Китайська Народна Республіка за останні 40 років здійснила безпрецедентну економічну трансформацію, перетворившись з аграрної країни на другу економіку світу та головного претендента на глобальне лідерство. Це дослідження систематизує фактичні дані про китайську експансію та моделює можливі сценарії світового порядку до 2035 року.
Актуальність дослідження
Стрімке зростання економічної та геополітичної ваги Китаю є одним з визначальних факторів трансформації світового порядку. Міністр фінансів США Скотт Бессент у жовтні 2025 року заявив, що «Пекін свідомо намагається нашкодити світовій економіці», назвавши бізнес-модель КНР «ленінською». За його оцінкою, китайська економіка перебуває «у стані рецесії, якщо не депресії», і намагається врятувати ситуацію за рахунок експорту.
Торговий профіцит Китаю у 2025 році вперше перевищив $1 трильйон — безпрецедентний показник в економічній історії. Для порівняння: це більше за річний ВВП більшості країн світу та еквівалентно приблизно 1% глобального ВВП.
Методологія
Дослідження базується на аналізі даних МВФ, Світового банку, IEA, WIPO, International Federation of Robotics, а також звітів Institut Montaigne, CSIS, Lowy Institute, Brookings Institution, Council on Foreign Relations. Сценарний аналіз проводиться з горизонтом до 2035 року із застосуванням методології стратегічного прогнозування.
Ключові факти 2025 року
Торговий профіцит: $1,08 трлн за 11 місяців — історичний рекорд. Вперше в історії будь-якої країни профіцит перевищив 1 трильйон доларів за рік.
Роботизація: 295 000 промислових роботів встановлено у 2024 році (54% світових інсталяцій), операційний парк перевищив 2 млн одиниць — у 5 разів більше ніж у США.
Критичні мінерали: 90%+ переробки рідкісноземельних елементів, 94% постійних магнітів, 98% галію під контролем КНР. З грудня 2025 р. введено екстратериторіальні обмеження експорту.
Технологічне лідерство: Китай випереджає США у 57 з 64 критичних технологій (за даними Australian Strategic Policy Institute).
Сценарії до 2035 року
Базовий сценарій (ймовірність 40–45%) – «Біполярний баланс» — конкурентне співіснування США та КНР з регіональними сферами впливу. ВВП Китаю досягне паритету з США ($28–32 трлн). Долар зберігає домінацію (55% резервів), юань зростає до 8–10%. Технологічне роз’єднання завершується формуванням двох паралельних екосистем.
У трьох з чотирьох змодельованих сценаріїв існує простір для активної політики України та використання власних конкурентних переваг — насамперед, критичних матеріалів та геополітичного розташування. Лише сценарій «китайської гегемонії» є однозначно несприятливим, проте його ймовірність залишається найнижчою (15–20%).
Незалежно від етичної оцінки методів, Китай демонструє модель стратегічної суб’єктності — здатність самостійно визначати цілі, формулювати стратегію та послідовно її реалізовувати протягом десятиліть. Це головний урок для будь-якої країни, що прагне контролювати власне майбутнє.
Рекомендації для України
Критичні матеріали (титан, літій, РЗЕ) — стратегічний актив у конкуренції США-КНР. Friend-shoring відкриває можливості для українського виробництва. Водночас зберігається необхідність диверсифікації партнерів за межі ЄС/США та ризик: Китай залишається головним економічним партнером РФ.
- Діяти стратегічно, мати і системно втілювати довгострокову амбітну стратегію.
- Розвивати критичні матеріали як геополітичний актив.
- Диверсифікувати партнерів за межі ЄС/США.
- Використовувати конкуренцію великих гравців для залучення інвестицій.
- Вчитися стратегічній суб’єктності у Китаю.
Важливо пам’ятати, що 40 років тому ніхто не вірив у майбутній успіх та домінування Китаю — країни з відсталими технологіями, злиденним населенням. Але вони мали план і послідовно його реалізовували. Україна цілком зможе повторити такий самий амбітний стрибок у рази швидше. Ми не знаходимося на технологічному дні, ми мобільніші, креативніші, а значить, що ми точно зможемо, якщо наважимося.
Повну версію дослідження можна переглянути в PDF файлі
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀Єднання.
