Український інститут майбутнього -

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА ПОДІЇ

Загальна воєнна ситуація

Росія не змінює стратегічної мети — війна на виснаженняується. Але змінюються інструменти. РФ впроваджує нові тактики ударів, випробовує озброєння зразка 2026 року, а атаки по енергетиці та інфраструктурі дедалі більше стають способом тиску не лише на фронт, а й на тил, економіку та суспільство. Агресор використовує похолодання як зброю, намагаючись створити гуманітарну катастрофу та дестабілізувати українське суспільство.

Ключові показники:

Темпи просування РФ у січні: 7.6 км²/добу (проти 14.4 у грудні, 16.8 у листопаді)
Інтенсивність боїв: ~170 зіткнень/добу (було ~200 тижнем раніше)
Найгарячіші напрямки: Покровськ, Куп’янськ, Лиман, Харків, Гуляйполе
Пошкоджено енергогенерації з жовтня 2025: 8,5 ГВт
Імпорт електроенергії з Європи: рекордні 1,9 ГВт

Повітряна війна: нові технологічні виклики

Противник тестує інноваційні сценарії атак: від магнітних мін на дронах до застосування Starlink для обходу РЕБ. Водночас українська ППО адаптується та демонструє зростання ефективності.

Удари РФ:

За тиждень (до 18.01): понад 1300 ударних дронів, ~1050 керованих авіабомб, 29 ракет
Втрати енергогенерації (з жовтня 2025): 8,5 ГВт
Вперше застосовано: ракети-мішені РМ-48У, гіперзвукові “Циркон”

Нові технологічні виклики:

БПЛА «Герань-5»: швидкість 500–600 км/год, дальність до 950 км, можливість скидання з літака
БМ-35 зі Starlink: повний контроль до моменту удару, стійкість до РЕБ
Магнітні міни на «Шахедах»: мінування залізничних маршрутів

Українська ППО адаптується:

Створено три ешелони перехоплення дронів
Ефективність дронів-перехоплювачів: в ударі 12-13 січня понад 25% “Шахедів” збито саме ними
Іспанія постачає радар Lanza LTR-25 з дальністю виявлення до 460 км

Наземний фронт

Найзапекліші бої тривають на сході та північному сході України. ЗСУ не тільки стримують наступ, але й проводять успішні локальні контратаки, повертаючи позиції. Сили оборони Естонії та ISW фіксують зростання опору ЗСУ та виснаження наступального потенціалу РФ.

Динаміка бойових дій:

Основні напрями: Покровськ, Куп’янськ, Лиман, Харківщина, Гуляйполе, Сумщина
Щоденні бойові зіткнення: близько 170 на добу (проти ~200 тижнем раніше)
Темпи просування РФ: -7.6 км²/добу (грудень: -14.4, листопад: -16.8)
Оголошена евакуація: 5 НП Запорізької області, 5 громад Краматорського району, 40 НП Синельниківського району

Удари ЗСУ по тилах РФ

Українські Сили оборони продовжують системну кампанію ударів по критичній військовій та економічній інфраструктурі агресора на його території, змушуючи противника нести значні витрати.

Підсумки за 2025 рік:

Підтверджені удари по території РФ: 371 удар
Розподіл за цілями: ВПК (91), НПЗ (88), підстанції (30), нафтобази (28), військові об’єкти (25), залізниця (23), ТЕЦ/ГЕС/ГРЕС/ТЕС (21), аеродроми (16), порти (15)
Уражені цілі за звітний період (заява О. Сирського): 719 цілей

Нове керівництво МО — ставка на реформи і технології

Нове керівництво Міноборони анонсувало низку реформ, спрямованих на технологічний стрибок, посилення ППО та підтримку власного ВПК. Стратегічна мета озвучена чітко — 50 тис. втрат РФ щомісяця (грудень 2025: 35 тис. верифіковано). Пріоритетами названі “захист неба” і насичення фронту безпілотними системами. Планується розбудова “протидронового купола”, масштабування виробництва дронів на оптоволокні та створення українських аналогів систем типу “Молнія”.

Ключові показники:

Поставки дронів-перехоплювачів (план на січень): 40 000 одиниць
Частка української продукції в закупівлях АОЗ (2025): 82% (проти 54% у 2024)
Поставки на фронт за 2025: понад 2,2 млн FPV-дронів, 13,5 тис. НРК, понад 33 тис. засобів РЕБ
Автоматизація логістики: новий алгоритм розподілу дронів скоротив час постачання підрозділам у 2-3 рази — до одного дня
Топ-50 підрозділів забезпечують 70% уражень — мета: підняти решту 350

Нові технологічні рішення:

Аналоги російських “Молния” та далекобійні дрони на оптоволокні
Дроново-штурмові підрозділи (нова доктрина)
Підрозділи для полювання на операторів дронів РФ
Mission control — контроль циклу від закупівлі до результату
ШІ для прогнозування та нейтралізації атак

ОПК та інвестиції

За три роки війни Україна створила з нуля цілі ринки оборонних технологій. Defense tech став драйвером економічного зростання — від 7 компаній-виробників дронів до понад 500, від нуля виробників ракет до 20+. Держава активно підтримує зброярів через програми пільгового кредитування (5% річних), що дозволяє швидко масштабувати виробництво.

Зростання ОПК:

Виробники дронів: 500+ компаній (було 7)
Виробники РЕБ: 200 компаній (було 2)
Виробники ракет: 20+ компаній (не було жодної)
Виробники НРК: 100+ компаній (не було жодної)
Частка українського виробника: 82% (було 54% у 2024)

Фінансування:

Пільгові кредити для ОПК: 1 млрд грн (ставка 5% річних)
Іноземні інвестиції у 2025: 6 млрд USD
Міжнародна безпекова допомога: 45 млрд USD
Системи ППО: 23 великої/середньої дальності + 11 тис. ракет
Patriot: +4 системи
Артснаряди: 2.4+ млн
25 іноземних оборонних компаній локалізують потужності в Україні

Ключові ризики на 2026 рік

РФ залишає стратегічні цілі незмінними та продовжує війну на виснаження. Путін відмовляється від реальних переговорів, натомість вимагає повернення до “нової архітектури безпеки”. Україна не фіксує жодних ознак готовності РФ виконувати домовленості, а від партнерів немає чітких гарантій безпеки. РФ втрачає 20-25 тис. солдатів щомісяця, але продовжує нарощувати виробництво озброєння та готується до тривалої війни.

Основні загрози:

Виснаження ППО та енергосистеми через комбіновані повітряні атаки РФ
Технологічний розрив у повітряній війні через нові БПЛА (“Герань-5”, БМ-35 зі Starlink)
Дефіцит критичних ресурсів для ЗСУ (далекобійні ракети, снаряди)
Суспільна дестабілізація через енергокризи, втому від війни та інфоповітря РФ
Нестабільність партнерських поставок озброєння та систем ППО
Ускладнення реформ оборонного сектора (бюрократія, корупція, опір змінам)