Український інститут майбутнього -

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА ПОДІЇ

1. Загальна ситуація: весняно-літній наступ розпочато, але без проривів

Війна не змінила принципового характеру, але ворог фактично розпочав весняно-літню кампанію. Росія продовжує наступати, однак темпи просування залишаються тактичними, без оперативних успіхів.

Стратегічна мета РФ — виснажити Україну, використовуючи перевагу в ресурсах і розраховуючи на зменшення західної підтримки.
Ситуація на Близькому Сході (війна проти Ірану) відволікає увагу партнерів і створює ризики для постачання озброєнь.
За оцінками українського керівництва, США обрали стратегію тиску саме на Україну в переговорному процесі, що ускладнює позицію Києва.

2. Повітряна війна: дрони-зграї, ШІ та шведське «око»

Небо над Україною стає полігоном для війни алгоритмів. Росія масово застосовує безпілотники з елементами штучного інтелекту, а Україна отримує принципово нові засоби контролю повітряного простору.

Дрони-зграї вийшли на новий рівень
Під час атаки на Київ зафіксовано «Ланцети» з автономним наведенням на базі ШІ (Nvidia Jetson). Вони здатні координуватися між собою, діяти роєм і виконувати завдання навіть при повному придушенні зв’язку. Це змінює правила протидії — глушити канали зв’язку стає недостатньо.
РФ робить ставку на кількість
Плани — до 800 ударних дронів на добу, ресурси перекидаються з виробництва ракет на безпілотники.
Україна отримала «очі»
Один із двох шведських літаків ДРЛО Saab 340 AEW&C, ймовірно, зафіксовано в повітряному просторі України. Він виявляє крилаті ракети Х-101 та БпЛА-камікадзе на відстані 120–160 км, координує F-16 через Link 16 та дозволяє мінімізувати включення бортових радарів винищувачів. Це якісний стрибок у створенні єдиного інформаційно-розвідувального поля за стандартами НАТО.

3. Наземна обстановка: «пояс фортець» і «зона смерті»

На землі — складна позиційна боротьба, де головним фактором смертності стала 20-кілометрова «сіра зона», насичена дронами.

Росія почала штурм «поясу фортець» на Донеччині — головної оборонної лінії (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ). Активізувалися наступи на Лиманському та Краматорському напрямках із залученням піхоти, бронетехніки, мотоциклів та баггі.
«Зона смерті» — безпілотники стерли суцільну лінію фронту. Ротація, логістика та евакуація в 20-кілометровій смузі стали смертельно небезпечними. Більшість втрат відбувається саме під час переміщення, що змушує командирів тримати бійців на позиціях місяцями.

4. Удари Сил оборони по тилах РФ: авіазаводи — ключова ціль

Україна продовжує системно знижувати військово-економічний потенціал агресора. За звітний період уражено два стратегічні авіаційні заводи — 123-й завод у Старій Руссі та «Авіастар» в Ульяновську, що забезпечують ремонт і виробництво літаків Іл-76. Це — частина системної кампанії: з початку великої війни вражено вже п’ять авіазаводів РФ.

Секретар Ради безпеки РФ Шойгу визнав масштаб загрози: «будь-який регіон Росії під загрозою», кількість терактів на території РФ зросла в 6,5 раза порівняно з 2023 роком.

Детальний перелік уражених об’єктів наведено у повній PDF-версії огляду.

5. Обороноздатність, партнери та технологічний стрибок

Попри складнощі з постачанням, Україна переходить до стратегічного військово-промислового партнерства та створює власні центри технологічних інновацій.

Запущено Defense AI Center «A1»
Перший центр ШІ при Міноборони (за підтримки Великої Британії). Завдання: аналіз бойових даних, прогнозування дій ворога, розвиток автономних систем та інструментів управління. Мета — створити AI-driven армію нового покоління.
Україна та Велика Британія оформили військово-промисловий союз
Спільне виробництво далекобійної зброї, інвестиції в українські заводи, інтеграція бойового досвіду ЗСУ в доктрини НАТО.
Розширюється кооперація з Європою
Спільне виробництво дронів із Німеччиною, Данією, Нідерландами; нові угоди з Іспанією (ракетні технології, ППО, лазерні системи наведення). Загальний обсяг підтвердженої підтримки на 2026 рік від ключових країн сягає майже 30 млрд євро.
Громадська думка
62% українців категорично проти передачі Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Готовність терпіти війну тривалий час поступово знижується, але суспільство залишається налаштованим на продовження опору.

6. Прогнози та виклики: війна на виснаження, Іран, тиск на Україну

Кремль не змінює стратегічних цілей і робить ставку на втому Заходу та України. Зовнішній фон стає дедалі складнішим.

Росія розраховує на виснаження
Американська розвідка підтверджує, що РФ зберігає перевагу на полі бою і готова до тривалої війни, поки не досягне своїх цілей. Москва інвестує в оборонну промисловість і нові технології, включно з гіперзвуковою зброєю.
Війна в Ірані відволікає партнерів
Президент Зеленський зазначив, що через ескалацію на Близькому Сході дипломатичні зустрічі відкладаються, а увага США зміщується від України. Це створює ризики для темпів військової допомоги.
Тиск на Україну посилюється
За словами Зеленського, адміністрація Трампа обрала стратегію тиску на Київ, а не на Москву, і готова оформлювати гарантії безпеки лише за умови відмови від Донбасу.
Найближчі загрози
Очікується продовження масованих комбінованих ударів по енергетиці, транспортній інфраструктурі та адміністративних центрах. Зростає ймовірність інтенсивнішого застосування балістичних ракет через зменшення можливостей України отримувати ракети до систем ППО.