Український інститут майбутнього -

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА ПОДІЇ

1. Загальна ситуація у воєнній сфері

Динаміка фронту залишається високою — попри відсутність кардинальних змін, ворог не припиняє спроб тиснути одразу на кількох напрямках. За лютий окупанти захопили лише 126 км² — мінімум за 20 місяців, що втричі менше, ніж рік тому. На початку березня темпи впали ще нижче: 2 км² на добу. Сили оборони ведуть контрнаступальні дії: на стику Запорізької та Дніпропетровської областей триває зачистка звільнених територій.

2. Повітряні удари та ППО

Нова тактика, нова зброя — дефіцит засобів перехоплення зростає. Росія змінила тактику «Шахедів»: дрони заходять на гранично малих висотах, що ускладнює їх виявлення радарами. Паралельно зафіксовано бойове застосування нової крилатої ракети «Изделие-30» — дальність понад 1 500 км, бойова частина 800 кг, навігаційна система з компонентами зі США, Швейцарії, КНР і Нідерландів. РФ тестує зброю безпосередньо по Україні. Радник Міноборони Сергій “Флеш” Бескрестнов застерігає: наступна загроза — реактивні “Шахеди” зі швидкістю 500–600 км/год, проти яких нинішні перехоплювачі будуть безсилі.

Близькосхідний конфлікт загострює конкуренцію за озброєння. Єврокомісар Кубілюс оприлюднив показові цифри: операція США навколо Ірану витратила за три дні ~800 ракет-перехоплювачів — більше, ніж Україна отримала за всю зиму (~700). При цьому у 2025 році Україна зазнала майже 2 000 ракетних ударів, з яких ~900 — балістичні, найскладніші для перехоплення. Темп виробництва ракет PAC-3 у Lockheed Martin — лише 600 штук на рік. Висновок Кубілюса прямий: США фізично не зможуть забезпечити ракетами ні Перську затоку, ні власну армію, ні Україну одночасно.

3. Наземні бойові дії

Ворог зберігає тиск по всій лінії фронту, не досягаючи оперативного результату. Найгарячіша точка — Покровськ: противник штурмує місто з півночі та півдня, намагається захопити Мирноград. На Харківщині 3 березня зафіксована спроба прориву кордону у напрямку Зибине та Кругле. На Запоріжжі — активні зіткнення в районі Березового та Гуляйполя, де ворог зберігає більшу ініціативу. Кордон із Білоруссю — без змін, посилення активності не спостерігається.

4. Міжнародний контекст

Дипломатичний тиск на Україну посилюється на тлі переговорного треку. Бельгія досі не передала жодного з 30 обіцяних F-16 через затримки з власним переозброєнням на F-35. Адміністрація Трампа посилює риторику: президент заявив, що у Зеленського «ще менше карт» і що саме він «є перешкодою» у переговорах — без жодного конкретного пояснення. Москва використовує ситуацію навколо Ірану як інформаційний привід для виправдання власної агресії та зриву мирного процесу.

5. Обороноздатність та реформи

Удари по інфраструктурі РФ. У січні–лютому завдано понад 40 ударів по об’єктах нафтогазової інфраструктури РФ (13 НПЗ, нафтобази). В атаці на Новоросійськ пошкоджено два фрегати — “Адмирал Макаров” та “Адмирал Эссен”, носії ракет “Калібр”, які наразі виведено з бойового застосування.

Технологічна перевага. Програма “Армія дронів.Бонус” дозволяє в реальному часі фіксувати втрати ворога та масштабувати досвід найкращих підрозділів. Авіація ЗСУ у лютому здійснила 576 літаковильотів. Міноборони ставить за мету досягти 95% перехоплення повітряних цілей і знищувати понад 200 окупантів на км².

Реформи ППО. Уряд ухвалив зміни для залучення добровольчих формувань громад до ППО та передачі озброєння зі складів ЗСУ підприємствам для захисту власних об’єктів.

6. Загрози, оцінки та прогнози

Росія виснажується — але не відмовляється від планів. І вже дивиться за межі України.

Андерс Нільсен (Данський королівський оборонний коледж): Росія програє економічну війну на виснаження, але Путін не відступить — він зробив ставку на те, що Захід втомиться першим. Очікуються: нова хвиля мобілізації в РФ, зростання внутрішньої напруги та протести — не проти війни, але через економіку. Є ймовірність, що деякі місяці 2026 року Україна звільнятиме більше землі, ніж втрачає. І головне застереження: ця зима була найскладнішою для українців — наступна може бути ще важчою.

Богдан Кротевич (форум DI Forsvar og Sikkerhed): Росія не виснажена технічно — вона змінила тактику. Накопичена бронетехніка не витрачається на Україні через низьку ефективність у поточних умовах. Можливі два сценарії її застосування: новий напрямок удару по Україні з Білорусі або Росії, або — найнебезпечніший — швидка операція проти країн Балтії, армії яких не мають досвіду сучасної високоінтенсивної війни. Поширене в Європі сприйняття Росії як «вже ослабленої» — стратегічна помилка.

Atlantic Council (Річард Гукер-молодший) — 5 сценаріїв нової агресії Росії проти НАТО: Незалежно від результатів в Україні, РФ зберігає потенціал і мотивацію для нової агресії. У порядку зростання ризику для Москви: окупація Шпіцбергена (Норвегія), захоплення Аландських островів (Фінляндія), вторгнення до східної Естонії під приводом «захисту російськомовних», захоплення Готланду (Швеція), і найамбітніший сценарій — сухопутний коридор до Калінінграда через Балтію та Польщу. Усі сценарії об’єднує одне: обмежена присутність НАТО, можливість швидкої локальної операції та подальший шантаж Альянсу. Поточна готовність НАТО на східному фланзі — недостатня.

? Детальні висновки та прогнози доступні у повному аналітичному огляді (PDF).

UIF

Команда UIF

Адміністрація