стабільною та контрольованою.

Чорнобильська АЕС – попри ліквідацію надзвичайної ситуації, на території станції чергує підрозділ ДСНС, посилено радіаційний та тепловізійний моніторинги. Погіршення радіаційної обстановки на проммайданчику НБК об’єкту «Укриття» та загалом на території ДСП ЧАЕС не зафіксовано. Виходу радіоактивних речовин за встановлені межі не виявлено.

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.

Додаток 1

Деталізована інформація щодо дій засобів повітряного нападу противника

Основні удари засобів повітряного нападу противника :

10.03.2025: У ніч з 10 на 11 березня 2025 року (із 19.00 10 березня) противник атакував балістичною ракетою Іскандер-М  із району Таганрога – РФ та 126-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Шаталово, Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття балістичної ракети Іскандер-М та 79-ти ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. 35 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Донеччина, Одещина, Харківщина, Сумщина та Київщина.

11.03.2025: У ніч з 11 на 12 березня 2025 року (із 19.00 11 березня) противник ударив трьома балістичними ракетами Іскандер-М із Криму по Одесі та Кривому Рогу, а також атакував 133-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Шаталово, Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – Крим. Заявлено про збиття 98-ми ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Рівненській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. 20 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Одещина, Дніпропетровщина, Харківщина, Сумщина та Київщина.

12.03.2025: У ніч з 12 на 13 березня 2025 року (із 19.00 12 березня) противник атакував балістичною ракетою Іскандер-М із Курської області та 117-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Шаталово, Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 74-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях. 38 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Сумщина, Дніпропетровщина, Харківщина, Київщина, Чернігівщина, Одещина та Запоріжжя.

13.03.2025: У ніч з 13 на 14 березня 2025 року (із 20.00 13 березня) противник атакував 27-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 16-ти ударних БпЛА типу Shahed у Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Харківській областях. 9 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Харківщина та Донеччина.

14.03.2025: У ніч з 14 на 15 березня 2025 року (із 19.30 14 березня) противник атакував двома балістичними ракетами Іскандер-М із Курської обл. – РФ та 178-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – Крим. Заявлено про збиття 130-ти ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях. 38 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Дніпропетровщина, Харківщина, Одещина, Сумщина, Чернігівщина та Київщина.

15.03.2025: У ніч з 15 на 16 березня 2025 року (із 18.30 15 березня) противник атакував 90 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Брянськ, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – Крим. Заявлено про збиття 47-ми ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Київській, Житомирській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. 33 ворожих безпілотники-імітатори — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Чернігівщина, Київщина, Харківщина та Одещина.

16.03.2025: У ніч на 17 березня 2025 року (із 19.30 16 березня) противник атакував 174-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Шаталово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 90 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях. 70 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Одещина,  Харківщина, Дніпропетровщина, Кіровоградщина, Сумщина, Чернігівщина та Київщина.

Додаток 2

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду

Згідно оцінок Генерального штабу ЗСУ станом на 08.00 17.03.2025:

на території Курської області противник проводив наступальні дії з метою розгрому угруповання ЗСУ та звільнення територій, має поступовий успіх в просуванні;

на Харківському напрямку командування ЗС РФ намагається утримувати буферну зону та максимально відтягнути резерви СОУ від інших ділянок фронту. Також противник намагався продовжувати наступальні дії у районах Вовчанська, Кам’янки та у бік Кутьківки;

на Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районі Петропавлівки, Богуславки, Лозової, Загризового та в напрямку Куп’янська і Голубівки;

на Лиманському напрямку ворог намагався просунутись поблизу населених пунктів Новоєгорівка, Зелена Долина та в бік Григорівки, Новомихайлівки і Нового;

на Сіверському напрямку противник атакував позиції наших військ в районі н.п. Білогорівка, Івано-Дар’ївка;

на Краматорському напрямку противник атакував позиції наших військ в районі Часового Яру та в напрямку Предтечиного;

на Торецькому напрямку бойові дії тривали в районі в районі н.п. Торецьк, Дружба;

на Покровському напрямку ворог намагався просунутись в районі н.п. Суха Балка, Звірове, Єлизаветівка, Промінь, Котлине, Новоолександрівка, Новосергіївка, Успенівка, Ясенове, Андріївка;

на Новопавлівському напрямку противник вів наступальні дії в районі н.п. Костянтинополя, Скудного та в напрямку Шевченко;

на Гуляйпільському напрямку противник вів наступальні дії в районі Привільного, Вільного Поля та в напрямку Новополя;

на Оріхівському напрямку противник вів наступальні дії в районіСтепове, Малі Щербаки та в районі Жереб’янки;

на Придніпровському напрямку ворог станом на кінець звітного періоду активних наступальних дій не проводив;

на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі – орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено;

на кордоні України з РФ (в межах Чернігівської та Сумської областей, поза межами території, яка прилягає до  району дій  ЗСУ в Курській області) противник зберігає військову присутність, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території РФ;

Загалом на Сіверському та Слобожанському операційних районах ворог утримує угруповання військ «Сєвєр» для проведення диверсійно-розвідувальної діяльності/локальних штурмових дій у Чернігівській, Сумській та Харківській областях та протидії підрозділам СОУ, які продовжують бойові дії у прикордонних районах Курської та Бєлгородської областях РФ.

у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту. Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.

Загалом у Кримському операційному районі обстановка без суттєвих змін. Силами та засобами підрозділів противника продовжуються заходи з інженерного облаштування оборонних позицій, розташованих уздовж західного узбережжя Кримського півострова для запобігання можливих дій СОУ.

Щодобова кількість бойових зіткнень протягом тижня:

10.03.2025: 140

11.03.2025: 259

12.03.2025: 138

13.03.2025: 146

14.03.2025: 149

15.03.2025: 148

16.03.2025: 112

Моніторингові джерела (зокрема, «DeepStatе», ISW тощо) свідчать, що станом на:

10.03.2025: Сили Оборони України відкинули ворога біля Новосілки (звільнено території – +2,0 км² за день). В Курській області ворог просунувся біля Мирного та Зозулівки (-91.4 км² території);

11.03.2025: Ворог просунувся біля Ясенового та Скудного (орієнтовна втрата території – 7,8 км² за день). В Курській області ворог окупував Махновку, Замостя, Козачу Локню (-57.3 км² території);

12.03.2025: Ворог просунувся в Білогорівці, біля Григорівки та Дніпроенергії (орієнтовна втрата території – 5,5 км² за день);

13.03.2025: Сили Оборони України відкинули противника з Фиголівки. Ворог просунувся біля Нового Комара (орієнтовна втрата території – 5,7 км² за день);

14.03.2025: Ворог окупував Новолюбівку (орієнтовна втрата території – 5,5 км² за день). В Курській області ворог окупував Суджу, Рубанщину (-29,9 км² території);

15.03.2025: Ворог просунувся біля Бурлацького (орієнтовна втрата території – 1,2 км² за день).

16.03.2025: Ворог просунувся у П’ятихаткатках та біля Малих Щербаків (орієнтовна втрата території – 15,4 км² за день).

UIF

Команда UIF

Адміністрація

Поділитися:

Twitter Facebook Instagram LinkedIn Копіювати посилання
Наступний

Вам також буде цікаво:

Аналітичний огляд основних подій російсько-української війни у період з 17 по 24 березня 2026 року Військово - політичні

Аналітичний огляд основних подій російсь...

UIFuture

27 Березня 2026
Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (06.01.2025 – 12.01.2025) Військово - політичні

Дайджест основних військово-політичних п...

UIFuture

16 Січня 2025
Огляд ситуації у воєнній сфері в період з 19 по 25 січня 2025 року Військово - політичні

Огляд ситуації у воєнній сфері в період ...

UIFuture

27 Січня 2025
Огляд ситуації у воєнній сфері в період з 31 березня по 06 квітня 2025 року Військово - політичні

Огляд ситуації у воєнній сфері в період ...

UIFuture

08 Квітня 2025

Підтримайте інститут

Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.

Підтримати