Чому борги на балансуючому ринку електроенергії не менш небезпечні, ніж ворожі удари.

Роз’яснювальна стаття

З початком 2026 року борги на балансуючому ринку електричної енергії побили нові рекорди: сума заборгованостей зростає із року в рік. Чому має місце така тенденція та які загрози вона несе, особливо в умовах масованих обстрілів української енергосистеми?

1. Що таке балансуючий ринок?

Балансуючий ринок (БР) — окремий сегмент ринку електроенергії, який потрібен для збалансування енергетичної системи — попиту та пропозиції в умовах реального часу. На БР Оператор системи передачі (ОСП). НЕК «Укренерго» купує та продає електроенергію, щоб компенсувати відхилення між попитом і пропозицією протягом доби, забезпечуючи стабільність мережі. У разі, якщо відсутня можливість збалансувати енергосистему за допомогою доступних потужностей, ОСП може спробувати закупити аварійну допомогу на балансуючих ринках сусідніх країн. Зважаючи на найкоротший термін поставки, порівняно з іншими комерційними сегментами ринку, ціни на БР переважно є найвищими.

Крайнім заходом для збалансування системи залишаються різного роду обмеження споживачів, зокрема графіки обмеження потужності, графіки погодинних та аварійних відключень.

БР було запущено разом із новою моделлю ринку електричної енергії 1 липня 2019 року. Реформа ринку була покликана встановити такі ж правила і принципи, що мають місце в ЄС та деяких інших європейських країнах.

2. Динаміка боргів на БР

За роки роботи нової моделі ринку електричної енергії борги на балансуючому ринку зростали. Станом на початок січня борг компаній учасників балансуючого ринку перед системним оператором НЕК «Укренерго» склав рекордні 42,05 млрд гривень, а борг «Укренерго» перед учасниками ринку — рекордні 22,9 млрд грн.

Динаміка боргів на балансуючому ринку від моменту його запуску*

* Дані на основі відомостей про борги, що були опубліковані у медіа. Зазначене число не абсолютно точно відображає суму боргу станом на 1 січня, і можливе зміщення у кілька днів. « – » вказує про відсутність даних.

3. Причини виникнення та нарощення заборгованості

Ключова причина нарощення боргів – неоплата частиною споживачів. В Україні існує низка підприємств, яких заборонено відключати від електропостачання за борги. Цей перелік визначений постановою і включає водоканали, державні шахти, метрополітен у деяких містах, окремі підприємства тощо. З моменту запровадження нової моделі ринку цей перелік постійно розширювався, що дає право не платити. Деякі із таки споживачів просто не мають коштів, оскільки їх недостатньо закладено в тарифі, як-от це має місце з водоканалами. А деякі ж, розуміючи, що вони захищені від відключень, не поспішають здійснювати оплати.

На початку повномасштабного вторгнення військово-цивільні адміністрації отримали право доповнювати цей перелік і він суттєво зріс, посилюючи боргову проблему.

Через несплату спожитої електроенергії і відмови від них постачальника, такі споживачі переходять до Постачальника останньої надії (ПОН), який повинен бути лише тимчасовим постачальником: не більше трьох місяців, щоб споживач знайшов нового постачальника. Але зважаючи, що цей споживач не збирається чи не може сплачувати, новий постачальник не знаходиться.

І «захищений» споживач продовжує бути клієнтом ПОНу, який вже «купує» електроенергію на балансуючому ринку без повної оплати. Або ж, в умовах неможливості (заборони) відключення такого споживача, він продовжує споживати електроенергію, яка списується на втрати Оператора системи розподілу (обленерго), який також відбирає електроенергію з балансуючого ринку без оплати. ПОН є ключовим боржником на БР.

«Укренерго», не отримавши повної оплати від таких споживачів, не може розрахуватись за електроенергію із її виробниками. І так зʼявляється графа «борги НЕКу перед учасниками БР», а загальний обсяг боргу зростає.

При цьому, борг «Укренерго» перед учасниками БР — енергетичними компаніями, є меншим аніж суми, які заборгували учасники цього сегменту, зокрема захищені споживачі. Фактично виходить, що НЕК «Укренерго» фінансує / кредитує окремі групи споживачів електроенергії. І звісно, частково це робиться коштом енергетичних компанії, які «продають» електроенергію на цьому сегменті ринку, але не сповна отримують кошти, хоча й понесли витрати.

4. Небезпека боргів на балансуючому ринку

Погіршення ліквідності енергетичних компаній та перешкоди для швидких ремонтів. Енергогенеруючі компанії вже четвертий рік потерпають від ворожих обстрілів і відчувають дефіцит коштів для проведення ремонтів і якнайшвидшого відновлення енергопостачання. Але той факт, що компанії недоотримують коштів, обмежує їхні фінансові можливості у здійсненні цих ремонтів, а відповідно безпосередньо впливає на темпи відновлення електропостачання після атак.

У подібній ситуації опинилась і НЕК «Укренерго», високовольтні підстанції якої постійно зазнають атак. Компанії заборгували майже вдвічі більше, ніж сама «Укренерго» боргує учасникам ринку. І в умовах, коли НЕК «Укренерго» фактично фінансує захищених споживачів, це теж не сприяє акумулюванню коштів для відновлення систем передачі електроенергії та покращенню енергопостачання для усіх споживачів у країні.

Бар’єр для будівництва нової малої розподіленої генерації та систем акумулювання енергії. Боргова криза на БР фактично означає, що виробники змушені чекати 12–18 місяців, щоб отримати кошти за відпущену електроенергію. Це жодним чином не стимулює інвестувати у нові потужності, а відповідно гальмує розвиток децентралізованої генерації, яка здатна покривати пікове навантаження — передусім газова генерація та системи акумуляції електроенергії.

Варто нагадати, що сьогодні енергосистемі катастрофічно не вистачає саме високоманеврових потужностей. Борги на балансуючому ринку означають, що розвиток сектору акумуляції електроенергії може закінчитись, фактично навіть не розпочавшись.

Системи накопичення енергії мають високу капітальну вартість. Жоден інвестор чи банк не фінансуватиме проєкти, де термін очікування оплати за надані послуги становить 12–18 місяців. Без «живих» грошей окупність таких об’єктів стає математично неможливою. Поки енергосистема катастрофічно потребує гнучкості, боргова модель балансуючого ринку фактично блокує децентралізацію.

5. Як вирішувати проблему боргів на БР?

Наразі рішення, які приймались для вирішення боргової проблеми, більше нагадували «латання дірок», аніж намір усунути причини боргової кризи. Переважно ці кроки зводились до перерозподілу коштів НЕК «Укренерго» для покриття боргів на балансуючому ринку.

Зважаючи на проблеми та ризики, з якими асоціюється подальше погіршення торгової кризи на БР, слід вдатись до запобігання появи нових та скорочення існуючих заборгованостей.

Частина боргів може бути погашеною через взаємозаліки (кліринг). Так, частина боргу «закільцьована» між компаніями чи групами компаній, які як і в переліку боржників на БР, так і в переліку тих, кому боргують. Залік може відбутись через використання траншу та ланцюжок подальших погашень між учасниками БР. Наразі, за неофіційними повідомленнями джерел, такі рішення не погоджувало Міністерство фінансів.

Кардинальний перегляд переліку захищених споживачів — єдиний крок, який здатен запобігти появі нових боргів учасників БР перед НЕК, а відповідно сприяти скороченню заборгованості «Укренерго» перед учасниками ринку. Необхідно провести аудит переліку захищених споживачів і врегулювати механізм формування цього списку для запобігання розширення його через маніпуляції.

Сьогодні борги на балансуючому ринку становлять таку ж загрозу для енергобезпеки, як і ворожі атаки, оскільки вони позбавляють галузь коштів на термінові ремонти та розвиток. Якщо не зупинити неконтрольоване зростання заборгованості зараз, енергосистема може втратити гнучкість саме в той момент, коли вона буде потрібна найбільше.

Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.