Енергетичний терор та систематичні руйнування інфраструктури внаслідок російських обстрілів стали каталізатором безпрецедентних викликів для національної економіки. Масштабні відключення електроенергії сформували нову, кризову реальність, що вдарила по всіх без винятку галузях. Глобально ці проблеми можна звести до двох основних груп: фізичний дефіцит потужності, що через тривалі перерви у постачанні паралізує ділову активність, та неминучий тиск на ринкові ціни на електроенергію.

Проте у фокусі суспільної уваги часто залишається лише один бік медалі — втрати споживачів. Насправді ж складний механізм негативних ефектів, зумовлений відключеннями, має такий самий руйнівний вплив і на весь енергетичний сектор країни. Генеруючі та розподільчі компанії опиняються в замкненому колі, де перебої в роботі мережі створюють економічні провали для тих, хто цю мережу утримує.

Дефіцит електроенергії, зумовлений російськими обстрілами, призводить до складного механізму збитків для бізнесу, зокрема й енергетичних компаній. І це не лише про перебої у роботі бізнесу через відключення, але й підвищення цін, яке є безпосереднім наслідком руйнування енергетичної інфраструктури та відключень.

Перегляд прайс-кепів задля збільшення доступності електроенергії в Україні

У відповідь на масштабні відключення електроенергії президент оголосив про запровадження надзвичайного стану в енергетиці. Одним із шляхів покращення ситуації, природно, був намір збільшити обсяги імпорту електроенергії. Проте на заваді цього стали проблеми регуляторного характеру: компанії не могли імпортувати електричну енергію, яка була дорожчою, ніж дозволені граничні ціни на українському ринку. Інакше кажучи, можна було імпортувати електроенергію із сусідніх країн, але обмеження на українському ринку регуляторного характеру обмежували цей імпорт.

Для вирішення проблеми енергетичний регулятор з 17 січня тимчасово збільшив ці обмеження на окремих сегментах ринку електроенергії — ринку на добу наперед (РДН), внутрішньодобовому та балансуючому ринках.

Порівняння величини прайс-кепів на РДН, грн/МВт·год протягом доби

Зростання обсягів імпорту електроенергії

Перегляд прайс-кепів зумовив підвищення обсягів імпортованої електроенергії. Середньодобовий імпорт до перегляду цінових обмежень на ринку становив 23,7 тис. МВт·год, а після зміни — 33,8. Загалом цей крок сприяв тому, що у січні 2026 року Україна поставила рекорд у імпорті електроенергії — 894,5 тис. МВт·год. Для порівняння, у грудні 2025 імпорт склав 639,5 тис. МВт·год, а у листопаді — 414,7

Динаміка імпорту електроенергії у січні на фоні перегляду прайс-кепів, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )

Примітка: відносно великий обсяг імпорту 2 січня зумовлений ціновою кон’юнктурою в Європі, де в святкові дні ціна впала через нижчий попит.

Вплив на цінову кон’юнктуру

Проте збільшення доступності електроенергії було не безкоштовним. Ціноутворення на ринках електричної енергії відбувається за принципом замикаючої ціни — ринкова ціна формується на основі найдорожчих проданих лотів. Природно, що підвищення прайс-кепів призвело до імпорту додаткових обсягів електроенергії, яка проте була дорожчою. Тобто електроенергії в нас стало більше, але це також зумовило зростання ринкових цін. Фактично це можна назвати ланкою доступності електроенергії, за певної ситуації.

Оптові сегменти ринку електроенергії відреагували на появу додаткового дорожчого імпорту. Середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед за першу декаду січня цього року становила 6 622,34 грн/МВт·год. А за результатами місяця цей показник склав 8 381,08 грн/МВт·год

Цінова кон’юнктура на РДН у січні
(дані АТ «Оператор ринку»)

Усе це відображає ситуацію, як внаслідок дефіцитів, зумовлених російськими обстрілами, зростає і ціна на ринку. Як підтвердження цієї гіпотези також можна навести зміну ринкової кон’юнктури протягом 11–12 лютого.

Зниження ціни на ринку «на добу наперед» 11–12 лютого було головним чином спричинене різкою зміною співвідношення між пропозицією та попитом. З одного боку, через ремонти зросла доступна потужність в енергосистемі. Додатково більшою була генерація сонячними електростанціями. А часткове підвищення температур призвело до падіння попиту.

Зміна ринкової кон’юнктури протягом 11–12 лютого 2026 року
(дані АТ «Оператор ринку»)

Ключовий висновок: дефіцити, що виникають внаслідок російських обстрілів, зумовлюють у кінцевому підсумку підвищення ціни на ринку. Але хто ж заплатить цю ціну?

Вплив відключень та тимчасової зміни цінової кон’юнктури на енергетичний сектор

Поточна ситуація на оптових сегментах ринку населення не має прямого впливу на населення, адже для цієї категорії споживачів ціна електроенергії регулюється. Звісно ж, це лише на перший погляд не матиме впливу, але про це згодом.

Як би парадоксально це не звучало, енергетичні компанії та енергоринок в цілому перш за все відчувають проблеми масованих відключень електроенергії. Передусім мова про операторів систем передачі та розподілу електроенергії. Це тарифні компанії. Енергетичний регулятор визначає для них розмір тарифу, виходячи із обсягів електроенергії, які ці компанії передадуть чи розподілять. І загальна тарифна виручка повинна покривати витрати на діяльність цих критично важливих компаній, без яких функціонування енергосистеми просто неможливе.

В умовах масових відключень, коли в деяких регіонах споживачі отримують електроенергію лише протягом восьми, чотирьох чи двох годин на добу, природно, різко скорочується тарифна виручка операторів, а відтак вони не зможуть покривати витрати на функціонування мереж. Це зумовить недофінансування і посилення боргової проблеми на ринку електроенергії.

Інша компонента проблем для енергетичних компаній — сам факт росту ціни електроенергії. У структурі тарифів операторів закладені кошти на купівлю електричної енергії для компенсації втрат у мережі. В умовах, коли ринкові ціни виросли, передбаченої суми не вистачатиме. Ця проблема не особливо стосується оператора системи передачі Укренерго, адже відповідно до рішення, прийнятого урядом наприкінці минулого року, для компенсації втрат компанія купує електроенергію на спеціальних аукціонах Енергоатому. А от оператори систем розподілу не матимуть достатніх коштів, і це фактично призведе до зростання їх боргів перед НЕК «Укренерго».

Крім цього, підвищення цін впливатиме на фінансові результати компаній, які і здійснюють субсидування тарифу для населення: Енергоатом та Укргідроенерго. Саме фінансові результати енергетичних компаній є основою незмінності тарифу для населення. Підвищення тарифу у 2022 та 2023 роках було зумовлено саме станом Енергоатому, який суттєво скоротив доходи після окупації Запорізької АЕС і заборгував значні кошти за механізмом субсидування тарифу для населення.

Вплив дефіцитів та відключень на бізнес

Безумовно, дефіцити та відключення електропостачання переривають виробничий процес, що, безумовно, матиме великий вплив на економіку. Наразі не беремося оцінювати цей вплив, але зрозуміло, що ефект буде помітнішим у попередні роки енергетичного терору. Це предмет окремого дослідження та моделювання.

Безумовно, на бізнес та економічне зростання впливає і цінова кон’юнктура, яка, як вже зазначено, теж безпосередньо визначається війною та дефіцитом. Проте слід відзначити, що великі споживачі електроенергії і раніше (до нещодавнього підвищення прайс-кепів та зростання цін) в умовах дефіциту значною мірою покладалися на імпорт. Адже за чинними правилами, щоб захистити себе від відключень, бізнес зобов’язаний імпортувати не менше 60 % власного споживання електроенергії. Раніше в окремі періоди цей поріг складав і 80%.

Малий та середній бізнес, який часто покладається на використання резервних джерел живлення, наприклад, дизель-генераторів, фактично отримує електроенергію значно дорожче за ринкову, навіть після зростання цін у січні.

В умовах, коли комерційні споживачі, компенсуючи дефіцит, сплачують високі ціни за електроенергію з газових та дизельних генераторів або ж покладаються на імпорт, можна припустити, що економічний ефект для них буде меншим, аніж зростання ринкових цін, коли підвищення доступності електропостачання супроводжується ростом цін.

Пріоритети відключень: бізнес чи населення.

За роки енергетичного терору, в умовах дефіциту потужностей в енергосистемі, пріоритет у енергопостачанні надавався населенню і зрозуміло, за рахунок обмежень комерційних споживачів (бізнесу). Подібна ситуація і з ціною електроенергії для бізнесу. Для гарантування власних потреб бізнес змушений орієнтуватися на імпорт електроенергії, яка часто є дорожчою. Це, безумовно, впливає на ціну кінцевої продукції, яку, зокрема, споживає і населення. Саме з метою підвищення рівня доступності електроенергії для населення уряд зобов’язав деякі державні компанії (Нафтогаз, Укрзалізниця та Укроборонпром) імпортувати щонайменше половину власного споживання електроенергії.

Бізнес, який не є великим споживачем електроенергії і не імпортує, фактично стикається із високими та постійними відключеннями електропостачання чи графіками обмеження потужності. Це безпосередньо зумовлюватиме підвищення собівартості продукції і скорочення величини створеної доданої вартості через перерви в електропостачанні. У кінцевому результаті зупинка та стагнація бізнесу впливатимуть на величину сплачених податків до бюджету і несуть загрозу скорочення рівня заробітної плати і підвищення рівня безробіття. Своєю чергою, скорочення доходів населення мультиплікативно негативно впливає на ВВП країни.

У таких мовах пріоритетом електропостачання мав би бути бізнес, який створює додатну вартість та доходи громадян. Вочевидь, ключовим мотивом влади у наданні пріоритету енергозабезпеченню населення, є високий рівень поширення фейкових причин відключень, як-от міфічний експорт електроенергії.

Слід ще раз наголосити, що саме дефіцит потужностей та електроенергії, зумовлений ворожими обстрілами, є першопричиною росту цін на електроенергію та проблем для роботи бізнесу. Дефіцит потужностей та імпорт роблять цінову кон’юнктуру в Україні безпосередньо залежною від сусідніх ринків, де часто ціна електроенергії є вищою. Саме така цінова кон’юнктура має місце в Угорщині та Словаччині, на які припадає понад 60% всього українського імпорту електроенергії.

Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.