ДБР: перешкоди на старті

ФОТО: 24tv.ua

27 листопада розпочало свою роботу Державне бюро розслідувань.

Його майбутнє напряму залежить від позиції органів прокуратури, які можуть сприяти становленню інституції, а можуть робити навпаки 🙂

Адже в організації розслідування злочинів органи слідства (ДБР) і прокуратура – як два крила літака – за відсутності злагодженої роботи обох літак просто не полетить.

Задля справедливості, спочатку варто відзначити, що ДБР теж не подарунок: через внутрішні конфлікти втрачено багато часу і можливостей. Але про це вже і так багато написано.

А от позиція прокуратури формується, можна сказати, в онлайн-режимі. Отже важливо розуміти, що насправді відбувається у взаєминах ГПУ і ДБР. 

1) Визначені підрозділи прокуратури у всіх областях, які будуть здійснювати процесуальне керівництво у провадженнях ДБР (це однозначно плюс);

2) Справи до ДБР таки будуть передавати. За моєю інформацією, мінімально може йти мова про 1000 проваджень, які розслідуються наразі СБУ та поліцією, але підслідні ДБР (справи, що зареєстровані з 20.12.2017). Максимально – понад 12 тис. проваджень. Передача всіх справ в перші місяці роботи ДБР означає свідоме вбивання цього органу.

3) Прокуратура визначила максимальний строк передачі до ДБР всіх своїх справ (12 тис. проваджень) – не пізніше 20.11.2019 року. У тому числі, мова йде про так звані “справи Майдану”. Тут є привід для дискусії, але питання, хто від імені ДБР здатний вести таку дискусію з Генеральним прокурором?

4) Слідчі прокуратури мають шукати роботу. Думаю, далеко не всі слідчі, що працюють, стануть процесуальними керівниками по справах ДБР. А це значить, що багатьом, швидше за все, потрібно буде піти з правоохоронної системи. Очевидно, що першими у черзі на звільнення будуть якраз підлеглі Сергія Горбатюка, які сьогодні займаються справами  Майдану.

5) У ДБР є “дірка” з керівником Першого слідчого управління (яке має розслідувати злочини топ-чиновників, в тому числі, екс-президентів). Директор ДБР Р. Труба відмовив переможцю конкурсу в призначенні на посаду. Проте, залишається гостре питання, а хто ж буде виконувати обов’язки керівника цього Управління згідно статті 3 КПК? Це має бути спільна позиція і ДБР, і органів прокуратури.

І наостанок, закономірним, але найбільш тривожним фактором для ДБР є те, що процесуальне керівництво по Військовому управлінню ДБР буде здійснювати Військова прокуратура на чолі з Анатолієм Матіосом.

Це закономірний крок, зважаючи на досвід військової прокуратури у розслідуванні військових злочинів. Але, водночас, це дуже тривожний крок на фоні амбіцій А. Матіоса по створенню Бюро військової юстиції (залишу без коментарів питання доцільності створення такого підрозділу). Очевидно, що військова прокуратура, як на мене, не буде зацікавлена в сприянні ефективній роботі цього напряму у ДБР. А без їхньої активної допомоги (вже не кажу – протидії) військові управління і відділи ДБР просто захлинуться кількістю  проваджень і проблем, пов’язаних з організацією їх розслідування, адже «живих» слідчих в територіальних управліннях ДБР, які вміють розслідувати військові злочини, – одиниці…

Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Денис Монастирський