Український інститут майбутнього -

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА ПОДІЇ

Загальна оперативна обстановка: найгостріша фаза війни

Поки триває змагання «мирних ініціатив», справжні переговори відбуваються на фронті. Ситуація реально дуже важка, але численні «прориви» та «захоплення міст» існують переважно в головах російських пропагандістів. На полі бою відбувається технологічний перелом, і Росія поспішає масштабувати цей досвід через масове промислове виробництво.

? Ключові напрямки та нова реальність фронту

Покровськ та Мирноград: Бої в центрі Покровська, загроза оточення Мирнограда. Противник зосередив понад 150 000 особового складу, використовуючи погану видимість для нарощення сил.
«Кілл-зона» замість лінії фронту: Класичного фронту більше не існує. Його замінила сіра зона завширшки 20–30 км, насичена дронами. Це паралізує логістику, ротацію та призводить до втрат під час переміщень. Рух технікою на відстані 20–30 км від передової став смертельним ризиком.
Критичний дефіцит піхоти: На деяких ділянках у бойових бригадах діє лише 6–11% штатного особового складу. Це основний фактор розрідження оборони.
Динаміка просування РФ: Темпи зросли з 8.6 км²/добу у жовтні до 16.8 км²/добу у листопаді. За місяць окуповано 505 км² (Запорізька обл.: -205 км², Донецька: -169 км²).

? Технологічний перелом: Росія перехопила ініціативу у дроновій війні

Західні аналітики констатують: осінь 2025 року змінила природу фронту. Тепер глибина 30 км від лінії бойового зіткнення перетворилася з безпечного тилу на зону безпосереднього ураження. Росія зробила те, що Україна не змогла — перевела дронову війну з тактичного рівня в промисловий масштаб із системною координацією.

«Рубікон»: серце нового підходу РФ

Індустріалізація впливу: Проєкт «Рубікон» об’єднав операторів та інженерів в окреме цілеспрямоване формування. У листопаді його оператори уразили 2 245 цілей (+8.2% до жовтня), а з початку року — понад 12 500.
Структура уражень (листопад) свідчить про стратегію: Значне зростання уражень особового складу (+156%), укріплень (+33%) та автотранспорту (+5%) підтверджує пріоритет — параліч логістики та виснаження живої сили.
Технологічна перевага: Ключем стало масове застосування БпЛА на оптоволокні, які неможливо заглушити засобами РЕБ. Це дозволяє стабільно керувати дронами на відстані 20–30 км з високою точністю.

Наслідки для української сторони: оперативна криза

Втрата просторової глибини: Рух автотранспортом у смузі 20–30 км від передової став смертельною лотереєю. Дороги перетворилися на «мисливські коридори».
Колапс логістики: Підрозділи ЗСУ змушені залишати техніку та долати останні 10–12 км до позицій пішки. Це критично уповільнює підвезення боєприпасів, ротацію та евакуацію.
Зміна структури втрат: Більшість втрат тепер відбувається не на позиціях, а під час переміщень і ротацій, що деморалізує особовий склад.
Дисбаланс сил: На низці критичних ділянок фронту (наприклад, під Покровськом) співвідношення дронів досягає 10:1 на користь РФ.

✈️ Повітряна війна: скоординований енергетичний терор та виклики для ППО

Росія веде системну кампанію на знищення енергетики, де головна мета — не просто пошкодити, а довести систему до стану тривалого «блекауту». Це ключовий елемент стратегії виснаження, розрахований на деморалізацію населення, колапс економіки та примушення до капітуляції.

Скоординований енергетичний терор: атака нового рівня
Комбіновані удари 25 та 29 листопада продемонстрували новий рівень оперативної координації РФ. Удар 29 листопада став одним з наймасштабніших за останні місяці:

Жорсткі наслідки: Понад 500 тисяч споживачів у Києві та 100+ тисяч у Київській області залишилися без електрики. Під обстрілами — Київ, Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська та Харківська області. Міненерго констатувало одні з наймасштабніших наслідків.
Відпрацьована тактика ескалації (на прикладі удару 29.11):
1. Вихід з глушіння: Попередній удар «Кинжалами» по аеродромах базування авіації ЗСУ.
2. Виснаження ППО: Нічні хвилі БпЛА для примусового витрачання українських перехоплювачів.
3. Фінальний удар: Застосування балістичних та крилатих ракет по основним енергооб’єктам.
4. Нова логістика: Використання аеродрому «Українка» на Далекому Сході для вильоту стратегічної авіації без розгортання в європейській частині РФ, що ускладнює прогнозування атак.

Статистика тиску та виклики для ППО

Щоденний масштаб: У листопаді по Україні в середньому запускали 182 БпЛА на день (загалом 5454). ППО знищила 9707 повітряних цілей, але кожна така атака вимагає колосальних ресурсів.

? ЕКОНОМІКА ВІЙНИ: РЕАЛЬНІ НАМІРИ РОСІЇ

Поки дипломати обговорюють «мирні плани», фінансові документи Кремля розкривають справжні наміри. Затверджений бюджет Росії на 2026 рік — це не план відновлення, а дорожня карта для продовження агресивної імперської війни. Він однозначно демонструє, що РФ розглядає будь-які переговори виключно як тактичну паузу для перегрупування.

Структура витрат (трильйони рублів):

Армія та зброя: 13 трлн (33% усього бюджету).
Весь силовий блок (армія, ФСБ, поліція): ~40% усіх державних видатків.
Соціальні витрати та підтримка економіки: Найнижчі показники за останні 20 років.

Фінансові показники:

Доходи: 40,27 трлн рублів
Видатки: 44,06 трлн рублів
Дефіцит: 3,78 трлн рублів (1,6% ВВП)

? Українська відповідь: удари по глибині та розвиток ОПК

У відповідь на системний тиск, Україна веде власну кампанію на виснаження противника, наносячи удари по найвразливіших точках його економіки та розвиваючи власний оборонно-промисловий комплекс до рівня стратегічного сектору.

Удари по критичній інфраструктурі РФ: Листопад став рекордним — щонайменше 14 атак на нафтопереробні заводи. Уражені ключові об’єкти: авіаремонтний завод у Таганрозі (Ту-95, А-50), експериментальні літаки А-60 (лазерна зброя) та А-100 «Прем’єр» (ДРЛВ), нафтопортові термінали в Туапсе та Новоросійську.
Бум ОПК — драйвер економіки: Потужності виросли з $1 млрд (2022) до $35 млрд (2025). Мережа налічує 900 підприємств (переважно приватних). Система DOT–Chain Defence за 4 місяці поставила на фронт понад 100 000 FPV-дронів (середній термін поставки — 7 днів).
Міжнародна співпраця: Запущена спільна програма НАТО-Україна UNITE — Brave NATO (бюджет від €10 млн до €50 млн) для розробки оборонних інновацій.

? Геополітичний контекст: тупик на переговорах

Позиції сторін залишаються непримиренними. Росія категорично відкидає будь-які поступки щодо контролю над усією Донецькою областю, що є її «червоною лінією». Заява Путіна про створення «зони безпеки» означає плани нових наступів на Харківщині, Сумщині та Чернігівщині. У відповідь, канцлер Німеччини Мерц заявляє, що «Україна не є пішаком», а мир без неї та Європи неможливий. Польща констатує «передвоєнний стан», підкреслюючи, що безпека країни залежить від міцності українського кордону.

⚠️ Прогнози: три сценарії (за оцінкою В. Залужного)

Перемога України — стратегічно бажана, але малоймовірна без повної трансформації країни та краху імперського проекту РФ.
Довготривале перемир’я — найімовірніший історичний варіант, але без гарантій безпеки (вступ до НАТО) це капітуляція з відстрочкою.
Політичний злам України — головна мета РФ, досяжна через виснаження та внутрішню дестабілізацію.