Український інститут майбутнього -

1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):

На тлі впливу низки геополітичних чинників ситуація власне у воєнній сфері протягом звітного періоду принципових змін на зазнала та характеризується:

нанесенням агресором низки систематичних ракетно-авіаційних ударівпо об’єктах на всій території України;

наступальними діями наземних угруповань військ РФ зі східного напрямку (продовжують мати незначний успіх на тактичному рівні) при одночасній відносній стабілізації ситуації оборонними діями СОУ;

активними бойовими діями ЗС РФ та ЗСУ в Курській області, зокрема намаганнями російських військ нанести ураження угрупованню ЗСУ, спробами перенесенням бойових дій на територію Брянської області;

нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).

Стосовно наземної складової – плани противника загалом залишаються без змін, але відбулося їх поточне уточнення щодо порядку виконання на весняно-літню кампанію, зокрема з огляду на міжнародні події та результати ведення СОУ оборонних дій

Противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію з метою захоплення нашої території, розгрому наших військ, просування вглибину, намагається повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також частини Херсонської, Запорізької областей, створити буферну зону на території Харківської, Сумської, Чернігівської областей. Незважаючи на переговорні процеси, спостерігається збільшення інтенсивності наступальних дій.

Минулого тижня продовжувалася загальна тенденція попереднього періоду, яка характеризується риторикою з боку зацікавлених сторін (Україна, західні країни, інші геополітичні гравці) стосовно умов закінчення воєнних дій проти України, продовженням загалом деструктивних по відношенню до України зовнішньополітичних, інформаційних, дипломатичних, воєнних та економічних заходів тиску з боку РФ та низки інших гравців у контексті перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій) на тлі зростання підтримки нашої держави з боку європейських країн.

Оскільки всі сторони війни та їх союзники/партнери зацікавлені у створенні на перспективу максимально сприятливих переговорних позицій у воєнному відношенні, інтенсивність воєнних дій залишається високою.

Загалом наразі відсутні підстави стверджувати про більш-менш значні досягнення у звітному періоді агресором воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка супроводжуються його просуванням на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на Україну, зокрема в зовнішньополітичній та інформаційній сфері.

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальне становище

У межах наведеногоагресор продовжує наступальні дії на 12 напрямках (включно з напрямком у Курській області).

Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки.

Ситуація в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою.

Загалом поточна ситуація для обох сторін залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої зі сторін.

Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується наявна тенденція щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості отримати додаткові важелі впливу в переговорних процесах.

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника

Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Узагальнені відомості стосовно ударів та обстрілів:

Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер») та повітряний компоненти (Х-59/69, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші).

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів. Протягом звітного періоду середньодобова інтенсивність дій тактичної/армійської авіації складала 104 авіаударів та загалом незначно відрізнялась від попередніх періодів. Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні, наведена в третьому розділі.

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО:

продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільних об’єктах адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Кривого Рогу, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення;

триває практично цілодобове активне застосування БпЛА типу «Шахед» та дронів – «обманок» по цілях в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки, загалом інтенсивність застосування БпЛА залишається високою;

за тиждень тактична авіація Повітряних Сил ЗСУ здійснила 117 літако-вильотів, зокрема, близько 40 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; понад 60 – на винищувальне авіаційне прикриття;

протягом тижня (з 07.04.25 по 13.04.25) протиповітряною обороною Cил оборони знищено 551 повітряну ціль: 229 ударних БпЛА типу «Shahed»; 145 розвідувальних БпЛА; 177 БпЛА інших типів;

11 квітня минув місяць з того часу, як Росія відмовилася прийняти повне тимчасове припинення вогню, запропоноване США. За це час РФ випустила по Україні майже 70 ракет різних типів, понад 2200 дронів «Shahed» та понад 6000 керованих авіабомб;

МВС України оприлюднило інформацію, що ЗС РФ почали використовувати БпЛА, що розкидають вибухонебезпечні предмети. Наголошується, що такими дронами може бути атакований будь-який регіон. Рівень небезпеки надзвичайно високий через те, що невідомо через який час ці боєприпаси почнуть вибухати;

Сили безпілотних систем ЗСУ сформували підрозділ «Darknode» для перехоплення ударних дронів та оголосили рекрутинг до нього.

2.3. Оперативна ситуація у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника складає близько 629 тис. військовослужбовців. На Курському напрямку до бойових дій залучено по різним оцінкам від 64 до 70 тисяч особового складу ЗС РФ. На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.

Загалом оперативна ситуація у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках.

Протягом тижня противник вів активні бойові дії на Курському, Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському та Новопавлівському напрямках. Загалом зберігається складне становище майже на всіх тактичних напрямках Донецького операційного району.

За оцінками експертів на основі даних ресурсу «DeepStatе» штурмові дії противника в кінці березня – початку квітня досягли максимальної інтенсивності в поточному році. Згідно зі статистикою від ГШ ЗСУ, ворог у кінці минулого місяця був активнішим, ніж на початку року. Основні результати таких дій — певне «просідання» оборони на західному березі річки Оскіл, прорив ворога до Катеринівки, «просідання» в районі Пантелеймонівки та Преображенки. Водночас більш-менш помітні успіхи ворога на цьому закінчуються. На графіці нижче синьою лінією відображається медіана за 5 днів, на якій можна побачити тенденцію активності ворога за 2025 рік. У звітному періоді спостерігався незначний спад активності, хоч вона і залишається високою: середньодобовий показник за 5 днів зараз —160 атак. За квітень 49% атак припадає на Покровський та Лиманський напрямки.

З 11 березня по 11 квітня 2025 року ЗС РФ здійснили 5124 атаки. Зокрема на напрямках: Харківський — 130; Куп’янський — 206; Лиманський — 627; Сіверський — 149; Краматорський — 140; Торецький — 666; Покровський — 1739; Новопавлівський — 398; Гуляйпільський — 152; Оріхівський — 179; Придніпровський — 59; Курський — 679.

Загалом за оцінками експертів моніторингових джерел за тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 66 км² на ТОТ та 26 км²в Курській області.

Заслуговує уваги дослідження британського Центру історичного аналізу та дослідження конфліктів («Center for Historical Analysis and Conflict Research») стосовно проблематики контрбатарейної боротьби на фронті.

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (станом на 22.00 13.04.2025) наведено у додатку 1.

Активність агресора в інформаційному та кіберпросторі залишається на попередньому рівні. За оцінками СЗР України, триває інформаційна кампанія проти України та її партнерів. Деталізована інформація щодо зазначеного питання викладена у додатку 2.

Водночас має місце продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається без змін.

2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Найбільш резонансною подією було ураження БпЛА заводу з виробництва вибухівки ім. Свердлова у Дзержинську, Нижегородської області.

*3. Загальний прогноз ситуації на наступний тиждень/короткострокову перспективу***

3.1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовість до переговорів та їх імітацію, продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення рівня безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. Зовнішньо-політичні події поточного року посилили впевненість російського керівництва в спроможності досягти своїх цілей.

Наразі є передчасним говорити про більш-менш реальні формати повного припинення вогню на поточний момент та/або перспективу кількох тижнів, щодо яких існують домовленості, а також безпекові гарантії їх дотримання. Більш ймовірними є часткові домовленості щодо припинення окремих дій (наприклад, ударів по певних об’єктах або дій в окремих операційних зонах), але станом на кінець звітного періоду вони також були відсутні.

Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках.

Протягом наступного тижня та в найближчій перспективі:

1. Прогнозується продовження ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник має достатній ресурс для нового комбінованого ракетно-авіаційного удару, його нанесення залежить від прийняття відповідного політичного рішення.

2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії по ключових напрямках на лінії бойового зіткнення.

3. У Курській області та на суміжних територіях продовжаться спроби противника розгромити угруповання СОУ (у т.ч. шляхом оточення наших військ через прикордонні території України), при сприятливих для противника умовах – не виключено перенесення активних наступальних дій ЗС РФ на територію Сумської області.

