Український інститут майбутнього -

Український журналіст Максим Бутченко презентував англомовний переклад книги “Художник війни” (War Artist) в Українському інституті майбутнього.

У рамках презентації відбулася дискусія на тему пропаганди в епоху постправди і методів боротьби із нею.

Модератором дискусії виступив Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього(UIF)

Подія відбулася за участі співзасновника Українського інституту майбутнього (UIF) Ігоря Ліскі і запрошених осіб.

Історія видання роману

Російськомовна версія роману була видана у 2015 році. Книга увійшла у топ-10 Forbes кращих українських книг про війну на Донбасі.

30 листопада 2017 року у Лондоні Посольство України у Великобританії презентуватиме англомовну версію роману War Artist.

“Світ має знати правду про події в Україні і художня література тут – надзвичайно потужний інструмент”, – прокоментував премєр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

“Художник війни” — це перша українська книга про війну, яку можна придбати за кордоном. Англомовний роман War Artist був виданий Kalyna Language Press Ltd. Книгу також можна придбати на Amazon.

“Британія вважається центром книговидання. Тому потрапити на Британський книжковий ринок – дуже велика удача. З іншого боку, потрібно розуміти, що такі ж спроби є зі сторони Росії. Вони намагаються нав’язати свою картинку”, — так коментує видання роману за кордоном Бутченко.

Сюжет твору

Дія роману відбувається у грудні 2013 року. У центрі твору − два брати з шахтарського містечка на Донбасі. Антон – художник-невдаха, який заробляє на життя в шахті, з початком війни вступає в “ополчение” Новоросії. Сергій − повна протилежність братові, живе за кордоном, матеріально забезпечений і підтримує Україну.

Написаний російською мовою роман “Художник війни” − перша книга українського журналіста Максима Бутченка. Родом з-під Луганська, з 12-річним стажем шахтаря, він як ніхто зі своїх колег розуміє цей складний регіон. У романі розповідається про військові будні простих жителів “республік”. У автора є своє бачення причин, що спонукали їх стати прихильниками “русского мира”, і він намагається донести його до читача.