Звинувачення Польщі від ЄС у вирубці лісів – це частина великого протистояння

Європейський Союз вкотре публічно звинуватив Польщу в порушенні норм європейського права, зокрема у незаконній вирубці лісів у Біловезькій Пущі. Цей заповідник – останній у Європі великий залишок древнього рівнинного лісу ще доісторичних часів. Він включений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1979 року і перебуває під захистом як міжнародних конвенцій ООН, так і європейського законодавства. Між ЄС і Польщею кілька років триває запекла боротьба за цей ліс. Офіційна Варшава подала до Європейського суду з проханням дозволити їм вирубку лісів заради «потреб у галузі охорони здоров`я». Утім суд цей поляки програли, а ЄС заборонили їм чіпати заповідник. За порушення судового рішення передбачено штраф у 100 тисяч євро за один день незаконної вирубки.

Сьогодні Єврокомісія знову звинуватила Польщу в порушенні законодавства. За їхніми словами, Варшава ігнорує рішення суду та продовжує вирубку Біловезької Пущі заради власної вигоди. Як стверджують європейські чиновники, це провина нового польського уряду, який у 2017 році дав дозвіл на вирубку лісів під приводом «боротьби з ялинковим короїдом». У Брюсселі вважають, що це надуманий привід. Утім Варшава відкидає звинувачення та зазначає, що у лісі дійсно «епідемія».

У цій ситуації цікавим є не просто сам конфлікт навколо Біловезької Пущі та збереження природи. Скандал – частина набагато ширшого протистояння між Євросоюзом і Польщею. Це не лише війна за ліс, а боротьба за саму систему, її правила, цінності та норми. Варшава та Брюссель увійшли у відкритий конфлікт після того, як до влади у Польщі прийшла націоналістична права популістська партія «Право і справедливість». Націоналізм, частковий євроскептицизм, популізм і непомірні амбіції нової польської влади призвели до прямого зіткнення з європейськими чиновниками в Брюсселі та прихильниками посилення наднаціональних органів ЄС. Польща почала активно підривати позиції єврооптимістів, кинувши виклик самій системі, прагнучи збільшити свою політичну вагу в ЄС і стати лідером Східної Європи. Відповідно, у межах цієї політико-ідеологічної боротьби між ЄС і Польщею спалахнуло кілька конфліктів, які прив’язані до конкретного спірного питання реформування Союзу.

Проблема з заповідником Біловезької Пущі – це частина війни Польщі з намірами Брюсселя посилити свої судові наднаціональні органи. Варшава вимагає від ЄС зменшити вплив своїх судів на політику країн-членів. У правлячій польській партії вважають, що це наступ на їхній суверенітет. Натомість офіційний Брюссель вважає, що Польща підриває авторитет ЄС на користь власних інтересів, гребуючи спільними цінностями. Конфлікт має загальноєвропейське значення й через те, що його результат прив’язаний до репутації обох сторін протистояння. Якщо Варшава поступиться Євросоюзу в цьому питанні, то рейтинг партії для свого електорату впаде, і Польща програє битву за своє «регіональне лідерство». Якщо ж ЄС залишить це питання просто так, то покаже свою слабкість та неефективність Європейського суду, проти якого так відкрито виступають польські урядовці. Ставки у цій грі стали занадто високими, щоб просто «скинути карти».

Але у цій грі сторони необов’язково підуть ва-банк. Вірогідно, Польща може використати (і скоріше за все, так і зробить) проблему незаконної вирубки лісу як розмінну монету. Погодившись з рішенням Європейського суду припинити вирубати ліс у Біловезькій Пущі, Варшава вимагатиме від Брюсселя закрити очі на внутрішню польську судову реформу. Остання викликає негативну реакцію у ЄС, адже там вважають, що обмежуючи роботу судів, Польща порушує принципи незалежної судової гілки влади та демократії. Брюссель навіть погрожував запровадити санкції проти Польщі через авторитарні тенденції і порушення принципів Євросоюзу. Для поляків розміняти ліс на уникнення санкцій і такого токсичного для них питання судів – це найкращий варіант з усіх можливих, але Варшаві це нічого не коштуватиме.

Європейсько-польське протистояння варто розглядати у контексті ширшої боротьби між традиційними європейськими силами та націоналістичними популістськими партіями в усій Європі, які зараз поступово оформлюються в конкретні блоки. А по мірі того, як наближаються вибори до Європарламенту 2019 року, все гучніше підніматимуть питання реформування ЄС. А кожна сторона має власні проекти реформ, які не корелюються між собою. І конфлікт навколо Біловезької Пущі – лише один з інструментів протистояння між цими проектами.