Економіка Російської Федерації у другій половині 2025 року демонструє парадоксальне поєднання макроекономічної керованості та глибоких структурних деформацій. Після зростання на 4,3% у 2024 році темпи сповільнилися до 0,6–1,2%, проте повний фінансовий колапс залишається малоймовірним — Росія зберігає ресурс для ведення війни протягом 3–5 років.

На чому тримається режим?
Цю відносну стійкість забезпечують вбудовані стабілізатори:

  • ліквідна частина Фонду національного добробуту (4,11 трлн рублів);
  • золоті резерви Центробанку ($282 млрд);
  • девальвація рубля та висока інфляція, що збільшує податкові надходження.

Однак ця рівновага досягається виключно за рахунок населення: реальна інфляція сягнула 21–22%, доходи знецінюються, а понад 40% бюджету засекречено під військові витрати.

Реальна ціна війни: цифри, які приховує Кремль
За фасадом фіскальної стабільності розгортаються незворотні кризи:

Енергетика: Українські удари вивели з ладу до 38% потужностей НПЗ, спричинивши дефіцит палива в 57 з 85 регіонів.

Будівництво: Галузь входить у рецесію — продажі новобудов впали на 26%, а іпотечні ставки 25–30% загрожують банкрутством третині забудовників.

Банкрутства: Понад 10 млн осіб перебувають під загрозою особистого банкрутства.

Демографічна прірва: Дефіцит кадрів до 2030 року складе майже 11 млн працівників (у лютому 2025 зафіксовано мінімум народжуваності за 200 років).

Прогноз на 2026 рік
Базовий сценарій передбачає стагнацію (ВВП –0,5% до +0,5%), девальвацію рубля до 100–120 ₽/$ та подальше скорочення ФНД. Росія перейшла в режим довготривалої деградації, де стійкість купується ціною руйнування майбутнього.

З повним звітом можна ознайомитися в пдф файлі


UIF

Команда UIF

Адміністрація