Дайджести • 06 Листопада 2025
Щомісячний енергетичний дайджест – жовтень 2025 року
Ситуація в енергосистемі різко змінилася в жовтні порівняно з попереднім місяцем. Протягом цього часу російські збройні сили здійснили широкомасштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України. Деякі з цих атак призвели до тривалих перебоїв з електропостачанням у низці регіонів. Найбільше постраждали регіони на лівому березі Дніпра. Водночас потужності системи передачі електроенергії залишаються недостатніми для постачання електроенергії на лівий берег із правого, де ситуація з доступними потужностями значно краща – там знаходяться атомні електростанції та імпортний інтерфейс.
До кінця місяця всі атомні енергоблоки були введені в експлуатацію та підключені до мережі після планово-попереджувальних ремонтів. Однак додаткові потужності не вирішили проблему дефіциту. Більше того, через холоднішу погоду попит на електроенергію зріс, адже запуск централізованого теплопостачання було відкладено до кінця місяця. Зокрема із цієї причини станом на середину жовтня попит на електроенергію був приблизно на 20% вищим, ніж на початку місяця.
Зростання попиту на електроенергію та російські удари також вплинули на міжнародну торгівлю: експорт скоротився, а імпорт зріс.
Україна відновила транскордонну торгівлю електроенергією зі Словаччиною 29 жовтня. Ця торгівля була зупинена з 1 вересня через ремонт лінії Велке Капушани – Мукачево. Згідно з Платформою прозорості ENTSO-E, Україна відновила торгівлю електроенергією зі Словаччиною 29 жовтня – було імпортовано 1110 МВт·год електроенергії.
Імпорт електроенергії до України у жовтні 2025 року зріс у 2,5 рази до 360 тис. МВт·год. Угорщина зберігає найбільшу частку – 51%, Польща посідає друге місце з 22%. Загалом, імпорт електроенергії протягом жовтня зріс за всіма напрямками. Порівняно з жовтнем 2024 року, імпорт електроенергії до України подвоївся.
Водночас, експорт електроенергії у жовтні 2025 року скоротився на 85% через посилення обстрілів енергетичної інфраструктури. Загалом протягом місяця до країн ЄС та Молдови було експортовано 90,8 тис. МВт·год електроенергії.
До серпня 2025 року НЕК «Укренерго» використала всі кошти, призначені для оплати електроенергії з приватних сонячних електростанцій передбачених на 2025 рік. Це пояснює борги, що виникли у серпні.
За вісім місяців 2025 року приватні сонячні електростанції, що працюють на зеленому тарифі, виробили електроенергії на загальну суму 7,114 млрд гривень (без ПДВ) за ставкою зеленого тарифу. Для порівняння, у тарифній структурі Укренерго на передачу електроенергії на цю мету протягом року було виділено 6,98 млрд гривень. Як наслідок, Укренерго не має достатніх джерел фінансування для покриття витрат на послуги, що надаються постачальниками універсальних послуг (ПУП) у 2025 році.
Станом на 13 жовтня Укренерго сплатило 30,36% узгодженої суми за серпень 2025 року, пропорційно за усіма ПУПами, використаних для розрахунків з домашніми СЕС. Запланована плата за серпень становить 1,5 млрд гривень, але наразі сплачено лише 455,26 млн гривень, що становить майже третину від загальної суми. Наразі Укренерго веде переговори з регулятором НКРЕКП щодо визначення джерел фінансування витрат на покриття дефіциту.
У 2024 та 2025 роках, після відключень електроенергії, спричинених російськими ударами, компанії та домогосподарства активізували встановлення сонячних панелей, щоб хоча б частково захистити себе від потенційного дефіциту поставок у майбутньому. Не всі домогосподарства подали заявки на отримання «зелених» тарифів. Але навіть ті, хто це зробив, спричинили фінансові труднощі для «Укренерго», щоб сплатити цю суму.
22 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив рішення, що тариф для споживачів залишиться незмінним до 30 квітня 2026 року – 4,32 гривні за кВт⋅год. Механізм покладання спеціальних обовʼязків (ПСО) щодо електроенергії було продовжено до 30 квітня 2026 року, що забезпечує стабільність тарифу для домогосподарств протягом усього опалювального сезону.
З іншого боку, прогнозувати майбутнє тарифу складно. У минулому, коли уряд вирішував підвищити тарифи, він пояснював це необхідністю усунення значних втрат в енергосистемі та її відновлення після російських атак. Наразі незрозуміло, які додаткові збитки можуть виникнути, якщо російські удари по енергосистемі продовжаться.
Оператор системи передачі НЕК « Укренерго» пропонує встановити тариф на передачу електроенергії на 2026 рік на рівні 823,77 грн/МВт·год, що на 20% вище за тариф поточного року. Тариф на передачу електроенергії для підприємств зеленої металургії пропонується на рівні 467,83 грн/МВт·год, що на 30% вище за чинний тариф. Зазначений тариф складає відносно невелику частку і кінцевій ціні електроенергії.
Минулого року енергетичний регулятор вперше затвердив тариф на передачу електроенергії, достатній для запобігання утворенню нових боргів за сплату «зелених» тарифів для виробників ВДЕ. Щороку пропозиція переглянути тариф супроводжується інформаційною кампанією, яка містить дезінформацію від деяких учасників ринку, спрямовану на уникнення підвищення тарифу. Очікується, що великі споживачі електроенергії виступлять проти цього рішення та розпочнуть публічну кампанію, щоб запобігти підвищенню тарифів на пропонованому рівні. Як зазначалося вище, «Укренерго» вже не має коштів для оплати праці виробників відновлюваної енергії, і затвердження відповідного тарифу має вирішальне значення для уникнення додаткових боргів на ринку електроенергії.
Національна комісія з питань енергетики та комунальних послуг України пропонує встановити тариф на передачу електроенергії на 2026 рік на рівні 786,74 грн/МВт·год, що на 14,6% вище за чинний. Водночас для зеленої металургії планується встановити тариф на передачу на рівні 428,63 грн/МВт·год (+19,2% порівняно з чинним).
Укргідроенерго створює власну об’єднану групу на ринку електроенергії. Ця група включає виробників, споживачів та об’єкти зберігання електроенергії, які працюють разом як єдина віртуальна електростанція, що управляється Укргідроенерго. Компанія діє від імені цих суб’єктів на ринку електроенергії.
Як агрегатор, Укргідроенерго несе повну відповідальність за діяльність, пов’язану з ринком електроенергії України. Крім того, компанія контролюватиме та координуватиме всіх учасників, забезпечуючи оптимізацію як виробництва, так і споживання, що дозволить купувати та продавати електроенергію за найвигіднішими цінами. Це спростить роботу ринку для малих виробників.
До кінця жовтня загальний обсяг газу, що зберігається в підземних сховищах, досяг 13,2 мільярда кубічних метрів – саме стільки, скільки планувалося зберігати до початку відбору газу зі сховищ. Раніше цей обсяг вважався достатнім, щоб пройти опалювальний сезон. Проте, у жовтні російська армія поновила атаки на газовидобувні потужності. Зі скороченням внутрішнього видобутку газу необхідно імпортувати додаткові обсяги для задоволення попиту взимку та на початку весни.
22 жовтня Україна припинила закачування природного газу до підземних сховищ (ПСГ) та розпочала відбір газу.
У 2024 році відбір розпочався 4 листопада, а у 2023 році – 11 листопада. При цьому, опалювальний сезон в Україні, коли газ використовується для виробництва тепла та забезпечується централізоване постачання споживачам, а отже і попит на газ є вищим, ще не розпочався. Це означає, що станом на 22 жовтня споживання газу в Україні було меншим, ніж на ті ж дати, коли розпочався відбір у 2023 та 2024 роках. Однак наявних газових ресурсів – видобутку та імпорту – було недостатньо, щоб уникнути використання газу з ПСГ.
У 2024 році Україна майже припинила імпорт газу, але відновила імпорт у 2025 році, зокрема у жовтні. Ці тенденції свідчать про значне скорочення внутрішнього видобутку газу через російські атаки.
Через пошкодження газодобувних об’єктів, спричинені російськими ударами, Україні потрібно буде імпортувати більше газу, щоб пройти зиму. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що країні потрібно близько 2 мільярдів євро для покриття додаткового імпорту газу після того, як країна-агресор атакувала українські газодобувні об’єкти у жовтні. Як планується, кошти будуть залучені з внутрішніх резервів та від міжнародних партнерів, включаючи фінансові установи. Залежно від цін у ЄС, ця сума може покрити імпорт 3,5-5 млрд куб. м газу. Генеральний директор Нафтогазу Сергій Корецький заявив, що Україні знадобиться трохи більше 4 мільярдів куб. м додаткового імпорту газу до кінця опалювального сезону 2025/2026 років, щоб забезпечити його надійне постачання.
Відтак, майже половина коштів, необхідних для додаткового імпорту газу була забезпечена до кінця жовтня.
10 жовтня Кабінет Міністрів України оновив постанову, що визначає спеціальні обов’язки (ПСО) для учасників ринку природного газу, спрямовані на захист суспільних інтересів. Термін дії ПСО на постачання природного газу побутовим споживачам, операторам газорозподільних систем, постачальнику останньої надії (НАК «Нафтогаз України») та виробникам електроенергії, що працюють на природному газі, продовжено до 31 березня 2026 року включно, замість 31 жовтня 2025 року, як було зазначено раніше в попередній постанові.
Уряд розширив спеціальні зобов’язання для АТ «Укрнафта» щодо продажу природного газу НАК «Нафтогаз України» для перепродажу споживачам за умовами ПСО. З квітня 2025 року Укрнафта продає весь свій видобуток, крім газу, що використовується для виробничо-технологічних цілей, власних потреб та виробництва електроенергії.
«Укрнафта» повинна продавати свій природний газ «Нафтогазу» за фіксованою ціною 12 000 гривень за тисячу кубічних метрів (з ПДВ) до 31 березня 2026 року. Аналогічно, «Укргазвидобування» та «Чорноморнафтогаз» зобов’язані продавати всі свої ресурси «Нафтогазу» за фіксованою ціною 7 420 гривень за тисячу кубічних метрів (з ПДВ).
З якоїсь причини уряд зобов’язав ТОВ “Оператор ГТС України” купувати лише імпортований природний газ. Протягом цього періоду ГТС потрібно буде придбати загалом 340 мільйонів кубічних метрів імпортних ресурсів.
Крім того, уряд підвищив ціни на природний газ, що постачається за ПСО, виробникам електроенергії, які використовують природний газ .
Наразі мораторій забороняє підвищення цін на природний газ для споживачів до скасування воєнного стану, що змусило уряд продовжити дію чинних тарифів на природний газ для домогосподарств та інших користувачів. Раніше уряд продовжив дію чинної регульованої ціни на газ для домогосподарств.
Електропостачання станції було відновлено після завершення ремонтних робіт на лінії 750 кВ «Дніпровська» . Наразі тривають роботи на лінії 330 кВ «Феросплавна» . Протягом місяця ЗАЕС покладалася виключно на аварійні дизель-генератори, що створювало серйозні ризики для ядерної та радіаційної безпеки. Відключення електроенергії було спричинено обстрілами російських військ, які систематично пошкоджують лінії електропередач, що з’єднують ЗАЕС з енергосистемою України. З моменту повномасштабного вторгнення в енергетичний сектор електропостачання відновлювалося 42 рази.
У жовтні Росія збільшила кількість авіаударів по Україні на 30% за місяць, основними цілями яких була енергетична інфраструктура. Вперше з моменту широкомасштабного вторгнення Росія завдала одночасної потужної атаки на об’єкти електроенергетики, газу та палива.
10 та 22 жовтня російські збройні сили розпочали масовані атаки на українську енергосистему, спрямовані проти енергетичних об’єктів на лівобережжі країни. 30 жовтня безпілотники та ракети вразили об’єкти у західній частині країни. Крім того, менш серйозні атаки відбувалися й в інші дні.
Атаки на газову інфраструктуру відбулися 3, 5, 10, 12, 15, 16 та 28 жовтня . Мішенню були об’єкти з видобутку та зберігання газу. Цієї осені росіяни також активно атакували теплоелектроцентралі, які забезпечують централізоване опалення.
Крім того, періодично траплялися напади на вугільні шахти, вуглезбагачувальні підприємства, автозаправні станції та паливосховища.
Міністр енергетики Світлана Гринчук заявила, що Україна вивчає можливості добудови Хмельницької АЕС без закупівлі обладнання російського виробництва в Болгарії.
У квітні віце-прем’єр-міністр Болгарії та лідер Болгарської соціалістичної партії Атанас Зафіров оголосив, що країна не продасть Україні два ядерні реактори болгарської АЕС «Белене». Він наголосив, що це колективне рішення, назвавши реактори ключовими для енергетичної безпеки та економічної незалежності Болгарії.
Уряд України та НАЕК «Енергоатом» очікували, що ці реактори будуть використані для будівництва 3 -го та 4 -го блоків Хмельницької АЕС.
Українські експерти висловили занепокоєння щодо придбання та використання цього обладнання. По-перше, ці реактори радянської/російської конструкції та роками зберігаються в Болгарії, ймовірно, не відповідають сучасним вимогам ядерної безпеки, якщо їх не модернізувати. І це стосується російського «Росатома», який володіє технологіями та може модернізувати обладнання.
Україна представила Білому дому та американським енергетичним компаніям проєкт будівництва терміналу СПГ в Одесі. Це вимагає переговорів з Туреччиною, щоб забезпечити відкриття протоки Босфор для цієї мети.
Раніше, 15 років тому, Україна вже планувала будівництво СПГ-терміналу поблизу Одеси. Передбачалося, що це буде два етапи: плавуча регазифікаційна установка (ПСРУ) та стаціонарний наземний термінал, загальною потужністю близько 15 мільярдів кубічних метрів на рік. Туреччина майже погодилася з цим, коли Катар звернувся до Анкари з проханням видати дозвіл.
Ідея будівництва терміналу для прийому СПГ також обговорювалась і після 2014 року, але «Нафтогаз» на чолі з Андрієм Коболєвим її не підтримав.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
