Новини • 03 Липня 2020
«1. Зовнішня політика РФ буде однозначно російськоцентричною і більш жорсткою. Вона все менше звертатиме увагу на міжнародно-правові рамки післявоєнної системи відповідно до останніх трендів, які добили її остаточно. Декларації, резолюції ООН ігноруватимуться частіше на користь Конституції РФ. Для України це означає, що епоха апелювання до старих категорій типу Будапештського меморандуму закінчена.
2. Курс на «глобальну угоду» із Заходом шляхом оновлення еліт, скидання токсичності, посилення «конструктивного треку» у своїй дипломатії й запуску транзиту влади, який використовують у торгах із Заходом. Україна тут – один з кризових майданчиків, який може стати обмінною монетою. Сюди ж можна додати ідею Дональда Трампа і Володимира Путіна скликати умовну «Ялту» за участю п’яти постійних членів Ради безпеки ООН.
3. Перебудова політичної системи в РФ і поступовий відхід/не відхід Путіна за типом маневру Назарбаєва в Казахстані. Інституціоналізація Держради створює потужний орган, який очолить Путін після того, як визначиться з «кастингом» свого наступника на посаду президента. Кандидата поки що ще немає.
4. Початок гонки за успішну адаптацію до зовнішніх подразників.Росія намагається вирватися з пастки старих догм і архаїки шляхом створення нового функціоналу – постійного партнера Європи в галузі безпеки та з окремих кризових майданчиків на Близькому Сході і Північній Африці. Тут варто загадати про нещодавні заяви Ангели Меркель із закликом до ЄС виробити чітку позицію щодо Росії», – зазначив Ілія Куса.
України, констатував він, у цій гонці поки що немає. Експерт пов’язує це з відсутністю зрушень у бік формулювання своїх інтересів і функціоналу.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати