Військово - політичні • 04 Березня 2026
КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА ПОДІЇ
Ситуація на фронті залишається стабільно напруженою — без стратегічних зрушень, але з постійним тиском по всіх напрямках.
Темпи просування російських військ у лютому сповільнилися до мінімуму за останні пів року — лише 4,6 км² на добу (проти 7,9 у січні та 14,4 у грудні 2025). Водночас Сили оборони продовжують контрнаступальні дії: з кінця січня на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках звільнено вже 400 км² території. Росія переносить основні зусилля на весняно-літню кампанію, накопичуючи резерви.
Небо під тиском
Росія не припиняє масованих обстрілів — і дедалі активніше робить ставку на важкі ракети. Лютий став рекордним за пусками «Іскандер-М» за всю війну (116 од.), а застосування «Циркон» різко зросло — 19 пусків за 2 місяці 2026 р. проти лише 3 за весь 2024–2025 рр.
Водночас Україна зіштовхнулася з критичним дефіцитом ракет PAC-3 для Patriot. Як заявив міністр оборони Михайло Федоров, Міноборони вже розробляє власні протибалістичні комплекси, щоб зменшити залежність від поставок партнерів.
Фронт тримається, але тиск не слабшає — особливо на Донеччині, де ворог намагається досягти символічних і стратегічних цілей до весни. ЗСУ відповідають активними контрударами на окремих ділянках.
Найгарячіша точка — Покровський напрямок: ворог концентрується на захопленні Мирнограда і Покровська.
ЗСУ ведуть контрнаступальні дії на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.
Уповільнення темпів РФ пов’язують із «кіл-зонами», відключенням Starlink для окупантів та підготовкою до весняно-літньої кампанії 2026 р.
За даними ОП, РФ планує до кінця березня окупувати всю Донеччину та відкрити шлях на Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одесу.
Дипломатичний супровід війни виходить на перший план — з’являються чутливі сигнали з Вашингтона.
США вперше з початку повномасштабної війни звернулися до України з проханням враховувати американські економічні інтереси під час ударів по території РФ. Причина — атака на Новоросійськ зачепила інфраструктуру, пов’язану з інвестиціями Chevron. Водночас Вашингтон не обмежує Україну в ударах по військових цілях.
Паралельно в медіа з’являється інформація про плани Трампа організувати публічне підписання мирної угоди — з гарантіями безпеки від США та Європи. Офіційного підтвердження немає, але політичний вимір війни активізується.
Україна робить ставку на технологічну перевагу та власне виробництво.
Міноборони презентувало план війни з трьох цілей: закрити небо (95% перехоплення), зупинити ворога (200+ окупантів на км²) та позбавити РФ ресурсів через знищення тіньового флоту.
ОПК отримав 6,6 млрд грн пільгових кредитів. Запроваджуються нецінові критерії закупівель — пріоритет українським виробникам.
Що далі? Аналітики сходяться на думці, що війна увійшла в «стратегічний тупик», де головна битва точиться не лише на полі бою, а й у інформаційному просторі.
Джордж Баррос (ISW / Foreign Policy):
• Путін будує міф про «неминучу перемогу» РФ, щоб схилити Захід до угоди на російських умовах.
• Реальність: у 2025 році РФ захопила лише 0,8% території України ціною колосальних втрат.
• Головний успіх Кремля — в інформаційній війні, а не на полі бою.
Микола Княжицький для Apostrophe:
«У жодної зі сторін немає сил кардинально змінити ситуацію на полі бою, і поточна стратегія фактично зводиться до очікування, що інша сторона розвалиться сама — через десятки тисяч загиблих, а також під тиском економіки й суспільства: Росія — через санкції, Україна — через виснаження економіки та руйнування цивільної інфраструктури. Досі така стратегія результатів не давала, але і Росія, і Україна однаково сподіваються, що до колапсу противника “залишилося ще трохи”.»
? Детальні висновки та прогнози доступні у повному аналітичному огляді (PDF).
Військово - політичні
Дайджести
Військово - політичні
Дайджести
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати