Перебіг подій в українському енергетичному секторі

Щомісячний енергетичний дайджест – листопад 2025 року

• Розгорівся корупційний скандал, у якому залучені колишній міністр енергетики та представники деяких енергетичних компаній. Скандал спричинив низку звільнень і наміри оновлення керівництва державних енергетичних компаній.
• Продовжувались російські атаки не на українську енергетичну інфраструктуру, а для всіх споживачів застосовувались графіки відключень
• Імпорт електроенергії зріс, а експорт було припинено.

Енергетична політика та управління сектором.

Корупційний скандал, відставки та «очищення» державних енергетичних компаній.

НАБУ та САП провели масштабну операцію із викриття корупції Мідас, пов’язаної з деякими енергетичними компаніями та посадовцями. Агентства повідомляли, що операція тривала 15 місяців і включала 1000 годин аудіозаписів. Учасники скандалу розробили розгалужену корупційну схему для впливу на деякі держкомпанії, зокрема «НАЕК «Енергоатом»».

Опубліковані записи включали розмови з Германом Галущенком – колишнім міністром енергетики, а згодом міністром юстиції, Ігорем Миронюком – колишнім радником міністра енергетики, Дмитром Басовим – виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки НАЕК «Енергоатом», колишнім співробітником Генеральної прокуратури, Тимуром Міндічем – бізнесменом, керівником злочинної організації, співвласником студії «Квартал 95» та колишнім компаньйоном президента Володимира Зеленського, Олексієм Чернишовим – колишнім головою «Нафтогазу» та колишнім віце-прем’єр-міністром, якому раніше вже був винесений ордер на арешт від НАБУ за незаконне збагачення. Крім того, Галущенко та деякі інші учасники обговорювали, наскільки інші менеджери в енергетичному секторі були лояльними до екс-міністра.

• 10 листопада НАБУ провело обшуки у колишнього міністра енергетики, на той час міністра юстиції Германа Галущенка, Тимура Міндіча та в НАЕК «Енергоатом». Міндіч покинув країну за кілька годин до початку обшуків.
• 11 листопада Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження Наглядової ради НАЕК «Енергоатом». Під час процесу відбору нової Наглядової ради Кабінет Міністрів виконуватиме функції наглядової ради компанії. Прем’єр-міністр також доручила Державній аудиторській службі провести термінову перевірку НАЕК «Енергоатом», включаючи процеси закупівель. Уряд наказав призупинити виконання обов’язків головного радника президента НАЕК «Енергоатом» Дмитра Басова, якому вже повідомлено про підозру, а також співробітників, причетних до злочинів, що наразі розслідуються правоохоронними органами: директор з фінансів та бюджетування, директор з юридичного забезпечення та керівник централізованого відділу закупівель. 12 листопада уряд відсторонив від виконання обов’язків віце-президента та члена правління Якоба Хартмута.
• 12 листопада уряд відсторонив Германа Галущенка з посади міністра юстиції. Президент Зеленський підтримав звільнення як міністра юстиції Германа Галущенка, так і міністра енергетики Світлани Гринчук. Того ж дня міністр Гринчук написала заяву про відставку. Через тиждень Верховна Рада звільнила її з посади міністра енергетики, а Германа Галущенка — з посади міністра юстиції. Уряд призначив Артема Некрасова виконуючим обов’язки міністра енергетики. Раніше, з 1 серпня 2025 року, він обіймав посаду першого заступника міністра енергетики. До роботи в Міністерстві енергетики очолював державне підприємство «Гарантований покупець».
• 12 листопада НАБУ та САП повідомили колишнього віце-прем’єр-міністра України, а до того очільника Нафтогазу Олексія Чернишова про підозри у незаконному збагаченні за фактами, викритими у процесі спецоперації Мідас.
• 13 листопада Кабінет Міністрів України офіційно зупинив конкурс на посаду керівника ТОВ «Оператор ГТС України». Рішення було ухвалено після оприлюднення матеріалів розслідування НАБУ щодо можливих зловживань в НАЕК «Енергоатом», де згадується одна з фіналісток конкурсу, Оксана Кривенко, яка зараз обіймає посаду директора з регуляторних питань Оператора ГТС.
• 14 листопада Кабінет Міністрів оголосив про комплексний аудит державних компаній, зосереджений на енергетичному секторі. Перевірки оцінять ефективність управління, процедури закупівель та діяльність наглядових рад. Влада планує реструктуризувати ключові державні підприємства в енергетичному секторі. За словами Зеленського, поряд з повним аудитом фінансової діяльності, керівництво цих компаній також має бути оновлено.
• Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів України терміново подати до Верховної Ради законопроект про оновлення складу Національної комісії регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Він оголосив про це після зустрічі з Прем’єр-міністром Юлією Свириденко, на якій обговорювалися подальші кроки щодо очищення та перезавантаження управління енергетичним сектором .
  Президент також очікує оновлення керівництва Державної інспекції ядерного регулювання та Державної інспекції енергетичного нагляду, і доручив Прем’єр-міністру подати до Верховної Ради подання щодо призначення голови Фонду державного майна України.
• 15 листопада президент Зеленський разом із прем’єр-міністром Юлією Свириденко та міністром економіки Олексієм Соболєвим оголосили про перезавантаження державних енергетичних компаній.».

Оновлення керівництва державних енергетичних компаній

Уряд затвердив графік оновлення наглядових державних енергетичних компаній.

• Енергоатом: новий склад наглядової ради має бути сформований до 24 листопада 2025 року, а новий керівний склад компанії має бути призначений протягом місяця після цього.
• Нафтогаз: новий склад наглядової ради має бути сформований до 20 січня.
• До 31 грудня 2025 року мають бути оновлені виконавчі органи Укргазвидобування, Укртатнафти, Укрнафти та Газорозподільних мереж України .
• Укргідроенерго: представника держави в наглядовій раді має бути призначено до 10 грудня 2025 року, а процес відбору керівника виконавчого органу має бути завершено до 1 лютого 2026 року.
• Оператор ГТС України: представників держави у наглядовій раді мають змінити до 10 грудня 2025 року, а конкурс на посаду голови виконавчого органу має бути завершений до 31 грудня 2025 року.
• НЕК «Укренерго»: представників держави у наглядовій раді мають змінити до 10 грудня 2025 року.
• «Центренерго» та АТ «ЕКУ»: нові наглядові ради мають бути створені до 15 грудня 2025 року, а виконавчі органи – оновлені протягом місяця з цього часу.
• «Гарантований покупець» має бути корпоратизовано, а наглядова рада має бути сформована до 31 грудня 2025 року.
• АТ «Українські розподільчі мережі» (УРМ): наглядова рада має бути сформована до 31 грудня 2025 року.
• ОСР, що входять до складу УРМ (Хмельницькобленерго , Миколаївобленерго, Тернопільобленерго, Харківобленерго, Сумиобленерго, УкрЕСКО, Запоріжжяобленерго, Черкасиобленерго):пропозиції щодо оновлення управління компаніями мають бути підготовлені до кінця 2025 року.
• «Оператор ринку»: наглядова рада має бути створена до 31 грудня 2025 року.
• Загальні зміни в корпоративному управлінні: до 31 грудня 2025 року мають бути внесені зміни до статутів та положень про наглядові ради всіх підприємств паливно-енергетичного комплексу. Ці зміни мають привести корпоративне управління у відповідність до стандартів ОЕСР та гарантувати, що наглядові ради не зможуть уникнути юридичної відповідальності.

Ринок електроенергії

Загальна ситуація в енергосистемі

У листопаді енергосистема України продовжувала перебувати під постійним тиском через російські масовані ракетні й дронові атаки на критичну інфраструктуру, включаючи генерацію, передачу та розподіл електроенергії. Це призвело до значних дефіцитів потужностей, накопичення пошкоджень із поступовим погіршенням ситуації на початку місяця та частковою стабілізацією до кінця. Середнє денне споживання електроенергії зросло на 2-7% порівняно з жовтнем через сезонне похолодання і пікові навантаження в ранкові та вечірні години, що ускладнювало балансування. Ефективність сонячних станцій суттєво знизилась через хмарність і скорочення світлового дня, а гідро- і теплоелектростанції працювали з обмеженнями через пошкодження, зумовлені російськими обстрілами.

Для балансування енергосистеми вимушено застосувались графіки відключень для побутових споживачів (1–4 черги протягом доби) та обмеження потужності для промисловості. У першій половині місяця графіки відключень застосовувались не в усіх регіонах. Проте, після атак по енергетичній інфраструктурі на заході країни, обмеження почали застосовуватись до усіх регіонів. Імпорт електроенергії з ЄС суттєво зріс для покриття дефіцитів, тоді як експорт припинився повністю.

Протягом певного періоду блоки АЕС були вимушені працювати з пониженою потужністю (окремі енергоблоки обмежено з ночі 7 листопада) через вузькі місця в системі передачі, спричинені пошкодженням ключових підстанцій та ліній електропередач (750 кВ). До кінця місяця за винятком одного усі блоки  повернулися до роботи у режимі повної потужності.

Масовані атаки на початку (зокрема 8 листопада) та наприкінці місяця (28–29 листопада) призвели до масових відключень (наприклад, понад 500 тис. споживачів у Києві, 100 тис. у Київській області, десятки тисяч у інших регіонах), пошкоджень підстанцій.

Експорт та імпорт

Максимальний дозволена потужність імпорту електроенергії з ЄС до України та Молдови збільшиться до 2,3 ГВт.

Максимальна потужність для імпорту електроенергії до України та Молдови з країн ЄС збільшиться до 2 300 МВт, починаючи з грудня 2025 року, порівняно з поточним лімітом у 2 100 МВт. Однак наразі Україна не використовує повну дозволену потужність через вузькі місця в передачі електроенергії із заходу на схід, спричинені російськими атаками. У жовтні 2025 року Україна та Молдова досягли ліміту імпорту лише протягом кількох вечірніх годин пік протягом кількох днів.

У листопаді імпорт електроенергії збільшився, тоді як експорт був призупинений.

У листопаді Україна імпортувала 414,7 тис. МВт·год порівняно з 359,9 тис. у жовтні. Частки імпорту зі Словаччини зросли, тоді як частки Угорщини та Польщі знизилися, оскільки наприкінці жовтня після технічного обслуговування було введено в експлуатацію лінію електропередач до Словаччини.

Порівняння імпорту за жовтень та листопад (на основі даних ENTSO-E )

Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(діаграма базується на даних ENTSO-E )

Щомісячні обсяги імпорту електроенергії країнами-партнерами
(діаграма базується на даних ENTSO-E )

Добовий піковий імпорт електроенергії у листопаді на початку місяця досяг 1,855 ГВт. Однак пізніше це число рідко перевищувало 1,25 ГВт. Основною причиною було пошкодження систем передачі електроенергії через російські удари. Тому навіть імпортована електроенергія не може бути передана далі вглиб країни.

Тим часом дефіцит потужностей, спричинений російськими ударами, зупинив експорт електроенергії. Експорт електроенергії не здійснювався з 11 листопада.

Щомісячні обсяги експорту електроенергії країнами-партнерами
(на основі даних ENTSO-E )

Порівняння експорту за жовтень та листопад (на основі даних ENTSO-E )

Добові обсяги експорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )

Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )

Борги та неплатежі

НКРЕКП дозволила Укренерго використати додаткові 1,8 млрд гривень для покриття плати за «зеленими» тарифами для сонячних електростанцій домогосподарств.

Національний енергетичний регулятор збільшив витрати НЕК «Укренерго» на розрахунки з власниками житлових сонячних енергетичних систем на 1,8 млрд гривень (без ПДВ), водночас зменшивши на таку ж суму витрати на розрахунки з промисловими об’єктами відновлюваної енергетики. Рішення набуло чинності 1 грудня 2025 року.

Таким чином, НКРЕКПпереглянула структуру тарифу на передачу електроенергії без зміни його розміру. Водночас НКРЕКПзбільшила витрати на послугу розвантаження промислових виробників з ВДЕ на 1,3 млрд гривень. Це було зроблено за рахунок витрат на обслуговування облігацій у розмірі 655,8 млн гривень та витрат на погашення кредитів у розмірі 670,5 млн гривень.

Встановлені потужності сонячних електростанцій у домогосподарствах стрімко зростають. Тим часом розмір балансуючої групи Гарантованого покупця скорочується, оскільки багато виробників електроенергії – переважно вітрові електростанції – почали торгувати безпосередньо на ринку через борги та затримки зі сплатою «зеленого» тарифу.

До серпня 2025 року НЕК «Укренерго» використала всі кошти, призначені для оплати електроенергії з приватних сонячних електростанцій передбачених на 2025 рік. За вісім місяців 2025 року приватні сонячні електростанції, що працюють на зеленому тарифі, виробили електроенергії на загальну суму 7,114 млрд гривень (без ПДВ) за ставкою зеленого тарифу. Для порівняння, у тарифній структурі Укренерго на передачу електроенергії на цю мету протягом року було виділено 6,98 млрд гривень. Як наслідок, Укренерго вичерпала джерела фінансування витрат на послуги, що надаються постачальниками універсальних послуг (ПУП) у 2025 році.

У 2024 та 2025 роках, після відключень електроенергії, спричинених російськими ударами, компанії та домогосподарства активізували встановлення сонячних панелей, щоб хоча б частково захистити себе від потенційного дефіциту поставок у майбутньому. Не всі домогосподарства подали заявки на отримання «зелених» тарифів. Але навіть ті, хто це зробив, спричинили фінансові труднощі для «Укренерго», щоб сплатити цю суму.

Рівень розрахунків з виробниками ВДЕ станом на початок листопада 2025 року.

Станом на початок листопада загальна заборгованість Укренерго перед Гарантованим покупцем за послугу з підтримки відновлюваної енергетики становила 16,10 млрд гривень, включаючи 2,1 млрд гривень за послуги з січня по жовтень 2025 року. Порівняно з кінцем вересня борг Укренерго зменшився на 1,5%.

У 2025 році щомісячний рівень оплати Гарантованим покупцем був у діапазоні 77% – 99%. Тим часом у 2024 році рівні платежів були дещо нижчими: 61% – 98%, із середньорічним показником 89,3%. У 2023 році було досягнуто майже повного врегулювання на рівні 99,2%, тоді як 2022 рік залишається найпроблемнішим із загальним рівнем оплати лише 65,7%.

Борг перед Укренерго на балансуючому ринку вже перевищив 41 млрд гривень.

Станом на кінець листопада заборгованість учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» вже досягла рекордних 41 млрд гривень. Загалом, з початку 2025 року, заборгованість перед «Укренерго» на балансуючому ринку зросла на 18,6% – з 34,5 млрд гривень до 41 млрд гривень.

Борг Укренерго перед учасниками балансуючого ринку також різко зріс, досягнувши 21 млрд гривень у середині листопада, що є рекордно високим показником. З початку року борг Укренерго збільшився на 27%.

Цінові обмеження

У листопаді 2025 року ціни на РДН досягали цінових обмежень протягом 31% усіх годин.

У листопаді 2025 року погодинні ціни на ринку “наперед” в Україні досягали прайс-кепів у 31% розрахункових періодів. Пік випадків досягнення цінових обмежень припадав на 17:00 щодня у листопаді. О 16:00 ціна досягала обмеження у 26 з 30 днів. У жовтні 2025 року частка досягнення погодинних прайс-кепів становила лише 13%. У листопаді індекс цін базового навантаження на ринку «на добу наперед» зріс на 6,7% порівняно з попереднім місяцем, досягнувши 6 387 грн/МВт·год.

Формоутворювальні процеси сектору

НКРЕКП спростила ліцензування для розподіленої генерації.

НКРЕКП скоротила перелік необхідних документів для ліцензування, а в деяких випадках взагалі скасувала вимогу щодо їх подання. Спрощення покликане сприяти розвитку розподіленої генерації під час війни.

Зміни охоплюють наступне.

• Перелік необхідних документів для отримання ліцензії на виробництво теплової енергії скорочується.
• Виробництво теплової енергії на когенераційних установках дозволяється без ліцензії, якщо тепло продається теплопостачальним організаціям за тарифом, встановленим законодавством (що не перевищує 50% від одноставкової або змінної частини двоставкової тарифної ставки для споживачів). Підприємству потрібно лише повідомити Мінрегіон, НКРЕКП та місцеві органи влади протягом трьох робочих днів з моменту початку експлуатації.
• Спрощено процес підтвердження готовності енергетичних об’єктів до експлуатації, зокрема газових турбін, газопоршневих установок, когенерації та блочно-модульних котелень від 1 МВт. Тепер достатньо копії протоколу комплексних випробувань або іншого документа відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1320.

Уряд спростив процес отримання кредитів на встановлення сонячних та вітрових електростанцій домогосподарствами.

Кабінет Міністрів спростив процес отримання державної підтримки для фізичних осіб під час встановлення в будинках установок, що генерують відновлювану енергію. Нова система пропонує фінансову допомогу шляхом відшкодування 30% тіла кредиту, замінивши попередній метод щомісячного відшкодування відсотків за цим кредитом.

Цей механізм буде більш вигідним для позичальників, оскільки вони отримають негайну знижку на кредити для придбання та встановлення обладнання. Крім того, уряд і потенційні донори, які готові надати фінансування, зможуть точніше оцінити потребу в коштах для надання фінансової підтримки. Також очікується, що це рішення допоможе збільшити кількість домогосподарств, які зможуть придбати та встановити гібридні системи електропостачання, сприятиме ефективній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та донорами у залученні коштів, а також впровадить механізм, який посилить енергетичну безпеку країни.

Ринок газу

Баланс газу

У листопаді відбиралися все ще порівняно невеликі обсяги газу з підземних сховищ (ПСГ) – від 5 до 10 мільйонів м³ на день порівняно з середнім відбором 45 мільйонів м³ на день протягом того ж місяця 2023-2024 років. Причиною невеликих відборів є відносно тепла погода та імпорт газу. Загальний обсяг газу в ПСГ на кінець місяця становив 13,1 млрд м³, включаючи 4,7 млрд м³ газу довгострокового зберігання.

Імпорт

Нафтогаз розширює імпорт СПГ зі США.

Група Нафтогаз і грецька державна компанія DEPA Commercial погодили наміри щодо поставок американського природного газу до України протягом зими 2025-2026 років. Газ буде транспортуватися через Трансбалканський трубопровід, а поставки розпочнуться у січні.

Напередодні свого візиту до Греції президент Зеленський заявив, що зібрано кошти на імпорт газу від європейських партнерів та банків, підкріплені гарантіями ЄС та українських банків, для покриття потреб у майже 2 млрд євро.

«Нафтогаз України» та польська Orlen домовилися про додаткові 300 мільйонів кубічних метрів поставок американського СПГ до України. Польське експортно-кредитне агентство KUKE надасть кредитну підтримку для сприяння післяплаті за поставлені обсяги, допомагаючи «Нафтогазу» вирішити поточний дефіцит ліквідності. Контракт включатиме поставку трьох танкерів СПГ, що перевозитимуть американський газ, у першому кварталі 2026 року. Вантаж буде імпортовано компанією Orlen до одного з терміналів: Свіноуйсьце в Польщі або Клайпеда в Литві, де польська компанія зарезервувала потужності. Після регазифікації газ буде доставлено до України через польську ГТС. Крім того, Польща працює над угодою про імпорт СПГ зі Сполучених Штатів для подальших додаткових поставок до України та Словаччини.

Зарезервована потужність для імпорту газу через Route1 на грудень подвоїлася.

Компанії-імпортери подвоїли заброньовані потужності для імпорту природного газу з Греції до України спільним маршрутом Route 1 на грудень, досягнувши 1,2 мільйона кубічних метрів на добу. Оператори Трансбалканського маршруту пропонували близько 2,2 мільйона кубічних метрів потужності на добу на грудень, а компанії забронювали 60% цієї потужності. Це найвищі обсяги бронювання в історії маршруту. Наприклад, у листопаді компанії забронювали вдвічі менше — 0,6 мільйона кубічних метрів на добу.

За оцінками консалтингового агентства ExPro, у липні-серпні 2025 року до України через Маршрут №1 було імпортовано близько 18 мільйонів кубічних метрів природного газу , а з початку листопада – понад 14 мільйонів кубічних метрів.

Молдова знизила тариф на транзит газу до України на 50 відсотків.

Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) схвалило заявку на 50% зниження тарифів на транспортування газу до України. Ця ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України. Схвалені зміни включають продовження періоду подання заявки на продукт Маршруту 1 на 6 місяців (листопад 2025 року – квітень 2026 року), запровадження 50% зниження тарифів на транспортування для SRL Vestmoldtransgaz у точках з’єднання Каушень та Гребеники , а також розширення продукту потужності до всіх відповідних точок з’єднання вздовж маршруту. Крім того, румунський оператор газотранспортної системи SA Transgaz також планує 50% зниження тарифів на транспортування .

Інші події

Події навколо Запорізької АЕС

Зовнішнє електропостачання Запорізької АЕС вчергове стикалось із перебоями. 9 листопада резервна лінія 330 кВ “Феросплавна-1” була відновлена після шестимісячного простою, спричиненого пошкодженням. Однак 14 листопада електропостачання з головної лінії 750 кВ “Дніпровська” було втрачено через обстріл російськими військами, що залишило станцію залежною від однієї лінії та ризикувало одинадцятим знеструмленням. Дніпровську лінію було відремонтовано та знову підключено 19 листопада. Українські інженери відновлювали лінії електропередач ЗАЕС понад 40 разів з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру

Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України. Енергетична система була ключовою ціллю російських ударів.

• У ніч на 4 листопада російські війська обстріляли підстанцію в Одеській області. Одеса має незначні потужності з виробництво електроенергії та значною мірою залежить від передачі електроенергії з інших регіонів.
• Вісім шахт ДТЕК у Дніпропетровській області залишилися без електроенергії через обстріл 6 листопада.
• У ніч на 8 листопада Росія атакувала інфраструктуру енергосистеми в Київській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях. Пошкоджені теплові та гідроелектростанції, а також підстанції передачі електроенергії, які несли ризики ядерній безпеці.
• 14 листопада 2025 року: Масштабна атака безпілотників та ракет на Київ та інші регіони пошкодила енергомережу, що призвело до масових перебоїв з електропостачанням.
• У ніч з 24 на 25 листопада російські війська здійснили атаку на енергетичну інфраструктуру в кількох областях, включаючи Донецьку, Харківську, Чернігівську та Дніпропетровську. Удари пошкодили електростанції та підстанції, залишивши без електроенергії понад 100 000 споживачів.
• 29 листопада відбулася масштабна нічна атака, в якій було задіяно понад 500 ракет та безпілотників, зокрема Х-101, Іскандер-М та Кинжал, спрямована на енергетичну інфраструктуру в Києві, Одесі та інших районах. Понад 500 000 абонентів у Києві та майже 8 000 у Харківській області залишилися без електроенергії; атака спричинила тривалі перебої з електропостачанням по всій країні.

Проте атак зазнала і газова інфраструктура.

• 1 листопада 2025 року: Атака на газовидобувний об’єкт у Полтавській області призвів до пожежі та пошкодження виробничих потужностей.
• 7-8 листопада 2025 року: Масштабна ракетна атака та атака безпілотників вразили об’єкти Нафтогазу, включаючи об’єкти видобутку та зберігання газу; це була дев’ята така атака з початку жовтня.
• 25 листопада 2025 року: Удари безпілотників та ракет по газових об’єктах.

Крім того, протягом місяця в кількох регіонах мали місце повітряні удари по  автозаправних станціях та паливній інфраструктурі.