Дайджести • 14 Червня 2025
14 Червня 2025
Опубліковано
Щомісячний енергетичний дайджест – травень 2025 року
30 квітня Україна та Сполучені Штати підписали Угоду про створення американо-українського інвестиційного фонду відбудови, яка є частиною так званої угоди про корисні копалини. 8 травня 338 членів парламенту (так звана конституційна більшість) проголосували за законопроект № 0309 про ратифікацію угоди між урядами України та Сполучених Штатів Америки щодо створення американо-українського інвестиційного фонду реконструкції під час пленарного засідання Верховної Ради. Жоден депутат не проголосував проти. Згодом президент Зеленський підписав закон.
Як повідомила перший віце-прем’єр-міністр і міністр економіки Юлія Свириденко, в рамках угоди Україна перераховуватиме 50% коштів від нових ліцензій на видобуток нафти і газу до Фонду інвестиційної реконструкції. Доходи від уже розпочатих проектів або очікувані надходження до бюджету не повинні включатися до фонду.
Щоправда, згодом Міністр охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Світлана Гринчук заявила, що Україна перегляне чинні ліцензії на видобуток корисних копалин після підписання угоди. Гринчук оцінила, що приблизно 10% з них можуть бути «сплячими», і запропонувала прийняти «відповідні управлінські рішення».щодо них.
Міністерство енергетики України та Міністерство економіки та зайнятості Фінляндії підписали Меморандум про взаєморозуміння в енергетичному секторі. Документ підписали Міністр енергетики України Герман Галущенко та Посол Фінляндії в Україні Тар’я Фернандес під час зустрічі в Києві. Меморандум має на меті сприяння державним та приватним інвестиціям, спільним дослідженням та розробкам, обміну експертами, технічними фахівцями та науковцями, а також обміну технологіями, досвідом, інформацією та передовим досвідом. Крім того, він спрямований на заохочення ділової співпраці та взаємодії між інноваційними агентствами, дослідницькими організаціями, асоціаціями та компаніями.
З березня 2022 року з Фінляндії було відправлено понад 60 вантажів допомоги загальним обсягом понад 600 тон . Ці вантажі включали трансформатори, генератори, газові котли, кабелі та інше необхідне обладнання та матеріали, необхідні для відновлювальних робіт на об’єктах, пошкоджених російськими атаками.
Нафтогаз та польська енергетична корпорація Orlen підписали меморандум про стратегічну співпрацю. Він передбачає розвиток співпраці, зокрема у сферах видобутку корисних копалин та розробки родовищ, відновлення інфраструктури та реалізації потенційних спільних проектів. Раніше цього року Нафтогаз та ORLEN підписали угоди на постачання скрапленого природного газу до України обсягом 300 мільйонів кубічних метрів.
У травні енергосистема працювала у відносно нормальному режимі та залишалася збалансованою. Існуючих потужностей разом з імпортом було достатньо для покриття попиту на електроенергію жодних обмежень до споживачів не застосовувалось.
Оскільки деякі атомні блоки відключені від мережі для проведення планово-попереджувальних ремонтів для підготовки до наступної зими, а продуктивність гідроелектростанцій була низькою через брак водних ресурсів, дефіцит потужностей покривався за рахунок теплової генерації та імпорту. З початку травня Україна збільшила імпорт електроенергії, тоді як експорт знизився. Ще одним фактором, що сприяв високому імпорту та низькому експорту в деякі дні, було те, що ціни на електроенергію перевищували ціни в сусідніх європейських країнах. Водночас низькі ціни в Європі були спричинені зниженням попиту, зумовленим збільшенням обсягів виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії та зниженням попиту через тепліше повітря.
Щоденні обсяги імпорту електроенергії за країнами походження у травні
(діаграма базується на даних ENTSO-E )
У травні 2025 року Україна скоротила експорт електроенергії більш ніж на 40% порівняно з попереднім місяцем до 92,5 тис. МВт·год . Більша частина електроенергії була експортована до Угорщини – 37% від загального обсягу. Порівняно з травнем 2024 року експорт електроенергії зріс у двадцять два рази, оскільки роком раніше українська енергосистема втратила значну частку потужностей через російські атаки.
Експорт електроенергії, щомісяця, 2023-2025 рр., МВт·год
(дані ENTSO-E, візуалізація агентства ExPro)
Імпорт електроенергії у травні 2025 року збільшився на 3,6% порівняно з квітнем 2025 року. Найбільше зростання спостерігалося за обсягами імпорту з Молдови та Словаччини, але Угорщина, як і раніше, мала найбільшу частку – 40%.
Імпорт електроенергії, щомісяця, 2023-2025 рр., МВт·год
(дані ENTSO-E, візуалізація агентства ExPro)
Очікується, що наступного місяця попит на електроенергію в Україні зросте, а частина потужностей, насамперед атомні, і далі перебуватимуть в ремонтах для підготовки до майбутньої зими, що, ймовірно суттєво скоротить експорт. Водночас цей експорт був би неможливим без відновлювальних робіт, які українські енергетичні компанії проводять для відновлення енергосистеми після минулих російських ударів по енергетичних об’єктах.
27 травня Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг продовжила дію чинних граничних цін на ринках на добу наперед, внутрішньодобовому та балансуючому ринках ще на шість місяців, починаючи з 31 травня 2025 року.
Тим не менш, існує ризик того, що обмеження цін обмежать економічну доцільність імпорту електроенергії в години пік влітку вночі, якщо ціни в Європі зростуть. Україні потрібно буде імпортувати більше електроенергії влітку в години пік, оскільки деякі атомні електростанції проходитимуть технічне обслуговування, тоді як попит на електроенергію, як очікується, буде високим через спекотну погоду. Спекотна погода теж вплине на попит на електроенергію в Європі, потенційно здорожчууючи її. Звичайно, регулятор може переглянути своє рішення, але занепокоєння полягає в затримці між виникненням дефіциту на в енергосистемі та переглядом прайс-кепів.
У травні добове споживання газу коливалося від 25 до 33 млн м³/день. Чистий імпорт газу коливався від 13,5 до 19 млн м³ на день. Це дозволило закачувати у сховища від 25 до 40 млн м³ газу щодня. Газ імпортувався з Угорщини та Польщі (країни з найдешевшою вартістю транспортування газу до України), а пізніше також зі Словаччини. Видобуток газу в країні все ще відновлюється після російських атак, що відбувалися на початку року.
13 травня Кабінет Міністрів України затвердив Положення про інформаційну базу даних споживання природного газу відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». База даних споживання природного газу створюється для забезпечення контролю за використанням імпортованих ресурсів природного газу та природного газу власного видобутку та забезпечує автоматизований облік споживачів природного газу (об’єктів споживання), обсягів спожитого ними природного газу, а також пов’язаних з ними суб’єктів ринку природного газу.
Основними функціями інформаційної бази є централізований збір даних про об’єкти споживання природного газу та пов’язані з ними суб’єкти ринку. Сьогодні відсутність бази даних споживання природного газу ускладнює розуміння функціонування ринку, обсягів виробництва, технологічних витрат та пов’язаних з ними дисбалансів.
У травні обсяг природного газу, закачаного до українських підземних сховищ газу, досяг близько 1,1 мільярда кубічних метрів. Порівняно з травнем минулого року, закачка газу збільшилася майже в 1,5 раза, зрісши із 750 мільйонів кубічних метрів у травні 2024 року. Це суттєве збільшення було зумовлене переважно за рахунок імпортованого газу, який становив близько 45% від загального обсягу, закачаного до сховищ у травні 2025 року (близько 500 мільйонів кубічних метрів). Решта газу, закачаного до сховищ, надійшла з українських родовищ, що становить 55% від загального обсягу.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після візиту до Баку заявив, що Україна готова стати ключовим енергетичним центром для Азербайджану в Європі. Раніше, міністр енергетики Галущенко повторив свою заяву, що Україна відкрита для транзиту азербайджанського газу до Європи.
НКРЕКП погодила створення спільного продукту з надання транспортних послуг оператору газотранспортної системи України (ОГТСУ) у співпраці з операторами газотранспортних систем Республіки Болгарія (Bulgartransgaz), Республіки Греція (DESFA SA), Республіки Молдова (VestMoldTransgaz SRL) та Румунії (Transgaz SA). Газ транспортуватиметься через так званий Вертикальний коридор – ініціативу операторів деяких європейських газотранспортних систем, спрямовану на збільшення обсягів транспортування газу з Півдня на Північ, зокрема з Греції до України.
Сторони домовилися про єдиний тариф на транзит газу, запропонувавши знижку 25% для підвищення привабливості маршруту. Тим часом знижка для українського оператора становитиме 46%. Газ надходитиме з Греції до України Трансбалканським маршрутом через такі точки з’єднання: Сидірокастро/Кулата, Кардам/Негро-Воде, Ісакча/Орловка та Каушани/Гребеники.
Це рішення передбачає проведення єдиного аукціону з розподілу потужностей у всіх точках уздовж Трансбалканського коридору, який є маршрутом транспортування природного газу з Греції до України, загальною потужністю приблизно 3 мільйони кубічних метрів на добу. Аукціон відбудуватиметься на Регіональній платформі бронювання: з липня по жовтень 2025 року, у четвертий понеділок місяця, що передує місяцю використання потужностей.
29 травня було оголошено про проведення аукціону з резервування місячної потужності на червень для транспортування природного газу з Греції до України, з щоденною поставку 2,9 мільйона кубічних метрів. Однак, жоден учасник не подав заявок, в результаті чого аукціон завершився без заявок. Відсутність учасників, найімовірніше, була спричинена недостатньою інформацією про продукт, оскільки його було затверджено буквально напередодні аукціону. Раніше Нафтогаз повідомляв, що з червня почне імпортувати американський СПГ цим газотранспортним маршрутом до України.
Оператор ГТС України домовився з польським системним оператором Gaz-System про продовження гарантованої потужності в точці входу в Україну до 1 жовтня 2026 року.
Крім цього, пізніше Україна майже подвоїла свої гарантовані потужності для імпорту газу, заброньовані з Польщі. Оператори газотранспортних систем України та Польщі домовилися збільшити майже вдвічі гарантовану потужність для імпорту природного газу з Польщі до України. Починаючи з 1 липня 2025 року, обсяг гарантованої потужності збільшиться з 6,4 до 12,4 мільйона кубічних метрів на добу.
В результаті домовленості, гарантована потужність для імпорту газу до України із західних країн (Польща, Угорщина, Словаччина) зросла до 63 мільйонів кубічних метрів на добу. Крім того, доступні до 3 мільйонів кубічних метрів гарантованої імпортної потужності з Трансбалканського маршруту з Греції до України.
Польський маршрут, разом з угорським, залишається найпривабливішим варіантом імпорту природного газу до України через транспортні витрати. Крім того, через польську ГТС Україна має доступ до терміналів СПГ у Свіноуйсьці (Польща) та Клайпеді (Литва), а також до норвезького газу через Балтійський трубопровід.
ПАТ «Укрнафта» стало стороною угоди про розподіл продукції щодо Олеської ділянки у Львівській та Івано-Франківській областях, замінивши ТОВ «Надра Олеська», що належить Національній нафтовій компанії України «Надра» та є дочірньою компанією американського нафтового гіганта Chevron.
Тож тепер, власником спеціального дозволу на користування надрами на цій ділянці є «Укрнафта», а не «Шеврон Україна Б.В.», а також ТОВ «Надра Олеська». Раніше, на початку квітня, уряд передав 100% прав та обов’язків ТОВ «Надра Олеська» щодо цієї ділянки ПАТ «Укрнафта».
Раніше американська компанія Chevron планувала розробляти Олеське родовище. Тепер «Укрнафта» розпочне геологічну розвідку на Олеському родовищі. Окрім
традиційних родовищ нафти і газу, там очікується виявлення нетрадиційних (сланцевий газ, газ із щільних колекторів). «Укрнафта» вже має всі необхідні технологічні потужності поблизу Олеського родовища.
Укргазвидобування досягло нового рекорду буріння – 107 136 метрів. Ця швидкість буріння майже вдвічі вища, ніж за аналогічний період минулого року, та перевищує попередній квартальний максимум, зафіксований у третьому кварталі 2024 року (102 866 м). Найпродуктивнішим місяцем був березень, було досягнуто 41 229 метрів, що на 6 929 м вище запланованого показника в 34 300 м. Відтак, місячний рекорд, встановлений у квітні 2024 року на рівні 40 059 м, було перевершено.
У квітні 2025 року транзит російської нафти через Україну склав 900 000 тон. Це на 2% менше, ніж у попередньому місяці, але на 28% більше, ніж у квітні 2024 року. Однак обсяг транзиту у квітні 2025 року є найнижчим з серпня 2024 року.
Скорочення обсягів транзиту пов’язане з припиненням поставок російської нафти до Чехії з 4 березня. За словами керівника російської компанії “Транснефть”, Чехія не отримує нафту через неоплачені рахунки за ресурс. Чехія заявила, що не планує відновлювати закупівлі російської нафти.
Найбільше нафти було транспортовано до Словаччини у квітні, загалом 500 000 тонн, що на 2% менше, ніж у березні. Поставки нафти до Угорщини у квітні зросли на 0,7% до 400 000 тонн.
З 1 травня бензин в Україні повинен містити не менше 5% рідких біокомпонентів. Ця вимога викладена в Законі «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у транспортній галузі», ухваленому минулого року.
Це стосується використання біобутанолу, біогазу, біодизеля, біоетанолу, біоводню та інших. Винятком є бензин з октановим числом 98 і вище, паливо для Міністерства оборони та для підтримки мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Змішування бензину з біокомпонентами може відбуватися лише на об’єктах виробництва палива або в місцях оптової торгівлі, де загальна місткість резервуарів для зберігання палива становить не менше 1500 кубічних метрів.
