За лаштунками протестів в Ірані криються внутрішньополітичні розборки за гроші, потоки, вплив і владу

Крах українського пасажирського авіалайнера в Ірані став приводом для загострення протистояння всередині іранських еліт між помірно-реформістським і консервативним крилом істеблішменту. Про це пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР), коментує експерт, намагається поширити провину за авіакатастрофу на місцеву столичну владу (ставленики президента), адміністрацію президента Ірану Роухані, керівництво аеропорту ім. Імама Хомейні. До того ж, додає він, кілька разів КВІР нарікав на Збройні сили, чий оператор ЗРК і збив літак, мовляв, ми беремо відповідальність, але ви теж придивіться до них.

«КВІР і армія – це конкуруючі структури. Крах Боїнга через некомпетентність оператора ЗРК і/або збій в системі кидає тінь на КВІР, який повинен бути прикладом професіоналізму як військово-політична еліта Ірану. Ясна річ, постановка питання про «дефекти» в оборонних системах, якими командує КВІР, про що говорив президент Роухані, може раптом викликати непотрібні запитання з приводу того, як витрачаються 4 млрд доларів, які щорічно виділяють в бюджет КВІР, тоді як на армію йде в 10 разів менше. Під час затвердження оборонного бюджету Ірану в грудні 2019 року порізали витрати на Міноборони, Генштаб і військову розвідку, проте збільшили бюджет на КВІР до 4,8 млрд доларів», – зазначив Ілія Куса.

Як наголошує експерт UIF, контроль над потоками і економікою – це основа політичних гойдалок в Ірані між помірно-реформістським крилом і силовиками КВІР, а десь між ними стоїть духовенство на чолі з аятолою Алі Хаменеї.

«Політичний тиск на КВІР і їх поступове витискання з економіки почалося в 2017 році з ініціативи Хассана Роухані, який тоді з тріумфом переміг на виборах президента, посилений, в тому числі, ядерною угодою 2015 року, яка дала йому політичні очки і легітимність, в тому числі зовнішню. Роухані тоді обговорив цю ситуацію з Алі Хаменеї, якому сказав, що високий рівень корупції і надмірний контроль КВІР над цілими галузями економіки – це дно в умовах санкцій і ліберальних реформ, які його уряд мав почати після ослаблення санкційного тиску. Відтоді КВІР був змушений відмовитися від частини активів, а деяких їхніх членів заарештували й кинули за грати. Зараз, користуючись патріотичною екзальтацією іранського суспільства через вбивство Сулеймані, загострення регіональної обстановки і авіакатастрофи Боїнга, вони спробують повернути собі контроль», – зауважив Ілія Куса.