Український інститут майбутнього -

Український інститут майбутнього (UIF) спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» провів соціологічне дослідження “Рейтинги і антирейтинги політиків. Соціологічні підсумки 2021 року” за методикою face-to-face серед 2400 респондентів у період з 28 листопада по 10 грудня 2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета: Оцінка соціально-політичних настроїв населення України

❑ Географія: Україна (національний проект)

❑ Обсяг вибірки: 2400

❑ Терміни проведення: 28.11 – 10.12.2021

❑ Методологія: Опитування face-to-face по структурованій інтерактивній анкеті на планшеті з використанням власного програмного забезпечення для проведення опитувань «LEMUR»

❑ Дизайн вибірки: Генеральна сукупність опитування становить 30 842 531 жителів України (крім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, АР Крим) віком від 18 років і старше. Обсяг вибіркової сукупності становить 2400 респондентів. Вибірка є пропорційно стратифікованою за ознаками «області України та м. Київ» і «тип населених пунктів — міські/сільські». За типом побудови вибірка є триступеневою, комбінованою — ймовірнісною на щаблі відбору населених пунктів та початкових адрес для маршрутів опитування, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондентів. У цілому, вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше*). Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,05%**.

*Дані Банку даних Державної служби статистики України за 2019 рік: database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile.asp?

** Теоретична похибка без урахування вибіркового дизайн-ефекту

Про додаток «Lemur»:

Lemur CAPI онлайн/офлайн – додаток, який можна встановлювати на планшети та смартфони для проведення опитувань методом face-to-face.

Lemur CAWI онлайн – всеукраїнський сервіс онлайн опитувань для тих, хто не байдужий до навколишнього світу.

Lemur CATI – додаток, який встановлюється на комп’ютери/ноутбуки для проведення телефонних інтерв’ю.

Переваги додатку Lemur:

легкість та доступність використання;
постійне поповнення власних баз користувачів з верифікацією їхніх даних (обсяг бази даних онлайн платформи Lemur: понад 35 тисяч верифікованих контактів);
робота додатку в офлайн режимі;
аудіо-запис інтерв’ю;
GPS мітки;
використання функцій для перевірки логіки отриманих даних;
можливість демонстрації відео-файлів та зображень;
інтерактивність;
можливість встановлення квот та скринінгу;
швидкий експорт даних для аналітики;
безпека даних.

____________________________________________________________________________

СОЦІАЛЬНІ НАСТРОЇ

Оцінка напрямку розвитку подій

Більшість громадян (67%) характеризують напрям розвитку подій в Україні як неправильний. Правильним його вважають 19% опитаних і ще 14% не визначилися.
Порівняно з лютневим опитуванням частка негативних оцінок на кінець року є трохи меншою – 67% до 74% і водночас дещо більша частка позитивних оцінок: 19% проти 14% на початку року.
52% респондентів вважають, що події неправильно розвиваються і в області, в якій вони живуть. Подібно до оцінок руху всієї країни, негативні оцінки превалюють над позитивними (28%). За вісім хвиль дослідження зафіксувалося поступове зростання позитивних оцінок та зменшення негативних.
Співвідношення оцінок щодо напрямку розвитку подій у їхньому населеному пункті в грудні складає 47% негативних та 39% позитивних і повернулися до показників лютого.
Вісім хвиль дослідження дозволяють говорити про усталену тенденцію, коли громадяни дещо краще висловлюватися про ситуацію у місцевості, де вони живуть безпосередньо, у порівнянні з усією країною.

Усталеними є і вікові особливості оцінки подій в країні: зі збільшенням віку респонденти більш песимістично висловлюються про рух подій в країні і навпаки.

Молодь 18-24 років 31% правильно – 52% неправильно

Старше покоління 55+ років 15% правильно – 73% неправильно

В усіх макрорегіонах одностайно притримуються думки, що рух в Україні відбувається у неправильному напрямку. порівняно менше негативно налаштовані у Центрі (63%) і, навпаки, найгірше оцінюють ситуацію – на Донбасі (79%).

Найбільш актуальні проблеми в Україні

Основними двома проблемами в Україні, порівняно з іншими, громадяни називають низькі зарплати, пенсії (38%), а також війну на Донбасі (38%), яка очікувано посіло перше місце в грудні з огляду на тривожні повідомлення з російсько-українського кордону.
На другому місці також дві проблеми: високі комунальні тарифи, введення тарифу за транспортування (33%) та корупція (31%). Ці проблеми були одними з основних, які непокоїли громадян, впродовж всього 2021 року.
На умовному третьому місці стоїть проблема зростання цін на основні види товарів (28%). Проблема пандемії коронавірусу (24%) дещо втратила свою актуальність порівняно із жовтнем, втім її згадують набагато частіше, аніж на початку року.
Розподіл відповідей щодо інших проблем залишається майже ідентичним до результатів початку року та наступних місяців.

Вісім хвиль досліджень показали, що між різними соціально-демографічними групами немає різких розбіжностей у визначенні найбільш актуальних проблем України.

Оцінка протестних настроїв

Половина громадян (50%) відчувають порушення їхніх прав та свобод, протилежної думки – теж 50%. Після того, як у жовтні, вперше за поточний рік кількість тих, хто відчуває порушення їхніх прав, перевищувала кількість тих, хто цього не відчуває, в кінці року настрої громадян фактично повернулися до показників лютого місяця.

За результатами восьми хвиль дослідження простежується чітка залежність у відповідях від віку респондентів: чим молодші опитані, тим вони менш схильні погоджуватися з тим, що їхні громадянські свободи порушуються – 61% серед молоді до 24 років не відчувають цього, тоді як серед старшого покоління 55 і більше років таких 52%.

На Донбасі частка тих, хто відчуває порушення свої прав і свобод, є найвищою – 58%. Найменшою вона є на Заході – 45%.

В разі порушення їхніх прав громадяни обирають переважно мирні та ненасильницькі методи для захисту своїх прав та свобод. Це підтверджують результати всіх досліджень за поточний рік. У першу чергу це збір підписів (26%), санкціоновані мітинги і акції (20%), електронні петиції (14%). Єдиним, серед найбільш популярних, заходом, який виходить за межі санкціонованих – є перекриття доріг (13%). Загалом же радикальні акції набирають не більше 5-6% і суттєво відстають від поміркованих заходів.

Таким чином, ієрархія найбільш прийнятних методів відстоювання прав та свобод суттєво не змінюється з лютого. Кількість громадян, які взагалі не готові захищати свої права, становить 42% і суттєво не змінюється з лютого.

За соціально-демографічними особливостями готовності до протестних акцій, з лютого зафіксовано наступні:

жінки частіше обирають такі мирні засоби, як збір підписів, тоді як чоловіки більш схильні до рішучих і навіть радикальних заходів, як-то бунт зі зброєю;

люди середнього віку – 35-54 років – частіше за молодь та старше покоління готові до різних форм захисту своїх прав та свобод і частка тих, хто взагалі не готовий захищати свої права, серед них є значно меншою за людей старшого віку;

серед регіонів порівняно частіше готові захищати свої права на Заході і менше на Донбасі.

____________________________________________________________________________

ОЦІНКА ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ/ДІЯЧІВ

Рівень довіри до органів влади та державних інституцій

Всі інститути, окрім одного, впродовж 2021 року мали негативний баланс довіри-недовіри.
Єдиним інститутом, якому за результатами восьми хвиль опитування (з лютого до грудня) громадяни до сих пір схильні довіряти і довіра до якого навіть помітно зростає, є армія – вона єдина має позитивний баланс довіри: кількість тих, хто їй довіряє на 37% перевищує частку тих, хто не довіряє ЗСУ. З лютого цей позитивний баланс довіри збільшився утричі – з +12 % до +37%.
Найнижчі показники довіри впродовж 2021 року має Верховна рада (-69%).

