На календарі кінець лютого. І за результатами осінніх та зимових місяців можна твердо говорити, що українським енергетикам вдалося пройти зиму.

Безумовно, була величезна кількість проблем, які передусім зумовлені тим, що ворог суттєво наростив обсяги використання засобів ураження, а також рекордними за останні 20 років морозами. Якщо у 2022 році росіяни запустили 1900 шахедів по Україні, то у 2025 році чисельність зросла до 50 тис. Протягом цієї зими зросла і кількість запущених балістичних ракет.

Так, були тривалі відключення електропостачання. Так, в окремих регіонах, а передусім в столиці, були проблеми із теплопостачанням. Але все ж повний колапс енергосистеми не наступив.

Зрозуміло, що наприкінці зими багато хто задається питанням, якою ж буде ситуація з енергопостачанням в наступні місяці. А хтось впевнений, що ось-ось, разом із потеплінням, наступлять полегшення, а то й взагалі відключення припиняться.

Ключовий чинник, який впливатиме на ситуацію протягом наступних шести місяців, буде динаміка російських обстрілів. Уявімо, що на початку березня росіяни припинять обстріли. Якою буде динаміка наступних потужностей?

Передусім наприкінці лютого — на початку березня почнеться суттєве зростання генерації сонячними електростанціями. Це зумовить поліпшення ситуації з електропостачанням у березні-квітні. Проте наприкінці весни — на початку літа блоки атомних електростанцій поступово будуть виводитися у планово-попереджувальні ремонти, щоб перезавантажити блоки і підготувати їх для роботи протягом наступної зими.

При цьому слід пам’ятати, що протягом осінньо-зимового періоду були пошкоджені практично всі теплові та гідроелектростанції. І незважаючи на скорочення споживання, зумовленого потеплінням, там зростання генерації електроенергії сонячними електростанціями знову не вистачатиме, особливо у години вечірнього піку. Черговий раз нагадаю, що станом на вересень 2025 року у нас було достатньо потужностей в енергосистемі, щоб пройти цю зиму без жодних відключень та обмежень. Проте нова хвиля енергетичного терору кардинально змінила ситуацію.

Фактично, навіть якщо обстріли припиняться у найближчі тижні, то до кінця року в енергосистемі матиме місце дефіцит потужностей. В окремі місяці цей дефіцит буде не надто великим і його реально буде покривати імпортом, наприклад, у квітні чи травні, якщо не наступить спекотна погода. А відтак, є шанс, що в період помірно теплої весни відключення будуть мінімальними.

При цьому, як пам’ятаємо, січневе рішення НКРЕКП про підвищення прайс-кепів задля збільшення імпорту було тимчасовим. За чинною постановою регулятора 31 березня прайс-кепи мають бути повернені на попередній рівень, а це з високою ймовірністю призведе до певного скорочення доступності імпортованої електроенергії. Масштаб скорочення залежатиме від величини дефіциту в Україні та цінової кон’юнктури у сусідніх європейських країнах.

Відтак в окремі місяці, передусім в липні, серпні, листопаді та грудні, з дуже великою ймовірністю ми житимемо з графіками відключень. І ці відключення можуть бути на рівні тих, з якими ми жили взимку. А в інші місяці є шанси на те, що імпорт перекриватиме дефіцит і ми будемо без відключень. Проте ще раз, таке відносне покращення матиме місце у випадку припинення обстрілів найближчим часом. У разі ж, якщо обстріли триватимуть і далі, то ситуація з електропостачанням може залишатись складною, а графіки стануть реальністю для усіх місяців цього року.

На динаміку зміни доступності електропостачання впливатимуть і темпи ремонтів електростанцій та підстанцій з розподілу і передачі електроенергії. А ці темпи, своєю чергою, залежатимуть від можливостей швидко знаходити обладнання та кошти.

Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.