Аналітик Данського королівського оборонного коледжу Андерс Нільсен зробив поточну оцінку ймовірності активізації наступальних дій ЗС РФ. На ресурсі «Yigal Levin» наведено основні тези зазначеного:

Наразі одночасно відбуваються два процеси, які на перший погляд здаються такими, що суперечать один одному. З одного боку, почалися переговори між РФ та США, Д. Трамп зробив кілька кроків назустріч росіянам, і здається, що американська військова підтримка України поступово зменшується. Через це В. Путін зараз виглядає більш впевненим у собі та своєму успіху, ніж раніше. З іншого боку, на полі бою російські успіхи стають дедалі скромнішими — темпи їхнього просування знижуються щомісяця після піку в листопаді минулого року, і, схоже, Україні вдалося стабілізувати лінію фронту. Таким чином, у росіян виходить парадокс: їхній оптимізм щодо війни не матеріалізується в успіхи на полі бою. Така ситуація не влаштовує росіян — вони припускають, що перебувають у сильній стратегічній позиції, і в їхньому світорозумінні це має відображатися й у просуванні на фронті. До того ж цьому сприяють інші чинники, наприклад, очікуване сезонне поліпшення погоди, яке має спростити проведення атак. Очевидно, це викликає питання щодо того, чи вистачить у російських військ ресурсів для успішного наступу в умовах короткої оперативної паузи.

Водночас першою проблемою для росіян є виснаження їхньої армії. Це вже далеко не та армія, яка розпочинала масштабний наступ восени 2023 року: механізовані атаки стають дедалі рідшими, на штурми все частіше йде не прикрита бронею піхота. Зібрати ударне угруповання для спроби маневреного прориву в умовах настільки сильного виснаження бойових машин стає для росіян все більш складним завданням.

Другою проблемою є подовження лінії фронту. До весни минулого року росіяни користувалися ситуацією, коли Україна була змушена прикривати свій північний кордон значною кількістю військ, тоді як вони могли концентрувати більше сил на Донеччині. Однак росіяни самі почали руйнувати цю перевагу, атакувавши в районі Вовчанська, а згодом Україна сама атакувала в Курській області, розширивши лінію фронту ще більше. У такій ситуації російські сили все більше розпорошуються по фронтах, що робить створення ударного угруповання на ключовому напрямку ще складнішим завданням.

Третій фактор, який грає на боці України, — дрони, які на поточному рівні розвитку технологій зсувають баланс сил у бік оборонця.

Таким чином, поки завдання відновлення наступального імпульсу виглядає для росіян вкрай складним, і є сумніви, наскільки успішним такі спроби зможуть бути. Більше того, при нестачі бронетехніки росіяни все більше покладатимуться на піші атаки, що призведе до ще більших втрат і необхідності акумулювати все більше і більше ресурсів для захоплення кожного нового шматка землі. Проте навряд чи росіяни мають альтернативу. Весь їхній наратив у поточній війні побудований на ідеї, що вони — велика держава, здатна йти вперед і завойовувати інших, і хоча на шляху можуть виникати труднощі, перемога неминуча. Тому вони й не можуть дозволити собі припинити наступати — і витрачатимуть будь-які ресурси на відновлення просування.

Проблема для росіян ще й у тому, що й ресурси не нескінченні: економіка перебуває у стані стагнації, недавні світові торгові війни, ініційовані США, обвалили ціни на нафту, додавши проблем, а людей для поповнення армії стає дедалі важче шукати. Але, незважаючи на всі перераховані вище фактори, що грають проти ЗС РФ, швидше за все, російське керівництво все одно спробує розпочати черговий наступ.

3.2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності:

Рівень загрози:

Прогнозується продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет.

Зокрема, за інформацією моніторингових ресурсів станом на 13.04.2025 загальна кількість Ту-95МС та Ту-160 біля України становила 17 одиниць:

«Оленья» – 10 Ту-95МС;

«Енгельс-2» – 2 Ту-95МС та 2 Ту-160;

«Дягилево» – 3 Ту-95МС.

Дислокація літаків між аеродромами та рівень їх операційної готовності постійно змінюється.

У межах аеродромів Ту-95МС/Ту-160 продовжують змінювати місце розташування кожних ~5 годин.

Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.

Стосовно морської компоненти:

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» — без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені: 2 фрегати проєкту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон” (по 8 КР) та “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човни проєкту 636.3 (по 4 КР). Станом на 08.00 14.04.2025 у Чорному морі кораблі/підводні човни з крилатими ракетами «Калібр» були відсутні.

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

Рівень загрози — без змін.

3.3. Висновки:

Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва.

Ефективні удари СОУ по об’єктах на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, зменшення запасів ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО об’єктивно збільшують ймовірність нових комплексних ударів та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59/Х-69, БпЛА типу «Шахед» зі збільшенням кількості ударних засобів та намаганнями охопити максимально більшу територію України.

Очікуються подальші заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ для подальших масованих (зосереджених) ударів по ключових об’єктах.

4. Питання оборони України, середньо- й довгострокові оцінки та прогнози продовження/закінчення війни

4.1. Дії держави-агресора

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та спроби налагодити контакти з новим керівництвом США, держава-агресор збереже курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого активізуватиме наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Водночас зростає вплив чинників, які роблять для російської сторони вигідною настання паузи у воєнних діях в контексті зменшення ресурсів, підтримки населення та внутрішніх фінансово-економічних проблем.

У РФ вдосконалено порядок призову громадян на військову службу. Державною думою РФ ухвалено в другому та третьому читаннях поправки до закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Основні зміни: повістки, не виконані під час минулих призовів, залишаються чинними протягом року, у т.ч. повторне проходження медкомісії не потрібне; штраф за неповідомлення про зміну місця проживання збільшено до 20 тис. руб.; регіонам РФ та ТОТ України дозволено створювати єдині пункти призову; волонтери отримають відстрочку від призову та звільнення від військових зборів; добровольці, які брали участь у бойових діях не менше 6 місяців, звільняються від призову; від призову звільняються також особи, які служили в т.зв. «військових формуваннях чи/або органах «днр/лнр», брали участь у бойових діях на території України з 11 травня 2014 року.

11 квітня 2025 року президент РФ В. Путін провів у Санкт-Петербурзі нараду з питання «Про стратегію розвитку Військово-Морського Флоту на період до 2050 року». Найбільш значущою публічною заявою на даній нараді стала інформація, що «в наступному десятилітті на будівництво нових кораблів і суден ВМФ передбачено 8 трильйонів 400 мільярдів рублів».

Заслуговує уваги оцінка Службою зовнішньої розвідки України (далі – СЗРУ) експортного потенціалу російського ВПК та поточної активності в сфері ВТС РФ:

Наразі втративши 47% експорту озброєння, РФ намагається переконати країни Латинської Америки у привабливості свого ВПК. Одночасно Кремль шукає можливості виробництва російського озброєння в країнах Латинської Америки. У РФ вважають, що локалізація оборонних підприємств в інших країнах у перспективі дасть змогу обходити санкційні обмеження та забезпечувати свій ВПК необхідними комплектувальними й технікою.

Зокрема у квітні поточного року Росіявзяла участь у міжнародній виставці авіаційних і оборонних систем «LAAD 2025», що відбулася в Бразилії. Представники РФ стверджують, що нібито провели переговори з делегаціями країн, які мають «дружні стосунки з Москвою» щодо можливості спільного виробництва озброєнь із частковою локалізацією в країнах-партнерах.

СЗР України звертає увагу, що російська сторона пропонує виробництво експортних версій засобів ППО (С-400 «Триумф», С-350Е «Витязь», «Тор-М2К», ПЗРК «Игла-С»), бойових вертольотів (зокрема Ка-226Т), винищувачів Су-57Е, крилатих ракет (Х-69, Х-35УЕ, Х-38МЛЕ), а також безпілотних комплексів «Орлан» і «Орион». Також для Латинської Америки запропоновано боєприпаси баражувальної дії «Куб» та системи РЕБ.

Ймовірно Москва хоче створити спільне підприємство в Бразилії для виробництва та обслуговування вертольотів сімейства «Мі». З 2008 по 2014 рік РФ поставила Бразилії 12 машин Мі-35М3 на суму близько 150 млн дол. США. У 2022 році ці вертольоти зняли з озброєння через проблеми з технічним обслуговуванням з вини росіян.

Наведена активність покликана компенсувати зменшення позиції РФ на міжнародному ринку ОВТ. Експорт озброєнь Росії у 2024 році скоротився на 47 % порівняно з 2022 роком. Загалом за останні п’ять років експорт російської зброї впав на 64 %, а частка Росії на глобальному ринку зброї скоротилася до 7,8 %. Якщо у 2018–2022 роках російські постачання ішли у 47 країн, то 2024-го – у 33. На Азію та Океанію припало 74 % російського експорту, на Африку – 12 %, на Європу – 7,4 %.

За оцінками СЗР України, Кремль і надалі просуватиме тезу про «привабливість» російської зброї та намагатиметься укладати угоди для збереження присутності на міжнародних ринках озброєння в умовах санкційної ізоляції. Російське керівництво вважає, що набутий під час російсько-української війни досвід «підвищив привабливість російського ВПК на зовнішньому ринку».

Заслуговує уваги публікація видання «Forbes» про розвиток в ЗС РФ систем РЕБ для протидії БпЛА СОУ. Основні тези:

Наразі російські війська стикаються з труднощами по всій лінії фронту в Україні. За останні місяці темпи просування значно знизилися: з 627 квадратних кілометрів у листопаді до всього лише 203 минулого місяця. Повідомляється, що основною причиною зриву наступальних дій окупантів є широке застосування українських БпЛА. Постійна загроза ударів з повітря обмежує можливості Росії проводити масштабні наступи за участі бронетехніки, які необхідні для прориву української оборони. У відповідь Росія почала розгортання цілої низки нових систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), спеціально призначених для протидії безпілотникам. В поточних умовах Росія робить ставку на некінетичні системи — засоби радіоелектронної боротьби. Вплив може відбуватися через придушення сигналу управління, підміну GPS-координат або спотворення відеосигналу.

Найбільша оборонна компанія “Ростех” нещодавно повідомила, що її дочірнє підприємство “Роселектроніка” почало постачання нової автоматизованої системи РЕБ SERP-VS6D. Ця система оснащена пасивним високоточним детектором, здатним виявляти різні українські дрони, включно з FPV.

Завдяки пасивному режиму роботи, її важко виявити засобами радіорозвідки противника. Виявивши дрон, система намагається придушити його сигнали управління та навігації. Установка оснащена шістьма каналами зв’язку і швидкою цифровою обробкою сигналів, що дає їй змогу одночасно впливати на кілька цілей у широкому діапазоні частот.

За даними прес-релізу “Ростеха”, система може використовуватися як у стаціонарній, так і в мобільній конфігурації, і вражати цілі на відстані до п’яти кілометрів.

При цьому в матеріалі йдеться про те, що хоч у Росії і сильна технічна база, вона не наділена тією гнучкістю, з якою Україна оновлює і вдосконалює дронові технології. Для вирішення цієї проблеми в січні 2025 року було створено Центр спеціального призначення “БАРС-Сармат”. Його мета — прискорене розроблення і виробництво ключових технологій, включно з РЕБ.

Центр уже представив два нові комплекси: автомобільний Sarmat-Mgla і переносний Sarmat-Kentavr. За даними російських ЗМІ, 200 таких систем уже передано в штурмові та безпілотні підрозділи «Дніпровського угруповання військ». У соцмережах повідомляється про їхню високу ефективність і зростання обсягів виробництва. Експерти зазначають, що розгортання нових РЕБ-систем збігається з нарощуванням угруповань російських сил у рамках передбачуваної нової наступальної кампанії.

Служба зовнішньої розвідки України повідомляє про розвиток у РФ ринку протидронового захисту. Від 60 % до 80 % цивільних промислових підприємств РФ вже облаштували свої території обладнанням для захисту від атак БпЛА. Ідеться про фізичний захист (сітки та укриття); засоби РЕБ (російського і китайського виробництва); засоби кінетичного ураження БпЛА (лазерні установки, дрони-перехоплювачі, протиповітряні комплекси «повітря – повітря» і «земля – повітря»). Значна частка обладнання імпортується з Китаю, хоч у документах вказується Росія як країна-виробник. Більшість покупців протидронового захисту – компанії паливно-енергетичного комплексу РФ – через незадовільну якість виробництва таких засобів протидії замовляють технічний аудит ефективності закуплених систем. Придбавши протидронові системи, вони все частіше зіштовхуються з двома проблемами – невідповідністю заявлених технічних характеристик обладнання та його неправильним розміщеннмя на об’єкті. Кількість запитів користувачів щодо різних видів оцінки вразливості об’єктів промислової та критичної інфраструктури у 2024 році становила від 1 тис. до 2,8 тис. звернень на місяць. Станом на квітень 2025 року показник вже перевищує 1 тис. запитів на день.

У доповіді Федеральної служби захисту конституції Німеччини (BfV) щодо загроз з боку російських спецслужб «Загрози російського шпигунства, диверсій та дезінформації» зазначається, що у 2025 році Росія для виконання спеціальних операцій залучатиме не лише представників спецслужб, а й підконтрольні РФ державні органи, аналітичні центри та ЗМІ, IT-компанії (зокрема компанію «Social Design Agency»), а також приватних осіб (т. зв. хактивістів). Окремі положення зазначеного документу оприлюднено СЗР України. Основні тези:

Довгострокова мета Росії – послабити та дискредитувати європейські демократії. BfV наголошує, що інтенсивність і масштаби очікуваних заходів залежатимуть від перебігу російсько-української війни. При цьому навіть за умови припинення бойових дій в Україні Кремль продовжить використовувати вразливі соціально-політичні теми в Німеччині для посилення маніпулятивного впливу.

Федеральна служба захисту конституції Німеччини окреслила основні спрямування російських спецслужб. Серед них:

Розвідувальна діяльність. Сфери зацікавленості – політика, наука, економіка, військові об’єкти, інфраструктура, морський простір (насамперед Балтійське море). Методи збору інформації: людські й технічні заходи – супутники, розвідувальні БпЛА, радіоперехоплення, кібератаки тощо;

Диверсійна діяльність. Пошкодження або руйнування об’єктів і систем критичної інфраструктури, підпали, насильницькі дії, посягання на життя. Для виконання таких завдань російські спецслужби надалі вербуватимуть агентів через соцмережі та месенджери на фінансовому підґрунті;

Поширення дезінформації. Мета – вплив на публічний дискурс і прийняття політичних рішень у Німеччині та Європі. Наративи, які поширюватиме Росія: домінування Росії у світі, можливість ядерної ескалації, поширення русофобії в Німеччині. Крім того, РФ дискредитуватиме Україну, маніпулюватиме темами енергетики, інфляції та економіки. За даними BfV, російські спецслужби створюють фейкові веб-сайти видань, наприклад «Spiegel», «Stern», «FAZ», а також урядових веб-сайтів для поширення дезінформації. Німецька спецслужба звертає увагу на активізацію пропагандистської групи «STORM-1516» (пов’язана з ГУ ГШ ЗС РФ), яка напередодні парламентських виборів поширювала статті та відео через мережу веб-сайтів, залучаючи проросійських німецьких політиків (контент створювався за допомогою ШІ або гри акторів). На тлі формування урядової коаліції у ФРН Росія активізує спроби впливу на політичну ситуацію в Німеччині із використанням гібридних методів.

Британський аналітичний центр «RUSI» опублікував доповідь про промислову мобілізацію в РФ, в якій детально аналізуються масштаби та методи перебудови російської економіки на військові рейки.

Аналітики зазначають, що до травня 2022 року до складу оборонно-промислового комплексу Росії входило близько 1400 підприємств, переважно державної форми власності. У даний час чисельність персоналу підприємств, що працюють на потреби оборони, сягає 4,5 мільйонів осіб. З них 25% працює у наукових організаціях, а 75% – на виробничих підприємствах. Таким чином, Росія продемонструвала високий рівень підготовки та координації, зумівши розгорнути виробництво озброєнь. Аналітики відзначили три ключові фактори такого промислового стрибка:

По-перше, одним із вирішальних факторів успіху став заздалегідь підготовлений та швидко реалізований план переведення економіки на військові рейки. При цьому, на відміну від європейських країн та України, Москва мала чіткий алгоритм дій, що забезпечило стійке функціонування всього виробничого ланцюжка.

По-друге, російська оборонна галузь працює в умовах високої централізації, що стало вирішальною перевагою. Координація на рівні держави та підприємств, розуміння логістичних вузлів та виробничих зв’язків дозволили перерозподіляти ресурси та фінансування. Європейські країни, навпаки, страждають від фрагментації та відсутності комплексного підходу, що веде до внутрішньої конкуренції та слабкої віддачі від інвестицій.

По-третє, мобілізація далася Росії дорогою ціною. Зростання оборонного виробництва забезпечувалося не тільки за рахунок збільшення бюджету, а й за рахунок перерозподілу коштів із цивільних програм, а також надання оборонним підприємствам пільгових кредитів. Це створило навантаження на економіку та посилило інфляційні процеси. У середньостроковій перспективі подібний підхід може призвести до серйозних макроекономічних викликів та проблем у державі.

У Росії довгостроковий інфляційний тиск, найімовірніше, посилить тиск на її здатність підтримувати високі оборонні витрати, повідомило міністерство оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки. У міністерстві зазначають, що, незважаючи на зміцнення рубля, інфляція продовжує зростати. У лютому 2025 року інфляція зросла до 10,1% з 8,5% у жовтні 2024 року, коли було запроваджено облікову ставку на рівні 21%. Дефіцит робочої сили, а також високі державні витрати майже напевно означають, що інфляція залишатиметься вищою за цільовий показник Центробанку РФ у 4 % до 2025 року. 21 березня 2025 року Центральний банк Росії (ЦБ РФ) вирішив залишити ключову процентну ставку на рівні 21%. У британській розвідці зауважують, що процентні ставки перебувають на найвищому рівні за останні 20 років порівняно з довоєнним рівнем у 8,5% у січні 2022 року, а поки процентні ставки залишаються високими, кількість корпоративних банкрутств у Росії, найімовірніше, зростатиме. У листопаді 2024 року рубль знецінився до найнижчого рівня з початку вторгнення Росії в Україну в 2022 році (114 за долар США), відтоді рубль зміцнився до максимуму 81 за долар США в березні 2025 року. Розвідка Британії припускає, що зростання курсу рубля, найімовірніше, призведе до скорочення федеральних доходів від нафти і газу в рублевому еквіваленті, що посилить тиск на федеральний дефіцит.

4.2. Заходи щодо забезпечення обороноздатності держави

Керівництво нашої держави у звітному періоді продовжує знаходитися під впливом дії негативних чинників ситуації у відносинах зі США та війни з РФ: одночасно з обох сторін триває посилений зовнішньополітичний, економічний та інформаційний тиск.

В контексті зустрічі в форматі «Коаліція рішучих» міністр оборони Британії Хілі заявив про чотири основні цілі, які ставить перед собою коаліція стосовно майбутніх сил гарантування безпеки України:

безпечне небо;

безпечне море;

мир на землі;

сильна українська армія.

Водночас за результатами зустрічі за оцінками Каї Каллас у «Коаліції охочих» ще немає ясності, які мають бути сили стримування в Україні: «Різні країни-члени, як я вже сказала, мають різні думки, і дискусії тривають».

Також під час відкриття засідання у форматі «Рамштайн» міністр оборони Британії заявив, що 2025 рік — критичний рік для війни в Україні. Він закликав союзників переосмислити, чим вони можуть допомогти Україні.

За оцінками Національного інституту стратегічних досліджень, Україна за підсумками зустрічі у форматі «Рамштайн» отримає від союзників військову допомогу, обсягу якої вистачить на 2-3 місяці для протистояння російській агресії.

Незважаючи на посилення комплексних інформаційних операцій РФ щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки в державі, у звітному періоді рівень консолідації суспільства та підтримки військово-політичного керівництва держави залишається високим.

За підсумками I кварталу 2025 року закупівельна агенція Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» уклала контрактів на понад 200 млрд грн. В першому кварталі було укладено 279 контрактів на суму 77,2 млрд грн за напрямом БпЛА, засобів РЕБ та наземних роботизованих комплексів.

Акценти:

закупівельна політика Міноборони наразі спрямована на забезпечення технологічної переваги ЗСУ на полі бою;

завчасне використання фінансового ресурсу дозволяє гарантувати стабільність постачань для ЗСУ та, відповідно, забезпечує прогнозованість для локальних виробників;

безпілотні технології відіграють ключову роль у розвідці, коригуванні вогню, виявленні цілей та нанесенні ударів по ворогу;

значні ресурси направляються на придбання артилерійських боєприпасів і мінометних пострілів;

МОУ поступово вибудовує зрозумілу систему взаємодії з виробниками, щоб закупівельні процеси були прозорими для ринку та давали передбачуваний результат як для виробників, так і для фронту;

частину фінансового ресурсу Міноборони спрямовує безпосередньо на бойові бригади. Це дозволяє проводити оперативні випробування новітніх зразків озброєння та адаптувати їх до умов сучасного поля бою. Зокрема, у I кварталі 2025 року Міноборони виділило на забезпечення бойових бригад майже 12,3 млрд грн. Ці кошти призначені для закупівлі БпЛА, засобів РЕБ, автомобільного транспорту для мобільних груп тощо.

Міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін та інші учасники брифінгу «Українська зброя 2024» оприлюднили результати поточної діяльності ОПК. Основні тези:

ОПК України — понад 300 000 фахівців, які працюють на 800 підприємствах і 1000 інноваційних команд;

сьогодні 40% усього озброєння на фронті — українського виробництва;

у 2024 році третину зростання українського валового внутрішнього продукту дав оборонно-промисловий комплекс країни. У 2024-му ВВП України зріс на 3,9%, “оборонка” дала третину з цього росту – 1,27%;

якщо з 2022 на 2023 роки спроможність української “оборонки” зросла утричі, то у 2024 році вона збільшилася з $3 млрд до $20 млрд. Йдеться про здатність ОПК України виготовити озброєння та військової техніки всередині країни на цю суму;

фактично у 2024 році українські виробники виготовили озброєння та техніки на $9 млрд, що втричі більше, аніж за рік до цього (у 2023-му було вироблено на $3 млрд, у 2022 році – на $1 млрд);

у 2024 році Україна досягла рекордного зростання у виробництві крилатих ракет, збільшивши обсяги у вісім разів порівняно з попереднім роком;

у 2024 році Україна створила нову ракету-дрон «Барс», раніше про неї не повідомлялося;

виробництво далекобійних дронів зросло у понад два рази у порівнянні з 2023 роком;

ОПК зміг локалізувати вже понад 50% дронів «Dеep Strike».

у 2024 році український ОПК збільшив виробництво наземних дронів у 15 разів порівняно з 2022 роком;

наразі аналогів американським зенітно-ракетним комплексам «Patriot» на території України немає, однак українська оборонка вже має відповідний проєкт і працює над цим;

Україна отримала технічну документацію на ЗРК типу FrankenSAM і тепер здатна самостійно реалізовувати ці проєкти;

ОПК розробив декілька перехоплювачів російських ударних дронів типу «Shahed».

український ОПК з 2022 року збільшив виробництво бронетехніки в 30 разів;

виробництво засобів РЕБ зросло в 340 разів порівняно з 2023 роком;

усього було створено 324 нові зразки зброї, що забезпечило Україні зміцнення її обороноздатності;

Мінстратегпром уже бачить зростання на 2025-й рік. Мова йде про спроможність до кінця року виробити всередині України озброєння і військової техніки на $35 млрд.

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін повідомив, що в Україні зараз працюють понад 100 виробників компонентів для озброєння і військової техніки. Зокрема, вони виготовляють широкий спектр продукції: польотні контролери, двигуни, рами, плати ініціації, пульти, CRP-антени та інші. Минулого року з’явилися двигуни для БпЛА, повністю виготовлені в Україні. Також є дрони, які на 100% складаються з українських компонентів. «Результати дійсно хороші. Ми прагнемо масштабувати цю тенденцію та підвищити відсоток українських комплектуючих», – наголосив Г. Сметанін.

