Новини • 30 Вересня 2021
Український інститут майбутнього презентує результати соціологічного дослідження щодо соціально-політичних настроїв одеситів.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Учасники дослідження песимістично налаштовані щодо оцінки розвитку ситуації в Україні в цілому. Так, 67% респондентів відзначили, що події розвиваються у неправильному напрямку, і тільки 22% опитаних зазначають, що події розвиваються у правильному напрямку, 11% – не змогли дати однозначну відповідь на дане питання.
Щодо оцінки розвитку ситуації в м. Одеса, респонденти давали більш позитивні відповіді. Так, 37% опитаних відзначили, що події в м. Одеса розвиваються у правильному напрямку, 49% – у неправильному напрямку, 14% – не змогли визначитися з відповіддю на дане питання.
Зафіксовано наступні топ-7 місцевих проблем, які більшою мірою турбують учасників опитування:
Також досить вагомі і не відстають за показниками від найголовніших проблем наступні: «Поганий благоустрій пляжів, платний доступ до них. Мінімальна кількість муніципальної території узбережжя», «Відсутність контролю за архітектурним виглядом міста, застарілі фасади будівель»,«Злочинність, проблеми безпеки»,«Недостатня пільгова підтримка малозабезпечених верств населення». Дані проблеми набрали від 25% до 27% відповідей.
Більше половини учасників дослідження висловили невдоволення щодо забудови міста. Так, 39% респондентів повністю негативно ставляться до процесу забудови Одеси, ще 19% – скоріше негативно. При цьому, більше третини опитаних (36%) мають повністю / скоріше позитивне ставлення до процесу забудови міста. 6% респондентів не змогли дати відповідь на це питання.
Можливе перейменування художнього музею в музей Ройтбурда сприймається скоріше негативно. Так, 43% респондентів повністю не підтримують дану ініціативу, ще 8% – скоріше не підтримують.
Також значущий показник тих, хто не зміг визначитися з відповіддю на дане питання – 32%.
Кількість тих, хто до перейменування художнього музею відноситься позитивно скоріше незначна: лише 8% респондентів повністю підтримують дану ініціативу, ще 9% – скоріше підтримують.
Зафіксована вікова специфіка щодо ставлення до можливого перейменування художнього музею у музей Ройтбурда: зі збільшенням віку кількість тих, хто повністю / скоріше не підтримує дану ініціативу зростає. Так, серед респондентів віком 18-24 роки дану ініціативу повністю / скоріше не підтримують 46% респондентів, серед респондентів віком 45 років і старше – 55%.
Водночас найбільша кількість тих, хто повністю / скоріше підтримує можливе перейменування художнього музею, зафіксовано серед респондентів у віці 25-34 роки – 20%.
До введення в Одесі влітку 2021 року пішохідного центру на вихідні дні більшість респондентів ставляться позитивно і відзначають, що дану ініціативу необхідно продовжувати (74%). Ще 11% опитаних, маючи позитивне ставлення до введення пішохідного центру на вихідні, наполягають, що необхідно зробити центр пішохідним на весь тиждень.
Тільки 15% учасників опитування не підтримують введення пішохідного центру на вихідні, відносяться до даної ініціативи негативно і відзначають, що до центру необхідно повернути автомобільний рух.
У результаті проведення опитування виявлена наступна специфіка різних видів транспорту, яким одесити користувалися найчастіше для пересування містом в останній час:
• Найбільшою популярністю користуються маршрутки – 44% з усіх респондентів відзначили, що використовували саме цей вид транспорту для пересування містом останнім часом. Водночас жінки використовували його частіше за чоловіків – 48% проти 39% відповідно.
• На другому місці за частотою використання – міський електротранспорт (трамваї, тролейбуси): 41% респондентів використовували даний вид транспорту. Водночас жінки також користувалися за останній час міським електротранспортом частіше, ніж чоловіки – 46% проти 36% відповідно.
• На третьому місці з показником 23% – власний автотранспорт (автомобіль, мотоцикл, скутер і т.д.). Даним видом транспорту частіше користувалися чоловіки, ніж жінки – 31% проти 17% відповідно.
Учасники опитування наполягають на низькому рівні ефективності міської ради Одеси. Практично половина респондентів (47%) відзначають, що діяльність міської ради Одеси зовсім або скоріше неефективна. Лише 9% опитаних вважають діяльність повністю ефективною, ще 23% – скоріше ефективною.
Кожен четвертий респондент (21%) не зміг оцінити рівень ефективності міської ради Одеси, що говорить або про недостатню інформованість щодо діяльності місцевих органів влади, або про відсутність інтересу до діяльності міської ради.
Оцінка рівня ефективності міської ради в цілому залежить від віку респондентів. Молодші учасники опитування частіше оцінювали діяльність як повністю / скоріше ефективну, при цьому повністю / скоріше неефективну діяльність порівняно частіше обирали респонденти у віці 35-54 років. А респондентам старше 55 років частіше, ніж іншим віковіим категоріям, важко було дати відповідь на дане питання.
Спираючись на отримані дані, можна говорити про недостатню інформованість або відсутність інтересу до діяльності депутатів міської ради від округів. Так, 44% респондентів не змогли оцінити діяльність депутатів від їх округів.
Серед тих, хто оцінив рівень ефективності депутата в міськраді, все ж домінують негативні оцінки: 22% респондентів відзначають, що діяльність депутата міської ради від їхнього округу повністю неефективна, ще 10% – скоріше за неефективну. По 12% опитаних визначили діяльність депутата міськради від їх округу як повністю або скоріше ефективну.
Аналогічні оцінки рівня ефективності міської ради в цілому – молодші респонденти рідше давали негативні оцінки і щодо оцінки рівня ефективності депутата міськради від їх округу.
Спираючись на отримані дані, варто відзначити, що більше половини респондентів (57%) вважають діяльність мера Г. Труханова повністю / скоріше ефективною. Позитивні оцінки переважають, порівняно з оцінками щодо міськради в цілому і депутата міськради від округу. При цьому, 17% опитаних називають діяльність чинного мера зовсім неефективною, ще 19% – скоріше неефективною; 7% – не змогли відповісти на дане питання.
Не зафіксовано залежності в оцінках рівня ефективності мера Г. Труханова від віку респондентів, що може свідчити про рівномірний розподіл «лояльних до мера» у всіх вікових категоріях.
Але водночас зафіксовані відмінності в оцінці рівня ефективності Г. Труханова в залежності від району проживання респондентів. Учасники опитування з Київського району порівняно частіше за інших давали негативні оцінки (41% при загальному показнику 36%), Суворовського району – позитивні (65 % при загальному показнику 57%).
Показники рівня довіри до чинного мера Г. Труханова повторюють показники рівня ефективності і задоволеності його діяльністю: 61% респондентів повністю / скоріше довіряє Г. Трухановому, 20% – повністю не довіряють, ще 15% – скоріше не довіряють, 3% – не змогли визначитися з відповіддю і лише 1% – не знає цього політика.
Рівень довіри до Г. Труханова порівняно вище серед молоді і респондентів старше 55 років, але в цілому показники рівномірні для всіх вікових груп, хоча респонденти у віці 25-54 року порівняно частіше інших вікових груп відзначали свою повну / часткову недовіру до мера.
Досить вагомі показники рівня довіри, ефективності діяльності, задоволеності роботою чинного мера Г. Труханова, цілком ймовірно, зумовили отримані дані на питання про кращого мера. Так, 47% респондентів зазначили, що Г. Труханов і є кращим мером Одеси за роки незалежності України. Варто відзначити, що жінки порівняно частіше давали дану відповідь – 51% проти 42% серед чоловіків.
Другу позицію в рейтингу кращих мерів Одеси за роки незалежності України, але з досить значимим відривом, посів Е. Гурвіц: 17% опитаних назвали його найкращим мером. При цьому, порівняно частіше дану відповідь давали респонденти у віці 35-54 роки, ніж представники інших вікових категорій.
Найвищий рівень довіри зафіксовано щодо чинного мера Г. Труханова: 62% респондентів (серед тих, хто його знає) повністю / скоріше довіряють даному політику, 36% – зовсім / скоріше не довіряють.
Геннадій Труханов також має найвищий показник балансу рівня довіри – «+26» (баланс рівня довіри – різниця між частиною тих, хто повністю / скоріше довіряє і тими, хто зовсім / скоріше не довіряє).
Також досить високі рівні довіри і позитивні показники балансу довіри мають:
У Т. Плачкової і С. Ківалова досить значущі рівні довіри – по 43% респондентів (серед тих, хто їх знає) повністю / скоріше довіряють даним політикам, проте баланси рівня довіри даних діячів негативні – «-5» і «-7» відповідно.
