Дайджести • 14 Квітня 2025
14 Квітня 2025
Опубліковано
Місячний енергетичний дайджест – березень 2025 р
Енергетичне перемир’я набуло чинності?
12 березня після восьмигодинних переговорів із делегацією США в Саудівській Аравії Київ оголосив , що прийняв пропозицію про 30-денне загальне припинення вогню. Під час наступної телефонної розмови між президентом Дональдом Трампом і його російським колегою кремль запропонував замість цього призупинити удари по енергетичній інфраструктурі.
25 березня президенти США та України провели телефонну розмову, під час якої Володимир Зеленський повідомив про набуття чинності режимом припинення вогню в енергетичній інфраструктурі . Водночас, раніше в кремлі заявили, що з 18 березня діє енергетичне перемир’я.
Проте, російська армія щонайменше вісім разів завдавала ударів по енергетичних об’єкта України з 18 березня. Кремль звинуватив Україну у завданні ударів і по її енергетичній інфраструктурі, але Київ заперечує ці звинувачення. Удари відбувалися і після 25 березня. Росія погрожувала вийти з енергетичного припинення вогню, стверджуючи, що Україна атакувала її енергетичну інфраструктуру.
Загальна ситуація в енергосистемі
У першій половині березня в Україні трималась незвично тепла для цієї пори року погода, що знизило попит на електроенергію. У зв’язку з існуючими профіцитами два атомні блоки були відключені від енергосистеми для проведення ремонтних робіт. На кінець місяця в енергосистемі України запрацювало сім атомних енергоблоків.
Виробництво електроенергії гідроелектростанціями залишалося низьким. Дефіцит водних ресурсів значно стримує виробництво електроенергії гідроелектростанціями. Через недостатнє весняне водопілля Україні загрожує гідрологічна посуха. Ситуація може погіршитися влітку. Очікується, що потік води через гідроелектростанції у 2025 році буде одним із найнижчих за всю історію, подібно до обсягів, фіксованих у 2015 та 2020 роках.
Через зазначені чинники у березні 2025 року виробництво електроенергії було на 11 відсотків нижчим порівняно з березнем 2024 року, навіть незважаючи на те, що внутрішнє виробництво електроенергії минулого року суттєво впало після масових російських ударів 22 і 28 березня 2024 року.
Виведення в ремонт енергоблоків АЕС призвів до зростання імпорту електроенергії протягом місяця. У той же час виробництво відновлюваних джерел енергії було обмежено понад 1 ГВт протягом певних годин цього місяця через профіцити в енергосистемі в окремі години.
У березні 2025 року Україна збільшила імпорт електроенергії на 11% порівняно з лютим 2025 року, який в цілому склав 272 ГВт·год. Найбільшу частку електроенергії постачала Угорщина – 42% від загального обсягу. На поставки із Словаччини припало 19%, Польщі – 18%, Румунії – 16%, та 5% з Молдови.
Щомісячний імпорт електроенергії, 2023-2025 рр., МВт·год (діаграма агентства ExPro )
Імпорт електроенергії збільшився з усіх напрямках, крім Словаччини. Водночас порівняно з березнем 2024 року обсяг імпорту електроенергії скоротився майже на 40%. Значне зростання імпорту в 2024 році було зумовлене масовими обстрілами, які почалися 22 березня 2024 року. З того дня Україні суттєво не вистачало потужностей і країна перетворилася з нетто-експортера електроенергії в імпортера.
За останні півроку заборгованість минулих років перед виробниками ВДЕ зменшилася на 37,7%.
За останні півроку борг Гарантованого покупця перед генерацією ВДЕ зменшився на 37,7% з 35,8 млрд грн до 22,3 млрд грн. Погашення заборгованості за відновлювану електроенергію Гарантованим покупцем минулого року за 2024 рік становило 86%, а зараз зросло до 93%. Рівень розрахунків Укренерго за послугу підтримки ВДЕ порівняно з 2024 роком зріс з 72,9% до 85,2%.
Частково це сталося через додаткові виплати Укренерго Гарантованому покупцю, що передбачене нещодавно прийнятим законом. Закон передбачає, що близько 12 млрд грн надлишкового доходу від його диспетчерської діяльності в 2023-2024 роках буде спрямовано на покриття ринкових боргів.
Перший «зелений» аукціон у 2025 році не відбувся через відсутність учасників.
Перший у 2025 році зелений аукціон з розподілу квоти підтримки 33 МВт сонячних фотоелектричних станцій не відбувся через відсутність учасників. Максимальна ставка на цьому аукціоні становила 8 євроцентів за кВтгод. Так само з цих же причин не відбувся аукціон з розподілу квоти на СЕС у 2024 році.
Законодавство обмежує загальну частку потужності, яку може отримати один інвестор. Законом України «Про альтернативні джерела енергії» визначено, що переможець аукціону (разом із пов’язаними компаніями) не може отримати більше половини річної квоти підтримки на відповідний рік (торік діяла квота 25%). Виходячи з оголошеного обсягу підтримки, переможець аукціону може розвивати не більше 16,5 МВт на поточний рік. Такий малий обсяг знижує інтерес інвесторів. Крім того, інвестори не дуже зацікавлені через побоювання неадекватної виплати премії, оскільки на ринок електроенергії впливають наявні борги.
Графік проведення аукціону з розподілу квоти підтримки на 2025 рік наступний: 33 МВт сонячної енергії 13 березня 2025 року; 100 МВт вітрової енергії 4 квітня 2025 року; 47 МВт з інших джерел на 12 травня 2025 року; та 150 МВт вітрової енергії у липні 2025 року.
Перша корпоративна закупівля Гарантій походження електроенергії.
КНАУФ ГІПС КИЇВ, виробник гіпсу, що входить до німецької групи Knauf, придбав гарантії походження електроенергії на українському ринку. Постачальником електроенергії для цієї операції виступив ДТЕК. Це стало першим продажем гарантій походження корпоративному покупцю в Україні.
ЄС наразі не визнає гарантії походження електроенергії в Україні, тому це не вплине на експорт і не пом’якшить дію CBAM у майбутньому. Так само це не передбачає жодних податкових знижок в Україні. Таким чином, цей крок є чисто репутаційним, демонструючи, що деякі компанії використовують відновлювані джерела енергії та
прагнуть зменшити свій вуглецевий слід.
Положення
Уряд розширив зобов’язання в межах положення про покладення спеціальних обов’язків на ринку газу, поклавши на Укрнафту обов’язки та змінив ціну газу для виробництва електроенергії.
28 березня Кабінет Міністрів України оновив механізм покладання спеціальних зобов’язань (ПСО) на учасників ринку природного газу для захисту суспільних інтересів. Цим також змінено термін дії ПСО на постачання природного газу побутовим споживачам, операторам газорозподільних систем, постачальнику останньої надії (ГК «Нафтогаз») та виробникам електроенергії, що використовують природний газ, до 31 жовтня 2025 року замість попередньої дати 30 квітня 2025 року.
Раніше природний газ, який «Нафтогаз» постачав для споживачів у рамках ПСО, надавала Укргазвидобування. З 1 квітня до 31 жовтня 2025 року ці обов’язки також будуть покладені на “Укрнафту” та УГВ.
Після того, як російська армія почала атакувати газовидобувні об’єкти, що призвело до падіння видобутку газу, уряд став стурбований тим, що ресурсу УГВ не вистачить для задоволення потреб усіх споживачів, що підпадають під режим ПСО. Це означало, що Нафтогаз мав імпортувати дорогий газ і торгувати ним за нижчою ціною згідно з правилами ПСО. Тому уряд змінив умови ПСО, яке тепер поширюється на Укрнафту. При цьому розширення PSO вплине на нафтогазовидобувні компанії, які матимуть менше коштів для інвестування в буріння та ремонтні кампанії.
Змінені ціни для виробників електроенергії в межах ПСО:
Газопоршневі та газотурбінні установки були розділені на дві нові категорії:
Стан транзиту нафти та оновлення
Угорщина оголосила про припинення поставок російської нафти через атаки ЗСУ.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив , що через атаки українських безпілотників призупинено постачання сирої нафти з Росії до Угорщини нафтопроводом «Дружба», який проходить територією України.