За його словами, створено нову програму підтримки українських виробників комплектуючих для ОВТ «Зроблено для Перемоги». У зв’язку з цим, кожен такий виробник може отримати до 8 млн грн, загалом на програму виділено 1 млрд грн. «Грант можна використати на виробниче обладнання, включно з впровадженням нового програмного забезпечення. Програма передбачає співфінансування: 50% фінансує держава, 50% – виробник. Для виробників безпілотників, та підприємств у прифронтових регіонах держава вкладатиме 80% вартості проєкту. Повертати ці кошти не потрібно», — повідомив Г. Сметанін.

Програма буде діяти разом з програмою доступних кредитів для ОПК під 5%, яка вже працює.

Заступник міністра оборони України Валерій Чуркін запропонував партнерам можливість тестування їхньої продукції під час ведення бойових дій та закликав налагодити довгострокове партнерство. Про це він заявив, виступаючи на естонсько-українському оборонно-промисловому форумі, який відбувся в Києві.

У звітному періоді мала місце фактично перша публічна демонстрація зенітного БпЛА, яким збивають «шахеди», цю розробку показали бельгійським урядовцям та представникам ОПК під час їхнього візиту в Україну. Повідомлено, що такими БпЛА було збито більше 20 «шахедів» та близько 10 розвідувальних БпЛА. Висота застосування — до 5 км, швидкість — до 200 км/год.

Командування СБС ЗСУ 10.04.2025 під час конференції «Європейська оборонна індустрія: перспективи співпраці з українським ОПК» продемонструвало перспективні розробки — лазерну гармату «Тризуб», протикорабельний комплекс «Алігатор-9», БпАК «Spektrum» та БпАК «Project Cessna».

«Алігатор-9» — безпілотний катер. Технічних характеристик під час показу не називалось. Водночас на одному з пристроїв протикорабельного комплексу встановлено бойовий лазер «Тризуб». Також зазначалось, що комплекс передбачає у своєму складі групу катерів з різними функціями. Як варіант — 6-10 дронів «Алігатор-5» ToD — це катери-торпеди; 3-5 дронів «Алігатор-5» EW — це підгрупа забезпечення, до якої входять безпілотники, які несуть засоби радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки, протитимінної діяльності та навігації.

БпАК «Spektrum» — платформа-крило, що несе два FPV з зарядом. Заявлено, що радіус ураження до 60 км;

«Project Cessna» — це безпілотний ударний комплекс, який може нести ФАБ (в якості бомбардувальника ) та може бути в ролі камікадзе. В першому випадку дальність застосування — до 600 км, у якості камікадзе — до 2,2 тис км.

Лазерна гармата «Тризуб» здатна знищувати російські ударні дрони, керовані авіабомби, крилаті та балістичні ракети на відстані до 3 км; вертольоти, літаки, БПЛА на відстані до 5 км; засліплювати дрони, крилаті ракети, вертольоти, літаки на відстані до 10 км.

Оприлюднено інформацію про систему радіоелектронної боротьби «Lima», яка здатна глушити систему супутникової навігації російських авіаційних бомб з УМПК. Наголошується, що українським фахівцям вдалося створити систему, яка може глушити російські авіаційні бомби з УМПК, тим самим зменшуючи точність їхніх ударів. «Lima» — це не традиційна станція радіоелектронної боротьби, яка створює радіошум для російських систем УМПК. За інформацією виробника, у системі застосовується цифрове придушення з використанням поєднання глушіння, спуфінгу та кібератаки на навігаційний приймач. Тож у разі втрати зв’язку бомба продовжує політ у напрямку цілі, орієнтуючись уже на інерціальну систему наведення, яка, залежно від часу польоту авіабомби, дає дедалі більші відхилення.

Заслуговує уваги публікація видання «The Economist» під назвою «How Europe hopes to turn Ukraine into a “steel porcupine”», в якій висвітлені актуальні питання забезпечення СОУ сучасними зразками ОВТ, поточні питання ВТС та діяльності ОПК держави.

Українська компанія «Пожмашина» представила бронеавтомобіль для гуманітарного розмінування на шасі вантажівки Isuzu FTS34. У кузові встановлено апарель, кран і лоток для завантаження та перевезення вибухонебезпечних предметів. Техніка Isuzu виробляється в Україні шляхом великовузлової збірки, тому, ймовірно, можна казати про часткове локальне виробництво цього бронеавтомобіля при замовленні для ДСНС чи інших структур.

Міноборони кодифікувало та допустило до використання у Силах оборони України евакуаційний бронеавтомобіль «Джура-ЕВАК». «Джура-ЕВАК» виробляється на українському підприємстві, має дизельний двигун, колісну формулу 4х4 і механічну коробку передач. Для виконання завдань в умовах бездоріжжя та складного рельєфу місцевості виробник удосконалив ходову частину автомобіля, встановив посилену передню і задню підвіски, позашляхові шини, посилив гальма тощо. Евакуаційний автомобіль має модульне компонування та вміщає шість осіб включно із водієм та супроводжуючим бойовим медиком. Корпус цього евакомобіля має балістичний захист від куль стрілецької зброї, осколків, вибухів інженерних боєприпасів тощо. «Джура-ЕВАК» оснащений системами для транспортування поранених: має відеоспостереження, світломаскування, засоби протидії атакам ворожих БпЛА, вентиляцію, кондиціонування, систему автоматичного завантаження нош тощо.

Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України наземний роботизований комплекс D-21-12R українського виробництва. НРК оснащений великокаліберним кулеметом. Може виконувати широкий спектр завдань із спостереження, патрулювання, вогневої підтримки, ураження живої сили та легкоброньованої техніки ворога тощо.

Українська компанія Stetman уклала угоду зі шведською Requtech про ліцензійне серійне виробництво супутникових інтернет-терміналів, які працюватимуть як альтернатива Starlink. Завдяки цьому Україна матиме не лише альтернативу Starlink, але й власне виробництво супутникового обладнання. Виробництво терміналів, створених на базі шведської розробки Resa, передбачає адаптацію під українські потреби — з урахуванням власного дизайну, захисту та компонентів, які вже застосовуються у системах Starlink для потреб ЗСУ. Термінал уже сертифікований.

У контексті розуміння тенденцій розвитку збройного протиборства заслуговує уваги публікація екс-главкома ЗСУ Валерія Залужного «Як дрони, дані та штучний інтелект трансформували нашу армію — і чому США повинні наслідувати їхній приклад» у виданні «Defense One».

Видання «Економічна правда» у звітному періоді опублікувало розгорнуте інтерв’ю з засновником «Octava Defence» та головою наглядової ради холдингу «Octava Capital» Олександром Кардаковим з проблематики функціонування підприємств ОПК, їхніх взаємовідносин з державою, перспектив виходу на зарубіжні ринки тощо.

4.3. Військово-технічне співробітництво України та проєкти допомоги від держав-партнерів

У звітному періоді продовжувала залишатися гострою тема підтримки та ресурсного забезпечення Сил оборони України від країн-партнерів. Наведене також активізувало процеси посилення обороноздатності європейської спільноти в оборонній та інших сферах.

На засіданні «Рамштайну» 11 квітня обговорено локалізацію випуску в Україні ракет до західних систем протиповітряної оборони. Про це повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. З відповідним запитом українська сторона звернулася до країн, які виробляють сучасні ЗРК і беруть участь у Контактній групі з питань оборони України.

Загалом за підсумками зустрічі партнери оголосили про нові кроки підтримки України:

Німеччина: у 2025 році передасть 4 системи ППО IRIS-T та 300 ракет-перехоплювачів до цих систем. Також Німеччина передає 30 ракет для Patriot, 15 танків Leopard-1, 25 бойових машин Marder, та додаткові 100 тисяч артилерійських боєприпасів. Загалом сума додаткової допомоги до 2029 року становитиме 11 мільярдів євро.

Велика Британія надасть допомоги на 450 млн фунтів стерлінгів: сотні тисячі дронів, радіолокаційні системи та ремонт раніше наданої техніки.

Норвегія надала 100 млн фунтів стерлінгів на фінансування пакету допомоги, оголошеного Великою Британією. Загалом, Норвегія збільшила військову підтримку у 2025 році на 5 млрд євро. Також оголосила про 1 млрд допомоги, зокрема на боєприпаси і ППО/ПРО.

Бельгія оголосила про виділення пакету військової допомоги вартістю 1 мільярд євро.

Данія оголосила про 25-й пакет військової допомоги вартістю майже 900 млн євро.

Литва планує виділити 20 млн євро на закупівлю боєприпасів.

Естонія найближчим часом надасть Україні десять тисяч артилерійських боєприпасів, а також сухі пайки для потреб ЗСУ.

Нідерланди виділяють 150 млн євро на посилення протиповітряної оборони України.

В межах засідання Контактної групи з питань оборони України оголошено про запуск нової Коаліції радіоелектронної боротьби. Це вже дев’ята коаліція, створена у межах формату «Рамштайн». До ініціативи приєдналися 11 держав, включно з Україною, які підписали спільний Лист про наміри. Коаліція РЕБ зосередиться на закупівлі обладнання, навчанні та підготовці фахівців, розробці політик та доктрин у сфері РЕБ. Коаліція покликана не лише задовольнити поточні потреби української армії в засобах РЕБ, а й закласти фундамент для довгострокового розвитку цих спроможностей.

Міністр оборони Рустем Умєров повідомив про результати зустрічі із Комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом. Порядок денний — механізми забезпечення української армії озброєнням і боєприпасами. Серед інструментів — перспектива спільних закупівель. Вирішено створити спільну робочу групу України та ЄС, яка аналізуватиме можливості реалізації конкретних проєктів у сфері озброєння. Також обговорено запуск нового європейського механізму інвестування в оборонну промисловість, який дозволить партнерам вкладати ресурси у спільне виробництво критично важливих для нас типів зброї та боєприпасів.

Майже половину траншу ЄС з доходів від російських заморожених активів — 2,1 млрд євро, які Україна отримає до кінця квітня — спрямують на посилення українського оборонно-промислового комплексу за «данською моделлю». Про це повідомила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. «Більшість із цих 2,1 млрд євро буде спрямовано на закупівлю зброї, амуніції та ППО для України у вигляді грантів», – сказала вона. Матернова уточнила, що частину грошей отримають держави-члени ЄС на закупівлю амуніції та ППО. 1 млрд євро піде через данську модель українському ОПК. «Цього разу ЄС надасть 1 мільярд євро грантів на оборонну промисловість. Наразі договори готуються», – розповіла посол.

Чехія в березні-квітні відправила в Україну останню партію танків Т-72М1. На озброєнні в них лишився всього один танк такого типу в одній із резервних військових частин.

Відбувся Другий Бельгійсько-український семінар оборонних індустрій DFNC2: Belgium Edition. Участь взяли представники 10 провідних оборонних компаній Бельгії та понад 35 підприємств українського ОПК. Підписано Меморандум та Лист про наміри щодо співробітництва між бельгійськими та українськими оборонними компаніями. Документи передбачають нарощування спільного виробництва та технічного обслуговування засобів для захисту неба.

Загалом Бельгія буде надавати Україні по 1 млрд євро кожен рік, а також країна готова співпрацювати з українськими оборонними компаніями та виділяти кошти у ОПК України. Окрім цього Бельгія надасть 2 винищувачі F-16 у 2025-му році та ще 2 — в 2026-му році, проте це будуть донори запчастин, а не бойові одиниці. Відомо, що Бельгія до 2028-го року планує передати Україні 30 винищувачів F-16, проте через затримку з отримання F-35 їх відправлення переноситься. Яка кількість з 30 літаків буде бойовими, а стільки буде в якості донорів, наразі невідомо.

Естонія запропонувала спроможності свого ОПК для забезпечення СОУ. Міністр оборони Естонії ознайомив українську сторону з можливостями естонського виробництва — про це повідомили в Міністерстві оборони за підсумками зустрічі з міністром оборони Естонії Певкуром. Також Естонія продовжить роботу щодо забезпечення Сил оборони України боєприпасами та продовжить фінансувати інші важливі напрямки підтримки.

Україна та ЄС підписали Угоду про участь у окремих компонентах Космічної програми Європейського Союзу. У рамках співпраці передбачається участь у наступних проектах:

Copernicus – спостереження за Землею на основі супутникового та наземного сегментів;

SWE – вивчення космічної погоди та її впливу на Землю;

NEO — відстеження космічних тіл та об’єктів, які можуть загрожувати Землі.

Очікується, що участь України у цих проєктах сприятиме розвитку співробітництва з ЄС у сфері космічної діяльності, а також розширенню національних компетенцій щодо застосування дистанційного зондування Землі та спостереження за космічними об’єктами.

Відбулося засідання керівної групи «Коаліції артилерії», під час якої обговорили з партнерами потреби Сил оборони, а також хід виконання Дорожньої карти роботи Коаліції, затвердженої у січні поточного року. У ході зустрічі українська сторона ознайомила представників країн-учасниць з поточною ситуацією на полі бою, а також озвучила пріоритетні напрямки підтримки підрозділів артилерії та ракетних військ Сил оборони. Критичними потребами залишаються постачання артилерійських боєприпасів, зокрема калібру 155 мм, засобів контрбатарейної боротьби та розвідки, а також надання послуг з ремонту та технічного обслуговування артилерійських систем. При цьому українська сторона акцентувала на доцільності розбудови спеціалізованих ремонтних хабів на території України, що дозволить оптимізувати логістику і значно скоротити терміни ремонтів. Окремо сторони торкнулися питань, пов’язаних з виконанням Дорожньої карти роботи Коаліції. Визначено, що документ потребує ревізії з огляду на зміни бойового середовища та триваючий процес реформування ЗСУ, пов’язаний з переходом на корпусну систему.

Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) підписала меморандум про співпрацю з німецькою компанією Lindner Fischer. У межах візиту до Німеччини делегація NAUDI провела низку зустрічей з представниками німецького оборонно-промислового комплексу. Результатом однієї з таких зустрічей стало підписання меморандуму про співпрацю з компанією «Lindner & Fischer Fahrzeugbau GmbH» — виробником інноваційних і спеціалізованих транспортних рішень із більш ніж 35-річним досвідом у галузі. Підписаний меморандум закладає фундамент для реалізації спільних проєктів між українськими та німецькими підприємствами, спрямованих на підвищення мобільності та функціональності оборонної техніки обох країн. В основі співпраці — прагнення до інженерних інновацій, взаємної синергії та послідовне зміцнення європейського оборонного потенціалу.

З початку 2025 року підрозділи Національної поліції та Державної прикордонної служби України отримали 150 бронемашин Roshel Senator MRAP. Про це повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк. Вона також зазначила, що ще 40 таких броньованих машин наразі перебувають у процесі доставки.

Британська компанія Babcock отримала від Міністерства оборони Великої Британії контракт на розробку концепції підтримки України, яка дозволить українським ремонтним підрозділам друкувати необхідні запчастини. Babcock виступить як основний підрядник і співпрацюватиме з британською оборонною технологічною компанією QinetiQ. Їхнім завданням стане створення цифрових креслень та CAD-файлів запчастин існуючої військової техніки, що дозволить відтворювати деталі в міру потреби — прямо в Україні. Цей підхід включає процес зворотного інжинірингу застарілих або пошкоджених компонентів для повного розуміння їх функціональності та конструкції, щоб потім створити їх цифрові моделі – для 3D-друку або інших методів виробництва. Це прискорить процес ремонту та обслуговування техніки на передовій, знизивши залежність від постачання з-за кордону. Контракт є частиною підтримки України з боку Babcock, яка також включає ремонт та відновлення танків Challenger 2 та передачу інженерного досвіду українським військовим для самостійного проведення ремонтних робіт.