Пізніше в червні парламент також відклав штрафи за порушення цього правила до 2026 року. Основною причиною був дефіцит цього виду палива в Європі, звідки Україна імпортує паливо. Крім того, попередні російські атаки знищили українські потужності з виробництва біоетанолу.
Міністерство економіки України вважає доцільним відновлення газовидобувних операцій групи «Смарт-Холдинг» у Полтавській та Харківській областях, які були зупинені через санкції проти акціонера компанії Вадима Новінського. Про це заявила Ярослава Максименко, директор Департаменту майнової політики та санкцій Міністерства економіки. Основним аргументом було те, що українські підприємства повинні працювати на економіку України, не створюючи жодних вигод для Росії, яка розв’язала війну проти України.
Рішення про відновлення роботи цих підприємств залежить від законодавчих змін. Максименко зазначила, що Міністерство економіки разом з іншими державними органами вже підготувало необхідні законодавчі зміни.
Компанії групи Smart Energy — «Укргазвидобуток» та «Пром-Енерго Продукт» — не працюють через примусове призупинення державою дії спеціальних дозволів на видобуток вуглеводнів. Ліцензії були анульовані в результаті санкцій, застосованих до українського олігарха Вадима Новінського, головного бенефіціара компанії.
Разом з тим, країна недотримує газ та податкові надходження від простою цих активів. Зазначені компанії щоденно видобували 240 тис кубометрів газу, 36 т конденсату, 25 т нафти та 19 т LPG
ПрАТ «Укрнафтобуріння» (УНБ), що знаходиться під управлінням ПАТ «Укрнафта», повідомило про чистий прибуток у розмірі 1,19 млрд гривень у 2024 році. З цієї суми 1,074 млрд гривень було спрямовано до державного бюджету. У липні 2024 року до державного бюджету України надійшов транш у розмірі 747,7 млн гривень від «Укрнафти», отриманий від управління УНБ.
Верховна Рада у першому читанні схвалила проект закону про внесення змін до закону про санкції щодо застосування санкцій до суден та повітряних суден. Законопроект має пройти ще одне читання, щоб стати законом. Мета законопроекту — запровадити санкції проти суден та повітряних суден, причетних до тіньового перевезення Росією нафти та нафтопродуктів, зброї та військових. Українське законодавство не передбачило механізмів застосування санкцій до окремих суден, а лише до компаній та фізичних осіб. Зокрема, пропонується встановити як підставу для застосування санкцій факт використання суден та повітряних суден у діяльності, що створює реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Greenpeace Україна, на основі супутникового аналізу, повідомила про будівництво нової високовольтної лінії електропередач для Запорізької АЕС на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Донецької областей. Візуальна ідентифікація цих об’єктів підтверджує наміри Росатома перезапустити ядерні реактори на ЗАЕС.
Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні направило вербальну ноту до Секретаріату МАГАТЕ, в якій засуджує чіткі наміри Російської
Федерації підключити окуповану Запорізьку атомну електростанцію до російської енергетичної системи та самостійно перезапустити АЕС. Будь-яка експлуатація атомної електростанції без чіткого дозволу українського ядерного регулятора є незаконною та становить безпосередню та неприйнятну загрозу ядерній безпеці.
Речник МАГАТЕ Фредрік Даль заявив, що МАГАТЕ обізнане з повідомленнями щодо будівництва Росією лінії електропередачі до ЗАЕС, але агентство не має додаткової інформації чи коментарів з цього питання. Раніше генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що агентство припускає, що жоден з реакторів не буде перезапущено, доки ситуація з ядерною безпекою на ЗАЕС залишається під загрозою через триваючий конфлікт.
Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні також зазначає, що Росія продовжує використовувати захоплену Запорізьку АЕС як військову базу та інструмент політичного шантажу, а також систематично перешкоджає роботі місії МАГАТЕ. Україна закликає до розробки прозорого механізму, заснованого на міжнародному праві, який дозволить проводити ротацію персоналу МАГАТЕ виключно через територію, що знаходиться під контролем уряду України, до повного повернення ЗАЕС її законному власнику – Україні.
Ігор Сирота пішов з посади генерального директора ПАТ «УкрГідроЕнерго». Наглядова рада «УкрГідроЕнерго» схвалила відставку Сироти рішенням, прийнятим 28 травня 2025 року. Він керував компанією протягом 15 років, приєднавшись до неї ще за часів уряду Януковича. Член правління Богдан Сугецький тимчасово виконуватиме обов’язки керівництва компанії, доки Наглядова рада не обере нового генерального директора відповідно до вимог законодавства.
Військово - політичні
Військово - політичні
Військово - політичні
Дайджести
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати