Склад батьківських комітетів має змінюватися через загрозу маніпуляцій

Коментар Миколи Скиби для “Укрінформ“

Днями поширення інформації про нібито скасування батьківських комітетів викликало широкий суспільний резонанс. Невдовзі з’ясувалося, що ця інформація виявилася фейковою (у школах продовжують існувати органи громадського самоврядування, яким і є батьківський комітет) Причина чуток: наказ, який підписала міністр освіти 21 грудня 2017 року про втрату чинності застарілого Наказу від 2 червня 2004 року №440 — “Про затвердження примірного положення про батьківські комітети (ради)”. У МОН пояснили, що у межах своїх законних повноважень міністерство “не мало і не має стосунку до створення чи нестворення в закладах загальної середньої освіти органів батьківського самоврядування (батьківських комітетів)”. Повноваження органів громадського самоврядування, якими є батьківські комітети, визначені у 28-й та 70-й статтях “Закону про освіту”, ухваленого 5 вересня 2017 року. Нині в МОН готується новий Закон про середню освіту, і БК будуть регулюватися по-новому. А поки що – все залишається, як було.

Експерт програми “Освіта” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Микола Скиба говорить, що не всі батьки готові до прозорих правил.

«На сьогодні дуже часто ключові позиції в батьківських комітетах посідають люди, які мають резерв вільного часу, підтримують тісніші контакти з дирекцією школи і граючи на її стороні, ухвалюють рішення за інших батьків. У такий спосіб вони намагаються вирішити якісь власні проблеми, сподіваючись на більшу лояльність до своєї дитини. Тому потрібно, щоб склад батьківського комітету постійно змінювався», – говорить Микола Скиба.

Інша проблема, за словами експерта, – розбіжності у поглядах батьків на освітній процес. «Суспільство неоднорідне, а відтак є батьки, для яких важливий розвиток дитини, її здатності мислити, ставати більш самостійною; є ті, для яких важливі оцінки, тобто формальні показники; а є батьки, яким важливе наповнення вільного часу дитини. Тим, хто орієнтується на перспективний розвиток, приміром, не подобається, що обираючи між традиційними поїздками на завод «Кока-коли» чи екскурсіями на виставку динозаврів, більшість відкидає можливість організувати тренінг для дітей з підприємництва. Тобто все залежить від того, на що спрямована робота комітету — на матеріальні питання чи ж на розвиток дітей і створення цікавого середовища в школі». 

Він також додає, що останнім часом також загострилося грошове питання, тобто наполягання на обов’язковості благодійних внесків, що сприймається негативно, і таке ставлення переноситься на школу.