У звіті Бундесверу, який цитують ЗМІ, описується досвід використання німецької техніки на полі бою в Україні. Основні оцінки:

САУ Panzerhaubitze 2000 визнана ефективною, але дуже вразливою до зношування, що ставить під сумнів її бойову надійність у тривалих умовах війни;

танк Leopard 1A5 вважається “надійним”, але його захист занадто слабкий, тому його часто використовують не як танк, а як артилерію;

у випадку з танком Leopard 2A6 ремонтні роботи надто складні для здійснення безпосередньо на фронті;

IRIS-T — високоточна/ефективна система ППО, але дорога в експлуатації, а ракети для неї в дефіциті;

ЗРС Patriot визнано прекрасною системою, але її використання обмежене через застарілі шасі MAN, для яких уже немає запчастин;

РСЗВ MARS з Німеччини — став «геймченджером» завдяки великій дальності, але не може використовувати американські касетні боєприпаси, на відміну від систем США.

ЗСУ Gepard мають найбільший успіх на фронті. Українські військові вважають їх найнадійнішими, найефективнішими і найулюбленішими системами. Попри те, що Бундесвер давно їх списав, ці установки повернули до служби й навіть закупили додаткові з-за кордону.

Водночас висвітлюються проблеми не лише стосовно ОВТ. Навчання українських військових у Німеччині було надто скороченим, що призвело до нестачі знань у сфері обслуговування та ремонту. Логістика ремонту та доставка запчастин складна, бо інфраструктури на фронті бракує, а ремонтні хаби розміщені далеко від зони бойових дій. Умови бойових дій в Україні екстремальні, і саме це спричиняє прискорене зношення техніки.

Загальний висновок звіту: «Жодна з систем озброєння з Німеччини не є беззаперечно придатною до ведення війни».

4.4. Заяви, оцінки та прогнози, публікації в медіа та події щодо загального безпекового середовища, перспектив продовження та закінчення війни в Україні, міжнародної безпеки загалом

В контексті незалежних оцінок воєнних дій заслуговує уваги виступ генерала Крістофера Каволі, головнокомандувача Європейського командування США (EUCOM), під час слухань у Конгресі. Він звертає увагу на:

успішні дії ЗСУ у Курській області РФ та інших ділянках фронту, незважаючи на спроби Росії витіснити їх;

питання необхідності збереження контингенту американських військ у Європі на тлі посилення російських загроз континенту в середньостроковій перспективі.

25 – 27 вересня поточного року в Гамбурзі Бундесвер проведе триденні навчання «Red Storm Bravo». Вказані навчання моделюють масштабне військове загострення в Європі, зокрема напад Росії на союзників. За такого сценарію через німецьку територію планують перекидання до 800 тис. військових країн-членів НАТО до балтійських держав та Польщі. У центрі уваги – ефективність використання інфраструктури Гамбурга (зокрема його морського порту), для забезпечення логістики сил швидкого реагування. Проведення Бундесвером масштабних навчань є відповіддю Німеччини на зростання військових і гібридних загроз з боку Росії. Це демонструє наміри Німеччини оперативно мобілізувати ресурси й відігравати провідну роль як член НАТО.

Генеральний інспектор бундесверу Карстен Бройєр 7 квітня на заході в Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) у Берліні зробив низку заяв стосовно ознак підготовки Росії до війни з НАТО та ймовірних заходів протидії. Основні тези:

До 2029 року Росія зможе напасти на НАТО. Генерал Карстен Бройєр посилається на дані розвідки та інших спецслужб, причому не лише німецьких. Росія, каже Бройєр, виробляє більше військової техніки та боєприпасів, ніж використовує в Україні. Війна проти України — не єдина мета президента Росії Володимира Путіна, вважає Бройєр: «Заявлена мета Путіна, якщо слідувати його логіці, тому, що опубліковано, — Захід».

На цьому фоні Москва збільшує чисельність своєї армії до півтора мільйона, реформує структури, створює нові військові округи, «які однозначно націлені проти Заходу», зазначив генерал. Все це дозволить РФ до 2029 року мати можливість провести конвенційну, тобто без використання ядерної зброї, військову операцію проти НАТО, каже Бройєр.

Бройєр зазначив, що можливість для нападу Росії на альянс не означає, що Москва на це насправді піде. Імовірність такого «найгіршого сценарію» генінспектор бундесверу оцінювати не став. Він бачить своє завдання у тому, щоб готувати до нього німецьку армію та суспільство. У обох випадках є дефіцити. У бундесверу не вистачає людей та техніки, частину якої передали Україні. Є проблеми і зі станом частково застарілих, і й деяких сучасних озброєнь.

Після десятиліть скорочень та економії у сфері оборони війна Росії проти України підштовхнула Німеччину до зміни парадигми. «Росія зараз – найбільша загроза миру в Європі», – прямо заявив Бройєр. На питання DW, чи перебуває Німеччина у стані війни чи миру з Росією, Бройєр відповів так: «Категорії війни та миру, які використовуємо ми, не використовує російська сторона. Росія сприймає війну як континуум, щось безперервне». За його словами, йдеться про «гібридні заходи», стан «у якому це вже не зовсім мир, але ще не зовсім війна». «І у цій сірій зоні ми знаходимося і щодо Росії», — вважає генерал.

Уряд ФРН із 2022 року виділив десятки мільярдів євро, а бундестаг нещодавно взагалі зняв обмеження на кредити на закупівлю озброєнь. З 2026 року ситуація почне покращуватись, коли в частині почне надходити замовлена техніка, каже Бройєр. Він очікує, що до кінця десятиліття основні потреби будуть закриті.

Це стосується й чисельного складу. За словами генерала, зараз у лавах бундесверу служать близько 180 тисяч військових, а потреби на випадок нападу Росії він оцінив у 460 тисяч. Покрити дефіцит армія ФРН збирається, з одного боку, за рахунок наявних резервістів, з іншого — за рахунок зростання числа контрактників. Бройєр оцінив брак 100 тисяч військових, яких належить набрати. Навчити та розмістити ці додаткові сили — один із викликів, що стоять перед бундесвером у найближчі роки. Багато казарм часів «холодної війни», коли чисельність німецької армії перевищувала півмільйона, було законсервовано або продано.

Як це буде зроблено – питання відкрите. У Німеччині все частіше звучать голоси про необхідність повернутися до загального військового обов’язку, яке було припинено у 2011 році. Це, як сказав генерал Бройєр, «питання політичне», і відповідати на нього, очевидно, доведеться вже новому уряду країни, який ще не сформований.

У питанні стримування Росії від нападу генерал не бачить альтернативи НАТО, яка має сили швидкого розгортання. «НАТО — це план А та план Б», — сказав генінспектор бундесверу.

Німецький військовий експерт Зенке Найтцель в інтерв’ю для «DW» поділився своїми оцінками щодо планів В. Путіна та підготовки Європи до війни. Основні тези:

В.Путін не чекатиме, поки НАТО повністю підготується до війни — він може почати діяти раніше 2029 року. Він не божевільний, а діє у межах своєї логіки та системи цінностей;

вільна та демократична Україна, що рухається до Заходу, становить загрозу для російського режиму. Відповідно, російсько-українська війна — не про територію, а про зіткнення двох систем;

у контексті загроз Німеччина страждає від бюрократії та інерційності в армії. У Німеччині генерали мислять категоріями XX століття, а війна вже давно в XXI столітті — із БпЛА, ШІ та гібридними атаками;

європейська безпека тривалий час залежала від США;

можливе припинення вогню в Україні розв’язує руки В. Путіну та його армії для інших сценаріїв;

Росія здатна атакувати НАТО у різних формах: гібридно, кібератаками, військовими провокаціями. Ймовірні зони конфлікту: Арктика, кіберпростір, країни Балтії (наприклад, Нарва в Естонії). Або, наприклад, Росія може захопити Шпіцберген або місто в Балтії і перевірить, як відреагує НАТО;

В. Путін не відступить і продовжуватиме тестувати слабкі місця НАТО . Вже були атаки на підводні кабелі – можливі нові гібридні дії;

єдиний спосіб стримати Росію — чітка і жорстка реакція, як у часи холодної війни: «перейшов межу – війна»;

наразі Європі потрібне лідерство, реальне зміцнення оборони та консолідація всередині ЄС.

5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучена до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.

Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається.

Питання поширення ЗМУ та засобів доставки

У звітному періоді на тлі погрози застосування воєнної сили США та їх союзниками продовжувалася дискусія стосовно ядерної програми Ірану. Не виключено, що РФ з метою отримання «прихильності» США намагається пропонувати свої послуги посередника у наведеному питанні. Таку гіпотезу підтверджує зустріч 8–9 квітня у форматі РФ — Іран — Китай з порядком денним про ядерну програму, а 12 квітня зустріч спецпредставника США Віткоффа з представниками Ірану з аналогічної проблематики.

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційна ситуація станом на 10.00 13.04.2025 на території України за показниками, отриманими Національною гідрометеорологічною службою (ГМСУ) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП “Чорнобильська АЕС” та ДСП «Екоцентр», залишалася стабільною. За наявними даними показники рівня радіаційного фону довкілля у зонах спостереження АЕС, у тому числі з автоматизованих детекторів контролю ПЕД, що розташовані на пунктах спостереження ГМСУ, порівняно з середньомісячними величинами не виходили за межі точності їх визначення.

Радіаційна ситуація навколо Рівненської АЕС, Південно-Української АЕС, Хмельницької, Запорізької АЕС та на території ЗВ ЧАЕС за даними НГМС у 100-км зоні навколо АЕС, залишалася стабільною, перевищень не зафіксовано, а зміни, які фіксувалися АСКРС ДСП “Екоцентр”, ДСП «Чорнобильська АЕС», Рівненської, Південно-Української та Хмельницької АЕС перебували в межах звичних коливань вимірюваних величин потужності дози випромінення (ПЕД). АЕС працюють у безпечному режимі, визначеному дирекцією АЕС.

За даними, отриманими станом на 13.04.2025 експертами місії МАГАТЕ на тимчасово окупованій території в районі розміщення ЗАЕС шляхом ручних вимірювань дозиметрами під час пішохідних та автомобільних радіаційних розвідок і опублікованими в міжнародній інформаційній системі IRMIS МАГАТЕ, показники ПЕД коливаються в межах 0,08 – 0,25 мкЗв/год.

У 100-км зоні ЗАЕС на підконтрольній території за даними автоматизованих датчиків контролю радіаційного стану довкілля техногенні радіонукліди в атмосферному повітрі впродовж доби станом на 10.00 13.04.2025 не виявлялись, а показники ПЕД перебували в межах природного радіаційного фону і становлять 0,12 – 0,23 мкЗв/год.

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

Ймовірним сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.

Додаток 1

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (згідно оцінок Генерального штабу ЗСУ станом на 22.00 13.04.2025):

На території Курської та Брянської областейтривають бойові дії. Противник проводив наступальні дії з метою розгрому угруповання ЗСУ та звільнення територій, має незначний успіх в просуванні;

На Харківському напрямку ворог атакував поблизу населених пунктів Вовчанськ та Вовчанські Хутори.

на Куп’янському напрямку противник атакував поблизу Петропавлівки, Нової Кругляківки та Загризового.

На Лиманському напрямку проводилися російські атаки в районах Сергіївки, Катеринівки, Рідкодуба, Новомихайлівки, Зеленої Долини, Греківки, Торського, Нового.

На Сіверському напрямку тривали боєзіткнення в районі Верхньокам’янського.

На Краматорському напрямку ворог атакує в районі Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку СОУ відбивали атаки противника в районах Торецька, Озарянівки, Дружби та Леонідівки.

На Покровському напрямку противник атакував наші позиції в районах населених пунктів Суха Балка, Тарасівка, Водяне Друге, Єлизаветівка, Котлине, Новосергіївка, Богданівка, Андріївка та в бік Старої Миколаївки.

На Новопавлівському напрямку ворог намагався прорватися поблизу Костянтинополя.

На Гуляйпільському напрямку противник наступає в районах Новополя та Привільного, Вільного Поля та Шевченка.

На Оріхівському напрямку СОУ відбивали атаки в районах Степового, Щербаків та Малих Щербаків.

на Волинському та Поліському напрямках оперативна ситуація — без змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі — орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не зафіксовано.

у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту. Противник утримує в готовності кораблі й підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашої держави в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.

Загалом у Кримському операційному районі ситуація без суттєвих змін. Силами та засобами підрозділів противника продовжуються заходи з інженерного облаштування оборонних позицій, розташованих уздовж західного узбережжя Кримського півострова для запобігання можливих дій СОУ.

Додаток 2

Щодо інформаційної кампанії РФ проти України та її партнерів (за оцінками СЗР України)

У рамках загальної інформаційної кампанії РФ проти України та її партнерів триває інформаційна операція із дискредитації міжнародної допомоги Україні й іміджу держав-партнерів. Вона спрямована на формування уявлення про повну залежність України від США, демонстрацію втомленого, слабкого та роз’єднаного Заходу, формування думки, що миротворчі сили – інструмент окупації України. Основні наративи: «Україна залежить від підтримки США», «ЄС не зможе замінити американську допомогу», «Європейські країни без участі збройних сил США – декорація», «Миротворці – прикриття для захоплення Одеси Польщею та Францією». Цільова аудиторія: переважно населення РФ, а також РБ, ФРН, Казахстану та України.

Одночасно продовжується інформаційна операція щодо дискредитації міжнародного іміджу України, її вищого воєнно-політичного керівництва та особисто президента. Вона спрямована на підрив довіри до української влади, створення образу України як держави-терориста, що становить загрозу для світової безпеки. Основні наративи: «Легітимність української влади є питанням міжнародної архітектури безпеки», «Україна – терористична держава». Цільова аудиторія: переважно мешканці РФ, а також РБ, США, ФРН та України.

У світовому медіапросторі (Gateway Pundit, Substack /США/, Information Nationaliste /Франція/, CZ24.news /Чехія/, Sohu /КНР/, Asda’a /Оман/, Al-Manar /Ліван/, Prensa Latina /Куба/) триває інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію та дегуманізацію Сил оборони України, нав’язування думки про нездатність ЗСУ протистояти армії РФ. Основний акцент робиться на нібито «втраті обороноздатності на усіх напрямках фронту», «масовій деморалізації особового складу» та «повній технологічній залежності від зовнішньої допомоги». Окрема увага зосереджується (Magyar Nemzet /Угорщина/, Jednotne Slovensko /Словаччина/, Junge Welt /ФРН/, Pravyprostor /Чехія/, SABA /Ємен/, TeleSUR /Венесуела/) на звинуваченні українських військових у скоєнні воєнних злочинів, порушенні мирних домовленостей та готовності військового командування жертвувати особовим складом і цивільними громадянами. У цьому зв’язку українське командування звинувачується у загибелі цивільних в м. Кривий Ріг, оскільки нібито «організувало зустріч військових у ресторані, де одночасно перебувало багато цивільних». Аудиторія: КНР, США, Угорщина, Малайзія, Гонконг, Словаччина, Чехія, ФРН, Венесуела.

У міжнародному інфопросторі (The Hill, WGBH /США/, Politikus /Норвегія/) фіксуються тези, спрямовані на формування уявлення, що Д. Трамп не зацікавлений у збереженні суверенітету України та має намір використати нашу державу для просування власних геополітичних інтересів. Основні наративи фокусуються на ідеї прийняття Україною нав’язаного їй бачення миру внаслідок зацікавленості США відновити стосунки з РФ для подальшого протистояння з КНР. Одночасно наголошується (Substack /США/, Steigan /Норвегія/, Reseau Іnternational /Франція/, Overton-Magazin /ФРН/, Diario Octubre /Чилі/) на нездатності Європи самостійно підтримувати Україну й гальмуванні європейськими державами процесу мирного врегулювання. Підкреслюється, що «заяви європейців ввести війська в Україну є успішною тактикою для саботажу переговорів, оскільки це унеможливлює прийняття умов припинення бойових дій Росією». Аудиторія: США, Канада, Австралія, Велика Британія, ФРН, Франція, Норвегія, Марокко.

UIF

Команда UIF

Адміністрація