Дайджести • 06 Березня 2026
Щомісячний енергетичний дайджест – лютий 2026 року
Лютий 2026 року став для української енергосистеми місяцем екстремальних випробувань та відновлення, пройшовши шлях від найпотужніших атак року до суттєвого зниження дефіциту потужності. Початок місяця був позначений критичною напругою: 3 лютого країна зазнала наймасштабнішого удару з початку року, який уразив ТЕЦ та ТЕС у Києві, Харкові та Дніпрі, спричинивши масові аварійні відключення. Ситуацію ускладнювали не лише постійні обстріли, а й негода, що додатково знеструмлювала населені пункти в центрі та на заході країни.
Внаслідок цього масованого обстрілу Дарницька ТЕЦ була повністю зруйнована. Це спричинило катастрофічну ситуацію з енергозабезпеченням Лівого берега столиці, призвівши до повного припинення подачі тепла та гарячої води для сотень тисяч жителів Дарницького та Дніпровського районів у розпал морозів. Через критичний характер руйнувань швидке відновлення станції виявилося неможливим, що залишило тисячі абонентів у холодних оселях на тривалий термін.
Другий масований удар 7 лютого був спрямований на ключові підстанції, що призвело до вимушеного розвантаження всіх атомних станцій та чергового стрибка дефіциту. У цей період енергосистема балансувала на межі, а графіки обмежень були жорсткими та часто непередбачуваними, особливо для мешканців лівобережжя.
Проте вже з другої декади лютого ситуація почала поступово стабілізуватися завдяки активним ремонтам та сезонному потеплінню. Важливим етапом стало відновлення потужності атомної генерації до рівня понад 90%, що дозволило зміцнити фундамент системи після мережевих обмежень початку місяця. Хоча ворог продовжував здійснювати точкові атаки на об’єкти нафтогазової інфраструктури та розподільчі мережі в Одеській, Дніпропетровській та Сумській областях, загальний дефіцит почав стрімко скорочуватися. Наприкінці місяця дефіцит зменшився до 1 ГВт, що у 5–6 разів менше за критичні показники, які спостерігалися взимку.
На кінець місяця енергосистема все ще відчувала нічні та ранкові піки дефіциту, що змушувало зберігати графіки погодинних відключень у більшості областей. Помітну роль почала відігравати сонячна генерація, яка завдяки збільшенню світлового дня суттєво допомагала системі вдень.
У лютому Україна імпортувала 1 262,8 тис. МВт·год електроенергії, встановивши новий рекорд. Нагадаємо, що в січні імпорт електроенергії також побив рекорди – 894,5 МВт·год. Експорт електроенергії не здійснювався через дефіцит потужностей в енергосистемі. Експорт було припинено 11 листопада 2025 року.
Щомісячні обсяги імпорту електроенергії країнами-партнерами
(діаграма базується на даних ENTSO-E )
Традиційно найбільша частка імпорту припала на Угорщину, і її частка зросла порівняно з попереднім місяцем.
Порівняння імпорту за січень та лютий (на основі даних ENTSO-E )
Щомісячні обсяги імпорту електроенергії країнами-партнерами
(діаграма на даних ENTSO-E )
Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(діаграма на даних ENTSO-E )
Поштовхом до збільшення імпорту електроенергії у лютому стали регуляторні рішення, прийняті у січні. Серед них – підвищення цінових обмежень на ринку електроенергії та урядові директиви деяким державним компаніям імпортувати щонайменше половину споживаної електроенергії. Вищі цінові обмеження дозволили імпортувати дорожчу електроенергію, що збільшило загальний обсяг. Уряд вимагав від «Укрзалізниці», «Нафтогазу» та «Укроборонпрому» терміново забезпечити імпорт для покриття щонайменше 50% їхнього споживання.
В середині лютого Словаччина та Угорщина оголосили про можливе припинення експорту електроенергії до України на тлі конфлікту щодо транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба». У 2025 році на Угорщину припадало 42,5% усієї імпортованої Україною електроенергії, а на Словаччину – 20%.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Братислава може припинити постачання електроенергії до України, якщо підозри щодо навмисного затягування відновлення пошкодженої ділянки нафтопроводу “Дружба” підтвердяться. Він також розглядав можливість перегляду політичної підтримки України, якщо ситуація погіршиться. Керівництво Угорщини також погрожувало призупинити експорт, але пізніше оголосило, що цей крок відкладено.
Насправді уряд не має повноважень призупиняти експорт електроенергії. Нею торгують приватні компанії за ринковими цінами. Примус системного оператора блокувати торгівлю може спричинити напруженість з ENTSO-E та поставити під сумнів незалежність оператора, наслідком чого може бути скасування його сертифікації. Крім того, виробники електроенергії зможуть експортувати електроенергію до України через інші сусідні держави, хоча, можливо, й у меншому обсязі.
Єдиним варіантом зупинити постачання може бути запровадження санкцій, але це викличе питання з боку Європейської Комісії.
23 лютого прем’єр-міністр Фіцо оголосив, що країна призупинить надання екстреної допомоги українській енергосистемі. Це також порушує правила та контракти між українськими та словацькими операторами, але це може бути легше реалізувати. Тим часом аварійна допомога становить набагато менше 1% від загального обсягу поставок, тому це не загрожує безпеці постачання електроенергії в Україні. У березні словацький системний оператор повідомив про розірвання договору з українським оператором Укренерго, не повідомляючи деталей.
Після цих заяв комерційні поставки електроенергії до України з обох держав продовжувалися та відповідали загальним трендам і тенденціям імпорту електроенергії. До кінця місяця імпорт з усіх напрямків знизився через зниження попиту й менший дефіцит потужностей, особливо у вихідні дні.
Енергетичні компанії придбали 569 МВт транскордонних імпортних потужностей електроенергії з країн ЄС до України у березні 2026 року за результатами щомісячних аукціонів, що проводяться на платформі Joint Allocation Office (JAO).
Найбільший обсяг потужностей було законтрактовано на угорському напрямку – 351 МВт. Додатково 109 МВт було придбано на словацькому та румунському маршрутах. Тим часом попит на доступ до перетинів значно перевищив наявні обсяги. Зокрема, попит на угорському маршруті становив 2775 МВт, що майже у вісім разів перевищує наявну потужність. На словацькому маршруті попит досяг 1238 МВт, а на румунському – 1019 МВт.
У лютому ціни на потових сегментах ринку електричної енергії проявили зростання. Передусім, це було наслідком великих дефіцитів в енергосистемі, зумовлених передусім російськими обстрілами, а також імпортом дорожчої електроенергії для пом’якшення графіків відключень споживачів. У лютому середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на ринку на добу наперед (РДН) становила 10 048,28 грн/МВт·год. У січні ціна складала 8 381,08 грн/МВт·год, а у грудні – 6 880,55 грн/МВт·год
Ймовірно, цей тренд буде зламано вже у березні, коли попит знижуватиметься, а пропозиція на ринку зростатиме за рахунок зростання генерації сонячними електростанціями і, можливо, за рахунок часткового ремонту потужностей. Щоправда, у разі нових російських атак та руйнувань в енергосистемі, цінова кон’юнктура залишатиметься під тиском.
За посиланням — окрема пояснювальна стаття про те, як дефіцит потужностей впливає на ціни на електроенергію на оптовому ринку України.
23 лютого Кабінет Міністрів затвердив єдиний типовий статут для підприємств паливно-енергетичного комплексу. Надалі такі моделі будуть впроваджені для державних компаній у інших секторах. Цей захід спрямований на стандартизацію підходів до створення органів управління та визначення їхніх повноважень, а також на підвищення прозорості, підзвітності та загальної ефективності державних підприємств.
Після засідання Номінаційного комітету Кабінет Міністрів призначив заступницю Міністра економіки, екології та сільського господарства Дарію Марчак представником країни в Наглядовій раді АТ «НАЕК «Енергоатом». Вона змінила Сергія Сухомлина, який добровільно пішов із посади і є Головою Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури України.
Відбір було здійснено Номінаційним комітетом, який підтримується Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. До складу комітету також входять представники Міністерства фінансів та Міністерства енергетики, а також незалежні спостерігачі від Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Представництва ЄС в Україні та Бізнес-омбудсмена України, які не мають права голосу.
Дарія Марчак спеціалізується на державних фінансах, стратегічному плануванні та інституційних реформах. Раніше вона обіймала такі посади, як перший заступник Міністра соціальної політики та головний операційний директор Prozorro.Sales, де керувала цифровізацією державних систем і забезпечувала прозорість у управлінні активами. Її експертиза охоплює аналітичну роботу, державні фінанси та успішну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, включаючи Світовий банк.
У лютому чистий імпорт газу в Україну (з урахуванням реекспорту та транзитного short-haul 3–6 млн м³ на добу) складав 17–26 млн м³ на добу з Угорщини, Польщі, Словаччини та невеликі обсяги з боку Молдови/Румунії.
Споживання газу через коливання температур становило 100-110 млн м3 на добу. Відбір газу в лютому з підземних сховищ газу в середньому становив 42 млн м3/добу завдяки власному видобутку й імпорту. Середній відбір з ПСГ за останні 3 роки складав 54 млн м³/добу. Рівень запасів природного газу в ПСГ України достатній для впевненого проходження опалювального сезону, на відміну від минулорічної ситуації, коли запаси у ПСГ були екстремально низькими.
Угорські чиновники заявили, що країна може припинити експорт природного газу до України, якщо Київ не відновить постачання російської нафти трубопроводом «Дружба». Угорщина мала намір співпрацювати зі Словаччиною, яка раніше погрожувала припинити постачання електроенергії до України.
Угорський маршрут є основним шляхом імпорту природного газу до України. За оцінкою ExPro Consulting, у 2025 році Україна імпортувала понад 2,9 мільярда кубічних метрів природного газу з Угорщини, що становить близько 45% від усього імпорту. Імпорт газу зі Словаччини у 2025 році був меншим – 1,3 мільярда кубічних метрів (20%) – оскільки цей маршрут є менш привабливим через вищі тарифи.
Технічно, призупинення торгівлі може вплинути на операторів газотранспортних систем подібним чином, як і на операторів енергосистем. Газопроводи працюють за правилами Третього енергетичного пакета ЄС. Угорщина та Словаччина є транзитними країнами, а не лише власниками газу. Блокування доступу до мереж для приватних європейських трейдерів, які продають газ Україні, є серйозним порушенням законодавства ЄС. Крім того, оператори газотранспортних систем (Eustream у Словаччині та FGSZ в Угорщині) мають довгострокові зобов’язання бронювати потужності. Наприклад, Словаччина підтвердила гарантовані потужності для України до кінця зими 2026 року.
На щомісячному аукціоні з резервування потужностей для спільного продукту Route 1 для імпорту природного газу до України у березні були заброньовані всі запропоновані потужності — приблизно 2,41 млн кубічних метрів на добу або майже 75 млн кубічних метрів за весь місяць. Однак потужності за Route 2 (з грецького СПГ-терміналу Александруполіс) та Маршрутом 3 (з точки входу TAP з азербайджанським газом) не заброньовані.
За даними ExPro Consulting, природний газ за Маршрутом 1 надійде для НАК «Нафтогаз України» у березні. Раніше грецька компанія Atlantic See LNG Trade повідомляла, що перша партія американського СПГ до України через Грецію очікується у березні.
Спільний продукт «Route 1» дозволяє бронювати потужності для імпорту природного газу з грецького СПГ-терміналу Ревітусса до України за спеціальними зниженими тарифами. Маршрут запрацював у липні 2025 року. В останні місяці попит на потужності «Маршруту 1» був низьким: на січень потужності не були заброньовані, а на лютий – лише 4,5 тисячі кубічних метрів на добу.
12 лютого Міністерство закордонних справ України повідомило, що транзит російської нафти до Європи нафтопроводом «Дружба» припинено з 27 січня після російського обстрілу об’єкта нафтопроводу в Україні. Словаччина та Угорщина, які отримують російську нафту цим нафтопроводом, вважають цю ситуацію політично мотивованою, вважаючи, що якби нафтопровід був пошкоджений, його вже можна було б відремонтувати. Сторони закликають до проведення міжнародної інспекції нафтопроводу.
Згодом Київ запропонував Європейському Союзу використовувати нафтопровід Одеса-Броди для транзиту нафти до Угорщини та Словаччини замість пошкодженої ділянки нафтопроводу «Дружба», спричиненої російською атакою. У цьому випадку нафта має доставлятися до Одеського порту, що вимагає гарантій безпеки.
Угорщина та Словаччина припинили експорт дизельного палива до України. Це рішення було прийнято після зупинки транзиту російської нафти південною гілкою нафтопроводу «Дружба».
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявили, що заводи MOL Group, включаючи нафтопереробний завод у Сазагломбаті та Slovnaft у Братиславі, змушені перенаправити всі ресурси на внутрішнє споживання та відновити свої резерви через нестабільні постачання сировини. Угорська сторона безпосередньо пов’язала відновлення експорту дизельного палива з відновленням транзиту нафти через Україну, назвавши ситуацію “політичним шантажем” з боку Києва.
Угорщина та Словаччина становили лише близько 10% від загального обсягу імпорту дизельного палива в Україну. Україна імпортує паливо переважно через порти Польщі, Румунії та південні коридори. Ринок має надійні логістичні ланцюги, що дозволяють швидко замінювати паливо. Україна раніше стикалася з подібними перебоями в постачанні з боку MOL Group восени 2025 року (через технічні роботи на НПЗ), що не призвело до дефіциту чи підвищення цін на заправках.
У 2025 році «Укрнафта» пробурила 25 нових свердловин, встановивши рекорд і досягнувши 150% зростання порівняно з 2024 роком. З них 7 свердловин було побудовано власними силами компанії. Крім того, у 2025 році «Укрнафта» провела 3D сейсмічні дослідження площею 629 кв. км, встановивши рекорд компанії.
Завдяки новому бурінню, посиленим заходам та іншим виробничим процесам компанії вдалося збільшити видобуток нафти на 3,77% та газу на 2,86%. Загальне зростання в нафтовому еквіваленті становить 3,4% порівняно з 2024 роком.
До 2023 року темпи буріння були мінімальними, у середньому 1-2 свердловини на рік, але після переходу під державне управління обсяги почали стабільно зростати: 2023 – 6 свердловин; 2024 – 10 свердловин (+67%); 2025 – 25 свердловин (+150%). Загалом кількість свердловин, пробурених у 2025 році, відповідала кількості свердловин, пробурених з 2015 по 2022 рік.
Енергетичне співтовариство опублікувало щоквартальний звіт Обсерваторії енергетичного ринку України за четвертий квартал 2025 року, в якому відзначається прогрес України в реформуванні енергетичного сектору та інтеграції в європейський енергетичний ринок, а також виділяються кілька регуляторних та структурних обмежень, які все ще потребують подальших змін.
У січні 2026 року в Україні зафіксовано зниження обсягів імпорту транспортних засобів з електричними двигунами. Основною причиною зміни показників стало завершення дії податкових преференцій, зокрема скасування звільнення від сплати ПДВ, що набуло чинності з 1 січня. Це призвело до скорочення поставок як у сегменті нових, так і в сегменті вживаних авто.
За даними Інституту дослідження авторинку, у січні в Україні зареєстровано близько 2300 електромобілів, що значно менше рекордних 33 тисяч у грудні 2025 року. Імпорт вживаних електромобілів у січні знизився на 94,5% порівняно з груднем 2025 року — до 1 374 одиниць — і на 53,7% порівняно з січнем 2025-го. Нових електромобілів у січні 2026 року було ввезено 864 одиниці, що на 85,2% менше, ніж у попередньому місяці. Водночас порівняно з січнем 2025 року, цей показник збільшився на 35,6%.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурму та його брата. Цей крок відбувся після гучного розслідування розкрадання державних коштів за схемою “зеленого тарифу” в енергетиці.
За даними НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Шурмі було офіційно оголошено підозру 21 січня 2026 року. У справі йдеться про те, що сонячні електростанції, що належать родині Шурми на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, продовжували отримувати державні платежі на загальну суму приблизно 141,3 млн гривень (3,3 млн доларів США), незважаючи на відключення від єдиної енергетичної системи України.
Звинувачення проти Шурми включають розкрадання (стаття 191) та відмивання грошей (стаття 209 Кримінального кодексу України). 12 лютого 2026 року обох братів було оголошено в розшук МВС після неявки на розслідування.
Шурма, який зараз проживає в Німеччині, заперечує всі правопорушення. У публічній заяві, опублікованій через соціальні мережі, він стверджував, що не «переховується» і готовий співпрацювати зі слідством з-за кордону.
НАБУ оголосило підозру колишньому міністру енергетики Герману Галущенку у справі “Мідас”. Йому висунуто звинувачення у відмиванні грошей та участі у злочинній організації. 15 лютого 2026 року його затримали детективи НАБУ під час спроби виїхати з України.
За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Сполученого Королівства) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ та САП у листопаді 2025 року, було зареєстровано фонд, спрямований на залучення близько 100 мільйонів доларів інвестицій. Серед інвесторів фонду була родина підозрюваного. За час перебування підозрюваного на посаді злочинна організація через його довірену особу отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. Пізніше Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення взяти Галущенка під варту з можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.
Європейські країни передадуть Україні обладнання щонайменше з шести виведених з експлуатації ТЕЦ та ТЕС, що допоможе швидко відновити зруйновані та пошкоджені російські об’єкти. З Латвією, Австрією, Фінляндією, Хорватією, Францією та Німеччиною досягнуто домовленостей про можливість отримання цього виведеного з експлуатації обладнання та його оперативної доставки до України.
Кабінет Міністрів України виділив понад 1,6 млрд гривень бюджетних коштів на роботи з убезпечення Нового безпечного конфайнменту (НБК) об’єкта «Укриття», побудованого над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС. Кошти будуть використані, зокрема, для ліквідації наслідків нападу Росії на укриття станції у лютому 2025 року.
1 липня 2025 року було підписано п’яту грантову угоду між Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Державним спеціалізованим підприємством (ДСП) “Чорнобильська АЕС” на проект, що передбачає оцінку пошкоджень та розробку плану дій щодо тимчасового ремонту зовнішньої оболонки та герметизуючої мембрани нового безпечного конфайнменту. Очікується, що повне відновлення НБК, навіть за умови належного фінансування, триватиме кілька років. Однак під час цього процесу буде зосереджено увагу не лише на технічних аспектах, а й на забезпеченні максимальної безпеки для навколишнього середовища та людей, які працюють у районі Чорнобильської АЕС та зоні відчуження.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
