Український інститут майбутнього завершив роботу над щорічним «Прогнозом економіки України» на 2026 рік.

Згідно з нашим прогнозом, в економіці України у 2026 році зберігатиметься умовна стабільність завдяки масштабній зовнішній підтримці, але це стабільність виснаження, а не розвитку, що фактично гарантує зростання державного боргу. Структурні дисбаланси поглиблюються, ресурси концентруються на виживанні, а не на створенні фундаменту для майбутнього зростання. Без системних змін у підході до управління економікою, фіскальної політики та використання наявних можливостей Україна ризикує втратити шанс на трансформацію після завершення війни.

Четвертий рік повномасштабної війни ставить перед Україною безпрецедентні економічні виклики. Економіка функціонує в умовах рекордних дисбалансів: за нашими попередніми оцінками, дефіцит бюджету сягне 19,4% ВВП у 2025 році, дефіцит торгового балансу — 26,8% ВВП, державний борг перевищить 100% ВВП. Демографічна криза загострюється, дефіцит кадрів стає головним обмежувачем зростання, інфляція сповільнюється, але залишається значно вищою від цільового показника НБУ.

Ми вважаємо важливим аналіз економічних трендів України, що є переважно негативними, проведення сценарного аналізу майбутнього України та формування прогнозу економіки в рамках цих сценаріїв як реалістичної альтернативи прогнозам державних інституцій.

Від рішень, прийнятих сьогодні, залежить, чи зможе Україна перетворити воєнні виклики на можливості, чи країна увійде у фазу затяжної стагнації та виснаження.

Короткий виклад дослідження

Демографічна катастрофа. Чистий відтік населення з України з початку повномасштабного вторгнення становить близько 7 млн осіб. У 2026 році очікується додатковий відплив 200 тис. осіб. Дефіцит кадрів став головним фактором, що обмежує виробництво: 46% підприємств називають його ключовою проблемою. Це створює високий тиск на зростання зарплат (за нашим прогнозом +18,3% у номінальному вираженні у 2026 році) без відповідного підвищення продуктивності праці.

Інфляція залишається високою. За нашим базовим сценарієм, інфляція наприкінці 2026 року становитиме 9%. Головні проінфляційні фактори мають немонетарний характер: дефіцит кадрів, зростання податкового навантаження, проблеми в енергосекторі, що впливають на підвищення собівартості виробництва. Інфляційні очікування населення та бізнесу залишаються підвищеними на рівні близько 11%. За таких умов НБУ, ймовірно, буде притримуватись політики обережного монетарного пом’якшення та зберігатиме поточну облікову ставку довший період, ніж попередньо планувалось.

Фіскалізація посилюється. Дефіцит бюджету у 2026 році, за нашими оцінками, досягне 21% ВВП або 48 млрд дол. (з урахуванням грантів в доходах бюджету). Попри достатність зовнішнього фінансування для покриття дефіциту, держава продовжує підвищувати податкове навантаження, що, за нашими очікуваннями, призведе до ще більшої тінізації економіки замість збільшення надходжень.

Боргова яма — ціна умовної макроекономічної стабільності. За нашим прогнозом, державний борг за умови продовження воєнних дій досягне 116% ВВП у 2026 році або 258 млрд дол. — історичний максимум для України. Витрати на обслуговування боргу зростуть до 4,2% ВВП. 68% державного боргу номіновані в іноземній валюті, що створює ризики різкого зростання боргового навантаження у гривневому еквіваленті у разі девальвації. Високе боргове навантаження обмежує можливості для інвестицій у розвиток та створює ризик боргової кризи у майбутньому.

Рекордний дефіцит торгового балансу. За базовим сценарієм, дефіцит торгового балансу у 2026 році сягне 60 млрд дол. або 26,4% ВВП. Експортний потенціал обмежений руйнуванням логістичної інфраструктури та виробничих потужностей, зростанням собівартості виробництва через різні чинники, що знижує конкурентоспроможність української продукції на зовнішньому ринку. Водночас імпорт продовжує зростати високими темпами. Поки дефіцит покривається зовнішньою допомогою, але у середньостроковій перспективі це створює ризик різкої девальвації.

Передвиборча політична економіка. 2026 рік може стати роком підготовки до виборів. За опитуваннями у вересні 2025 року, 22% населення підтримують вибори після припинення вогню (проти 9% у березні 2025 року). Передвиборчі періоди в Україні традиційно супроводжуються послабленням фіскальної дисципліни, популістськими ініціативами та уповільненням структурних реформ, що матиме негативний вплив на економіку.

DefTech — нереалізований потенціал. За 3 квартали 2025 року виробництво оборонної промисловості зросло у 2,5 рази, тоді як «цивільна» промисловість стагнує. Близько 900 підприємств оборонної промисловості мають спроможність виробляти продукцію на 35 млрд дол., але завантажені, за різними оцінками, на 30-50% через недостатній платоспроможний попит на внутрішньому ринку, водночас експорт для українських виробників поки закритий. Дозвіл на експорт оборонної продукції може дати кілька мільярдів доларів додаткових експортних надходжень.

Чотири сценарії на 2026 рік:

Сценарій 1. «Ілюзія відновлення» (ймовірність — 10%).

Воєнні дії зупиняються, допомога надходить у повному обсязі, розпочинається відбудова, але реальні темпи залишаються помірними через бюрократичні бар’єри та корупцію.

Сценарій 2. «Війна до нескінченності» (ймовірність — 60%).

 Воєнні дії тривають, допомога надходить у достатньому обсязі для підтримки макростабільності, але економіка поступово слабшає через виснаження ресурсів.

Сценарій 3. «Крах держави» (ймовірність — 10%).

 Воєнні дії тривають, допомога різко скорочується, економіка переходить у фазу некерованої кризи.

Сценарій 4. «Холодний мир» (ймовірність — 20%).

 Воєнні дії припиняються, але допомога скорочується, Україна стає “сірою зоною” з високим рівнем невизначеності.

Прогноз за базовим сценарієм (війна триває, допомога в достатньому, запланованому обсязі):

• Реальне зростання ВВП: +1,2% (уповільнення з +1,6% у 2025 році).
• Номінальний ВВП: 227 млрд дол. (+8%).
• Інфляція: 9,0% (грудень до грудня).
• Середньорічний курс: 44,0 грн/дол.
• Дефіцит бюджету: 21,0% ВВП.
• Державний борг: 116% ВВП.
• Дефіцит торгового балансу: 60 млрд дол. (26,4% ВВП).

Структура дослідження:

Розділ І. Тренди у світовій економіці 2026

Розділ ІІ. Тренди економіки України 2026

Розділ ІІІ. Сценарії розвитку економіки України 2026

Розділ ІV. Прогноз макроекономічних показників України на 2026 рік

Мета дослідження

Проаналізувати ключові глобальні та внутрішні економічні тренди, змоделювати можливі сценарії розвитку економіки України у 2026 році та здійснити прогнози основних макроекономічних показників.

Об’єкт дослідження

Світові економічні тренди та прогнози.

Економіка України в умовах триваючої війни та глобальних економічних трансформацій, внутрішні структурні дисбаланси та їх вплив на макроекономічну стабільність.

Предмет дослідження

Динаміка основних макроекономічних показників України.

Фактори, що визначають траєкторію економічного розвитку країни.

Ризики та можливості для економічного зростання в умовах невизначеності.

Сценарії розвитку подій залежно від воєнної ситуації та обсягів зовнішньої допомоги.

Що було зроблено в ході дослідження

• Проаналізовано глобальні економічні тренди: торговельні війни та фрагментацію світової економіки, динаміку інфляції та монетарної політики провідних центробанків, тенденції глобального боргового навантаження, зростання оборонних видатків у світі, ситуацію на сировинних ринках.
• Досліджено ключові тренди української економіки: демографічну кризу та дефіцит кадрів, інфляційні процеси та їх структурні причини, фіскалізацію економіки та зростання податкового навантаження, динаміку державного боргу, розширення дефіциту торгового балансу, політичну економіку передвиборчого року, потенціал сектору DefTech.
• Змодельовано чотири сценарії розвитку економіки на 2026 рік залежно від воєнної ситуації та обсягів зовнішньої допомоги.
• Розраховано прогнози макроекономічних показників за двома сценаріями.

Які методики використовувались

• Статистичний аналіз — обробка та аналіз даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів, міжнародних фінансових організацій.
• Сценарний аналіз — моделювання чотирьох можливих сценаріїв розвитку економіки України у 2026 році залежно від ключових факторів невизначеності (продовження / припинення воєнних дій, обсяги зовнішньої допомоги).
• Експертна оцінка — визначення ймовірностей реалізації різних сценаріїв на основі аналізу поточної ситуації та трендів.
• Порівняльний аналіз — зіставлення прогнозів міжнародних організацій (IMF, OECD, World Bank тощо).
• Макроекономічне моделювання — побудова економічної модулі для прогнозування основних показників.
• Контент-аналіз — вивчення та аналіз інформації з відкритих джерел щодо світових та українських економічних трендів.

Які основні типи джерел використовувались

• Офіційні джерела даних в Україні (Державна служба статистики, Національний банк України, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Державна міграційна служба тощо).
• Міжнародні фінансові організації (IMF, World Bank, OECD, European Bank for Reconstruction and Development тощо).
• Міжнародні дослідницькі центри (SIPRI, Peterson Institute, Janes, IIF тощо).
• Галузеві асоціації та аналітичні центри (Укрметалургпром, GMK Center, Економічна правда тощо).
• Законодавчі та програмні документи України.
• Інші відкриті дані та медіа.

Лінк на презентацію в YouTube

З презентацією можна ознайомитись нижче ⬇️

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.