Жоден з політиків або діячів не має позитивного балансу довіри. Ця тенденція повторювалася кожного місяця з часу першого дослідження в лютому і трималася весь 2021 рік.
Разом із тим, з жовтня змінилася ієрархія лідерів балансу довіри: у грудні порівняно кращий баланс серед усіх політиків має Дмитро Разумков: -17%, що удвічі краще за баланс довіри до Володимира Зеленського, який протягом всього року утримував перше місце за різницею довіри-недовіри громадян. З жовтня його показник майже повернувся до лютневої позначки.
Чинного президента за балансом довіри випереджає також Ігор Смешко з -26% та Володимир Гройсман (-27%).
Таким чином, Володимир Зеленський вперше за 2021 рік посідає умовне четверте місце за балансом довіри. З жовтня припинилося поступове покращення довіри до президента і нинішні цифри є більш наближеними до показників початку року.

Найгірші показники довіри, як і на початку літа, демонструють А.Єрмак (-57%) та Віктор Медведчук (-59%).

Молодші респонденти, традиційно демонструють найвищий рівень довіри до

В. Зеленського (44%) порівняно до інших вікових груп. Особливо контрастують ці настрої з відповідями старшого покоління, серед якого довіряють президенту лише 26%.

Донбас залишається для президента найгіршим макрорегіоном за довірою – 19% йому довіряють і 80% тамтешніх жителів не довіряють.

____________________________________________________________________________

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАСТРОЇ

Перший тур

Володимир Зеленський, за підсумками року, незмінно займає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 18% серед усього населення або 25% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Ці дані є ідентичними до результатів опитування у жовтні.

Його найближчий конкурент – П. Порошенко – трохи покращив свою підтримку до 16%, порівняно з 13% у жовтні, а Ю.Бойко та Ю.Тимошенко набирають по 10% серед активного електорату і не демонструють зростання рейтингу.

До вже усталених кандидатів, які долають 5-відсотковий бар’єр у разі президентських виборів, Ігоря Смешко (8% серед тих, хто визначився і піде на вибори), Є.Мураєва (7%), В.Гройсмана (6%), наприкінці року доєднався екс-спікер ВР – Д.Разумков (8% серед тих, хто визначився і піде не вибори), який після початку самостійної політичної діяльності демонструє поступове зростання рейтингу та рівня впізнаваності і довіри.

Молодь до 24 років за підсумками 2021 найбільше підтримує В.Зеленського – 28%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 12%.

У Центрі президент утримує перше місце з 18% проти 12% у П. Порошенко та 8% В.Гройсмана, а також на Півдні значно випереджає всіх конкурентів з 23% підтримки. Крім того, на Сході В.Зеленський випереджає Ю.Бойко – з 17% до 14%.

За підсумками року В. Зеленський втратив електоральне лідерство на Заході з 16% проти 19% у П. Порошенко.

Донбас залишається відверто проблемним регіоном для В.Зеленського впродовж 2021 року – там він беззаперечно програє Ю.Бойко – 6% до 22% та Є.Мураєву, у якого 18% підтримки.

Порівняно невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до діючого голови держави та більшою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.

Впродовж всього року В. Зеленський демонстрував стабільне зростання рейтингу, з найвищими показниками у травні (33%) та вересні (32%). Однак з жовтня почалося порушення тенденції щодо стабілізації рейтингу чинного президента на рівні 30-32% серед тих, хто піде голосувати та визначився. У жовтні, вперше за рік, показник В.Зеленського повернувся до лютневої позначки і він фактично закінчує рік з тим, з чим його і починав.

Те ж саме можна сказати і про інших його найближчих конкурентів: П.Порошенко, Ю.Бойко та Ю.Тимошенко фактично так само, як і В. Зеленський, закінчують 2021 рік: майже з тим же рівнем підтримки, що і на його початку.

Другий тур

За умови проведення другого туру, Володимир Зеленський виграє у всіх своїх найближчих переслідувачів майже з ідентичними показниками: 32% до 25% проти П. Порошенко (56% до 44% серед тих, хто піде та визначився), 35% до 24% проти Ю. Бойко (відповідно 59% до 41%) та 33% до 27% проти Ю. Тимошенко (відповідно 56% до 44%).

Наприкінці року, хоч В.Зеленський і виграє в умовному другому турі у цих опонентів, в середньому розрив між ними скоротився на шість пунктів.

Антирейтинг кандидатів у Президенти

Наприкінці року найвищий антирейтинг між собою ділять П. Порошенко (21%), який очолював його весь 2021 рік та В. Зеленський (21%), який доєднався до нього в грудні.
Другу сходинку займають однопартійці В.Медведчук та Юрій Бойко, які також впродовж року були на перший місцях антирейтингу політиків.

Як і щодо рейтингів, основні кандидати повернулися у грудні майже до тих самих показників антирейтингу, що були в них в лютому 2021 року.

Рейтинг партій до Верховної Ради

Майже три чверті громадян (72%), як і впродовж всього року, заявляють про своє бажання голосувати на парламентських виборах. Ще 23% не мають такого наміру. Впродовж восьми хвиль зафіксовано тенденцію: порівняно з настроями респондентів щодо участі у президентських виборах, частка бажаючих голосувати за народних депутатів є трохи нижчою.

За підсумками року «Слуга народу» формально утримує перше місце у партійному рейтингу –за неї проголосували б 19% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

Тенденція до утримання рейтингу на рівні понад 22% була перервана у жовтні, коли провладна політична сила втратила п’ять пунктів підтримки серед активного електорату, і зберігається у грудні.

«Європейська солідарність», яка несуттєво або майже не збільшили показники свої підтримки впродовж останніх місяців, наприкінці року впритул наблизилися до лідера партійних рейтингів і тепер їх відділяє лише три відсотки різниці.

Наприкінці року п’ятивідсотковий бар’єр в абсолютних показниках долає також партія Д.Разумкова, яка поки не представлена виборцям, однак вже отримала б 6% серед усіх опитаних та 9% серед активного електорату.

Схильність молоді голосувати за В.Зеленського позначається і на найбільшій підтримці серед респондентів віком 18-24 роки його партії: серед них «Слугу народу» своїм вибором називають 27% і навпаки, серед виборців 55 років і старше підтримка провладної партії майже в три рази менша – 10%. Натомість старше покоління частіше обирає «Опозиційну платформу за життя» – 14%, що корелює з більшою прихильністю цієї категорії до одного з лідерів партії – Ю.Бойко.

За регіонами партія «Слуга народу» лише трохи випереджає «Батьківщину» та Європейську солідарність» в Центрі країни – 15% до 12%, натомість на Заході майже вдвічі поступається «Європейській солідарності» 12% до 21% .

На Сході провладна політсила поступається «Опозиційній платформі за життя» – відповідно 12% проти 17%, а на Півдні, навпаки, випереджає її – 19% до 16%.

Найгірші позиції за підсумками 2021 року у «Слуги народу» на Донбасі, де вона поступається «Опозиційній платформі за життя» в три рази: 8% до 26%.

За підсумками року, партія «Слуга народу», яка отримувала підтримку на рівні 22-23% протягом багатьох місяців, у грудні повернулася до показника лютого 2021 року.

Натомість партія «Опозиційна платформа за життя», яка на початку року очолювала партійні рейтинги, помітно втратила підтримку з лютого місяця – з 22% до 13% у грудні.

Дві інші партії – «Європейська солідарність» та ВО «Батьківщина» – фактично зберегли рейтинги тими самими, що і на початку року.

Лідерами у антирейтингу партій наприкінці року є «Європейська солідарність» (19%) та «Слуга народу» (19%). Це корелює з особистими антирейтингами лідерів даних політичних сил.
На другому місці із невеликим відривом «Опозиційна платформа За життя» (17%), чиї лідери також займають другу сходинку в рейтингу особистих антирейтингів політиків.