У Генштабі Збройних сил України повідомили , що в Орловській області РФ зафіксовані вибухи поблизу лінійної станції перекачування нафти “Стальний конь”. Ця станція контролює технологічні процеси нафтопроводу «Дружба» і відіграє важливу роль у постачанні нафтою портового терміналу Усть-Луга в Ленінградській області. Через день поставки були відновлені.
Положення
Уряд встановив вимоги до обладнання, яке використовується у виробництві біоетанолу.
Кабінет міністрів ухвалив постанову №350, якою затверджує Порядок визначення граничної продуктивності обладнання, що використовується у виробництві етилового спирту та біоетанолу. Цю постанову прийнято на виконання Закону від 09 жовтня 2024 року № 4014-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо особливостей оподаткування акцизним податком на спирт етиловий та біоетанол». Цей закон набирає чинності з 1 січня 2025 року, а вводиться в дію з 1 квітня 2025 року.
Частка тіньового ринку палива у 2024 році зросла до 18%, що приблизно на 5 процентних пунктів більше, ніж у попередньому році. Про це свідчать дані дослідження Українського інституту соціально-економічної трансформації. Розрахунки показують, що тіньова частка ринку пального в Україні впала з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, а потім знову зросла до 18% у 2024 році. У дослідженні наголошується, що втрати бюджету від тіньового ринку становлять 10-12 млрд грн щорічно.
Розробки Запорізької АЕС
МАГАТЕ провело ротацію моніторингової місії на ЗАЕС без згоди України.
Українські чиновники повідомили, що МАГАТЕ провело ротацію персоналу на Запорізькій атомній електростанції без узгодження з українською владою. Місія МАГАТЕ потрапила на станцію через окуповану територію України.
Раніше МАГАТЕ у своєму черговому огляді зазначало, що все ще веде переговори як з українською, так і з російською сторонами щодо наступної ротації своїх команд на ЗАЕС, яку було відкладено через інтенсивну військову діяльність у цьому районі. Водночас джерела в Україні повідомили, що ротацію затримали через вимоги РФ відвідати ЗАЕС групою МАГАТЕ з боку окупованої території. Київ не погодив виїзди моніторингової місії через окуповані території.
ЄБРР виділить Україні 1 млрд євро на відновлення енергетики.
Європейський банк реконструкції та розвитку має намір виділити цього року близько 1 мільярда євро на підтримку України у відновлення зруйнованого енергетичного сектору та покращенні енергетичної стійкості. До цього ЄБРР вже виділив 2 мільярди євро на ці цілі. Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄБРР надав Україні 6,4 млрд євро.
ЄБРР схвалив кредит до €270 млн для Нафтогазу для полегшення закупівель газу.
26 березня Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) схвалив надання НАК «Нафтогаз України» нового кредиту на суму до 270 млн євро на закупівлю природного газу на наступні два опалювальні сезони. Крім того , близько 140 мільйонів євро грантів від уряду Норвегії буде виділено через ЄБРР на закупівлю природного газу.
За оцінками Нафтогазу, до початку наступного зимового сезону 1 листопада 2025 року Україна має імпортувати до 4,6 млрд кубометрів природного газу.
Росія атакувала газовидобувні об’єкти “Нафтогазу”.
У березні російські збройні сили продовжили розпочату наприкінці січня кампанію проти газовидобувних об’єктів України. Це призвело до скорочення видобутку газу в Україні та зумовило необхідність імпорту природного газу для покриття попиту. Вранці 7 березня російські війська вкотре атакували газову інфраструктуру УГВ, Укрнафти та ДТЕК. Однак дані про зниження видобутку газу не розголошуються. 28 березня російська армія обстріляла об’єкти “Нафтогазу”. Це був 18-й комбінований удар по інфраструктурі Нафтогазу з початку повномасштабної війни та 8-й з початку цього року, що призвело до пошкодження газовидобувних потужностей компанії.
Від ударів постраждала газовимірювальна станція «Суджа» на російсько-українському кордоні .
Газовимірювальна станція «Суджа», яка розташована на російсько-українському кордоні та є одним із пунктів зʼєднання російської газотранспортної системи з українською (ГТС), була пошкоджена внаслідок ракетного удару 20 березня. Докази з місця, зокрема фотографії та відео, свідчать про велику пожежу в цьому районі, яка тривала два дні.
Станцію обстрілювали у серпні 2024 року, коли транзит ще тривав. Проте пожежі не було, бо ймовірно під удар потрапила «суха» труба.
Наразі транзиту немає. Однак після обстрілу спалахнула пожежа, що свідчить про те, що в трубах був технологічний газ.
Оскільки транзит не відбувається, а станція знаходиться поблизу державного кордону, то утримувати газ у трубопроводі не було потреби. Крім того, російська армія за кілька тижнів до цього провела солдат через трубопровід, в результаті чого в ньому не залишилося газу.
Це говорить про те, що росіяни влаштували постановочний обстріл. Основною метою є домовитися про транзит газу в обхід України через “Північний потік-2”. Ще до обстрілу ми озвучували припущення, що Росія шукатиме шляхи експорту додаткових обсягів в обхід України. 28 березня знову стався обстріл ГВС Суджа.
ПАТ «Укрнафта», підсумовуючи діяльність у 2024 році, відзвітувала про чистий прибуток у розмірі 16,38 млрд грн. Міжнародна фірма Crowe Erfolg провела незалежний аудит “Укрнафти” і підтвердила прибуток. Зростання чистого прибутку відбулося за рахунок зростання видобутку нафти і газу, зростання продажів нафтопродуктів і розширення частки ринку в секторі АЗС. Проте ми очікуємо, що дохід і прибуток у 2025 році зменшаться через розширення режиму ПСО, яке зобов’язує «Укрнафту» продавати газ за нижчими цінами певним групам клієнтів.
“Укрнафта” обійшла УГВ за доходами у 2024 році.
Другий рік поспіль «Укрнафта» очолює індекс провідних гірничодобувних компаній, який складає Opendatabot , випереджаючи за обсягом доходу «Укргазвидобування» (UGV) та інші компанії. У 2024 році товарообіг «Укрнафти» досяг 105,2 млрд грн, що на 10,5% більше, ніж у 2023 році.
«Укрнафта» пройшла сертифікацію ISO.
Державна «Укрнафта» отримала сертифікати ISO, які підтверджують відповідність процесів компанії міжнародним стандартам. На початку 2025 року компанія успішно пройшла сертифікацію Інтегрованої системи менеджменту за міжнародними стандартами: ISO 9001 для управління якістю, ISO 14001 для екологічного менеджменту та ISO 45001 для охорони праці.
У 2024 році Укренерго отримало 37,7 млрд грн збитків.
Системний оператор НЕК «Укренерго» за підсумками 2024 року отримав збиток у розмірі 37,7 млрд грн. Чистий дохід від реалізації в 2024 році склав 101,1 млрд грн, що на 21% більше, ніж у 2023 році. Згідно зі звітними даними, фінансові витрати Укренерго значно зросли до 38 млрд грн, інші операційні витрати зросли до 26,9 млрд грн. У 2023 році компанія відзвітувала про прибуток у 0,4 млрд грн.
Насправді збиток виник не в 2024 році, а накопичувався з 2019 року, оскільки енергорегулятор не затверджував тарифи, які б покривали всі витрати компанії, включно з виплатами Гарантованому покупцю за фінансування виробників ВДЕ. У 2024 році Укренерго сформувало резерв сумнівних боргів на суму зелених облігацій , які не були реструктуризовані, що призвело до технічного дефолту компанії. Зокрема і це зумовило збиток у 2024 році.
Україна подала перший звіт до Енергетичного співтовариства.
15 березня 2025 року Україна підготувала та подала свій перший інтегрований звіт про виконання Національного енергетичного та кліматичного плану. Цей звіт порівнянний із звітами країн Європейського Союзу та відповідає всім відповідним європейським нормам і законодавству. Підготовкою звіту займалось Міністерство економіки України у співпраці з іншими профільними міністерствами.
Дайджести
Військово - політичні
Військово - політичні
Військово - політичні
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати