Дайджести • 09 Січня 2026
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило оновлену версію типових угод щодо умов користування надрами. Цей документ містить обов’язкові для виконання правила, які чітко визначають нові обов’язки надрокористувачів, узгоджуючи їх з угодами між США та Україною. Оновлення типових угод приводить їх у відповідність до Угоди між Урядом України та Сполученими Штатами Америки про створення Американо-українського інвестиційного фонду реконструкції. Цю угоду було ратифіковано Законом України 8 травня 2025 року, і вона впроваджується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1411 від 5 листопада 2025 року.
Оновлення типових угод – це ще один крок у реалізації українсько-американської угоди, спрямованої на залучення інвестицій, стимулювання української економіки, зміцнення економічних зв’язків між Україною та Сполученими Штатами, а також посилення стратегічного партнерства під час довгострокової реконструкції та модернізації країни.
Грудень 2025 року став найскладнішим місяцем для української енергетики з початку осінньо-зимового періоду. Поєднання масштабних російських ракетно-дронових атак, критичних пошкоджень магістральних мереж і сезонного зниження температури призвело до дефіциту потужності, що вимагав застосування жорстких обмежень електропостачання по всій країні.
Через удари по важливих підстанціях передачі електроенергії на початку місяця виникли “мережеві обмеження”. Це зумовило необхідність розвантажувати блоки АЕС, оскільки система не могла прийняти та передати повний обсяг виробленої електроенергії. Ці ж мережеві обмеження унеможливлювали повне використання потужностей імпорту електроенергії, адже через вузькі місця у системі електроенергії неможливо було передати вглиб країни. Маневрова генерація (теплова та гідро) суттєво пошкоджена російськими обстрілами, що критично вплинуло на здатність системи покривати ранкові та вечірні піки споживання. Похолодання в другій половині місяця призвело до зростання споживання, що ще більше поглибило дефіцит.
В умовах дефіциту потужностей, обмеження постачання електроенергії споживачам залишалось ключовим інструментом балансування енергосистеми. Протягом місяця застосовувалися графіки погодинних відключень у більшості областей, обсяг яких варіювався від 1-2 до 3-4 черг одночасно. У критичні періоди наприкінці місяця запроваджувались екстренні відключення. З середини грудня «Укренерго» припинило публікацію точної кількості черг відключень, перейшовши до загального інформування про обмеження в регіонах.
У першій половині грудня найскладніша ситуація спостерігалася в Одеському регіоні, де після атаки 12 грудня на об’єкти ДТЕК та НЕК «Укренерго» стався масштабний блекаут (без світла, води та тепла залишилося до 60% області). 17 грудня в Одеській області було оголошено надзвичайний стан через тривалі відключення електроенергії для понад 50 тисяч мешканців (більше 3 днів без електроенергії).
Після дев’ятої масової атаки (23 грудня) майже повністю були знеструмлені споживачі у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Київський енергетичний вузол Зазнав значних пошкоджень наприкінці місяця. Понад 1 мільйон абонентів столиці та області залишились без електропостачання після атаки 27 грудня. В деяких районах електро- та теплопостачання були відсутні три доби. Енергопостачання було відновлення до кінця місяця.
Після перегляду переліку об’єктів критичної інфраструктури, в уряді заявили про потенціал для вивільнення 1 ГВт електричних потужностей побутовим споживачам. Перегляд переліку передбачав скасування критерію критичності для споживачів потужністю менше 100 кВт, та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження. Перегляд не включає лікарні, об’єкти життєзабезпечення та підприємства оборонно-промислового комплексу.
У грудні Україна імпортувала 639,5 МВт·год, що є рекордним обсягом з серпня 2024 року. Експорт електроенергії в грудні не здійснювався. Експорт було припинено 11 листопада через дефіцит потужностей енергосистеми.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії
(діаграма на основі даних ENTSO-E )
Традиційно, найбільша частка імпорту припадала на Угорщину. Загалом, структура імпорту електроенергії залишилася майже такою ж, як і в листопаді.
Порівняння імпорту за грудень та листопад (на основі даних ENTSO-E )
Щомісячні обсяги імпорту електроенергії країнами-партнерами
(діаграма на основі даних ENTSO-E )
На платформі JAO розпочалися щомісячні аукціони з довгострокового розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів на кордонах з Румунією, Словаччиною та Угорщиною. З 15 по 17 грудня оператори систем передачі провели перші щомісячні аукціони.
Було придбано всі 804 МВт запропонованих потужностей з трьох країн. В аукціоні взяли участь двадцять три учасники, переможцями яких стали 10. За остаточними результатами, на кордоні між Україною та Угорщиною було розподілено 460 МВт доступної потужності за максимальною ціною 13,4 євро за МВт. Для словацького напрямку всі 172 МВт були зарезервовані за граничною ціною 16 євро/МВт·год. У румунському напрямку всі 172 МВт були зарезервовані з граничною ціною 10,82 євро/МВт·год. Наразі торги проводились лише у напрямку імпорту електроенергії до України.
У червні 2022 року системні оператори України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Польщі та Молдови домовилися про запровадження спільних аукціонів, які проводяться одночасно операторами з обох сторін. На початку 2024 року вони почали проводитися в односторонньому порядку з Польщею на перетині Хмельницька АЕС – Жешув та в двосторонньому порядку з Молдовою.
У довгостроковій перспективі щомісячні аукціони допоможуть покращити передбачуваність міжнародної торгівлі, а також очікується, що вони знизять вартість імпорту електроенергії.
У січні 2026 року максимальна потужність для транскордонного імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу до спільного блоку Україна-Молдова зросла до 2450 МВт. Це збільшення стало результатом співпраці між операторами систем передачі в регіоні розрахунку потужності Східної Європи (EE CCR), ENTSO-E та Регіональним координаційним центром TSCnet . Слід ще раз зазначити, що пошкодження системи передачі електроенергії, спричинені російськими ударами, обмежують імпортні потужності. У грудні пікові імпортні потужності до України в грудні не перевищували 1,8 ГВт, а в більшість днів піковий обсяг коливався від 1,2 до 1,4 ГВт.
Станом на 20 листопада заборгованість учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» вже досягла рекордних 41 млрд гривень. Загалом, з початку 2025 року, заборгованість перед «Укренерго» на балансуючому ринку зросла на 18,6% – з 34,5 млрд гривень до 41 млрд гривень.
Борг Укренерго перед учасниками балансуючого ринку також різко зріс, досягнувши 21 млрд гривень у середині листопада, що є рекордно високим показником. З початку року борг Укренерго збільшився на 27%.
НКРЕКП схвалила підвищення тарифів на передачу та розподіл електроенергії у два етапи у 2026 році .
Національна комісія з питань регулювання енергетики та комунальних послуг підвищила тарифи на передачу електроенергії на 2026 рік у два етапи. З 1 січня по 31 березня 2026 року тариф становитиме 713,68 грн/МВт·год, що на 4% більше, ніж поточний тариф 686,23 грн/МВт·год. З 1 квітня до кінця 2026 року він зросте до 742,91 грн/МВт·год, що на 8,2% більше, ніж поточний тариф. Для «зеленої» металургії тариф на передачу становитиме 373,93 грн/МВт·год та 378,49 грн/МВт·год відповідно, що на 3,9% та 5,3% більше, ніж поточний тариф 359,55 грн/МВт·год.
Загалом, у 2026 році тариф на передачу зросте на 7,2%. Тариф на диспетчерське управління було підвищено на 11,2% порівняно з рівнем 2025 року.
Регулятор збільшив тариф на передачу електроенергії менше, ніж очікувалося, через рішення уряду. Зокрема, було змінено спосіб, у який «Укренерго» може купувати електроенергію для покриття технологічних втрат. Тепер системний оператор купуватиме електроенергію в «Енергоатома» на спеціальних аукціонах за нижчими цінами.
Промислові споживачі електроенергії були стурбовані зростанням тарифів, яке хоч і незначно, але впливало на ціни. У результаті уряд вирішив запровадити спеціальний механізм, щоб допомогти стримати зростання тарифів.
НКРЕКПтакож схвалила поетапне підвищення тарифів на розподіл електроенергії на періоди 1-го та 2-го-4-го кварталів 2026 року. На першому етапі тариф на розподіл електроенергії для першого класу напруги зросте в середньому на 18%, для другого – на 5%. Наступний етап, починаючи з квітня, передбачає незначне підвищення на кілька відсотків.
Державна інспекція ядерного регулювання України офіційно продовжила термін дії ліцензії на експлуатацію енергоблоку №2 Південно-Української АЕС до 31 грудня 2035 року. Рішення було прийнято після державної експертизи звіту про періодичну переоцінку безпеки, яка підтвердила, що всі основні показники безпеки блоку відповідають чинним нормам та вимогам. Рішення було прийнято за результатами громадських обговорень та оцінки технічного стану всіх систем блоку.
Наприкінці грудня відбулося засідання урядової комісії з будівництва нових об’єктів генерації електроенергії. Після місяців затримки це стало завершальним етапом конкурсу, який тривав багато місяців, з метою відбору проектів будівництва генеруючих потужностей для підтримки функціонування енергосистеми України додатковими високоманевреними резервами. Це стало можливим після внесення Кабінетом Міністрів України змін до відповідних процедур проведення таких тендерів.
Міністерство енергетики України оголосило у 2025 році тендер на будівництво нових генеруючих потужностей та впровадження заходів з управління попитом для забезпечення резервів високоманевреної генерації в енергосистемі України. Метою було підвищення надійності балансування енергосистеми, підвищення безпеки електропостачання, залучення інвестицій та сприяння конкуренції на ринку електроенергії. Процес передбачав подання конкурентних пропозицій від учасників, але тендер не було завершено через процедурні блокування, які приписують колишньому міністру енергетики Герману Галущенку .
Деякі компанії розкритикували конкурс, оскільки комісія не схвалила їхні пропозиції за часів Галущенка, і вимагали повторного проведення конкурсу. Після призначення виконувачем обов’язків міністра перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов почав наполягати на завершенні тендеру. Він вирішив завершити існуючий конкурс, а не проводити його повторно, щоб пришвидшити запуск нових потужностей.
Конкурсна комісія з питань нових потужностей обрала сім компаній переможцями на 316 МВт. Очікується, що конкурс на додаткові потужності буде оголошено найближчим часом.
Енергетичне співтовариство продовжило термін експлуатації великих спалювальних установок в Україні.
Рада міністрів Енергетичного Співтовариства, за зверненням Міністерства енергетики України, ухвалила рішення, яке дозволяє Україні продовжувати експлуатацію великих спалювальних установок, включених до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), на період дії воєнного стану, але не пізніше 31 грудня 2028 року.
План вимагає від операторів станцій або встановити дороговартісне фільтрувальне обладнання (наприклад, системи десульфуризації димових газів та деоксидів азоту), або повністю вивести з експлуатації старіючі блоки у чітко визначені терміни. Ситуація погіршується через значні втрати потужностей у виробництві енергії. Внаслідок російського енергетичного терору Прийняте рішення забезпечує надійний баланс енергетичної системи та безперервне виробництво електроенергії та тепла для об’єктів критичної та соціальної інфраструктури.
Київ наголосили, що Україна залишається повністю відданою узгодженню свого законодавства з правовою системою ЄС; проте масштабна збройна російська агресія створила форс-мажорні обставини, які серйозно вплинули на виконання НПСВ.
Верховна Рада затвердила податкові пільги на імпорт енергетичного обладнання на 2026-2028 роки.
3 грудня Верховна Рада проголосувала за продовження дії звільнення від ПДВ на імпорт енергетичного обладнання для будівництва розподіленої генерації на період 2026-2028 років.
Уряд знизив ціну на газ для когенераційних установок у прифронтових регіонах.
Кабінет Міністрів України знизив ціну на природний газ для виробників електроенергії на теплових електростанціях, ТЕЦ, газових турбінах та газопоршневих установках у прифронтових регіонах. Нова ціна становить 19 000 гривень за тисячу кубічних метрів (з ПДВ), що на 2 000 гривень нижче, ніж раніше, і діє до грудня 2026 року. Вона поширюється лише на нові генеруючі потужності. Право на цю ціну зможуть отримати лише компанії, які підписують свій перший контракт на умовах ПСО з Нафтогаз Трейдинг. Багато електростанцій у прифронтових регіонах працюють з в використанням газу.
Процес оновлення наглядових рад у державних енергетичних компаніях
Протягом 9-10 грудня 2025 року Міністерство енергетики видало наказ про звільнення з посад усього складу наглядової ради АТ «Українські розподільчі мережі» та двох членів наглядової ради АТ «Оператор ринку».
15 грудня 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оголосило конкурсний відбір кандидатів до наглядових рад державних компаній паливно-енергетичного сектору. Буде сформовано резерв кандидатів для майбутніх призначень до наглядових рад таких компаній: АТ «Українські розподільчі мережі» (3 незалежних члени та 2 представники держави), АТ «Центренерго» (3 незалежних члени та 2 представники держави), АТ «Оператор ринку» – (3 незалежних члени та 2 представники держави), АТ «Енергетична компанія України» – (незалежний член та 1 представник держави), АТ «Енергоатом» – (3 представники держави), НЕК «Укренерго» – (1 представник держави), АТ «Укргідроенерго» – (1 представник держави).
10 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про перетворення Державного підприємства «Гарантований покупець» на акціонерне товариство. 100% акцій товариства залишатимуться у власності держави. Постановою затверджено статут АТ «Гарантований покупець»; принципи формування наглядової ради товариства; положення щодо наглядової ради АТ «Гарантований покупець»; та рішення про випуск акцій товариства.
Державне підприємство «Гарантований покупець» є ключовим посередником на ринку електроенергії, відповідальним за закупівлю енергії з відновлюваних джерел за фіксованим тарифом. Окрім підтримки відновлюваної енергетики, підприємство виконує спеціальні обов’язки щодо забезпечення доступних цін на електроенергію для населення. Прибуток, отриманий від продажу електроенергії на сегментах ринку підприємства, спрямовується на розрахунки з виробниками та компенсацію різниці в тарифах.
31 грудня 2025 року Номінаційний комітет затвердив незалежних членів нової Наглядової ради НАЕК «Енергоатом». Список включає наступних.
Водночас, призначення Патріка Фрагмана порушує правила, які передбачають, що кандидати не повинні бути пов’язані з компаніями, що мають контракти з НАЕК «Енергоатом» щонайменше один рік. Однак станом на січень 2025 року Патрік Фрагман все ще обіймав посаду президента та генерального директора Westinghouse Electric Company, а відтак не мав би бути допущеним до конкурсу.
На кінець місяця споживання природного газу перевищило 100 мільйонів кубічних метрів на добу, досягнувши найвищого рівня цього опалювального сезону. Зростання споживання пов’язане з нещодавнім похолоданням в Україні. Відбір газу з українських підземних сховищ поступово збільшився до 40 мільйонів кубічних метрів, що є найвищим показником з початку цьогорічного сезону відбору. Порівняно з минулим роком, обсяги відбору газу все ще менші, передусім за рахунок імпорту. Загальні запаси газу в українських сховищах становлять 12,5 мільярда кубічних метрів, що на 24% вище рівня минулого року.
Імпорт природного газу до України залишався на рівні близько 21 мільйона кубічних метрів на добу. Наприкінці грудня відбувався транзит газу за послугою short-haul поставками з Угорщини та Словаччини до Молдови через українську ГТС, обсяги яких коливалися від 0,4 до 1,2 мільйона кубічних метрів на добу.
Імпорт природного газу до України у 2025 році досяг 6,47 мільярда кубічних метрів, що в дев’ять разів більше, ніж у 2024 році (724 мільйони кубічних метрів). Цей обсяг є найвищим за останні п’ять років. Основними причинами такого зростання були російські атаки на газовидобувні потужності України, невеликі потужності для зберігання газу та стагнація цін, особливо коли газ у ЄС був дешевшим, ніж в Україні.
Найбільшим імпортером газу у 2025 році була державна компанія «Нафтогаз України», імпортувавши понад 5,5 мільярда кубічних метрів. Крім того, природний газ імпортували державний «Оператор ГТС України» та приватні компанії.
Більшість газу надходила з Угорщини та Польщі, які залишаються найдешевшими маршрутами імпорту газу до України. Імпорт газу також здійснювався зі Словаччини та Трансбалканським маршрутом, де у 2025 році запроваджено спільний маршрут бронювання потужностей – Маршрут 1 з Греції ( 70 млн куб. м).
Енергетичні регулятори з України, Молдови, Румунії, Болгарії та Греції схвалили відповідні спільні продукти бронювання потужностей для імпорту природного газу – Route 2 та Route 3 в рамках ініціативи «Вертикальний коридор». Route 2 призначений для імпорту СПГ з грецького СПГ-терміналу в Александруполісі. Route 3 призначений для імпорту азербайджанського газу до України, починаючи з точки з’єднання IGB (Інтерконектор Греція-Болгарія) з Трансадріатичним трубопроводом, а потім за тим самим маршрутом, що й Route 2 до України. Усі оператори домовилися про 25% знижку на стандартний місячний тариф, при цьому ICGB та Оператор ГТС України запропонували 46% знижку, що є найвищим показником у регіоні.
Перші аукціони за новими маршрутами відбулися 22 грудня 2025 року, пропонуючи щомісячну потужність для імпорту газу з Греції до України на січень 2026 року. Для кожного маршруту для бронювання було доступно 4,89 мільйона кубічних метрів потужності на добу. Однак компанії не розподілили потужності для імпорту природного газу на аукціонах, ймовірно, через короткий термін попередження для підготовки, оскільки продукти були затверджені лише за кілька днів до цього.
ПриватБанк надав групі Нафтогаз новий кредит на суму 5 мільярдів гривень для закупівлі імпортного газу та забезпечення стабільного опалювального сезону.
У липні цього року ПриватБанк надав Нафтогазу кредит у розмірі 4,7 млрд гривень для створення запасів газу. Крім того, Нафтогаз залучив 10,15 млрд гривень від інших українських державних банків: 3 млрд гривень від Ощадбанку, 2,45 млрд гривень від Укрексімбанку та 4,7 млрд гривень від Укргазбанку .
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства оголосило конкурсний відбір чотирьох незалежних членів Наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Заявки від кандидатів приймаються до 11 січня 2026 року. Очікується, що новий склад Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» буде остаточно сформовано до 20 січня 2026 року. Цей конкурс є частиною плану уряду щодо реформування управління державними енергетичними компаніями.
29 грудня Кабінет Міністрів України достроково припинив повноваження Ростислава Шурми на посаді члена наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Шурму було звільнено на підставі поданої ним заяви. Повноваження Шурми у наглядовій раді НАК «Нафтогаз» мали закінчитися 20 січня.
Шурма був обраний до наглядової ради Нафтогазу 24 січня 2023 року як представник держави. З 23 листопада 2021 року він обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України. Після звільнення з цієї посади у вересні 2024 року Шурма продовжував працювати у наглядовій раді Нафтогазу. За повідомленнями ЗМІ, після звільнення він виїхав до Німеччини.
10 грудня Міністерство енергетики звільнило двох членів наглядової ради АТ «Оператор газотранспортної системи України». Через кілька днів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оголосило конкурсний відбір кандидатів представників держави до наглядової ради ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Наглядова рада АТ «Укрнафта» призначила Богдана Кукуру Головою правління після конкурсного відбору. Відкритий конкурс розпочався у серпні 2025 року.
До призначення Богдан Кукура обіймав посаду директора з виробництва та головного інженера АТ «Укрнафта». Кукура — досвідчений фахівець із багаторічним практичним досвідом роботи в нафтогазовому секторі, знайомий з виробничими процесами компанії та активно бере участь у розробці нафтогазових родовищ.
Юрія Ткачука, який обіймав посаду керівника АТ «Укрнафта» з травня по грудень 2025 року, призначено генеральним директором АТ «Укргазвидобування» .
Юрій Ткачук має великий досвід роботи в різних підрозділах Групи Нафтогаз. Після приходу Сергія Корецького до Укрнафти у 2022 році, Юрій Ткачук став фінансовим директором компанії. До травня 2025 року Юрія Ткачука було обрано виконуючим обов’язки голови правління Укрнафти після переходу Корецького до Нафтогазу. Ткачук очолював Укрнафту до 16 грудня 2025 року, коли новим директором було обрано Богдана Кукуру.
НКРЕКП підвищила тарифи для операторів газорозподільних мереж, які надають послуги споживачам, що не є побутовими, на 2026 рік, що стало першим підвищенням з 2021 року. Підвищення тарифів буде впроваджено поетапно, починаючи з 1 січня та 1 квітня 2026 року.
Згідно з розрахунками НКРЕКП , середньозважений тариф для операторів газорозподільних мереж, які обслуговують непобутових споживачів, з 1 січня становитиме 1,56 гривні за кубічний метр на місяць (без ПДВ). З 1 квітня тариф зросте до 1,89 гривні за кубічний метр на місяць. НКРЕКП оцінює, що з 1 квітня тарифи зростуть в середньому на 62%, причому половина цього зростання буде пов’язана з підвищенням заробітної плати працівників газорозподільних мереж, а 12% – зі зменшенням обсягів розподілу газу.
Протягом грудня 2025 року російські війська продовжували реалізовувати стратегію широкомасштабного пошкодження енергетичного сектору України. Серед цілей були основні електромережі, теплові електростанції, міські теплоелектростанції, газотранспортна система, газовидобувні потужності та паливна інфраструктура. Основні атаки протягом місяця були такими.
Федеральна служба Росії з екологічного, технологічного та атомного нагляду ( Ростехнагляд ) видала Запорізькій АЕС десятирічну ліцензію на експлуатацію енергоблоку №1. Ліцензію на другий блок планують видати на початку 2026 року, а на решту чотирьох – до 2028 року.
Росіяни окупували Запорізьку АЕС 4 березня 2022 року, і з вересня 2022 року вона не працює. Це рішення є юридично нікчемним і не створює жодних правових наслідків. Запорізька атомна електростанція знаходиться під виключною юрисдикцією України, а єдиним компетентним органом ядерного регулювання на її території є Державна інспекція ядерного регулювання України.
Дії Російської Федерації грубо порушують Резолюцію ГА ООН A/RES/78/316, рішення МАГАТЕ та принципи ядерної безпеки, підтверджуючи стратегію використання ЗАЕС для військового шантажу. Заяви про готовність енергоблоків до запуску за відсутності Каховського водосховища, постійних обстрілів та нестачі кваліфікованого персоналу є навмисним актом ядерного тероризму. Будь-яка спроба відновити роботу реакторів створює реальну загрозу аварії з транскордонними наслідками.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
