США хочуть додати свого союзника Пакистан до списку держав-спонсорів тероризму: коли все пішло не так?

Розмови про новий етап погіршення двосторонніх відносин між США та Пакистаном тривають вже понад півроку – з того самого моменту, коли президент Дональд Трамп представив свою нову стратегію щодо Афганістану. 

Загалом, стосунки обох країн послідовно погіршувалися ще з 2011 року, коли американці вбили на території Пакистану лідера «Аль-Каїди» Усаму бін Ладена. Тоді операцію з ліквідації «терориста №1» провели без консультацій і погодження з пакистанською владою. По суті, американський гелікоптер з силами спецпризначення «Дельта» незаконно залетів у повітряний простір Пакистану, висадив десант, який взяв штурмом будинок бін Ладена вбив його, забрав тіло та полетів, ледь не спровокувавши зіткнення з урядовими військами. Ця подія засвідчила глибоку недовіру між двома країнами попри зовнішню фасадну «дружбу», яку декларували лідери держав. Остаточно стосунки між США та Пакистаном звелися нанівець після ескалації насилля в Афганістані у 2013-2014 роках. Президент США Барак Обама фактично припинив військові контакти з пакистанцями, а мирний процес по Афганістану зайшов у глухий кут. І ось зараз питання Пакистану постало знову, але ще гостріше, аніж раніше. Чому так відбувається?

Пакистан завжди був традиційним союзником Вашингтона в Азії. У часи «холодної війни» через Пакистан США стримували прорадянську Індію. Коли ж обидві країни отримали ядерну зброю, конфлікт між Індією і Пакистаном став однією з найгарячіших точок на планеті. Кульмінацією двосторонньої американсько-пакистанської співпраці вважають 1980-і роки. Тоді обидві країни (і Саудівська Аравія) запустили масштабний проект з фінансування, озброєння та підтримки Руху моджахедів в Афганістані, які воювали проти радянських військ. Звісно, незабаром цей же проект бумерангом вдарив й по самих США і Пакистану, коли рух моджахедів породив терористичну мережу «Аль-Каїда». Але тоді про це ніхто не думав, у пріоритеті було – стримування СРСР. Невипадково, саме пакистанську відому Міжвідомчу розвідувальну службу вважають однією з засновниць терористів «Аль-Каїди» разом з саудівськими проповідниками та американським ЦРУ і Пентагоном.

Проблеми між США та Пакистаном розпочалися після того, як питання Афганістану пішло на спад. Після краху режиму руху «Талібан» в Афганістані у 2001 році, Сполучені штати переорієнтувалися на стратегію відбудови країни. Утім Пакистан, переслідуючи власні інтереси (стримування Індії, вороже ставлення до Афганістану, територіальні претензії до афганського кордону тощо) не припинив підтримку й фінансування радикальних екстремістських сил на території Афганістану. Склалася ситуація, коли союзник США підтримує терористів, які вбивають американських солдатів в Афганістані. З того часу розпочався період постійної турбулентності у відносинах між Вашингтоном та Ісламабадом. З одного боку, Сполучені штати послідовно закликали Пакистан припинити фінансувати й підтримувати екстремістські рухи в Афганістані. Також проблемою було й те, що чимало з цих бойовиків мали свої бази та схованки на території північного Пакистану, звідки й здійснювали вилазки проти американців та афганців. З іншого боку, офіційний Вашингтон усвідомлював, що Пакистан з його ядерною зброєю – це стратегічний союзник на цьому напрямку американської зовнішньої політики, а відмовитися від нього означало віддати під орбіту Китаю або Росії. Найцікавіше те, що це розуміли й у самому Пакистані, а тому не дуже поспішали змінювати свою політику стосовно сусіднього Афганістану і боротися з тероризмом, шантажуючи США, вибиваючи в них все нові й нові фінансові вливання у галузь ВПК.

У 2017 році новий президент США Дональд Трамп презентував свою нову стратегію по Афганістану, яка передбачала збільшення американського контингенту в країні та посилення мирного процесу та відбудови інфраструктури, яка необхідна для реінтеграції регіонів у загальну державну систему управління. Хоча ця «стратегія» не була новою, адже повторювала основні постулати політики Барака Обами, Трамп представив її як «прорив». У межах презентації цієї політики американський лідер закликав Пакистан припинити підтримку тероризму, без чого реалізація цієї стратегії є неможливою. Адміністрація Трампа вирішила підійти до розв’язання «пакистанського питання» суворо та жорстко – припинити фінансову підтримку Збройних сил країни та додати Пакистан до списку держав-спонсорів тероризму. Що це означатиме на практиці?

         По-перше, це призведе до ескалації насилля на афгансько-пакистанському кордоні. Ісламабад буде шантажувати США новою ескалацією у сусідньому нестабільному Афганістані. На тлі посилення позицій терористичного руху «Талібан» і бойовиків «Ісламської держави», яких в Афганістані стає все більше, ця погроза є цілком реальною.

         По-друге, віддалення від США і розрив військових контактів між країнами змусить Пакистан шукати нового союзника. Це автоматично активізує діалог між Пакистаном і Китаєм. Останній давно зацікавлений у дипломатичному та економічному проникненні у цей регіон. Китайці вже мають доволі тісні зв’язки з пакистанцями у спільних з ними енергетичних проектах, до яких, до речі, залучений Іран. Активна робота на цьому напрямку навіть породила дискусії у США щодо формування нового геополітичного трикутника «Пакистан-Китай-Іран» на противагу впливам США та Росії.

         По-третє, якщо Пакистан опиниться у списку держав-спонсорів тероризму, це вдарить по їхній економіці, особливо по банківському сектору. Цього року у країні якраз відбудуться парламентські вибори. Враховуючи дуже турбулентний для пакистанців 2017 рік, який позначився цілою серією гучних корупційних скандалів і відставкою прем’єр-міністра, такий крок США ще більше поглибить внутрішньополітичну кризу. Політичними наслідками може стати зміна влади в країні та активізація терористичних груп, які скористаються цим, щоб підняти повстання на півночі – у нестабільному регіоні Вазиристан. А нестабільність у Пакистані, беручи до уваги наявність ядерної зброї – це найбільша загроза для США. Проте з іншого боку, зміна влади може й покращити відносини зі США, якщо новий уряд буде більш поступливим. Утім це ризикований план для Вашингтона, оскільки зараз у пакистанську політику пробилися надто радикальні та хаотичні для системи сили.

         По-четверте, Пакистан може зблизитися з Іраном на тлі анти-американізму та посилення співпраці з КНР. Це призведе до погіршення відносин Ісламабада з Саудівською Аравією і внесе ще більше хаосу до сунітського блоку мусульманських держав, який Ер-Ріяд мріє очолити.

         По-п`яте, Сполучені штати посилюватимуть свій альянс з Індією для подальшого стримування Китаю. Це ще більше віддалить Пакистан, який є головним ворогом Індії. Обидві країни й досі перебувають у стані війни за спірний штат Кашмір. Відповідно, Пакистан може шантажувати США, посиливши підтримку та озброєння ісламських сепаратистів у Кашмірі і таким чином спровокувати нові зіткнення на лінії розмежування з Індією.

Наступного тижня пройде зустріч країн-членів Групи з протидії фінансових злочинів, до якої входять США, Франція, Німеччина, Велика Британія та інші. На цій зустрічі, за посередньою інформацією, Пакистан додадуть до «сірого списку», в якому перебувають країни, які здійснюють недостатньо зусиль для боротьби з фінансуванням тероризму. Пакистану дали відстрочку на 3 місяці перед тим, як додавати його до «чорного списку» – держав-спонсорів тероризму. Відповідно, в Ісламабада є лише цей час, щоб або змінити свою політику, або домовитися зі США, зробивши певні поступки у питанні Афганістану. Наприклад, допомогти Дональду Трампу реалізувати його «стратегію» по Афганістану і виконати його передвиборчі обіцянки, щоб президента США переобрали знову.