Українська енергетика на роздоріжжі. Куди рухатись далі?

Жвава дискусія навколо нагального питання розпалилась вчора в стінах Інституту. Експерти в галузях енергетики та економіки з України, США, Німеччини, Великобританії та Франції поділились аргументами щодо економічних, екологічних, технічних та геополітичних викликів українського паливного сектору, а також озвучили можливості подальшого розвитку енергетики та енергетичної безпеки України.

Запрошений спікер Едвард Чоу, старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень (США), поділився власним баченням щодо головної цілі розвитку енергетики: «Фокус уваги керівництва країни на зниженні ціни на газ є нерозумним. Низька вартість газу, спричинена стрімким розвитком LNG ринку в світі, дає можливість сфокусуватися на подальших реформах ринку та енергоефективності. Якби США вчасно не мобілізували ринок, ми ніколи не мали б газової революції».

Коментуючи транзитну угоду між Нафтогазом і Газпромом, експерт зазначив, що при сильній переговорній позиції Україна могла досягти значно кращих результатів, ніж короткострокова угода з низькими об’ємами транзиту газу. «На мою думку, Україні варто насамперед сфокусуватись на розвитку власної газової інфраструктури замість встановлення короткочасних альтернативних зв’язків з країнами-сусідами».

Натомість Павло Клімкін, керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень UIF, зазначив, що українська сторона могла зробити більше, аби домовитись про довшу дію угоди. Експерт також вказав на складності переговорів щодо закупівель LNG газу. «В контексті теперішніх геополітичних реалій, як ми можемо будувати ефективну LNG інфраструктуру, якщо країна не має ані чіткої енергетичної стратегії, ані розуміння роботи попиту та пропозиції на це паливо?»

Водночас Наталія Кацер-Бучковська, радниця з питань енергетики та інвестицій UIF, розповіла про потенційні переваги України як центру європейського LNG хабу: «Оскільки кількість природного газу, що транспортується трубопроводами, обмежена, а маршрути транспортування негнучкі, покладатися виключно на трубопровідний в контексті геополітичної ситуації газ ризиковано. Саме тому розвиток адекватної LNG інфраструктури може бути важливим кроком для енергетичної диверсифікації України, а отже, комплексним рішенням для енергобезпеки Східної Європи».

Наталія Кацер-Бучковська також додала: «Країни в регіоні часто не мають достатньої інфраструктури для зберігання газу. Маючи цю інфраструктуру в Україні, ми можемо продавати послуги зберігання газу, що буде вигідним для Європи, зважаючи на сезонність ринку LNG».

Модератор заходу Андріан Прокіп, експерт програми “Енергетика” UIF, впевнений, що такий формат обговорення дозволив достатньо вільно та відверто поглянути на актуальні способи реакції на виклики, що стоять перед енергетичною безпекою країни. При цьому, наявність точок зору представників різних країн забезпечила достатню об’єктивність поглядів та ідей.