Найвищі негативні показники щодо балансу рівня довіри зафіксовані до М. Саакашвілі ( «-41»), Е. Гурвіца ( «-45»), А. Леонова ( «-45»), П. Вугельмана ( «-49»), А . Боровика ( «-52»), що говорить про низький рівень довіри до даних діячів серед учасників опитування.
Лідером антирейтингу щодо балансу рівня довіри є А. Гончаренко, який має баланс рівня довіри «-63», при цьому 67% респондентів зовсім не довіряють даним політику, ще 12% – скоріше не довіряють.
Електоральні уподобання респондентів щодо мерського крісла мають наступну структуру:
Відмінності цільових аудиторій кандидатів-лідерів:
Також варто відзначити, що серед варіантів «Інший кандидат» 1,5% респондентів самостійно назвали М. Саакашвілі як кандидата, за якого готові віддати свій голос на посаду мера міста.
Електоральні уподобання респондентів щодо партій до міської ради мають наступну структуру:
Відмінності цільових аудиторій партій-лідерів:
43% респондентів наполягають, що основну відповідальність за вартість комунальних тарифів несе Президент В. Зеленський, 23% – поклали цю відповідальність на Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля, 16% – на мера Одеси Г. Труханова.
Лише 5% відповідальним за вартість комунальних тарифів вказали голови ОДА С. Гриневецького і 13% – не змогли відповісти на дане питання.
Більше половини учасників опитування (55%) повністю згодні з тезою В. Путіна, що «українці і росіяни – один народ», ще 13% – скоріше згодні з даною тезою.
Кожен п’ятий респондент (20%) висловив свою повну незгоду з тезою В. Путіна, що «українці і росіяни – один народ», ще 8% – скоріше не згодні з даною тезою.
Лише 4% опитаних не змогли відповісти на дане питання.
Більше третини учасників опитування (38%) вважають, що майбутнє України має бути пов’язано з відновленням зв’язків з РФ та іншими країнами СНД, 27% опитаних пов’язують майбутнє української держави з нейтралітетом, 20% – наголошують на необхідності євроінтеграції, і лише 4% респондентів майбутнє країни пов’язують з США.
Зафіксовано наступний топ-7 і вікова специфіка використання різних джерел інформації для отримання новин, інформації про події міста, регіону, країни, світу:
Решта запропонованих джерела інформації набрали 6% і менше.
Більше половини учасників дослідження (59%) вказали, що не дивляться місцеві телеканали.
Виявлено наступні топ-3 місцевих телеканалів для отримання інформації:
Більше половини учасників дослідження (52%) вказали, що не використовують місцеві інтернет-джерела для отримання інформації. Водночас рідше інших дану відповідь вказували респонденти у віці 25-44 роки (32-38%), частіше за інших – у віці 55 років і старше (72%).
Зафіксовано наступний топ-5 і вікова специфіка використання місцевих інтернет-джерел для отримання інформації:
Решта запропонованих місцевих інтернет-ресурсів набрали 5% і менше. Проте, варто зазначити, що ресурс “Взгляд из Одессы”, який має загальний показник 4%, вказали 10% респондентів з вікової категорії 18-24 роки.
37% респондентів вказали, що не підписані на жоден із зазначених соціальних мереж / платформ і месенджерів на групи, присвячені життю у місті і області. Серед респондентів у віці 18-24 року дану відповідь дали 8%, у віці 25-34 роки – 16%, у віці 35-44 роки – 20%, у віці 45-54 роки – 42%, у віці 55 років і старше – 60%.
Виявлено наступний топ-4 і вікова специфіка щодо передплати в соціальних мережах / платформах і месенджерах на групи, присвячені життю в місті і області:
Решта запропонованих ресурсів набрали 5% і менше щодо підписки на групи, присвячені життю в місті і області.
57% респондентів вказали, що не використовують місцеві Телеграм-канали для отримання інформації. Серед респондентів у віці 18-24 року дану відповідь дали 19%, у віці 25-34 роки – 34%, у віці 35-44 роки – 46%, у віці 45-54 роки – 66%, у віці 55 років і старше – 78%.
Зафіксовано наступний топ-5 і вікова специфіка використання місцевих Телеграм-каналів для отримання інформації:
Решта запропонованих місцеві Телеграм-канали набрали 5% і менше, проте варто зазначити, що ресурс «News Odessa», який має загальний показник 3%, вказали 11% респондентів з вікової категорії 18-24 роки.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати