Дайджести • 06 Лютого 2026
Щомісячний енергетичний дайджест – січень 2026 року
14 січня парламент проголосував за призначення Дениса Шмигаля першим віце-прем’єр-міністром та міністром енергетики. Днем раніше, Рада проголосувала за звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, але не вистачило голосів для його призначення міністром енергетики.
Денис Шмигаль очолював Міністерство оборони України з липня 2025 року, після п’яти років роботи на посаді прем’єр-міністра. До призначення на посаду уряду він обіймав посаду голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Свою професійну кар’єру він розпочав у приватному секторі, обіймаючи керівні посади в енергетичній галузі з 2017 по 2019 рік, зокрема заступника генерального директора з соціальних питань у ДТЕК ЗахідЕнерго.
Після призначення Дениса Шмигаля міністром енергетики президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці через погіршення енергопостачання, спричиненого російськими атаками та складними погодними умовами. Однак наразі не існує правової бази, яка б визначала режим надзвичайної ситуації, що залишає майбутні дії в рамках цього режиму невизначеними. Ця заява радше мала на меті сигналізувати про те, що уряд зосередиться на вирішенні складних енергетичних проблем після російських ударів, аніж про конкретні зміни в режимі управління енергетикою.
Президент оголосив задачі для уряду в межах надзвичайної ситуації: максимізувати співпрацю з партнерами для постачання необхідного обладнання та підтримки; забезпечити максимальну дерегуляцію процедур підключення резервного енергетичного обладнання до мереж; працювати над суттєвим збільшенням імпорту електроенергії до України, включаючи підвищення граничних цін на ринку електроенергії.
Протягом січня 2026 року енергосистема України працювала в умовах надзвичайного тиску, спричиненого значним дефіцитом потужності, екстремальними морозами та наслідками цілеспрямованих атак на критичну інфраструктуру. На початку місяця ситуація залишалася складною, але контрольованою: енергетики запобігали системним аваріям, попри зростання попиту через похолодання та щоденні обстріли. Хмарна погода додатково обмежувала роботу сонячних станцій, що посилювало дефіцит у денні години, тоді як основне навантаження несли атомні електростанції.
Ситуація різко погіршилася 8-9 січня, коли країна-агресор завдала масованого удару по об’єктах теплопостачання Києва, пошкодивши ключові теплоелектроцентралі та кілька котелень. Це призвело до того, що близько 6 000 багатоповерхівок, або 50% житлового фонду столиці, залишилися без тепла в умовах сильного морозу, близько півмільйона абонентів опинилися без електроенергії через пошкодження підстанцій. Згодом теплопостачання було відновлено для більшості будинків у Києві, але повторні російські атаки у січні зумовлювали нові хвилі припинення теплопостачання цілих районів столиці.
У середині місяця енергосистема увійшла у фазу найгострішої кризи. Прогнозоване споживання через морози становило 18-19 ГВт, тоді як реальна доступна потужність разом із імпортом складала лише 12-13 ГВт. Виробіток на ГЕС, ТЕС і ТЕЦ знизився до історичних мінімумів через обстріли і руйнування. Особливо критичною була ситуація на півночі та північному сході країни, де власна генерація була фактично знищена, а пошкодження об’єктів системи передачі унеможливило передачу енергії з інших регіонів.
Наприкінці місяця ситуація в столиці почала дещо покращуватися: екстрені відключення замінили на застосування графіків відключень. Проте сотні будинків все ще залишалися без стабільного теплопостачання після попередніх ударів.
31 січня стався великий збій у роботі енергосистеми – каскадне відключення високовольтних ліній між Західною та Центральною частиною ОЕС, а також із Румунією та Молдовою. Системна аварія була наслідком попередніх пошкоджень внаслідок російських обстрілів, які зробили енергосистему вкрай вразливою, а також складних погодних умов та підвищеним попитом в умовах дефіциту потужностей. Аварія зумовила необхідність тимчасового розвантаження атомних енергоблоків.
Внаслідок аварії виник суттєвий дефіцит, який зумовив необхідність відключення критичної інфраструктури, такої як громадський транспорт, водоканали, котельні в Києві, Київській, Житомирській, Харківській, Одеській і Дніпропетровській областях. Аварія мала тимчасовий вплив на напругу в Молдові. До 1 лютого систему поступово стабілізували — більшість атомних блоків повернули на повну потужність і відновили живлення критичної інфраструктури. Проте дефіцит потужності зберігався.
У січні 2026 року максимальна потужність для транскордонного імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу до спільного блоку Україна-Молдова зросла до 2 450 МВт. Це збільшення стало результатом співпраці між операторами систем передачі в регіоні розрахунку потужності Східної Європи (EE CCR), ENTSO-E та Регіональним координаційним центром TSCnet. Слід ще раз зазначити, що пошкодження системи передачі електроенергії внаслідок російських ударів обмежують потенціал імпорту. У грудні пікові імпортні потужності до України не перевищували 1,8 ГВт, а в більшість днів пікове навантаження коливалося від 1,2 до 1,4 ГВт. Однак у січні потужність та загальний обсяг імпорту електроенергії значно зросли.
У січні Україна імпортувала 894,5 МВт·год, що стало рекордним обсягом з моменту інтеграції енергосистеми країни до європейської. Експорт електроенергії в грудні не здійснювався. Експорт було припинено 11 листопада через дефіцит потужностей в енергосистемі.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(діаграма на даних ENTSO-E )
Традиційно, найбільша частка імпорту припадала на Угорщину. Загалом, структура імпорту електроенергії залишилася майже незмінною порівняно з попередніми місяцями.
Порівняння імпорту за січень та грудень (на основі даних ENTSO-E )
Щомісячні обсяги імпорту електроенергії за країнами походження
(діаграма на даних ENTSO-E )
Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(діаграма на даних ENTSO-E )
Імпорт електроенергії різко зріс у другій половині місяця. Окрім пошкоджень енергосистеми внаслідок російських ударів, які посилили дефіцит, зростання імпорту електроенергії також сприяли інші фактори.
Вищі прайс-кепи дозволили додатково імпортувати дорожчу електроенергію, що збільшило загальний обсяг імпорту. Середньодобовий імпорт зріс на 41% у другій половині місяця. Крім того, у січні було досягнуто рекордного добового імпорту в 41,9 тис. МВт·год. Використання потужностей транскордонного перетину значно зросло, переважно в денні години та вечірні піки.
Ще одним фактором, що стимулював експорт, стала урядова директива, яка зобов’язувала певні державні компанії збільшити імпорт електроенергії. Уряд зобов’язав “Укрзалізницю”, “Нафтогаз” та “Укроборонпром” терміново забезпечити імпорт для покриття щонайменше 50% їхнього споживання. Цей крок був покликаний збільшити імпорт електроенергії та її пропозицію в умовах кризи. Пізніше, наприкінці місяця, Група Нафтогаз повідомила, що протягом останнього тижня січня вона збільшила імпорт електроенергії з Європи до понад 50% потреб підприємств Групи.
У 2025 році борг учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» зріс на 21%, досягнувши рекордних 42 млрд гривень. Борг Укренерго перед учасниками балансуючого ринку за рік зріс на 36%, досягнувши рекордних 22,9 млрд гривень. На кінець 2024 року борг перед Укренерго становив 34,5 млрд гривень, а перед учасниками ринку – 16,1 млрд гривень.
Читайте окрему статтю, в якій пояснюється небезпека зростання боргів на балансуючому ринку.
16 січня регулятор збільшив граничні ціни на короткострокових сегментах ринку електроенергії з 17 січня 2026 року. Фактично, верхня межа ціни на всі години на ринках на добу наперед та внутрішньодобовому зросла до 15 000,00 грн/МВт·год. На балансуючому ринку: максимальна гранична ціна – 16 000,00 грн/МВт·год.
Грубо кажучи, це означає збільшення граничних цін у 2–2,5 рази протягом певних годин. Рішення дійсне до 31 березня, а починаючи з цієї дати граничні ціни, як планується, повернуться до попередніх рівнів. Граничні ціни встановлюють максимальні ціни для різних сегментів оптового ринку. Як наслідок, це обмежує імпорт електроенергії, яка дорожча за цей ліміт. Зростання граничних цін не означає прямо пропорційного зростання ринкових цін.
Після перегляду цінових обмежень, індекс BASE 22 січня на РДН досяг рекордного значення 13 232,96 грн/МВт·год. Середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед за першу декаду січня цього року становила 6 622,34 грн/МВт·год. А за результатами місяця цей показник склав 8 381,08 грн/МВт·год
16 грудня 2025 року Арбітражний трибунал Торгової палати Стокгольма виніс остаточне рішення у справі Modus Energy International BV (тепер Green Genius International BV) проти держави Україна, повністю відхиливши всі позовні вимоги.
Компанія-інвестор стверджувала, що законодавчі та регуляторні зміни у секторі відновлюваної енергетики, а також затримки платежів з боку Гарантованого покупця, нібито порушують її права та спричиняють збитки.
Це перше рішення міжнародного інвестиційного арбітражу щодо спорів, пов’язаних зі змінами, запровадженими у 2020 році, зокрема зі зниженням ставок «зелених» тарифів. Суд не виявив порушень міжнародних зобов’язань України. Арбітраж зокрема визнав, що реформування системи підтримки відновлюваної енергетики служить законній суспільній меті, та зазначив, що фінансові претензії були необґрунтованими та ґрунтувалися на припущеннях щодо майбутніх доходів.
Кабінет Міністрів України призначив новий склад Наглядової ради НАЕК «Енергоатом» на основі подання номінаційного комітету. Це рішення є частиною перезавантаження корпоративного управління після корпуційного скандалу, також відомого як Міндічгейт.
До складу Наглядової ради було обрано таких представників держави:
Незалежними членами нової Наглядової ради НАЕК «Енергоатом» стали:
Водночас, призначення Патріка Фрагмана порушує правила, які передбачають, що кандидати не повинні бути пов’язані з компаніями, що мають контракти з НАЕК «Енергоатом» щонайменше один рік. Станом на січень 2025 року Патрік Фрагман все ще обіймав посаду президента та генерального директора Westinghouse Electric Company, а відтак не мав би бути допущеним до конкурсу.
На відміну від незалежних членів, представники держави не мають досвіду роботи в сфері атомної енергетики.
Польський оператор газотранспортної системи Gaz-System та український оператор газотранспортної системи домовилися про збільшення потужностей імпорту природного газу до України, починаючи з лютого 2026 року. З початку лютого до кінця квітня імпортні потужності з Польщі до України зростуть з 600 до 720 тисяч кубічних метрів на годину, або з 14,4 до 17,3 мільйона кубічних метрів на добу. Поточна імпортна потужність з Польщі становить 12,9 мільйона кубічних метрів на добу.
Розширення доступних імпортних потужностей стало можливим завдяки завершенню модернізації газовимірювальної станції Германовіце.
Польський маршрут залишався одним із найважливіших для імпорту природного газу в Україну протягом минулого року. Так у 2025 році частка Польщі в загальному обсязі поставок газу в Україну перевищила 30%, а з Польщі до України було імпортовано 2,1 мільярда кубічних метрів. У 2025 році саме через Польщу надійшло близько 600 мільйонів кубічних метрів американського ЗПГ.
Україна отримає додаткові 85 мільйонів євро через інструменти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для додаткового імпорту природного газу. Кошти надійдуть у вигляді гранту від однієї з європейських країн. А 28 січня Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та НАК «Нафтогаз України» підписали ще одну кредитну угоду на 50 мільйонів євро.
Раніше Міністерство економіки повідомляло про потребу в імпорті природного газу на суму 100 мільйонів доларів цієї зими.
У 2025 році транзит російської нафти через Україну впав до нового мінімуму в 9,7 мільйона тонн.
У 2025 році Україна транспортувала 9,73 млн тонн російської нафти нафтопровід «Дружба», що на 14% менше за попередній рік і найнижчий рівень з 2014 року, ймовірно, за весь період незалежності.
За оцінками ExPro, у 2025 році Словаччина отримала майже 4,9 мільйона тонн російської нафти, на 24% більше, ніж у 2024 році. Угорщина отримала 4,35 мільйона тонн, на 8% менше.
Зниження обсягів транзиту зумовлене двома чинниками. Чеська Республіка припинила закупівлю російської нафти в березні, що зупинило транзит до країни з початку 2025 року. Транзит російської нафти залишався нестабільним протягом 2025 року, а в деякі місяці обсяги падали до найнижчого за десятиліття рівня, а у серпні 2025 року він становив лише 430 тис. тонн., оскільки Україна атакувала нафтоперекачувальні станції, що вплинуло на транспортування сирої нафти до Європи.
У січні Росія майже щодня атакувала енергетичну інфраструктуру України, протягом місяця обстрілявши понад 200 об’єктів.
29 січня високопосадовці США та України повідомили про досягнення тимчасового енергетичного перемир’я між Україною та Росією – сторони нібито домовилися не атакувати енергетичну інфраструктуру. Точні умови перемир’я публічно не оголошувалися. Однак 2 лютого росіяни завдали нових ударів по українських енергетичних об’єктах, що фактично порушило можливу угоду.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Військово - політичні
Дайджести
Військово - політичні
Дайджести
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати